Рішення

від 02.12.2011 по справі 62/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/129 02.12.11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай -Універсал», м.Київ, ЄДРПОУ 30855184

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест», м.Київ, ЄДРПОУ 24943284

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ, ЄДРПОУ 03369036

про визнання права власності

суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Комарницька О.Б. -по дов.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал», м.Київ, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест», м.Київ, про визнання права власності на нерухоме майно загальною площею 2210,27 кв.м, а саме: будівлю кафе площею 707 кв.м; будівлю виробничого приміщення площею 165 кв.м; альтанки площею 12,30 кв.м в кількості 6 штук; альтанку площею 21 кв.м в кількості 1 штуки; споруду санітарно-гігієнічного призначення площею 9 кв.м в кількості 1 штуки; дитячий ігровий майданчик площею 32,50 кв.м в кількості 1 штуки; доріжки облаштовані декоративним камінням загальною площею 120 кв.м; декоративний мангал площею 3 кв.м в кількості 1 штуки; декоративний басейн площею 40 кв.м в кількості 1 штуки; декоративну огорожу в кількості 2 штук, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 4.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 2001 року відкрито та безперервно володіє нерухомим майном, яке знаходиться по вул.Ревуцького, 4 у м.Києві.

Відповідач у відзиві б/н від 16.11.2011р. проти позовних вимог заперечень не надав. При цьому, в судові засідання 02.11.2011р., 16.11.2011р., 25.11.2011р., 02.12.2011р. представник відповідача не з'явився. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест»було належним чином повідомлено про час та місце засідань суду по розгляду вказаної справи з урахуванням наступного.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, що наявна у матеріалах справи, зокрема, у поясненнях відповідача б/н від 16.11.2011р., враховуючи наявність на процесуальних документах штампів канцелярії господарського суду про відправку останніх учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. За змістом повідомлення про вручення поштового відправлення №0206804895245 відповідач отримував поштову кореспонденції, направлену судом за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 24/4, кв.82.

Одночасно, згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою від 02.11.2011р. господарського суду міста Києва до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ. Третя особа в судові засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не надала.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.334 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Одночасно, за змістом п.п.1, 8 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України:

- цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2004р.;

- правила ст.344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в тому числі, нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності зазначеним нормативно-правовим актом, відлік строків, про які йдеться в ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України, зокрема, 10-річного, у такому разі починається з 01.01.2001р. (наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 16.08.2005р. у справі №8/509).

При цьому, слід зазначити, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на які-небудь правові підстави набувальної давності і розповсюджується на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. Наразі, наявність у володільця певного юридичного титулу, виключає застосування набувальної давності.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ст.33 вказаного Кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю позивачем має бути доведено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме, що спірне майно є нерухомістю, строк володіння якою складає не менше 10 років.

Як встановлено судом, 12.06.2001р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест»домовились, що останній замість існуючої грошової заборгованості перед позивачем передає у власність позивача за актом прийому -передачі (підписаний та скріплений печатками сторін) майно по вул.Ревуцького, 4 в м.Києві.

За змістом акту приймання-передачі розважальний центр -кафе «Нова земля»складається з будівлі кафе площею 707 кв.м, будівлі виробничого приміщення площею 165 кв.м, семи альтанок, споруди санітарно - гігієнічного призначення, дитячого ігрового майданчику, доріжки з декоративним камінням, декоративних мангалу, басейну та огорожі.

При цьому, суд одразу зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про недобросовісність набуття у володіння та фактичного володіння позивачем будівлями та спорудами, що розташовані за вказаною вище адресою.

21.11.2001р. між Товариством з обмеженою діяльністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слай-ойл»(підрядник) було підписано договір підряду, згідно якого підрядник зобов'язався на власний ризик виконати за плату роботи з капітального переобладнання будівлі кафе «Нова земля», а замовник зобов'язався прийняти цю роботу та її оплатити.

24.12.2001р. між сторонами за вказаним договором було підписано акт здавання-приймання виконаної роботи, відповідно до якого позивачем прийняті виконані якісно та в повному обсязі роботи з капітального переобладнання кафе на суму 227600 грн.

Згідно договорів підряду від 12.07.2007р. та від 01.10.2009р., укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал»відповідно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітар»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛ-Гарант», було здійснено відновлювальний ремонт даху будівлі кафе, а також відновлення декоративної огорожі, встановлення ліхтарів.

За актами приймання-передачі виконаних робіт від 25.07.2007р. та від 01.10.2009р. позивачем прийняті роботи на об'єкті - будівля кафе «Нова земля», що розташовано по вул.Ревуцького, 4 у місті Києві, на загальну суму 94500 грн.

Як свідчать матеріали справи, Державним підприємством «Випробувальний центр будівельних конструкцій» складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі кафе по вул.Ревуцького, 4 в Дарницькому районі міста Києва.

За змістом вказаного висновку, майно, яке знаходиться за вказаною вище адресою, готове до експлуатації, дефектів та пошкоджень в основних конструкціях не має, технічний стан монолітного залізобетонного фундаменту, внутрішніх та зовнішніх цегляних стін, елементів даху, покрівлі, систем електрообладнання, опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації та водовідведення оцінений як добрий та такий, що не потребує ремонту.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно із ст.43 вказаного нормативно-правового акту господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що звіт про проведення технічного обстеження складений Державним підприємством «Випробувальний центр будівельних конструкцій», якому відповідно до ліцензії серії АВ №555412 надано право проводити технічне обстеження будівельних конструкцій, належними методами та з використанням відповідної нормативної та будівельно-технічної літератури, суд приймає до уваги зазначений документ як належний доказ відповідності спірного майна будівельним нормам та правилам.

За змістом наявних у матеріалах справи документів, 27.04.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Земля»укладено договір оренди №27/4-07, згідно якого останній прийняв в строкове платне користування (до «01»грудня 2012 року) кафе, по вул.Ревуцького, 4 в м.Києві, що фактично також свідчить про те, що на момент укладення договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» визнавалося третіми особами, як власник даного об'єкту.

Наразі, 27.02.2008р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал»Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»видано витяг з технічної документації №Ю -19581/2008 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер № 8000000000:63:292:0021).

За змістом наявних у матеріалах справи документів (податкових декларацій, банківських виписок) Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірне майно.

Наразі, як свідчать матеріали справи, позивачем здійснюється оплата комунальних послуг, наявні квитанції по сплаті земельного податку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заволодів майном загальною площею 2210,27 кв.м, яке розташовано по вул.Ревуцького, 4 в м.Києві та складається з будівлі виробничого приміщення площею 165 кв.м, семи альтанок, споруди санітарно - гігієнічного призначення, дитячого ігрового майданчику, доріжки з декоративним камінням, декоративних мангалу, басейну та огорожі, на законних підставах та відкрито, безперервно користується ним з 2001р.

Одночасно, за змістом витягу з Державного реєстру іпотек майно, що знаходиться по вул.Ревуцького, 4 у м.Києві, іпотекою не обтяжено.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Крім того, як було вказано вище, нормами ч.4 ст.344 Цивільного кодексу України прямо передбачено право володільця на звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги дотримання позивачем десятирічного строку набувальної давності, протягом якого позивач продовжує відкрито, з відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування, безперервно володіти майном по вул.Ревуцького, 4 у місті Києві, яким позивач добросовісно заволодів, а також виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» утримує його за власні кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд врахував, що звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, а тому відповідно до ст.44, ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест», м.Київ, про визнання права власності на нерухоме майно загальною площею 2210,27 кв.м, а саме: будівлю кафе площею 707 кв.м; будівлю виробничого приміщення площею 165 кв.м; альтанки площею 12,3 кв.м в кількості 6 штук; альтанку площею 21 кв.м в кількості 1 штуки; споруду санітарно-гігієнічного призначення площею 9 кв.м в кількості 1 штуки; дитячий ігровий майданчик площею 32,5 кв.м в кількості 1 штуки; доріжки облаштуванні декоративним камінням загальною площею 120 кв.м; декоративний мангал площею 3 кв.м в кількості 1 штуки; декоративний басейн площею 40 кв.м в кількості 1 штуки; декоративну огорожу в кількості 2 штук, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 4.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал», м.Київ право власності на нерухоме майно загальною площею 2210,27 кв.м, а саме: будівлю кафе площею 707 кв.м; будівлю виробничого приміщення площею 165 кв.м; альтанки площею 12,3 кв.м в кількості 6 штук; альтанку площею 21 кв.м в кількості 1 штуки; споруду санітарно-гігієнічного призначення площею 9 кв.м в кількості 1 штуки; дитячий ігровий майданчик площею 32,5 кв.м в кількості 1 штуки; доріжки облаштуванні декоративним камінням загальною площею 120 кв.м; декоративний мангал площею 3 кв.м в кількості 1 штуки; декоративний басейн площею 40 кв.м в кількості 1 штуки; декоративну огорожу в кількості 2 штук, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 4.

У судовому засіданні 02.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 07.12.2011р.