Постанова

від 27.11.2014 по справі 62/128

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа№ 62/128

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від ВДВС Дарницького РУЮ у м.Києві: Валявський О.А.-представник;

Від стягувача:Блажчук І.Т.-представник;

Від боржника: Загура В.П.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2014

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"

на постанову головного державного виконавця відділу державної

виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві по справі № 62/128

у справі № 62/128 (головуючий суддя Любченко М.О., судді: Ломака В.С., Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного підприємства "Будмаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"

про припинення попереднії договорів та стягнення грошових коштів в сумі 1 444 644, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 по справі №62/128, позовні вимоги Приватного підприємства "Будмаш" про:

- припинення дії попереднього договору від 27.04.2006, укладеного між Приватним підприємством "Будмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

-припинення дії попереднього договору від 27.04.2006, додаткової угоди від 27.05.2007, укладених між Приватним підприємством "Будмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а, припинення правовідношень, які виникли внаслідок укладання;

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь Приватного підприємства "Будмаш" безпідставно набутих коштів у розмірі 232 020 грн. за попереднім договором від 27.04.2006 щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь Приватного підприємства "Будмаш" безпідставно набутих коштів у розмірі 980 604 грн. за попереднім договором від 27.04.2006 щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу 200 кв.м магазину по вул.Ілліча, 3а;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь Приватного підприємства "Будмаш" суми у розмірі 232 020,00 грн. завдатку за попереднім договором від 27.04.2006 щодо підготовки до продажу об'єкту нерухомості та укладання договору купівлі-продажу по вул.Ілліча, 3а, задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь позивача грошові кошти в сумі 1 212 624 грн., державне мито в розмірі 12 197,69 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,10 грн.

03.02.2012 на виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 03.02.2012, Господарський суд міста Києва видав наказ.

24.07.2014 до Господарського суду м.Києва надійшла скарга №16 від 23.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про скасування постанови ВП №33570205 від 27.06.2014 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Валявського О.А. про стягнення виконавчого збору.

10.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н від 05.09.2014 про уточнення резолютивної частини скарги №16 від 23.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", в якій заявник просив оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати повністю, яка місцевим господарським судом розглядається як заява про зміну предмету скарги.

В обґрунтування поданої скарги відповідач посилається на ті обставини, що державним виконавцем незаконно було присуджено до стягнення з боржника 55 576,00 грн. виконавчого збору, оскільки наказ №62/128 від 03.02.2012 був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" у добровільному порядку.

Враховуючи той факт, що виконавцем жодних виконавчих дій, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", вчинено не було, заявник просив постанову ВП №33570205 від 27.06.2014 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Валявського О.А. визнати незаконною та скасувати повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 скаргу № 16 від 23.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» ( з урахуванням заяви б/н від 05.09.2014) залишено без задоволення

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 по цій справі та прийняти постанову, якою скаргу ТОВ «Надія» на дії державного виконавця задовольнити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» у справі № 62/128 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.11.2014.

27.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від головного державного виконавця Валявського О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу.З зазначеного відзиву вбачається, щодержавним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання наказу №62/128 від 03.02.2012, зокрема, надсилались запити для виявлення майна скаржника та виносились постанови про арешт майна та коштів боржника. При цьому, державний виконавець просив врахувати, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" після відкриття виконавчого провадження періодично сплачувався борг на користь Приватного підприємства "Будмаш". Відтак, оскільки у строк, встановлений для самостійного виконання, виконавчий документ боржником виконано не було, державний виконавець просив у задоволенні скарги №16 від 23.07.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" відмовити.

В судовому засіданні 27.11.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.07.2012 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві Медведєвим О.В. винесено постанову ВП №33570205 про відкриття виконавчого провадження, якою, зокрема, було надано боржнику строк для самостійного виконання судового рішення до 27.07.2012.

Вказана вище постанова була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" 30.07.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового відправлення №0212104647291.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до даного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 вказаного Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Враховуючи строк, встановлений ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", а також дату отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник мав право в добровільному порядку виконати наказ №62/128 від 03.02.2012 Господарського суду міста Києва у строк до 06.08.2012.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулось до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції з заявою №16 від 03.08.2012, якою повідомило про часткове добровільне виконання виконавчого документа та просило відкласти виконавчі дії щодо примусового виконання наказу №62/128 від 03.02.2012 на більш пізній строк, надавши тим самим боржнику строк для добровільного його виконання у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм даним Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Одночасно, матеріали справи не містять доказів виникнення у державного виконавця обставин, які б перешкоджали провадженню виконавчих дій, та як наслідок винесення відповідної постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Станом на 06.08.2014 виконавчий документ Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" було виконано частково в сумі 649 259,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №82 від 01.06.2012, №98 від 08.06.2012, №99 від 15.06.2012, №100 від 21.06.2012, №7114594 від 27.06.2012, №113 від 17.07.2012, №114 від 23.07.2012.

З наведеного вбачається, що боржник наказ Господарського суду міста Києва №62/128 від 03.02.2012 у строк, встановлений для самостійного виконання, у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, залишок непогашеної заборгованості по вказаному вище виконавчому документу станом на 06.08.2014 склав 575 760,07 грн.

В своїй апеляційні скарзі скаржник посилається на те, що відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві не проводилось жодних виконавчих дій, пов'язаних з примусовим виконанням наказу №62/128 від 03.02.2012.Виконавцем, на думку скаржника, були здійснені лише підготовчі дії щодо примусового виконання судового рішення, однак державний виконавець не вжив реальних передбачених законом дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення.

Частиною 1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 даного Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Приписами ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і вказаним Законом.

Так, у ч.3 вказаної вище статті визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами в суді апеляційної інстанції, 17.09.2012 відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві для своєчасного та повного виконання рішення суду було направлено запити до: реєстраційно-екзаменаційної роботи №3 Управляння державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Головного управління земельних ресурсів м.Києва, Головного управління регіональної статистики, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м.Києва, Головного управління земельних ресурсів в Київській області з метою виявлення майна боржника, цінних паперів, а також встановлення відрахувань загальнообов'язкових платежів з прибутку скаржника.

Матеріали справи містять відповіді на запити виконавчої служби, а саме: №35742 (И-2012) від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", №0703-3/23282 від 11.10.2012 Головного управління Держкомзему у Київській області, №5037/05 від 12.10.2012 Управління Пенсійного фонду України в Дарницьому районі м.Києва.

Між тим, частиною 3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Так, під примусовими заходами виконання рішення, у відповідності до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частинами 1-3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Положеннями ст.57 вказаного вище нормативно-правового акту визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, виходячи з викладених вище норм законодавства, державний виконавець повинен, перш за все, вчиняти дії, що спрямовані на виконання виконавчого документу, у тому числі, здійснювати накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

Як слідує з матеріалів справи, 08.10.2012 старшим державним виконавцем Дяконом Н.М. відділу державної виконавчої служи Дарницького районного управління юстиції у м.Києві винесено постанову ВП №33570205 від 08.10.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку відповідно до наявного в матеріалах справи листа №199/2 від 09.10.2012р. було направлено на адресу Акціонерного товариства "Піреус банк", Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія".

В подальшому, 09.10.2012 старшим державним виконавцем Дяконом Н.М. відділу державної виконавчої служи Дарницького районного управління юстиції у м.Києві було винесено постанову про арешт коштів боржника.

При цьому, за твердженнями головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві Валявського О.А., 20.12.2013 виконавче провадження з примусового виконання наказу №62/128 від 03.02.20.12, згідно акту прийому-передачі, у зв'язку з переведенням державного виконавця Дякона Н.М. було передано державному виконавцю Валявському О.А.

З огляду на наведене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №33570205 від 20.07.2012 державними виконавцями вчинялись дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", які були спрямовані на здійснення примусового виконання наказу №62/128 від 03.02.2012 Господарського суду м.Києва, чим фактично спростовуються твердження боржника про відсутність будь-яких дій з боку державної виконавчої служби.

Частиною 3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому даним Законом.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" у строк, встановлений для добровільного виконання, стягнутої суми з примусового виконання наказу №62/128 від 03.02.2012 Господарського суду міста Києва погашено у повному обсязі не було.

З пункту 3 постанови ВП №33570205 від 20.07.2012 про відкриття виконавчого провадження вбачається, що боржника було попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, виконання виконавчого документа відбуватиметься у примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія", отримавши постанову ВП №33570205 від 20.07.2012 про відкриття виконавчого провадження, рішення суду у встановлений законом строк не виконало.

Матеріали справи свідчать про те,що після закінчення строку для добровільного виконання виконавчого документу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" періодично здійснювалось погашення залишку боргу в період з 10.08.2012 до 04.07.2014 в сумі 575 760,07 грн., на підтвердження чого суду було надано платіжні доручення: №115 від 10.08.2012, №130 від 28.08.2012, №150 від 05.09.2012, №151 від 24.09.2012, №11416044 від 08.10.2012, №11964127 від 19.10.2012, №13605685 від 27.11.2012, №13771802 від 30.11.2012, №14745332 від 24.12.2012, №621891 від 18.01.2013, №1600757 від 11.02.2013, №3011319 від 15.03.2013, №1004 від 10.04.2013, №1005 від 20.05.2013, №223 від 07.06.2013, №15 від 15.07.2013, №28 від 14.08.2013, №1 від 30.09.2013, №10 від 10.10.2013, №12 від 12.11.2013, №275 від 27.12.2013, №1 від 31.01.2014, №27 від 27.02.2014, а також банківські виписки від 22.04.2014, від 03.07.2014 та від 04.07.2014

Таким чином, після строку, наданого скаржнику для добровільного виконання рішення суду, останнім було погашено заборгованість перед Приватним підприємством "Будмаш" у повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи, 27.06.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції було винесено оскаржувану постанову ВП №33570205 про стягнення виконавчого збору в сумі 55 576,00 грн.

Частиною 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Пунктом 3.7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом №512/5 від 02.04.2012 Міністерств юстиції України, визначено, що якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

З аналізу наведених норм слідує, що невиконання самостійно боржником рішення суду у встановлений ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" строк тягне за собою його примусове виконання, яке своїм початком має день, наступний за останнім днем строку, відведеного для самостійного виконання рішення, та є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору.

Як зазналось вище, наказ №62/128 від 03.02.2012 Господарського суду міста Києва у строк, встановлений для добровільного виконання, виконано не було.

За таких обставин, самостійне виконання боржником рішення суду після настання початкової дати його примусового виконання не звільняє боржника від сплати виконавчого збору у розмірі, обчисленому у відсотках від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом та фактично не була сплачена стягувачу на визначену вище дату.

При цьому, судом також враховано проведення державними виконавцями у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконавчих дій з примусового виконання наказу по справі №62/128.

Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", п.3.7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, колегія суддів приходить до висновку, що відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві правомірно винесено постанову ВП №33570205 від 27.06.2014 про стягнення виконавчого збору.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання незаконною та скасування постанови ВП №33570205 від 27.06.2014 про стягнення виконавчого збору, що була винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Валявським О.А.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 у справі № 62/128 залишити без змін.

Матеріали справи № 62/128 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко