Рішення

від 20.12.2012 по справі 5023/5087/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5023/5087/12 (н.р. 5023/1445/12)

вх. номер 5087/12

Суддя Господарського суду Харківської області Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєвим О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 19.04.2011 року, ОСОБА_2, дов. від 24.04.2012 року

відповідача - Тищенка А.В., дов. від 09.11.2012 року

розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

до Приватного підприємства "СЛОВО РК", м. Харків

про стягнення 374902,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 274663,00 грн. заборгованості та 100239,95 грн. пені за договором № 1/06 від 01 червня 2007 року та договором № 16/04 від 16 квітня 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13 грудня 2012 року підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 грудня 2012 року та у відзиві на позовну заяву проти позову в частині стягнення з Приватного підприємства "СЛОВО РК" 17204 грн. заборгованості не заперечує, в решті заявлених позовних вимог просить відмовити.

У судовому засіданні 13 грудня 2012 року було оголошено перерву до 17 грудня 2012 року до 10 годин 30 хвилин.

17 грудня 2012 року судове засідання було повновлено та продовжено у томуж складі суду.

Представники позивача у судовому засіданні 17 грудня 2012 року підтримують заявлені позовні вимоги і просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 грудня 2012 року та у відзиві на позовну заяву проти позову в частині стягнення з Приватного підприємства "СЛОВО РК" 17204 грн. заборгованості не заперечує, в решті заявлених позовних вимог просить відмовити.

У судовому засіданні 17 грудня 2012 року було оголошено перерву до 20 грудня 2012 року до 10 годин 40 хвилин.

20 грудня 2012 року судове засідання було повновлено та продовжено у томуж складі суду.

Представники позивача у судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представниками позивача було надано суду акт звірки від 30 квітня 2011 року у якому Приватне підприємство "СЛОВО РК" визнає заборгованність у розмірі 258 831,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову в частині стягнення з Приватного підприємства "СЛОВО РК" 17204 грн. заборгованості не заперечує, в решті заявлених позовних вимог просить відмовити. Також, відповідач у наданих запереченнях на позов посилається на відсутність акту передачи майна за договором 16/04 від 16 квітня 2010 року.

Представниками позивача у судовому засіданні були надані платіжні доручення № 2191 від 02 лютого 2011 року на суму 29592,00 грн, № 2344 від 02 березня 2011 року на суму 29 592,00 грн., № 2524 від 04 квітня 2011 року на суму 29 592,00 грн., № 2652 від 04 травня 2011 року на суму 29 592,00 грн. про внесення відповідачем оплати за договором 16/04 від 16 квітня 2010 року.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

01 червня 2007 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позивачем) та Приватним підприємством "СЛОВО РК" (відповідачем) був укладений Договір № 1/06 від про оренду нежитлового приміщення зі строком дії до 01 червня 2009 року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно пункту 1.1. Договору № 1/06 про оренду нежитлових приміщень, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 762 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що передача Об'єкта оформляється Актом прийому - передачі, який підписують уповноважені представники обох сторін. У акті прийому - передачі сторони відображають стан, в якому передаються Об'єкт, майно і устаткування, що знаходяться на Об'єкті, справність компонентів та їх складових, та ступінь зношеності. Об'єкт вважаються переданими в оренду з моменту підписання сторонами Акту прийому - передачі.

Факт передачі нежитлових приміщень підтверджується Актом від 01 червня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Об'єкт оренди знаходиться на балансі позивача, вартість якого визначена згідно з Договором куплі-продажу реєстровий №211 від 25 січня 2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25 січня 2006 року.

Згідно пункту 2.2. Договору передача Об'єкту в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на цей Об'єкт. Договір оренди неодноразово пролонговувався.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно умов Договору орендна плата складала 20 грн. 00 копійок за 1 кв.м. на місяць.

Загальний розмір орендної плати відповідно до пункту 3.2. договору становить 15240,00 грн. на місяць.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендну плату орендар, незалежно від наслідків його господарської діяльності, сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 5 числа попереднього місяця.

Між сторонами укладено додаткову угоду до договору №2, відповідно до якої було пролонговано строк дії Договору до 01 травня 2011 року та змінено суму орендної плати з 01 квітня 2009 року до 13 760,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №16/04 оренди нежитлових приміщень загальною площею 739,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення господарської діяльності Приватним підприємством "СЛОВО РК".

Позивач виконав свої зобов'язання відповідно вказаних договорів, а саме надав в оренду відповідачу вказане нежитлове приміщення, а відповідач орендну плату не вносив, всупереч користування даним приміщенням, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000001 від 31 січня 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000003 від 28 лютого 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000005 від 31 березня 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000007 від 30 квітня 2010 року на суму 13 760,00 грн., №ОУ-0000008 від 31 травня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000009 від 30 червня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ- 0000013 від 31 липня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000014 від 31 серпня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000015 від 30 вересня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000016 від 31 жовтня 2009 року на суму 13 760,00 грн. , № ОУ-0000017 від 30 листопада 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000018 від 31 грудня 2009 року на суму 13 760,00 грн.

31 березня 2010 року між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідно якого заборгованість відповідача - Приватного підприємства "СЛОВО РК" складає 274 663,00 грн., тобто сума заборгованості відповідачем визнавалась неоднарозово, що підтверджує акт звірки від 30 квітня 2011 року у якому Приватне підприємство "СЛОВО РК" визнає заборгованність у розмірі 258 831,00 гривень.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 24 червня 2011 року було укладено угоду, відповідно якої сторони підтвердили, що Приватне підприємство "СЛОВО РК" має заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, що утворилась на підставі договору оренди нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 258 831,00 грн. Також у даній угоді відповідач взяв на себе зобов'язання погасити дану заборгованість до 01 листопада 2011 pоку, але взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав та суму боргу не сплатив. Оригінал даної угоди знаходиться у матеріалах справи №5023/3846/11.

Враховуючи вищенаведене наявність заборгованості неодноразово визнавалась Приватним підприємством "СЛОВО РК".

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 - Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 274 663,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 100 239,95 грн. пені за 365 днів прострочення у розмірі 1% від суми заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно пункту 7.2. Договору №1/06 від 01 червня 2007 pоку, у разі порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктами 3.1. та 3.2 Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, викладеного у позовній заяві, розмір пені нарахований за 365 днів прострочення у розмірі 1% від суми заборгованості і становить 100 239,95 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових забов*язань", а також без врахування умов договору №1/06 від 01 червня 2007 pоку, відповідно якого виникла заборгованість.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті орендної плати в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 21 461,34 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 78 778,61 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 759 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "СЛОВО РК" (61082, м. Харків, проспект Московський, буд. 232, к. 41, код ЄДРПОУ 34466538, поточний рахунок 26009801572101 в ХФ КБ "Експобанк" м. Харків, МФО 351964, ІПН 344665320379, номер свідоцтва платника податку на додану вартість 29703809) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, поточний рахунок НОМЕР_2 в ХФ КБ "Експобанк", МФО 351964, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серія НОМЕР_3 від 23 червня 2005 pоку ІН НОМЕР_1) 274 663,00 грн. заборгованості за договором № 1/06 від 01 червня 2007 року та договором № 16/04 від 16 квітня 2010 року, 21 461,34 грн. пені та 5 922,49 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 78 778,61 грн. у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 25.12.2012 року.

Суддя Хотенець П.В.