Рішення

від 24.12.2012 по справі 14/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

24.12.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

19 грудня 2012р. справа №5028/14/64/2012

За позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, проспект Миру,43, м. Чернігів, 14000

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс»,

вул.Щорса,44, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 28 730грн. 14коп.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Амельченко Ю.В. головний спеціаліст довіреність №10-6-04036 від 26.11.12р.

Від відповідача: Курганська Г.М. адвокат, довіреність від 08.05.12р., Малиш А.І., директор

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 11.12.12р. по 19.12.12р. перерви згідно ст. 77 господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення майна в сумі 28 730,14грн. за період з 26.08.11р. по 08.11.12р.

Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представником позивача в судовому засіданні 11.12.12р. подано письмове пояснення від 10.12.12р. за №10-6-04217, в якому повідомляється, що на момент припинення договору оренди заборгованості з орендної плати у відповідача не було, що у вересні 2011 року відповідачем за останній місяць оренди було внесено 3281,68грн. орендної плати замість 2646,52грн., внаслідок чого переплата за вересень 2011 року становить 635,16грн. Позивач повідомляє, що після припинення орендних відносин згідно з виписками наданими представництвом Держказначейства України по Чернігівській області відповідачем вносилися наступні суми: 12.10.11р. -3284,96грн., 15.11.11р. - 3284,96грн., 12.12.11р. - 3288,24грн., 17.01.12р. - 3294,82грн., 18.04.12р. -3300,00грн., 14.05.12р. - 3300,00грн., 14.06.12р. - 3300,00грн., що загальна переплата за договором оренди становить 23688,14грн., яка має бути зарахована до неустойки, і до стягнення підлягає неустойка у розмірі 28730,14грн. (52418,28грн.-23688,14грн.). Окрім того, позивач повідомляє, що згідно постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 09.10.12р. №34350811 дата виконавчих дій встановлена на 22.10.12р., проте 22.10.12р. витребування майна не відбулося, акт приймання-передачі підписаний не був.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.12.12р. подано клопотання від 11.12.12р., в якому, посилаючись на подання 04.12.12р. касаційної скарги на судові рішення господарського суду Чернігівської області та Київського апеляційного господарського суду просив зупинити провадження у справі до прийняття рішення Вищим господарським судом. Також відповідач у поданому клопотанні повідомляв про намір провести почеркознавчу експертизу підпису договорів та інших документів.

В судовому засіданні представник відповідача усно пояснила, що касаційна скарга подана на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12р. у справі №5028/7/109/2011.

Представник позивача заперечила проти клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі та зазначила, що рішення господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011 набрало законної сили та на даний час судом розглядається справа з іншим предметом спору.

Вказане клопотання відповідача судом відхилено виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зі змісту вищевказаної норми господарського процесу вбачається, що підставами зупинення провадження у справі в даному випадку є: пов'язаність справ та неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної справи.

Враховуючи, що справа №5028/7/109/2011 розглянута, прийняте в ній рішення від 05.12.11р. постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12р. залишено без змін, та відповідно рішення від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011 набрало законної сили, а тому визначені вищевказаною нормою господарського процесу підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Окрім того, відповідачем не подані документи які б доводили той факт, що згадана касаційна скарга прийнята до розгляду Вищим господарським судом України (зокрема, станом на 11.12.12р.)

З огляду на вищевикладене, суд відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі

У судовому засіданні 19.12.12р. представником позивача подано письмове пояснення по справі від 18.12.12р., в якому зазначив про допущені помилки у тексті позовної заяви, що розмір орендної плати встановлено у п.3.1 договору оренди №11-01 від 25.08.01р. (в новій редакції від 10.05.06р.), що угодою від 19.03.2007р. сторони внесли зміни у п.3.1. договору та збільшили розмір орендної плати до 1812,50грн. (за базовий місяць -січень 2007 року). Окрім того, позивач повідомляє, що розмір орендної плати сторонами було визначено у розмірі 8% від залишкової вартості основних фондів, визначеної в акті оцінки вартості ЦМК станом на 31.03.2006 року, що до складу комісії яка визначала вартість майна входили також директор Малиш В.Г. та головний бухгалтер Третяк П.І., що вимоги угоди від 19.03.2007 року сторонами виконувалися належним чином. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р., в якому вказано, що вартість майна становить 185291,72грн., оскільки судом вказана така вартість майна, що підлягає витребуванню, а не вартість, на підставі якої необхідно було визначити розмір орендної плати на момент укладення угоди від 19.03.2007 року.

Представником відповідача у судовому засіданні 19.12.12р. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові у повному обсязі, посилаючись на незрозумілість суми орендної плати у розмірі 1812,50грн., на відсутність документу, який би підтверджував узгодження сторонами зміну орендної плати, та вважаючи розмір пені необґрунтованим. Крім того, відповідач зазначає, що на час розгляду справи не отримував жодного документа, у тому числі акта передачі майна, на який позивач посилається.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення справи №5028/7/109/2011 у Вищому господарському суді України за касаційною скаргою відповідача.

Суд не задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, виходячи з того, що на час розгляду справи у суді відсутні докази, процесуальні документи, які б доводили той факт, що згадана касаційна скарга відповідача прийнята Вищим господарським судом до розгляду.

Представник відповідача дала усні пояснення по справі та зазначила, що в угоді від 19.03.07р. до договору оренди цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»стоїть підпис не директора ТОВ «Експрес-Люкс», а іншої особи, яка не мала права підписувати дану угоду.

Представник позивача заперечила проти фактів, наведених представником відповідача, та пояснила, що угода від 19.03.07р. дійсна, оскільки вона виконувалась, та відповідачем сплачувалася орендна плата по цій угоді, що не має фактів які б свідчили про недійсність цієї угоди.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 27.11.12р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс», ідентифікаційний код 31480303, місцезнаходження м.Чернігів, вул.Щорса,44.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

25.08.2001 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України (позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс»(відповідачем у справі) укладено договір оренди № 11-01 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Експрес»строком на три роки з 25.08.2001р. по 25.08.2004р. Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Експрес»від 25.08.2001р. позивачем передано відповідачу цілісний майновий комплекс державного торгівельного підприємства «Експрес», до складу якого входили об'єкти, розташовані в м. Чернігові: кафе «Експрес»- вул. Щорса,44, продовольчий магазин -вул. Попудренко,1-А, продовольчий магазин -Привокзальна площа. Об'єкти з обладнанням знаходяться в задовільному стані.

У зв'язку з приватизацією частини об'єктів, що входили до цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес», договір оренди змінено сторонами і викладено в новій редакції -договір № 2 від 10.05.2006р. про внесення змін до договору оренди від 25.08.2001р. № 11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»(надалі - договір оренди).

Умовами договору оренди (п.1.1) сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс колишнього державного торгівельного підприємства «Експрес» - кафе, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44 (надалі -підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, зведеного акту інвентаризації та балансу підприємства, складеного станом на 31.03.2006р. Вартість державної частки в майні ЦМК становить 249564грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 248970,00грн.

Відповідно до п.2.2 договору оренди передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

У пункті 10.1. договору оренди сторони визначили, що договір укладено строком з 25 серпня 2001р. до 25 серпня 2009р. включно.

Угодою до договору оренди № 11-01 від 25.08.2001р. нерухомого майна, що належить до державної власності, підписаної сторонами 14.08.2009р. договір оренди продовжено на два роки з 26 серпня 2009р. до 25 серпня 2011р., включно. Пунктом 10.7. договору оренди сторони передбачили, що чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс», яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12р., встановлено, що при наявності заяви позивача, як сторони по договору, про зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну договору, строк дії договору не продовжено, договір оренди свою дію припинив.

Оскільки договір оренди припинив свою дію, тобто підстава, на якій майно було набуте відповідачем, відпала, після припинення дії договору оренди відповідач володіє спірним майном без достатніх правових підстав, незаконно, відповідач приміщення не звільнив, орендоване майно за актом приймання-передачі не передав рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011 позовні вимоги визнані правомірними та задоволені частково з визначенням залишкової вартості майна станом на 01.07.11р.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011 витребувано з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс», м. Чернігів, вул. Щорса,44 (код 31480303) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, м. Чернігів, пр-т Миру,43 (код 14243893) шляхом примусового вилучення цілісний майновий комплекс колишнього державного торгівельного підприємства «Експрес», розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса,44: будівлю кафе (інв. № 1), залишковою вартістю 181953,98 грн.; стіл дубовий обідній 1,5м*0,7м (інв. №2-6)-5 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 103,94 грн.; стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) -2 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 65,29 грн.; табурет дубовий (інв. №9-33) -25 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 21,76 грн.; стілець банкетний барний ( інв. № 34-39) -6 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 55,60 грн.; стіл розробний металевий (інв. №40) -1 шт., залишковою вартістю 169,20 грн.; барну стойку та дубову дзеркальну вітрину ( інв. №41) -1 компл. залишковою вартістю 386,82 грн.; касовий апарат Ера-101 (інв. № 42) -1 шт., залишковою вартістю 72,07 грн.; касовий апарат Ера-101 (інв. № 43) -1 шт., залишковою вартістю 123,07 грн.; касовий апарат Ера-101.10 (інв. № 44) -1 шт., залишковою вартістю 143,75 грн.; касовий апарат Міні 600.01 (інв. № 45) -1 шт., залишковою вартістю 384,69 грн.; стілець офісний (інв. № 47-48) - 2 шт. залишковою вартістю (за 1 од.) 6,07 грн.; стільці (інв. № 49-60) - 12 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 10,18 грн.; касовий апарат Міні 500.01 ( інв. №61) -1 шт., залишковою вартістю 244,97 грн.; стільці для зали (інв. № 62-68) -7 шт., залишковою вартістю (за 1 од.) 21,50 грн.

Судом по даній справі взято до уваги встановлені вищезазначеним судовим рішенням обставини як преюдиціальні факти.

19.04.12р. господарським судом Чернігівської області на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р., ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.01.12р., ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.02.12р., ухвали вищого господарського суду України від 09.04.12р. видано наказ у справі №5028/7/109/2011. Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.09.12р. Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 19.04.12р. у справі №5028/7/109/2011.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.2.4 договору оренди орендар повертає підприємство орендодавцю або юридичні особі, вказаній орендодавцем у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

У ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 9.9 договору оренди у разі якщо орендар не виконує обов'язки щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Оскільки договір № 2 від 10.05.2006р. про внесення змін до договору оренди від 25.08.2001р. №11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»припинив свою дію 25.08.2011 року, наймач -ТОВ «Експрес-Люкс»зобов'язаний був повернути орендоване майно 26.08.11р. Однак, відповідач після закінчення строку дії договору нежитлові приміщення не звільнив, обладнання не повернув.

У відповідності до приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України на день розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення позивачу майна, переданого в оренду, доказів звільнення орендованого майна та виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 05.12.11р. у справі №5028/7/109/2011.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 18.04.11р. у справі №30/191, від 26.12.11р. у справі № 5005/2712/2011, від 20.03.12р. у справі №40/117.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 28 730,14грн. за період з 26.08.11р. по 08.11.12р. нараховану відповідно ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 9.9 договору оренди.

Згідно п.3.1 договору оренди в редакції угоди від 19.03.07р. до договору оренди від 25.08.01р. №11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) -січень 2007р. 1812,50грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.1 та п.3 угоди від 19.03.07р. до договору оренди від 25.08.01р. №11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»орендна ставка за використання ЦМК встановлюється на рівні 8% від залишкової вартості орендованих основних фондів, визначеної станом на 31.03.2006р. і застосовується з 1 січня 2007 року. Відповідні зміни відображаються у розрахунку орендної плати, що є невід'ємною і складовою частиною договору. Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки за період з 01.01.07р. до дати набрання чинності цією угодою повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання.

Як свідчить наведений позивачем розрахунок неустойки, за період з 26.08.11р. по 08.11.12р. позивачем нарахована відповідачу неустойка на загальну суму 52 418,28грн. (розрахована у розмірі щомісячної подвійної орендної плати за базовий місяць -січень 2007 року 1812,50грн. та з у рахуванням розміру орендної плати за 6 днів серпня і 8 днів листопада 2012 року), яка зменшена позивачем для стягнення з відповідача на суму 23688,14грн., перерахованих відповідачем на рахунок позивача після закінчення терміну дії договору оренди ( 52418,28грн. -23688,14грн. =28 730,14грн.).

Перерахування відповідачем коштів у сумі 23 688,14грн. підтверджується наданими позивачем відомостями з файлу виписок Держказначейства: №1489 від 13.09.11р. на суму 3281,68грн., з яких в оплату орендної плати за 25 днів серпня 2011 року враховано 2646,52грн., а 635,16грн. -переплата, №1512 від 13.10.11р. на суму 3284,96грн., №1536 від 16.11.11р. на суму 3284,96грн., №1555 від 13.12.11р. на суму 3288,24грн, №1579 від 18.01.12р на суму 3294,82грн., №1642 від 19.04.12р. на суму 3300,00грн, №1657 від 15.05.12р. на суму 3300,00грн., №1679 від 15.06.12р. на суму 3300,00грн. та наведеним позивачем у письмовому поясненні від 10.12.12р. за №10-6-04217 розрахунком переплати за договором оренди.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок неустойки у сумі 28 730,14грн. за прострочення повернення відповідачем орендованого майна за період з 26.08.11р. по 08.11.12р., суд доходить висновку про правомірність здійснених позивачем нарахувань розміру неустойки.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються до уваги, оскільки укладення між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс»(орендар) угоди від 19.03.2007 року до договору оренди від 25.08.01р. №11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес», в якій визначена орендна плата за базовий місяць розрахунку -січень 2007 року 1812,50грн., не спростовується належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Угода від 19.03.2007 року до договору оренди від 25.08.01р. №11-01 цілісного майнового комплексу державного торгівельного підприємства «Експрес»зі сторони орендаря підписана та скріплена печаткою орендаря (відповідача у справі), окрім того, є дійсною, оскільки відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Між сторонами підписаний та скріплений печатками розрахунок орендної плати за базовий місяць за оренду цілісного майнового комплексу Чернігівського державного торгівельного підприємства «Експрес», в якому значиться розмір орендної плати за базовий місяць січень 2007 року у розмірі 1812,50грн., залишкова вартість основних засобів станом на 31.03.06р. -248970,00грн. Після укладення угоди від 19.03.2007 року відповідачем проводилась оплата орендної плати без зауважень та у повному розмірі, якій відповідав нарахуванням регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, що підтверджується також наведеним позивачем розрахунок за договором оренди з моменту його укладення і не спростовується відповідачем.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в частині стягнення неустойки в сумі 28 730,14грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1609,50грн.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.2 ч.2 цієї статті, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, у даному випадку позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1609,50грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Як свідчать матеріали справи, позивачем при подачі позовної заяви згідно платіжного доручення №574 від 12.11.12р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5028/14/64/2012 (а.с.8), сплачено в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1677,00грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено Законом України «Про судовий збір»та відповідно до статті 7 вказаного закону регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в розмірі 67грн.50коп. переплаченої суми.

Керуючись ст.ст. 193, 283, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 33, 34, 35, 49, 77, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс»(вул.Щорса,44, м.Чернігів, р/р 26005017612465 в ЧФ Укрексімбанку, МФО 353649, код 31480303) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (м.Чернігів, пр. Миру, 43, одержувач - Держбюджет м. Чернігова, р/р 31114092700002, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації - 22080100, МФО 853592) 28730грн. 14коп. неустойки за час прострочення повернення орендованого майна за період з 26.08.11р. по 08.11.12р.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс»(вул.Щорса,44, м.Чернігів, р/р 26005017612465 в ЧФ Укрексімбанку, МФО 353649, код 31480303) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (м.Чернігів, пр. Миру, 43, р/р 35210014000431 ГУ ДКСУ у Чернігівській області м.Чернігів, МФО 853592, код 14243893) 1609грн. 50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області (м. Чернігів, пр. Миру, 43, банк платника ГУ ДКСУ у Чернігівській області р/р 35210014000431, код ЄДРПОУ 14243893, МФО 853592) з державного бюджету (р/р 31217206783002, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код суду 03500068, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 38054398) 67грн.50коп. судового збору, який сплачений згідно платіжного доручення №574 від 12.11.12р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5028/14/64/2012 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

Повний текст рішення складено 24.12.2012 року

Суддя Н.Ю.Книш