Рішення

від 18.01.2012 по справі 62/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/128 18.01.12

за позовом: Приватного підприємства «Будмаш», м.Київ, ЄДРПОУ 21701571

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», м.Київ, ЄДРПОУ 31510657

про припинення попередніх договорів та стягнення грошових коштів в сумі 1444644,00 грн.

Головуючий суддя: Любченко М.О.

Суддя: Гончаров С.А.

Суддя: Ягічева Н.І.

Представники:

від позивача: Блажчук І.Т. -дир., Мелющева М.О. -за дов., Суслікова Н.М. -за дов.

від відповідача: Загура В.П. -за дов., Свердлова Н.А. -дир.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «Будмаш», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», м.Київ про:

- припинення дії попереднього договору від 27.04.2006р., укладеного між Приватним підприємством «Будмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

- припинення дії попереднього договору від 27.04.2006р., додаткової угоди від 27.05.2007р., укладених між Приватним підприємством «Будмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» безпідставно набутих коштів у розмірі 232020,00 грн. за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» безпідставно набутих коштів у розмірі 980604,00 грн. за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» суми у розмірі 232020,00 грн. завдатку за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було вчинено дій, направлених на укладання договорів купівлі-продажу нерухомості на виконання умов попередніх договорів від 27.04.2006р., внаслідок чого зобов'язання сторін за попередніми договорами припинилися.

Відповідач у відзиві №07-юр від 01.11.2011р., поясненнях №08-юр від 05.12.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що ініціатором підписання попередніх договорів від 27.04.2006р. було Приватне підприємство «Будмаш», внаслідок чого обов'язок підготовки та надання для підпису основних договорів купівлі-продажу покладається на позивача.

Одночасно, у відзиві №07-юр від 01.11.2011р., поясненнях №08-юр від 05.12.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія» заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Як свідчать матеріали справи, 27.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»(продавець) та Приватним підприємством «Будмаш»(покупець) було підписано попередній договір, предметом якого визначено укладання в майбутньому основного договору купівлі-продажу 60 кв.м площі магазину, що належить відповідачу на підставі договору №1112 купівлі-продажу від 27.04.2006р., підписаного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України.

За змістом п.4 цієї угоди покупець зобов'язався, зокрема, до підписання договору купівлі-продажу внести на розрахунковий рахунок продавця завдаток в сумі 232020,00 грн., який у разі підписання договору купівлі-продажу буде зарахований в рахунок оплати за зазначеним договором.

На виконання договірних зобов'язань платіжним дорученням №47 від 28.04.2006р. покупець перерахував на користь продавця 232020,00 грн.

Одночасно, 27.04.2006р. між позивачем та відповідачем було підписано попередній договір (з урахуванням змісту додаткової угоди від 27.05.2007р.), відповідно до п.1 якого сторони зобов'язалися укласти основний договір купівлі-продажу 200 кв.м площі магазину, який розташований по вул.Ілліча, 3 у Дарницькому районі міста Києва.

Згідно із п.3.3.1 цього договору покупець зобов'язався до підписання договору купівлі-продажу внести на розрахунковий рахунок продавця аванс в сумі 1212624,00 грн., який у разі підписання договору купівлі-продажу буде зарахований в рахунок оплати за зазначеним договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.3.3.1 підписаного правочину позивач перерахував на користь відповідача 980604,00 грн. наступними платіжними дорученнями:

- №44 від 26.05.2006р. -500004,00 грн.,

- №45 від 15.06.2006р. -255880,04 грн.,

- №46 від 15.06.2006р. -224719,96 грн.

За приписами ст.635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто, діюче законодавство передбачає імперативні вимоги щодо форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме укладення договору в письмовій формі з наступним проведенням нотаріального посвідчення та державної реєстрації. При цьому, форма попереднього договору має відповідати формі основного договору, яка, зокрема, визначена законодавством.

Таким чином, враховуючи, що предметом попередніх договорів від 27.04.2006р. є 60 кв.м та 200 кв.м площі магазину, тобто, нерухоме майно, спірні договори мали бути укладені у письмовій формі з наступним нотаріальним посвідченням та проведенням державної реєстрації.

Проте, як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»та Приватним підприємством «Будмаш»не було вчинено дій, направлених на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію підписаних попередніх договорів від 27.04.2006р. З боку позивача та відповідача факт укладання попередніх договорів у письмовій формі без проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації в судових засіданнях підтверджений та не оспорюється.

Відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб. Неукладений договір не створює будь-яких наслідків для сторін.

Зазначена позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації попередніх договорів від 27.04.2006р., враховуючи положення ст.ст.210, 640 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що попередні договори, підписані між Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»та Приватним підприємством «Будмаш», є неукладеними. З огляду на те, що основний договір від 27.04.2006р. є неукладеним, неукладеною є і додаткова угода від 27.05.2007р. до попереднього договору від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а.

З урахуванням викладених вище висновків суду, а також виходячи з того, що неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі, по відношенню до невизначеного кола осіб та не створює будь-яких наслідків для сторін, позовні вимоги в частині припинення попередніх договорів та додаткової угоди є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Одночасно, згідно із положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно із наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №47 від 28.04.2006р., №44 від 26.05.2006р., №45 від 15.06.2006р., №46 від 15.06.2006р. позивачем за попередніми договорами від 27.04.2006р. було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 1212624,00 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду стосовно того, що попередні договори від 27.04.2006р. є неукладеними, відповідачем безпідставно на теперішній час утримуються кошти позивача в сумі 1212624,00 грн., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 232020,00 грн. з посиланням на приписи ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України, підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За змістом ч.1 ст.571 вказаного Кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Як було зазначено вище, за змістом п.4 попереднього договору покупець зобов'язався, зокрема, до підписання договору купівлі-продажу внести на розрахунковий рахунок продавця завдаток в сумі 232020,00 грн., який у разі підписання договору купівлі-продажу буде зарахований в рахунок оплати за зазначеним договором. Платіжним дорученням №47 від 28.04.2006р. позивачем були перераховані на користь відповідача грошові кошти у розмірі 232020,00 грн.

Проте, як встановлено судом, попередній договір від 27.04.2006р. є неукладеним, тобто, будь-які зобов'язання між Приватним підприємством «Будмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»не існують (в тому числі, щодо визначення перерахованих за платіжним дорученням №47 від 28.04.2006р. грошових коштів як завдатку), внаслідок чого підстави для застосування приписів ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України відсутні.

Таким чином, враховуючи, що за висновками суду попередні договори від 27.04.2006р. є неукладеними, судом встановлено відсутність відповідної правової підстави для застосування приписів ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України, з огляду на що позов Приватного підприємства «Будмаш»в частині стягнення грошових коштів у розмірі завдатку - 232020,00грн., підлягає залишенню без задоволення.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача, яка була викладена у відзиві №07-юр від 01.11.2011р., поясненнях №08-юр від 05.12.2011р., судом до уваги не приймається, враховуючи наступне:

Згідно із ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 вказаного Кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи, листом №265 від 01.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою, зокрема, про повернення отриманих коштів в розмірі 1212624,00 грн. та додаткову сплату 232020,00 грн. у розмірі завдатку.

16.09.2011р. відповідач надав відзив №25 на вказану вимогу, який отримано Приватним підприємством «Будмаш»27.09.2011р. та зареєстровано за №38, за змістом якого проти повернення грошових коштів у визначеному позивачем розмірі заперечив.

Приймаючи до уваги, що за наявними у матеріалах справи документами неможливо встановити конкретний строк пред'явлення відповідачу вимоги позивача №265 від 01.09.2011р., за висновками суду, саме з моменту отримання позивачем відмови №25 від 16.09.2011р. розпочався перебіг трирічного строку позовної давності (27.09.2011р.).

За таких обставин, приймаючи до уваги дату отримання Приватним підприємством «Будмаш»відмови №25 від 16.09.2011р. відповідача, суд дійшов висновку, що право позивача на позов виникло 27.09.2011р.

Таким чином, виходячи з того, що попередні договори від 27.04.2006р. є неукладеними, приймаючи до уваги, що грошові кошти в сумі 1212624,00 грн. утримуються відповідачем без належних правових підстав, з огляду на те, що, за висновками суду, твердження відповідача про порушення строку позовної давності є необґрунтованими, позовні вимоги про припинення попередніх договорів та стягнення грошових коштів в сумі 1444644,00 грн. підлягають задоволенню в частинні стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1212624,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Будмаш», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», м.Київ про:

- припинення дії попереднього договору від 27.04.2006р., укладеного між Приватним підприємством «Будмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

- припинення дії попереднього договору від 27.04.2006р., додаткової угоди від 27.05.2007р., укладених між Приватним підприємством «Будмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» безпідставно набутих коштів у розмірі 232020,00 грн. за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» безпідставно набутих коштів у розмірі 980604,00 грн. за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь Приватного підприємства «Будмаш» суми у розмірі 232020,00 грн. завдатку за попереднім договором від 27.04.2006р. щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»(02096, м.Київ, Дарницький район, вул.Ілліча, буд.3, ЄДРПОУ 31510657) на користь Приватного підприємства «Будмаш»(01135, м.Київ, вул.В?ячеслава Черновола, буд.25, ЄДРПОУ 21701571) грошові кошти в сумі 1212624,00 грн., а також державне мито в розмірі 12197,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Приватному підприємству «Будмаш» (01135, м.Київ, вул.В?ячеслава Черновола, буд.25, ЄДРПОУ 21701571) державне мито в сумі 85,00 грн., яке внесено у розмірі більшому, ніж передбачено чинним законодавством.

Видати довідку після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Гончаров С.А.

Суддя Ягічева Н.І.

Повне рішення складено 23.01.2012р.