cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 62/44 21.10.11
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка», м.Київ, ЄДРПОУ 32488738
про стягнення 82410,24 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Цурка Н.О. -пров.юрисконс.
від відповідача: Літвінова О.Ю. -кер.справ.
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувалась перерва
з 28.09.2011р. до 21.10.2011р.
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 82410,24 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію -59625,14 грн., трьох відсотків річних -4625,58 грн., інфляційних нарахувань -18159,52 грн.
Заявою без номеру від 12.09.2011р. позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 4625,58 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 18159,52 грн.
Судом розглядаються остаточні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з урахуванням змісту заяви без номеру від 12.09.2011р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків перерахування оплати за поставлену згідно із договором №7560526 від 06.10.2003р. теплову енергію у гарячій воді. Зокрема, як вказує позивач, заборгованість у розмірі 59625,14 грн. за поставлену теплову енергію, яка утворилася за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. була погашена відповідачем лише в липні та серпні 2011р., що стало підставою для нарахування трьох відсотків річних, інфляційних збитків.
Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду міста Києва 28.09.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, як вказує Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка», кошти, які сплачені безпосередніми споживачами теплової енергії, надходять на транзитний рахунок Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації», а потім на розрахункові рахунки виробників (постачальників) послуг, внаслідок чого несвоєчасне перерахування оплати за надану теплову енергію позивачу відбувається не з вини відповідача.
Крім того, за твердженням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка», кошти у розмірі 40000,00 грн. були сплачені позивачу через відділення банку «Надра», який не перерахував своєчасно вказаний платіж на рахунок постачальника теплової енергії.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
За змістом ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, 06.10.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка»(абонент) було підписано договір №7560526 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно із п.п.2.2.1, 2.3.1 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для потреб опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Виходячи зі змісту додатків №8, №9 до спірного договору, сторони погодили постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: вул.Урлівська, 4а.
Відповідно до п.8.1 договору №7560526 від 06.10.2003р. останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2004р. При цьому, виходячи зі змісту листів №048-21-3754 від 16.04.2004р., №048-21-8691 від 29.09.2004р., №048-21-3513 від 11.04.2005р., №048-21-8241 від 01.09.2005р., №048-21-11996 від 01.12.2005р., №048-21-7606 від 22.05.2006р., №048-21-6280 від 20.04.2007р., №048-21-5285 від 02.06.2008р., №048-21-6226 від 05.06.2009р., №048-21-6671 від 04.06.2010р., №048-232-10301 від 17.08.2010р., №048-232-8382 від 09.06.2011р. позивача, строк дії вказаного договору сторонами продовжувався, зокрема, до 20.06.2012р.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення без номеру від 12.09.2011р. позивача, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою є чинними на час прийняття цього рішення.
За умовами договору №7560526 від 06.10.2003р. позивачем за період з 01.11.2008р. по 01.07.2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 548787,53 грн.
Згідно із п.2.3.2 договору №7560526 від 06.10.2003р. споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.
За змістом вказаного додатку абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділенні теплозбуту №2 за адресою: вул.Драгоманова, 40в, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, зокрема, станом на 01.07.2011р. у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка»утворилась заборгованість за отриману теплову енергію у розмірі 59625,14 грн., яку за поясненнями сторін, відповідач погасив лише в липні та серпні 2011р.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись приписами вказаних норм позивач нарахував та пред'явив до стягнення три відсотки річних в сумі 4625,58 грн., інфляційні збитки в сумі 18159,52 грн.
За поясненнями відповідача, у січні та квітні 2009р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка»оформило платіжні доручення на оплату теплової енергії на суму 40000,00 грн., про що свідчить книга обліку платіжних доручень ОСББ «Фіалка». Проте, банком «Надра», клієнтом якого був відповідач, вказані платежі не були своєчасно проведені у зв'язку із введенням у банківській установі тимчасової адміністрації.
Як встановлено судом, постановою №59 від 10.02.2009р. Правління Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009-10.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009р. до 10.08.2009р., відповідно до постанови №452 від 05.08.2009р. Правління Національного банку України продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
11.02.2011р. постановою правління Національного банку України №38 було продовжено термін дії тимчасової адміністрації у Надра Банку на строк, необхідний для завершення капіталізації відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра».
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, вимоги про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання на підставі ст.625 Цивільного кодексу України підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум, та тієї обставини, що прострочення у розмірі 40000,00 грн. виникло не з вини відповідача. Як слідує з матеріалів справи, відповідач своєчасно надав платіжні доручення банку на оплату теплової енергії за договором №7560526 від 06.10.2003р., проте, у зв'язку із введенням щодо вказаної вище банківської установи тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів, ці платіжні доручення було виконане несвоєчасно.
Одночасно, суд приймає до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем неправомірно проведено нарахування інфляційних збитків з урахуванням сум інфляції за попередній період.
За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три відсотки річних у розмірі 1878,73 грн., інфляційні збитки в сумі 6686,53 грн.
Твердження відповідача про те, що позивачем при розрахунку інфляційних збитків неправомірно не застосовано індекс інфляції менший за 100, судом до уваги не приймається, враховуючи, що законодавством України не передбачено можливості нарахування інфляційних платежів у період дефляції.
Посилання відповідача на те, що несвоєчасне перерахування оплати за поставлену теплову енергію позивачу відбувається не з його вини, є неспроможним, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
За приписами ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У даному випадку, за умовами договору №7560526 від 06.10.2003р. боржником є саме відповідач і саме він зобов'язаний забезпечити своєчасне надходження коштів на рахунок позивача, які належать до сплати за вказаною угодою.
При цьому, судом враховано, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.11.2010р. по справі №4/719, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів від інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за вимогами, які, за висновками суду, підлягають задоволенню, а також за вимогами про стягнення заборгованості, яка була погашена під час розгляду справи (42968,40 грн.) відносяться на відповідача, судові витрати сплачені за вимогами, які заявою б/н від 12.09.2011р. були зменшені Публічним акціонерним товариством «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», підлягають віднесенню на позивача, приймаючи до уваги, що борг в сумі 16656,74 грн. сплачено відповідачем до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка», м.Київ про стягнення трьох відсотків річних -4625,58 грн., інфляційних нарахувань -18159,52 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фіалка» (02068, м.Київ, Дарницький район, вул.Урлівська, 4а, ЄДРПОУ 32488738) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №26000306201 у ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) три відсотки річних -1878,73 грн., інфляційні нарахування -6686,53 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 515,31 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 147,57 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 21.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 26.10.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2011 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28255210 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Любченко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні