cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 жовтня 2012 року Справа № 2а-1533/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:
представника позивача -Кондрик Н.Г.,
представників третьої особи: Кулінця О.В., Токарчука В.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Інвест - Обухів» до третя особа: про Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Інвест - Обухів»звернулось до суду з позовом до Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, третя особа: Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови у реєстрації укладеного позивачем з третьою особою договору оренди землі від 14.06.2007 з підстав, що викладені у листі від 30.08.2012 № 03-15/5120; зобов'язання відповідача зареєструвати вказаний договір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача, які пов'язані з відмовою у реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»з Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області, на думку позивача, не відповідають вимогам закону та є такими, що порушують його переважне речове право користування земельною ділянкою.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, призначеному на 26 жовтня 2012 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Правову позицію позивача у даній справі підтримали також представники третьої особи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка про вручення йому судової повістки (т. 2 а.с. 66). Матеріали справи містять заяву представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішенням Підгірцівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 12.05.2006 № 53 (т. 1 а.с. 215) Дочірньому підприємству «Інвест - Обухів»надано в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,7891 га, що розташована на 26 км автошляху Київ -Луганськ.
На виконання вимог вказаного рішення Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»укладено з третьою особою договір оренди землі від 14.06.2007 (т. 1 а.с. 233-235), який було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області.
Відповідно до умов даного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий
№ 3223186800:03:038:0063, площею 0,7891 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в с. Підгірці на 26 км автошляху Київ -Луганськ.
Вказаним договором також обумовлено, що на земельній ділянці, що передається в оренду, розміщено об`єкт нерухомого майна -діюча АЗС-1, що належить позивачу на праві власності.
Як зазначає позивач, Дочірнє підприємство «Інвест - Обухів»неодноразово зверталось до Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області із заявами про реєстрацію укладеного ним з третьою особою договору оренди землі від 14.06.2007.
На останнє письмове звернення позивача (заява від 15.08.2012
№ 03-13/2706) стосовно реєстрації відповідачем вказаного договору оренди, листом від 30.08.2012 № 03-15/5120 (т. 1 а.с. 241-242) Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області поінформувало його про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення заяви Дочірнього підприємства «Інвест - Обухів».
Так, відповідач у своєму листі зазначив, що відповідно до даних Карти формування території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та бази даних програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру, земельна ділянка, що є об`єктом оренди за договором від 14.06.2007, розташована за межами населеного пункту с. Підгірці Обухівського району Київської області, а тому у третьої особи відсутні повноваження на укладання з позивачем договору оренди цієї землі.
Крім того, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності (користування) на земельну ділянку, в архіві відповідача відсутня та не обліковується, а площа та розміри земельної ділянки, під якими вона внесена до автоматичної системи ведення чергового кадастрового плану, не відповідають тим, що зазначені в договорі оренди.
Обставини, на які посилається відповідач у своєму листі від 30.08.2012 № 03-15/5120 як на підставу для відмови у реєстрації укладеного позивачем з Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області договору оренди землі від 14.06.2007 позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до пункту «в»частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
У свою чергу, в силу приписів статті 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.
Частиною другою статті 93 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відносини, що пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV.
Так, згідно з приписами статті 1 зазначеного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом, а земельних ділянок, що перебувають у державній власності, - районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (стаття 4 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).
Істотними умовами договору оренди землі в силу приписів частини першої статті 15 зазначеного Закону є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Статтею 20 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка в силу приписів Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, здійснюється територіальним органом Держземагентства одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону є відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідач, відмовляючи у реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного позивачем з Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області, посилається, зокрема, на положення пункту 12 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, відповідно до яких до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Так, відповідач у своєму листі від 30.08.2012 № 03-15/5120 зазначає, що земельна ділянка, що є об`єктом оренди, знаходиться поза межами населеного пункту с. Підгірці Обухівського району Київської області, а відтак Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області не може бути орендодавцем у вказаних договірних відносинах.
При цьому, відповідач посилається на відомості, що внесені до Карти формування території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та бази даних програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру.
У свою чергу, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем не враховано, що рішенням Виконавчого комітету Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26.01.2001 № 1 змінено межі сіл Підгірці та Романків шляхом передачі із земель запасу земельної ділянки площею 946 га. Проект обґрунтування зміни меж території населених пунктів сіл Підгірці та Романків Обухівського району Київської області та загальна площа вказаних адміністративно -територіальних утворень у розмірі 1448 га затверджені рішенням Обухівської районної ради Київської області від 09.02.2001 № 146.
За поясненнями представників третьої особи, наданими у судовому засіданні, після проведення у 2001 році коригування площі території с. Підгірці, земельна ділянка, що передана позивачу в оренду за договором від 14.06.2007, обліковується в межах вказаного населеного пункту.
На підтвердження наведених вище обставин представниками позивача та третьою особою надано суду належним чином засвідчені копії схеми планування території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, каталогу координат меж сіл Підгірці та Романків Обухівського району Київської області, звіту форми 6 -зем, кадастрового плану, акту обстеження земельних ділянок тощо.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач, відмовляючи у реєстрації укладеного позивачем з третьою особою договору оренди землі від 14.06.2007 посилається на відсутність у органу місцевого самоврядування повноважень на розпорядження цією землею, судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, було витребувано у суб`єкта владних повноважень усі документи і матеріали, що були взяті ним до уваги при встановленні вказаних обставин, у тому числі належні та допустимі докази розташування вказаної земельної ділянки за межами с. Підгірці Обухівського району Київської області.
На виконання вимог суду Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області надано довідку від 08.10.2012 № 03-15/5924 про те, що згідно з даними програмного забезпечення ведення чергового кадастрового плану земельна ділянка за кадастровим номером 3223186800:03:038:0063 обліковується за Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»та розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського Київської області.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надана відповідачем інформація стосовно розташування земельної ділянки на території Підгірцівської сільської ради Обухівського Київської області жодним чином не підтверджує обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, оскільки дані щодо знаходження цієї землі в межах с. Підгірці чи поза межами цього населеного пункту у межах території органу місцевого самоврядування, відповідачем не наведено.
У свою чергу подана представником відповідача у судовому засіданні 09.10.2012 власноручно написана ним довідка -підтвердження про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 3223186800:03:038:0063 розташована за межами с. Підгірці, судом до уваги не приймається як неналежний спосіб доказування, оскільки інформація, що у ній наведена, не підкріплена будь -якими документальними свідоцтвами, що використовуються у ході документування землевпорядної діяльності, та відображають, зберігають і відтворюють у судовому засіданні відомості, які мають значення для вирішення даної справи.
Відповідно до частини шостої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Враховуючи, що вимоги суду залишені представником відповідача без уваги, суд, керуючись приписами частини шостої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
В силу приписів статті 173 Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2002, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Статтею 65 Земельного кодексу України, введеного в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 N 562-XII та чинного до 01.01.2002, було передбачено, що до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою.
Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів.
Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів. Використання земель сільського населеного пункту здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови даного населеного пункту.
Як вже зазначалось судом вище, рішенням Виконавчого комітету Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26.01.2001 № 1 змінено межі сіл Підгірці та Романків шляхом передачі із земель запасу земельної ділянки площею 946 га.
Проект обґрунтування зміни меж території населених пунктів сіл Підгірці та Романків Обухівського району Київської області та загальна площа вказаних адміністративно -територіальних утворень у розмірі 1448 га затверджені рішенням Обухівської районної ради Київської області від 09.02.2001 № 146.
На момент прийняття рішення у даній справі жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що передана позивачу в оренду за договором від 14.06.2007 земельна ділянка знаходиться поза межами с. Підгірці, відповідачем не надано.
Крім того, будь -яких фактичних даних, що вказана земельна ділянка віднесена до земель державної власності суду також не наведено.
Відтак, твердження відповідача про відсутність у Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області повноважень на укладання з позивачем договору оренди землі суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Що стосується висновків Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області стосовно відсутності законодавчих підстав для реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007 у зв`язку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності (користування) на земельну ділянку, в архіві відповідача відсутня та не обліковується, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 16 2 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки.
Згідно з приписами пункту 13 1 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, в архіві Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області обліковується технічна документація по складанню державного акта на право постійного користування землею під існуючу АЗС, що належала ВАТ «Добробут», та технічний звіт по відведенню вказаній юридичній особі земельної ділянки.
Представником відповідача не заперечується, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та технічна документація щодо земельної ділянки є дійсними.
Крім того, відповідач не спростовує тієї обставини, що Дочірнє підприємство «Інвест - Обухів»є правонаступником ВАТ «Добробут», проте, посилаючись на приписи абзацу 1 пункту 6 «Перехідні положення»Земельного Кодексу України, наголошує на наявності у позивача обов`язку виготовити нову технічну документацію із землеустрою.
Зазначені доводи судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Абзацом 1 пункту 6 «Перехідні положення»Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
У свою чергу, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.
Як встановлено судом, позивач, уклавши з Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області договір від 14.06.2007, набув право на строкове платне користування земельною ділянкою площею 0,7891 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в с. Підгірці на 26 км автошляху Київ -Луганськ.
Враховуючи, що позивач є суб`єктом орендних відносин, які за своєю суттю є відмінним від відносин, що пов`язані з постійним користуванням земельною ділянкою, положення абзацу 1 пункту 6 «Перехідні положення»Земельного Кодексу України, на які посилається відповідач, до даних правовідносин застосуванню не підлягають.
Зважаючи на те, що на момент укладення позивачем з третьою особою договору оренди землі від 14.06.2007 земельній ділянці, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в с. Підгірці на 26 км автошляху Київ -Луганськ, присвоєно кадастровий номер та проведено її державну реєстрацію, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у реєстрації вказаного договору оренди з підстав відсутності у позивача, як правонаступника ВАТ «Добробут», нової технічної документацію із землеустрою є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства.
Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області стосовно відмови у реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»з Підгірцівською сільської радою Обухівського району Київської області, з підстав, що викладені у листі Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області від 30.08.2012 № 03-15/5120, є протиправними.
Водночас, суд звертає увагу позивача та те, що статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена статтею 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.
У свою чергу, в силу вимог чинного законодавства України вирішення питань щодо реєстрації договору оренди землі належить до виключної компетенції територіальних органів Держкомзему.
Враховуючи викладене, суд не вправі підміняти державний орган та приймати замість нього рішення, які віднесені до його компетенції, втручаючись у дискреційні повноваження.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати договір оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»з Підгірцівською сільської радою Обухівського району Київської області.
В силу частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною другою статті 162 цього Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Враховуючи приписи вказаних вище норм, суд, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути питання щодо реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів»з Підгірцівською сільської радою Обухівського району Київської області, у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Доказів понесення будь-яких судових витрат представниками сторін суду надано не було, вимог про їх відшкодування не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1) Адміністративний позов задовольнити частково.
2) Визнати дії Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області стосовно відмови у реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів» з Підгірцівською сільської радою Обухівського району Київської області, з підстав, що викладені у листі Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області від 30.08.2012 № 03-15/5120, - протиправними.
3) Зобов`язати Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області розглянути питання щодо реєстрації договору оренди землі від 14.06.2007, укладеного Дочірнім підприємством «Інвест - Обухів» з Підгірцівською сільської радою Обухівського району Київської області, у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством.
4) У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.
Постанову складено у повному обсязі 31 жовтня 2012 року.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28246593 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Харченко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні