Рішення

від 26.10.2011 по справі 62/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/52 26.10.11

за позовом: Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м.Київ, ЄДРПОУ 23739162

до відповідача: Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд», м.Київ, ЄДРПОУ 32531725

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м.Київ, ЄДРПОУ 23527052

про стягнення 24781,56 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Кормушина Г.О. -по дов.

від відповідача 1: Клочко Р.Ю. -нач.від.

від третьої особи: Мудрак Ю.І. -гол. спец.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 19.10.2011р. до 25.10.2011р., з 25.10.2011р. до 26.10.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд», м.Київ про стягнення 24781,56 грн.

У поясненнях б/н та дати, які надійшли на адресу господарського суду міста Києва 28.09.2011р. позивач надав уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого стягненню підлягає заборгованість в сумі 23097,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог законодавства щодо внесення квартирної плати та відшкодування витрат по опаленню квартир, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Міськінвестжитлобуд»набуло у власність внаслідок виконання договору №29 від 19.05.2008р., який було підписано з Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд».

Відповідач у відзиві б/н від 05.09.2011р., поясненнях б/н від 25.10.2011р., б/н та дати, які надійшли на адресу господарського суду міста Києва 12.10.2011р., проти позовних вимог надав заперечення, посилаючись на відсутність між сторонами в період з лютого 2011р. по березень 2011р. договорів на надання комунальних послуг, про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, як те імперативно передбачено положеннями ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови №529 від 20.05.2009р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». Крім того, за твердженням відповідача спірні квартири у період, за який стягується заборгованість, не перебували у власності Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд».

Ухвалою від 25.10.2011р. судом до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Акціонерне товариство холдингову компанію «Київміськбуд».

Третя особа у поясненнях №26/10/11 від 26.10.2011р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд встановив:

19.05.2008р. між Дочірнім підприємством «Міськінвестжитлобуд»(підприємство) та Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд»(компанія) було укладено договір №29, за змістом п.1.1 якого сторони домовились направляти свої сили на реалізацію проекту, пов'язаного з будівництвом житлового будинку, введенням його в експлуатацію та передачею об'єктів інвестування в цьому об'єкті у власність юридичним та фізичним особам.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору позивач та третя особа погодили будівництво житлового будинку №11 на земельній ділянці по вул.М.Цветаєвої у Деснянському районі міста Києва.

Розпорядженням №751 від 10.08.2009р. Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, зокрема, спірному об'єкту будівництва присвоєно поштову адресу: м.Київ, вул.К.Данькевича, 8.

Рішенням правління третьої особи (віза від 24.06.2010р.) вказаний житловий будинок постановлено до 31.08.2010р. передати Дочірньому підприємству «Екос».

Наказом позивача №89 від 24.06.2010р. будівлю по вул.К.Данькевича, 8 передано на баланс, обслуговування і експлуатацію без права відчуження Житловому управлінню «Лівобережне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд».

Одночасно, між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд»та Дочірнім підприємством «Міськінвестжитлобуд» на виконання умов договору №29 від 19.05.2008р. було підписано акт №1/260 про передачу відповідачу 33 квартир загальною площею 2059,13 кв.м.

Як вказує позивач, враховуючи, що актом №1/260 було встановлено матеріальну відповідальність осіб, винних у несвоєчасному розподілі квартир, за заподіяні житловим органам збитки, приймаючи до уваги, що спірні квартири знаходяться у власності відповідача, стягненню з Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд»підлягає заборгованість в сумі 23097,02 грн., яка утворилась за період з 01.02.2011р. по 01.03.2011р. та складається з витрат по:

- відшкодуванню збитків за опалення -18890,74 грн.,

- відшкодуванню витрат по квартирній платі -4206,28 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення заборгованості в сумі 23097,02 грн. за період з лютого 2011р. по березень 2011р. є неправомірним та необґрунтованим, внаслідок чого підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Аналогічні положення містяться у ст.174 Господарського кодексу України, згідно якої господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Одночасно згідно із ст.66 Житлового кодексу Української РСР 1983р. плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.2 постанови №529 від 20.05.2009р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин) з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

З системного аналізу ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України з урахуванням положень ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.66 Житлового кодексу Української РСР 1983р. та приписів постанови №529 від 20.05.2009р. Кабінету Міністрів України можна дійти висновку, що підставою виникнення певних прав та обов'язків між власником, споживачем, виконавцем, виробником, балансоутримувачем житлово-комунальних послуг та послуг пов'язаних з утриманням квартир є саме договір.

Вказані висновки суду узгоджуються також із приписами ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору, а також ст.26 названого нормативно-правового акту, якою встановлено, в тому числі, істотні умови договору, порядок оплати за надані послуги. Аналогічні положення містить типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою №529 від 20.05.2009р. Кабінету Міністрів України.

Вказані положення законодавства України є запорукою та гарантією захисту прав фізичних та юридичних осіб, як споживачів відповідних послуг.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про стягнення вартості опалення та квартирної плати за період з лютого 2011р. по березень 2011р. позивачем повинно бути доведено наявність у цей період укладеного між сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг та договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також безпосередньо факт надання цих послуг.

Проте, як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи документів та пояснень учасників судового процесу, між позивачем та відповідачем не було підписано відповідних договорів, строк дії яких охоплював би період з лютого 2011р. по березень 2011р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами в період з лютого 2011р. по березень 2011р. договорів на надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підписаних у відповідності до положень діючого законодавства.

Будь-яких доказів звернення Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»до відповідача з пропозицією укласти відповідні договори у матеріали справи не надано.

Одночасно, позивачем згідно із вимогами ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту надання відповідачу житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в заявленому до стягнення розмірі. Наразі, до матеріалів справи не представлено підписаних між сторонами двосторонніх актів, які б свідчили про фактичне надання послуг на суму 23097,02 грн. за період з лютого 2011р. по березень 2011р.

При цьому, посилання позивача на рахунки по витратах, які поніс позивач за утримання квартир, письмові пояснення (обґрунтування витрат), тарифи по квартплаті в розмірі 1,10 грн. загальної площі квартири, затвердженні розпорядженнями КМДА №748 від 19.05.2000р., №641 від 30.05.2007р., №979 від 31.08.2009р., тарифи з централізованого опалення, в розмірі 5,08 грн. -за лютий 2011р., 5,68 грн. -за березень 2011р, які затверджені розпорядженнями КМДА №392 від 31.05.2010р., №99 від 27.01.2011р., №1222 від 29.12.2010р., табуляграми АЕК «Київенерго», Закон України «Про житлово-комунальні послуги», договір інвестування №29 від 19.05.2008р., акт №1/260 від 16.12.2010р. прийому-передачі квартир, як на доказ надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій судом до уваги не приймаються, оскільки останні, за висновками суду, не є належними доказами надання відповідних послуг у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом прийнято до уваги, що свідоцтва про право власності відповідача на 33 квартири у житловому будинку по вул.К.Данькевича, 8 у м.Києві, видані 07.04.2011р., а заборгованість, заявлена до стягнення в межах цієї справи, виникла в період з лютого 2011р. по березень 2011р.

За таких обставин, позивачем не представлено належних та допустимих доказів надання у період з лютого 2011р. по березень 2011р. відповідачу житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме не долучено до матеріалів справи підписаних між сторонами актів про фактичне надання послуг, у яких би визначався вид, об'єм, вартість та якість комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами укладених в період з лютого 2011р. по березень 2011р. договорів про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також приймаючи до уваги, що позивачем не доведено безпосередньо факту надання послуг відповідачу на суму 23097,02 грн., позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»до Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд»підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м.Київ до Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд», м.Київ про стягнення 23097,02 грн.

У судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 31.10.2011р.