Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-4062/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2012 року № 2а-4062/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»

до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол», звернувся з адміністративним позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту - Відповідач) про визнання дій Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по виданню наказу «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ПР від 20.11.2011р. -протиправними; скасувати наказ Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ПР від 20.11.2011р.; зобов'язати Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати наказ про затвердження висновку про ринкову вартість та умови продажу підвальних нежитлових приміщень загальною площею 177,2 кв.м на вулиці Мартиросяна, будинок 19 літера «А»в місті Києві із врахуванням ринкової вартості невід'ємних поліпшень здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»(ЄДРПОУ 21504182) у сумі: Ринкова вартість з урахуванням ПДВ - 851 261,00 гривень, у тому числі ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна з урахуванням ПДВ - 465 483,00 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях без врахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях з урахуванням ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень; Ціна продажу при приватизації шляхом викупу (комунальна частка в підвальних нежитлових приміщеннях) без урахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Ціна продажу підвальних нежитлових приміщень з урахуванням суми ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень; зобов'язати Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати у 30-дений строк до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання судового рішення (з урахуванням збільшення вимог).

В обґрунтування наданих до Суду пояснень зазначає про незаконність та упереджене ставлення щодо затягування процесу підготовки об'єкту малої приватизації до продажу

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В матеріал справи містяться заперечення на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що Товариством не надано документів, що підтверджують проведення невід'ємних поліпшень до органу приватизації, а тому позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 05.05.2006 між КПУЖГ Солом'янської районної у м. Києві ради (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «Інтерпол»(Орендарем), на підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві держадміністрації № 715 від 05.05.2006 року, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3463.

У п. 2.1 Договору № 3463, зазначено, що об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 112,9 кв. м. у тому числі підвал - 112,9 кв. м., згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину Договору.

Згідно п. 5.2 даного Договору, Орендар має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом Орендодавця.

Відповідно до п. 7.3. даного Договору, Орендар не має права без письмової згоди Орендодавця проводити переобладнання, перепланування , ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляється листом Орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу погодження проекту (якщо його наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін на виконання робіт.

Позивачем 03.07.2006 р. на адресу Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації було надіслано лист за №5-ИП щодо надання згоди на проведення поточного ремонту орендованих не житлових приміщень та замовлення розробки проектно-кошторисної документації для проведення ремонтних робіт.

Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією листом від 28.08.2006 р. №7694/01 було повідомлено Позивача, що Лист Позивача було розглянуто та для отримання дозволу на виготовлення проекту, щодо проведення ремонтних робіт в орендованому нежитловому приміщені за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 19, Товариству необхідно звернутися до Управління будівництва, архітектури та землекористування Солом'янської райдержадміністрації.

Розпорядженням Солом'янської районної у місті Києві державної 24.04.2007 за №751 було прийнято в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта -переплановане нежитлове приміщення підвалу жилого будинку №19 на вул. Мартиросяна ТОВ «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «ІНТЕРПОЛ».

В матеріалах справи міститься Акт про прийняття в експлуатацію жилих та нежилих приміщень після перепланування та переобладнання від 04.04.2007 р.

Солом'янською районною в місті Києві радою 25.02 2008 року прийнято рішення №287 «Про використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва». Згідно п. 3.2 площу 68,0 кв. м. ТОВ «ІНТЕРПОЛ»в підвалі будинку №19 по вул. Мартиросяна до приміщення, що орендує товариство у цьому будинку, для складських потреб.

Між Комунальним підприємством «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «Інтерпол»(Орендарем), на підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві держадміністрації № 2492 від 29 грудня 2007 року, № 1389 від 12.08.2008 року, укладено договір оренди нежитлового приміщення 01.04.2008 р. № 653/ч.

Солом'янською районною в місті Києві радою 02 квітня 2008 року прийнято рішення №255 «Про переліку об'єктів комунальної власності Солом'янського району м. Києва, що підлягають приватизації у 2008 році». Згідно №2 Додатку №1 до даного рішення визначено нежитлове приміщення, яке підлягає приватизації шляхом викупу орендарем, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 19.

Судом встановлено, що після виконання ремонтних робіт у приєднаному приміщенні Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація ухвалила розпорядження від 22.07.2010 №699 та вирішила (пункт 1) прийняти в експлуатацію групу нежитлових приміщень №57 загальною площею 177,2 кв.м., розташованого в будинку №19 літера «А»на вул. Мартиросяна після виконання ремонтних робіт в приєднаному до них складському приміщенні загальною площею 64,1 кв.м, та затвердити акт про прийняття в експлуатацію жилих та нежилих приміщень після перепланування та переобладнання від 07.06.2010р.

З аналізу вищезазначених матеріалів справи судом встановлено, що Позивачем було проведено поточного ремонту з переплануванням у спірних нежитлових приміщеннях з дозволу Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно зі статтями 3 та 4 вищезазначеного Закону, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом. (ст.3) Продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва та органи приватизації, створені місцевими Радами (стаття 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Саме на виконання вищезазначених норм Солом'янською районною в місті Києві радою було прийнято рішення про включення майна, яке орендував позивач, до переліку об'єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу.

Крім того, ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Отже, виконання обов'язків з підготовки об'єкта до приватизації вищезазначеною нормою Закону покладено на орган приватизації. Зазначеним органом на момент звернення позивача до суду було визначено Головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»»від 1.2011 №389-ПР затверджено висновок про вартість нежилих приміщень, орендує позивач без врахування невід'ємних поліпшень здійснених орендарем (позивачем).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

На виконання зазначених вимог Закону, наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1998 р. № 1511 було затверджено та 10 вересня 1998 р. за N 558/2998 зареєстровано в Міністерстві юстиції України Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (далі -Положення).

Розділом 3 вищезазначеного Положення врегульовано порядок викупу об'єктів малої приватизації.

Згідно з пунктами 3.2, 3.5, 3.6, 3.8 вищезазначеного Положення, заява встановленої форми подається до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі. (п.3.2) Якщо за рішенням державного органу приватизації проводиться інвентаризація майна, то у п'ятиденний строк з дня її закінчення орган приватизації здійснює оцінку вартості майна об'єкта, що приватизується. (п.3.5) . Якщо за рішенням державного органу приватизації використовуються результати інвентаризації майна за останній звітний період, то орган приватизації в п'ятнадцятиденний строк здійснює оцінку вартості майна та складає відповідний акт, який затверджується керівником органу приватизації.(п.3.6) Орган приватизації на підставі акта оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готує проекти договору купівлі-продажу та акта передачі об'єкта, що приватизується. (п.3.8 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації.).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації.

Рішенням Київської міської ради IV сесії XXIV скликання від 10 липня 2003 року N584/744 було затверджено Положення про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підпунктами 33,35, 36, 48 пункту 7 вищезазначеного Положення було передбачено, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, здійснює продаж об'єктів приватизації та їх відчуження згідно з рішеннями Київської міської ради (п. 33), розглядає заяви про приватизацію майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, і приймає відповідні рішення; (п.35), утворює комісії з приватизації і комісії з інвентаризації та оцінки майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, затверджує акти інвентаризації та акти оцінки вартості майна та висновки про вартість майна (п. 36); забезпечує рецензування звітів з оцінки майна, яке належить територіальній громаді міста Києва та підлягає відчуженню, у тому числі шляхом приватизації, або передачі в оренду, крім об'єктів, приватизацію яких здійснює за рішенням Київради регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (п.48).

Отже, станом на час розгляду справи Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом приватизації, у розумінні статті 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та виконує всі функції з приватизації майна.

В матеріалах справи міститься висновок суб'єкта оціночної діяльності - приватного підприємства «ГАРАНТ-ЕКСПРЕС»про вартість майна -нежитлових приміщень площею 177,20 кв. м., який є додатком до Наказу від 30.11.2011 р.

З даного висновку вбачається, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 30.09.2011 р. становить 967 300 гривень без урахування ПДВ.

Для з'ясування всіх обставин справи, судом було направлено справу для проведення судової будівельної-технічної експертизи відносно поліпшення, які були здійснені Позивачем орендованого майна.

На адресу суду надійшов Висновок №6615/9953/9954/12-42 від 08.11.2012р., в якому експерт зазначив, що ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 177,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартирося, буд. 19 літ. «А», що складається з офісних нежитлових приміщень площею 81,0 кв. м та складських нежитлових приміщень площею 96,2 кв.м станом і в цінах на момент проведення експертизи складається з урахуванням ПДВ - 851 261,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання дій Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по виданню наказу «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ГІР від 20.11.2011р. - протиправними та скасування наказу Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ПР від 20.1 1.2011р., підлягають задоволенню, оскільки при прийнятті Наказу Відповідачем не було враховано всіх істотних умов, в частині щодо здійснення орендарем невід'ємних поліпшень приміщень та їх ринкову вартість.

Щодо вимог позивача про зобов'язати Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати наказ про затвердження висновку про ринкову вартість та умови продажу підвальних нежитлових приміщень загальною площею 177,2 кв.м на вулиці Мартиросяна, будинок 19 літера «А»в місті Києві із врахуванням ринкової вартості невід'ємних поліпшень здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»(ЄДРПОУ 21504182) у сумі: Ринкова вартість з урахуванням ПДВ - 851 261,00 гривень, у тому числі ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна з урахуванням ПДВ -465 483,00 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях без врахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях з урахуванням ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень; Ціна продажу при приватизації шляхом викупу (комунальна частка в підвальних нежитлових приміщеннях) без урахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Ціна продажу підвальних нежитлових приміщень з урахуванням суми ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі -також "Рекомендація R (80)2"), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень -єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо зобов'язання відповідача видати наказ про затвердження висновку про ринкову вартість та умови продажу підвальних нежитлових приміщень загальною площею 177,2 кв.м на вулиці Мартиросяна, будинок 19 літера «А»в місті Києві із врахуванням ринкової вартості невід'ємних поліпшень здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпол» (ЄДРПОУ 21504182) у сумі: Ринкова вартість з урахуванням ПДВ - 851 261,00 гривень, у тому числі ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна з урахуванням ПДВ -465 483,00 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях без врахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Вартість комунальної частки в підвальних нежитлових приміщеннях з урахуванням ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень; Ціна продажу при приватизації шляхом викупу (комунальна частка в підвальних нежитлових приміщеннях) без урахування ПДВ - 308 622,40 гривень; Ціна продажу підвальних нежитлових приміщень з урахуванням суми ПДВ - 385 778,00 гривень, у тому числі ПДВ - 77 155,60 гривень, оскільки це є прямим втручанням в діяльність Відповідача.

Проте, відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до розуміння Конституційного Суду "верховенство права" вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

В той же час, відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять, а згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з аналізу матеріалів справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, заслухавши обґрунтування сторін Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по виданню наказу «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ГІР від 20.11.201 1р. -протиправними.

3. Скасувати наказ Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження висновку про вартість майна - нежилих приміщень площею 177,2 кв.м. на вул. Мартиросяна, 19, літ. «А»№389-ПР від 20.11.2011р.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук