Постанова

від 18.12.2012 по справі 17159/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. справа №2а-17159/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Машир В.О.,

представника відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення №0004052305, №0004062305 від 31.08.2011 року та №0005302305 від 09.11.2011 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий адміністративний позов та просив задовольнити його.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених в письмових запереченнях які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" (код ЄДРПОУ 32031071) (далі - позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.06.2002 року, та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з 01.07.2002 року за №13718, та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №320310720309 від 10.07.2002 року (т.1 а.с. 112-114).

З 10.08.2011 року по 11.08.2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" з питань перевірки відносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінекер" (код 34793653), ТОВ "Промспец консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Едан Плюс" (код 36032757) за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 рік.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №3710/2305/32031071 від 17.08.2011 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 п.5.3.1 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємство занизило податок на прибуток всього у сумі 227017,00 грн., у тому числі у ІІІ кварталі 2009 року у сумі 67315,00 грн., ІV квартал 2009 року у сумі 45457,00 грн., І квартал 2010 року у сумі 47936,00 грн., ІІ квартал 2010 року у сумі 22688,00 грн., ІІІ квартал 2010 року у сумі 1919,00 грн., ІV квартал 2010 року у сумі 41702,00 грн.;

- пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181614,00 грн..

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 року №0004052305 та №0004062305, якими визначено суми податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" з податку на додану вартість у розмірі 227017,50 грн. та з податку на прибуток у сумі 283771,25 грн..

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач подав первинну скаргу від 08.09.2011 року до Державної податкової адміністрації у Харківській області. 02.11.2011 року Державною податковою адміністрацією в Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податковий орган скасував податкове повідомлення-рішення відповідача №0004062305 від 31.08.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 24606,25 грн. (за основним платежем - 19685,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 4921,25 грн.), в іншій частині скарга залишена без задоволення (т.1 а.с.45-49).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, подав 21.11.2011 року повторну скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої податкові повідомлення - рішення були залишені - без змін, а скарга - без задоволення.

Також відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0005302305 від 09.11.2011 року - з податку на додану вартість у розмірі 22411,25 грн., з яких: за основним платежем 161929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 40482,25 грн.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Підставою винесених податкових повідомлень-рішень слугувала перевірка підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" з питань дотримання вимог відносин з платниками податків ТОВ "Лінекер" (код 34793653), ТОВ "Промспец консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Едан Плюс" (код 36032757) за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 рік, яка була оформлена актом від 17.08.2011 року за №3710/2305/32031071.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року справу №2а-13836/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання неправомірними наказу та дій щодо проведення перевірки задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.07.2011 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Крановий елєктропривід". Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Крановий електропривід", результати якої оформлені актом від 17.08.2011 року №3110/2303/32031071.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року справу №2а-13836/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання неправомірними наказу та дій щодо проведення перевірки - задоволено частково. Скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" про визнання незаконним з моменту прийняття наказу ДПІ Дзержинському районі м. Харкова від 27.01.2011 року №1586 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Крановий електропривід" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Лінкер", ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ "Едан Плюс" за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід". В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року - залишено без змін.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, дії податкового органу, щодо проведення перевірки на підставі висновків прийнятих податковою інспекцією щодо податкових повідомлень-рішень є протиправними.

Крім того, в матеріалах справи містяться документи первинного та бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинам з його контрагентами - ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Лінекер", ТОВ "Едан плюс".

Щодо контрагента позивача - ТОВ "Промспец Консалтинг" суд зазначає наступне.

На підставі договору №29П від 01.11.2010 року (т.2 а.с.40-42) з якого вбачається, що позивач (покупець) з одного боку, а ТОВ "Промспец Консалтинг" (продавець) уклали договір, в якому продавець зобов'язується передати у власність товаро-матеріальні цінності, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати ці товаро-матеріальні цінності на умовах даного договору.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були згідно договору, позивачем надані до суду первинні документи, а саме: товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.43-44), рахунки-фактури (т.2 а.с.45,50), податкові накладні (т.2 а.с.46,49), видаткові накладні (т.2 а.с.47-48), реєстр отриманих та виданих податкових накладних. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що згідно виписаної довіреності №630 від 19.11.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №19/11-10 від 19.11.2010 року позивачем по накладній №19/11-10 від 19.11.2010 року були отримані автоматичні вимикачі в асортименті на загальну суму 103092,00 грн., у т.ч. ПДВ -17182,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі 19.11.2010 року. Згідно виписаної довіреності №665 від 14.12.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №14/12-10 від 14.12.2010 року підприємством по накладній №14/12-10 від 14.12.2010 року були отримані автоматичні вимикачі в асортименті на загальну суму 97080,00 грн., у т.р. ПДВ -16180,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі 14.01.2011 року Автоматичні вимикачі, придбані у ТОВ "Промспец Консалтинг", використані у виробничому процесі для виготовлення системи управління ШУ 15/380, електрообладнання для кранів КК25.16Д та КМС105/20/10, панелей управління КС-250М УЗ та електрообладнання БАЗРУ-2М. Згідно товарно-транспортних накладних транспортування комплектуючих, отриманих від ТОВ "Промспец Консалтинг", проведено за рахунок підприємства по договору з перевізником ПП "Укр-С.В." (ЄДРПОУ 31798798) №001 У від 01.01.2010 року на підставі актів надання послуг №1633 від 19.11.2010 року, №1823 від 17.12.2010 року, оплата перевізнику здійснена у безготівковій формі у повному обсязі відповідно 16.12.2010 року та 14.03.2011 року.

На підставі проведених розрахунків та відвантаження електротехнічного обладнання від ТОВ "Промспец Консалтинг" були отримані вище перелічені податкові накладні, які були зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість".

На підставі договору №29П від 01.11.2010 року згідно виписаної довіреності №630 від 19.11.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №19/11-10 від 19.11.2010 року підприємством по накладній №19/11-10 від 19.11.2010 року були отримані автоматичні вимикачі в асортименті на загальну суму 103092,00 грн., у т.р. ПДВ -17182,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі 19.11.2010 року. Згідно виписаної довіреності №665 від 14.12.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури № 14/12-10 від 14.12.10 р. нашим підприємством по накладній №14/12-10 від 14.12.10 р. були отримані автоматичні вимикачі в асортименті на загальну суму 97080,00 грн., у т.р. ПДВ -16180,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі 14.01.2011 року. Автоматичні вимикачі, придбані у ТОВ "Промспец Консалтинг", використані у виробничому процесі для виготовлення системи управління ШУ 15/380, електрообладнання для кранів КК25.16Д та КМС105/20/10, панелей управління КС-250М УЗ та електрообладнання БАЗРУ-2М. На підставі проведених розрахунків та відвантаження електротехнічного обладнання від ТОВ "Промспец Консалтинг" були отримані вищезазначені податкові накладні.

Також судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лінекер". На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були вчинені між позивачем та ТОВ "Лінекер", позивачем надані до суду первинні документи, а саме: рахунок фактури (т.2 а.с.89-92), накладні (т.2 а.с.93-96), товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.97-100), податкові накладні (т.2 а.с.101-104).

Згідно виписаної довіреності №458 від 03.08.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №175 від 03.08.10 року підприємством по накладній №122 від 03.08.2010 року були отримані ізолятори SM76 на загальну суму 597,00 грн., у т.р. ПДВ -99,50 грн. Згідно виписаної довіреності №473 від 10.08.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №186 від 09.08.2010 року підприємством по накладній №125 від 10.08.2010 року були отримані кінцевики в асортименті на загальну суму 4075,52 грн., у т.р. ПДВ - 679,25 грн. Згідно виписаної довіреності №485 від 18.08.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №202 від 18.08.10 року підприємством по накладній №139 від 18.08.2010 року були отримані кінцевки та кабельні вводи на загальну суму 1031,26 грн., у т.р. ПДВ - 171,88 грн. Згідно виписаної довіреності №496 від 26.08.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №214 від 19.08.10 року підприємством по накладній №144 від 26.08.2010 року були отримані інструменти для опресовки кінцевиків та зняття ізоляції на загальну суму 3506,70 грн., у т.р. ПДВ - 584,45 грн. Згідно товарно-транспортних накладних транспортування комплектуючих, отриманих від ТОВ "Лінекер", проведено за рахунок нашого підприємства по договору з перевізником ПП "Укр-С.В." (ЄДРПОУ 31798798) №001У від 01.01.2010 року на підставі актів надання послуг №1123 від 05.08.2010 року, №1126 від 10.08.2010 року, оплата перевізнику здійснена у безготівковій формі з поточного рахунку 13.09.2010 р. Електротехнічне обладнання, придбане у ТОВ "Лінекер", використане у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для кранів КМЭ 16/3,2 та КМЭГ 8 16,5м. Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажене електрообладнання у сумі 9210,48 грн. була здійснена у повному обсязі 14.10.2010 року платіжним дорученням №3043. Заборгованість по вказаним рахункам-фактурам станом на дату надання пояснень відсутня. Станом на 31.03.2011 року кредиторська заборгованість підприємства на користь ТОВ "Лінекер" склала 5582,57 грн. Заборгованість постачальнику була сплачена у повному обсязі через поточний рахунок 14.10.2010 року.

На підставі проведених розрахунків та відвантаження електротехнічного обладнання від ТОВ "Лінекер" були отримані вищезазначені податкові накладні. Отримані податкові накладні були зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних та включені у відповідну звітність "податкова декларація з податку на додану вартість".

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Едан плюс". На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були вчинені між позивачем та ТОВ "Едан плюс", позивачем надані до суду первинні документи, а саме: рахунки-фактури (т.2 а.с.51-58), видаткові накладні (т.2 а.с.58-64), товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.65-80), податкові накладні (т.2 а.с.81-88). Відповідно до пояснень представника позивача 23.07.2009 року була здійснена передплата ТОВ "Едан-Плюс" за тиристори по рахунку-фактурі №21/07 від 21.07.2009 року у сумі 69336,00 грн., у т.р. ПДВ -11556,00 грн., які були отримані згідно виписаної довіреності №240 від 23.07.09 року по накладній №46 від 23.07.2009 року 13.08.2009 року по рахунку-фактурі №13/08 від 13.08.09 року були передплачені тиристори, які були отримані нашим підприємством згідно виписаної довіреності № 282 від 13.08.09 р. по накладній №74 від 13.08.2009 року на суму 95016,00 грн., у т.р. ПДВ -15836,00 грн. Електрообладнання придбане у ТОВ "Едан-Плюс" використане у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для кранів КК 50/10 та пристроїв плавного пуску СТ5-10-80 400кВт IP21. Згідно виписаної довіреності №345 від 21.09.09 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №СФ-21/09 від 21.09.09 року підприємством по накладній №РН-176 від 21.09.09 року були отримані транзисторні модулі на суму 158760,00 грн., у т.р. ПДВ -26460,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі 22.09.2009 року. По рахунку-фактурі №СФ-14/10 від 14.10.2009 року була здійснена передплата 14.10.2009 року у сумі 94068,00 грн., у т.р. ПДВ -15678,00 грн. за транзисторні модулі, які були отримані підприємством згідно виписаної довіреності №387 від 14.10.2009 року по накладній №РН-246 від 14.10.2009 року Електрообладнання придбане у ТОВ "Едан-Плюс" використане у виробничому процесі для виготовлення пристроїв плавного пуску СТ5-10-80 400кВт IP21 та крана БК1000Б.

Згідно виписаної довіреності №463 від 25.11.09 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №СФ-25/11-01 від 25.11.2009 року підприємством по накладній №РН-401 від 25.11.2009 року були отримані транзисторні модулі на суму 124128,00 грн., у т.р. ПДВ -20688,00 грн. Оплата за відвантажені модулі була здійснена 04.02.2010 року у сумі 62064,00 грн. та 16.02.2010 року -62064,00 грн. Транзисторні модулі придбані у ТОВ "Едан-Плю" використані у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для перевантажувача ПМЗ-1200И та крана мостового спеціального електричного КМ180/2х70У3. Відповідно виписаної довіреності №113 від 23.02.2010 року та на підставі отриманого рахунку-фактури №СФ-23/02-1 від 23.02.2010 року підприємством по накладній №РН-110 від 23.02.2010 року були отримані транзисторні модулі на суму 105840,00 грн., у т.р. ПДВ -17640,00 грн. Оплата за відвантажені модулі була здійснена 18.05.2010 року у повному обсязі. Транзисторні модулі придбані у ТОВ "Едан-Плюс" використані у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для крана КМС 80/20.

По рахунку-фактурі №СФ-23/03-1 від 23.03.2010 року була здійснена передплата за тиристори у сумі 124254,00 грн., у т.р. ПДВ -20709,00 грн., які були отримані підприємством згідно виписаної довіреності №208 від 06.04.2010 року по накладній №РН-202 від 06.04.2010 року. Придбані тиристори використані у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для кранів КМЭ 20/5 16,5м, КМЭ 20/5 34м та для кранів КМС 63/10, КМС 63/10/10.

По рахунку-фактурі №29/06-1 від 29.06.2010 року 30.06.2010 року була здійснена передплата за транзисторні модулі у сумі 108900,00 грн., у т.р. ПДВ -18150,00 грн., які були отримані підприємством згідно виписаної довіреності №376 від 01.07.2010 року по накладній №РН-367 від 02.07.2010 року. Модулі придбані у ТОВ "Едан-Плюс" використані у виробничому процесі для виготовлення електрообладнання для кранів КМС125/20/5 та КМЭ 16/3,2. Згідно товарно-транспортних накладних транспортування електрообладнання, придбаного у ТОВ "Едан-Плюс", було здійснено за рахунок постачальника.

На підставі проведених розрахунків та відвантаження електротехнічного обладнання від ТОВ "Едан-Плюс" були отримані вищезазначені податкові накладні. Отримані податкові накладні були зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість".

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, спірні договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме копія банківські виписки (т.2 а.с.184-205) засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що підприємство не має складських приміщень, тому розвантаження комплектуючих, отриманих від постачальників, здійснюють електромонтажники-налагоджувальники та слюсарі механоскладальних робіт ТОВ "Крановий елєктропривід" безпосередньо на виробничу та монтажну дільниці в орендоване приміщення по адресу м. Харків, вул. Шевченка, 317, де потім відбувається виготовлення готової продукції (електрообладнання для кранів) по індивідуальним заказам замовників. Сертифікати (якщо продукція сертифікується) та паспорта на обладнання, отримане від постачальників, передаються разом з виготовленою готовою продукцією нашим замовникам. ТОВ "Крановий електропривід" має: дозвіл 03П.0.08.08.60000.038 від 06.02.2003 року на початок робіт, виданий Державним комітетом з нагляду за охороною праці України (Територіальне управління Держнаглядохоронпраці по Харківській області), дозвіл № 079.03.63 - 31.62.4 від 24.04.2003 р. на ремонт, монтаж та налагоджування електрообладнання та приборів безпеки вантажно-піднімальних кранів (виданий Державним комітетом з нагляду за охороною праці України (держнаглядохоронпраці) - Територіальне управління Держнаглядохоронпраці по Харківській області), дозвіл № 517.06.63-31.62.4 від 01.06.2006 р. на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки (виданий Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України (держпромгірнагляд) - Територіальне управління Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області), дозвіл № 474.11.63-31.62.4 від 06.06.2011 р. на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки (виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України (держгірпромнагляд) - Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області).

Станом на 31.12.2010 року згідно штатного розкладу на підприємстві було працюючих за штатом 81 особа та за сумісництвом -5 осіб, із загальної чисельності кількість виробничих робітників -26 осіб.

Станом на 31.12.2010 р. згідно даних податкового обліку балансова вартість основних фондів складала 183126 грн.

Підприємство не має власних нежитлових приміщень.

ТОВ "Крановий електропривід" станом на 31.12.2010 року орендовало та суборендувало приміщення під офіс, відповідно до договорів оренди №01/01-08АП від 01.01.2009 року та №01/01-15 АП від 01.01.2009 року, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.1-12).

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкових органів про нікчемність спірних правочинів ґрунтується виключно на мотивах складених актах Дергачівською міжрайонною податковою інспекцією за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача ТОВ "Лінекер" акт №160/12-0009/34793653 від 28.03.2011 року, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова діяльності контрагента ТОВ "Едан плюс" акт №4231/23-104/36032757 від 21.09.2010 року, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова діяльності контрагента ТОВ "Промспец консалтинг" №349/23-03-05/37091549 від 10.03.2011 року відповідно.

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що судження податкового органу про нікчемність спірного правочину не підкріплено належними доводами та доказами згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", так як показники документів обов'язкової податкової звітності платника податків не містять фактичних даних, які б достовірно показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нереальність господарських операцій є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення норм Закону України «Про ПДВ», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нереальність господарських операцій без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі вищезазначеного суд вважає позов законним і обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та не обґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0004052305 та №0004062305 від 31.08.2011 року, та № 0005302305 від 09.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крановий електропривід" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, б.27, кв.11, ідентифікаційний номер 32031071) судовий збір у розмірі 32.19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 грудня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.