Постанова

від 25.12.2012 по справі 5017/2116/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/2116/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 25.12.2012р.:

від позивача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глибоке»

на рішення господарського суду Одеської області

від 28 вересня 2012 року

по справі № 5017/2116/2012

за позовом: Фізичної особи -підприємця Мінжирян Вадима Петровича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАПС-ЕКСІМ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глибоке»

про стягнення 37707,10 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 27.11.2012р., 11.12.2012р. та 25.12.2012р..

Згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги продовжено до 02.01.2013р.

В судовому засіданні 25.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2012р. по справі №5017/2116/2012 (суддя Мостепаненко Ю.І.) частково задоволено позов ФО-П Мінжиряна В.П., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»до ТОВ «Глибоке»про стягнення 37707,10 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 26000 грн. основного боргу, 250,03 грн. -3% річних, 1297,90 грн. -витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено , з посиланням на те, що 15.02.2010р. ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»виписало ТОВ «Глибоке»рахунок-фактуру № СФ-0000005 на сплату 51000,01грн. (з урахуванням ПДВ) за 3000 л. добрива «Вермістім»за ціною 14,17грн. (без урахування ПДВ) за 1 літр, 01.03.2010р. між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ТОВ «Глибоке»укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір), за яким продавець поставив покупцю органічне добриво «Вермістім»у кількості 3000 літрів на суму 51000 грн. (з урахуванням ПДВ), про що свідчить видаткова накладна № РН-0000003 від 23.03.2010р. та довіреність № 5 від 23.03.2010р.. Між тим, покупець п. 4.3 договору не виконав у повному обсязі, оскільки ТОВ «Глибоке»оплатило лише 25000 грн. передплати, а решту вартості товару у строк до 20.07.2010р. не оплатило. 03.05.2012р. ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»(цедент) та ФО-П Мінжирян В.П. (цесіонарій) уклали договір № 5 про відступлення права вимоги. На виконання п. 5 договору № 5 первісний кредитор (ТОВ «РАПС-ЕКСІМ») 22.05.2012р. направив боржнику (ТОВ «Глибоке») повідомлення від 18.04.2012р. про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні згідно договору купівлі - продажу від 01.03.2010р., що підтверджується квитанцією відділення поштового зв'язку № 3702 від 22.05.2012р.. ФО-П Мінжирян В.П. направив ТОВ «Глибоке»претензією № 5 від 18.05.2012р., в якій, з огляду на заміну кредитора в зобов'язанні за договором купівлі - продажу від 01.03.2010р. та на підставі договору № 5 про відступлення права вимоги від 03.05.2012р., ФО-П Мінжирян В.П. просив ТОВ «Глибоке»сплатити в добровільному порядку суму заборгованості в розмірі 26000 грн.. Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позовна вимога ФО-П Мінжиряна В.П. в частині стягнення суми боргу у розмірі 26000 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи документами, а отже є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 1923,20 грн. пені, то господарський суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на те, що відповідно до п. 1 договору № 5 про відступлення права вимоги від 03.05.2012р., ФО-П Мінжирян В.П. став кредитором за договором купівлі-продажу добрива «Вермістім» від 01.03.2010р. на суму в розмірі 26000 грн., укладеного між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ТОВ «Глибоке». При цьому, згідно з п. 3 договору про відступлення права вимоги № 5 від 03.05.2012р. до ФО-П Мінжиряна В.П. перейшло право вимоги ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»за договором, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Моментом переходу права вимоги цедента до цесіонарія є 03.05.2012р., та на момент укладення договору про відступлення права вимоги, за відповідачем рахувалась сума основної заборгованості за договором купівлі-продажу добрива «Вермістім»від 01.03.2010р. -26000,01грн., що підтверджується платіжними дорученнями про сплату 25000грн.: № 39 від 25.03.2010р., № 249 від 24.12.2010р., № 158 від 06.09.2011р.. Як вбачається з договору №5, новому кредитору -ФО-П Мінжиряну В.П. відступлено первісним кредитором - ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»право вимагати виконання відповідачем зобов'язання стосовно оплати суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу добрива „Вермістім" від 01.03.2010р. в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, договором № 5 про відступлення права вимоги не передбачено відступлення позивачу права вимагати від відповідача сплати пені згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу від 01.03.2010р.. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2860 грн. - інфляційних нарахувань та 1769,40 грн. - 3% річних за період з 20.07.2010р. по 26.09.2012р., то господарським судом встановлено, що позивач лише 22.05.2012р. звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити суму заборгованості в розмірі 26000грн., отже зобов'язання по сплаті боргу за договором № 5 про відступлення права вимоги від 03.05.2012р. у відповідача виникло 02.06.2012р.. Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1769,40грн. встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, в зв'язку з чим судом зроблено власний розрахунок з урахуванням кінцевого строку нарахування 3% річних, заявленого позивачем (26.09.2012р.) та встановлено, що сума 3% річних за період з 02.06.2012р. по 26.09.2012р. становить 250,03грн. Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних нарахувань у розмірі 2860 грн., судом також встановлено, що позивач при здійсненні даного розрахунку невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок з урахуванням кінцевого строку нарахування інфляційних нарахувань, заявленого позивачем (26.09.2012р.) та встановив, що за період з 02.06.2012р. по 26.09.2012р. сукупний індекс інфляції мав від'ємне значення - 0,992, що виключає наявність інфляційного збільшення суми боргу за вказаний період.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ «Глибоке»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2012р. по справі №5017/2116/2012, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги того, що між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ТОВ «Глибоке» існували домовленості щодо встановлення вартості добрива у розмірі 25000 грн., оскільки третьою особою було поставлено неякісне добриво. Також господарським судом першої інстанції не було прийнято уваги протокол випробувань № 1963 від 21.06.2010р. та акт обстеження посівів озимої пшениці у ТОВ «Глибоке»від 28.07.2010р., на які під час розгляду справи в суді посилався скаржник, як на підтвердження поставки йому неякісного добрива третьою особою.

ФО-П Мінжирян В.П., ТОВ «Глибоке»та ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.10.2012р., 31.10.2012р. та від 12.12.2012р., реєстри про відправлення кореспонденції від 15.10.2012р., 31.10.2012р. та від 12.12.2012р., між тим, ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»в жодне судове засідання представників не направило, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалося.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Глибоке», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.02.2010р. ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»виписало ТОВ «Глибоке»рахунок-фактуру № СФ-0000005 на сплату 51000,01 грн. (з урахуванням ПДВ) за 3000 л добрива «Вермістім»за ціною 14,17 грн. (без урахування ПДВ) за 1 літр.

01.03.2010р. між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»(продавець) та ТОВ «Глибоке»(покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити органічне добриво «Вермістім»(товар) у власність покупця (п. 1.1 договору), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з накладною та рахунку, на умовах, передбачених даним договором (п. 1.2 договору), загальна кількість проданого за даним договором товару складає 3000 літрів (п. 1.3 договору), якість товару має бути підтверджена свідоцтвом якості (п. 1.4 договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору ціна товару складає 17 грн. за 1 літр (з урахуванням ПДВ), загальна вартість товару, який поставляється, складає 51000 грн. (з урахуванням ПДВ)

Пунктами 4.1 - 4.3 договору встановлено, що продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар на умовах даного договору в строк до 01.04.2010р., а покупець зобов'язаний оплатити вартість придбаного товару згідно з п. 2.2 договору в строк до 20.07.2010р., при цьому покупець зобов'язується здійснити передплату за органічні добрива «Вермістім»в розмірі 50% по факту поставки товару та 50% до 20.07.2010р..

За п. 5.1 договору, у випадку, якщо будуть порушені строки оплати по даному договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від несплаченої вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами, та діє до виконання кожною зі сторін взятих на себе зобов'язань.

23.03.2010р. ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»передало у власність ТОВ «Глибоке»3000 літрів добрива «Вермістім»на загальну суму 51000,01грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 23.03.2010р. та довіреністю № 5 від 23.03.2010р., виписаною ТОВ «Глибоке»на ім'я Михаілі В.В. на отримання у ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»3000л добрива «Вермістім»(арк. спр. 14-16).

На виконання умов договору ТОВ «Глибоке»перерахувало на рахунок ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»25000 грн., а саме: 1) 10000 грн. -платіжним дорученням №39 від 25.03.2010р.; 2) 5000 грн. - платіжним дорученням № 249 від 24.12.2010р.; 3) 10000грн. - платіжним дорученням № 158 від 06.09.2011р..

26000,01 грн., які ТОВ «Глибоке»повинно було сплатити ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»відповідно до п. 4.3 договору, залишились несплаченими.

03.05.2012р. між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»(цедент) та ФО-П Мінжирян В.П. (цесіонарій) укладено договір № 5 про відступлення права вимоги, який спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором купівлі-продажу добрива «Вермістім»від 01.03.2010р. на суму в розмірі 51000 грн., укладеного між цедентом та ТОВ «Глибоке»(боржник) (п. 1 договору).

Відповідно до п. п. 2 договору про відступлення права вимоги до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника -ТОВ «Глибоке»; до цесіонарія переходить право вимоги цедента за договором, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з п. 5 договору про відступлення права вимоги цедент зобов'язаний в строк 30 днів з моменту набрання чинності цим договором, повідомити боржника про відступлення права вимоги.

На виконання п. 5 договору про відступлення права вимоги ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»22.05.2012р. направило ТОВ «Глибоке»повідомлення про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні згідно з договором купівлі - продажу від 01.03.2010р., що підтверджується квитанцією відділення поштового зв'язку № 3702 від 22.05.2012р.

22.05.2012р. ФО-П Мінжирян В.П. направив на адресу ТОВ «Глибоке»претензією № 5 від 18.05.2012р., в якій, з огляду на заміну кредитора в зобов`язанні за договором купівлі - продажу від 01.03.2010р. та на підставі договору № 5 про відступлення права вимоги від 03.05.2012р., просив ТОВ «Глибоке» сплатити в добровільному порядку суму заборгованості в розмірі 26000грн..

ТОВ «Глибоке»заборгованості не сплатило, претензію залишило без відповіді, що і стало підставою для звернення ФО-П Мінжирян В.П. до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Глибоке»про стягнення заборгованості в сумі 26000 грн., інфляційних втрат у розмірі 2860 грн., пені 7372,60 грн. та 3% річних -в сумі 1474,50 грн..

Під час розгляду справи в господарському суді Одеської області ФО-П Мінжирян В.П. подав уточнення до позовної заяви, в яких просив суд стягнути 26000 грн. боргу, 2860 грн. - інфляційних нарахувань, 1769,40 грн. - 3% річних (за період з 20.07.2010р. по 26.09.2012р.), 1923,20 грн. -пені (за період з 20.07.2010р. по 20.01.2011р.).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ТОВ «Глибоке»укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. п. 1.1 - 1.4 договору продавець зобов'язався поставити органічне добриво «Вермістім»(товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з накладною та рахунку, на умовах, передбачених даним договором (, загальна кількість проданого за даним договором товару складає 3000 літрів (п. 1.3 договору), якість товару має бути підтверджена свідоцтвом якості (п. 1.4 договору).

Пунктами 4.1 - 4.3 договору встановлено, що продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар на умовах даного договору в строк до 01.04.2010р., а покупець зобов'язаний оплатити вартість придбаного товару згідно з п. 2.2 договору в строк до 20.07.2010р., при цьому покупець зобов'язується здійснити передплату за органічні добрива «Вермістім»в розмірі 50% по факту поставки товару та 50% до 20.07.2010р..

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2010р. ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»передало у власність ТОВ «Глибоке»3000 літрів добрива «Вермістім»на загальну суму 51000,01грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 23.03.2010р. та довіреністю № 5 від 23.03.2010р., виписаною ТОВ «Глибоке»на ім'я Михаілі В.В. на отримання у ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»3000л добрива «Вермістім»(арк. спр. 14-16).

На виконання умов договору ТОВ «Глибоке»перерахувало на рахунок ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»25000 грн., а саме: 1) 10000 грн. -платіжним дорученням №39 від 25.03.2010р.; 2) 5000 грн. - платіжним дорученням № 249 від 24.12.2010р.; 3) 10000грн. - платіжним дорученням № 158 від 06.09.2011р..

Проте покупець не виконав умови договору щодо повної оплати вартості товару, оскільки 26000,01 грн., які ТОВ «Глибоке»повинно було сплатити ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»відповідно до п. 4.3 договору, залишились несплаченими.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Глибоке»зобов'язання перед ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»по оплаті залишку вартості товару у розмірі 26000 грн., 03.05.2012р. між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ФО-П Мінжирян В.П. укладено договір № 5 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ФО-П Мінжирян В.П. - цесіонарій став кредитором за договором купівлі-продажу добрива «Вермістім»від 01.03.2010р. на суму в розмірі 51000 грн., укладеного між цедентом (ТОВ «РАПС-ЕКСІМ) та ТОВ «Глибоке» (боржником).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитора у зобов'язанні може бути замінено іншою особою внаслідок, зокрема передачі ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги).

За ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, ст. 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, уступка права вимоги є похідною від основного зобов'язання, вимогу за яким відступає кредитор, та може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Статтею 518 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

На виконання п. 5 договору про відступлення права вимоги ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»22.05.2012р. направило ТОВ «Глибоке»повідомлення про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні згідно з договором купівлі - продажу від 01.03.2010р., що підтверджується квитанцією відділення поштового зв'язку № 3702 від 22.05.2012р.

22.05.2012р. ФО-П Мінжирян В.П. направив на адресу ТОВ «Глибоке»претензією № 5 від 18.05.2012р., в якій, з огляду на заміну кредитора в зобов`язанні за договором купівлі - продажу від 01.03.2010р. та на підставі договору № 5 про відступлення права вимоги від 03.05.2012р., просив ТОВ «Глибоке» сплатити в добровільному порядку суму заборгованості в розмірі 26000грн..

ТОВ «Глибоке»заборгованості не сплатило, претензію залишило без відповіді, заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, новому кредитору ТОВ «Глибоке»не направило.

При цьому, господарським судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання ТОВ «Глибоке»про те, що ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»порушило вимоги договору купівлі-продажу щодо продажу відповідачу неякісного добрива, внаслідок чого між ТОВ «Глибоке»та ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»була укладена усна угода про зменшення ціни за договором купівлі-продажу від 01.03.2010р. за отримане добриво -до 25000грн., оскільки ТОВ «Глибоке»не надало до матеріалів справи належних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження вказаних тверджень.

Статтею 678 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Між тим, доказів пред'явлення ТОВ «Глибоке»на адресу ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»будь-яких вимог, перелічених в ст. 678 Цивільного кодексу України, матеріали справи також не містять.

Як вірно вказано господарським судом першої інстанції, відповідно до п. 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 «претензия, вытекающая из поставки продукции, несоответствующей по качеству, комплектности, таре, упаковке и маркировке, стандартам, техническим условиям, чертежам, рецептурам, образцам (эталона), предъявляется получателем (покупателем) (изготовителю (отправителю, поставщику) в установленный срок».

Згідно з п. 9 Інструкції «акт о скрытых недостатках продукции должен быть составлен в течение 5 дней по обнаружении недостатков, однако не позднее четырех месяцев со дня поступления продукции на склад получателя, обнаружившего скрытые недостатки, если иные сроки не установлены обязательными для сторон правилами. Скрытыми недостатками признаются такие недостатки, которые не могли быть обнаружены при обычной для данного вида продукции проверке (тобто під час візуального огляду) и выявлены лишь в процессе обработки, подготовки к монтажу, в процессе монтажа, испытания, использования и хранения продукции».

За п. п. 14, 16 Інструкції «приемка продукции по качеству и комплектности производится в точном соответствии со стандартами, техническими условиями, Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными для сторон правилами, а также по сопроводительным документам, удостоверяющим качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве, счет-фактура, спецификация и т. п.). При обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов».

Так, ТОВ «Глибоке»не надало до справи акту про скриті недоліки добрива «Вермістім», отриманого на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2010р., укладеного між ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»та ТОВ «Глибоке».

Протокол випробувань № 1963 від 21.06.2010р., на який посилалося ТОВ «Глибоке», як на підтвердження поставки йому неякісного добрива третьою особою, не містить ніяких даних, які б ідентифікували продукцію, що випробувалась, не містить ніяких висновків, з зазначенням лише того, що випробується продукція «Вермістім», отримана від ТОВ «РАПС-ЕКСІМ».

Акт обстеження посівів озимої пшениці у ТОВ «Глибоке»від 28.07.2010р. також не може прийматися в якості підтвердження поставки неякісного добрива, оскільки не є, за своєю природою, актом про скриті недоліки товару, а лише побічно стосується останнього.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовної вимоги ФО-П Мінжирян В.П. до ТОВ «Глибоке»про стягнення боргу у розмірі 26000 грн., а тому господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено вказану позовну вимогу.

У заяві про уточнення позовних вимог ФО-П Мінжирян В.П. просив господарський суд стягнути з ТОВ «Глибоке» пеню у розмірі 1923,20 грн..

Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги з тих підстав, що з умов договору про відступлення права вимоги вбачається, що новому кредитору -ФО-П Мінжиряну В.П. відступлено первісним кредитором - ТОВ «РАПС-ЕКСІМ»право вимагати виконання відповідачем зобов'язання стосовно оплати суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу добрива «Вермістім»від 01.03.2010р. в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, при цьому вказаним договором не передбачено відступлення позивачу права вимагати від відповідача сплати пені згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу від 01.03.2010р..

Також ФО-П Мінжирян В.П. просив господарський суд в уточненнях позовної заяви стягнути з ТОВ «Глибоке»2860 грн. - інфляційних нарахувань та 1769,40 грн. - 3% річних за період з 20.07.2010р. по 26.09.2012р..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалами справи, ФО-П Мінжирян В.П. 22.05.2012р. направив на адресу ТОВ «Глибоке»претензією, в якій просив сплатити суму заборгованості в розмірі 26000грн., але ТОВ «Глибоке»зазначену суму у семиденний строк не сплатило.

Оскільки претензію позивачем направлено 22.05.2012р., зобов'язання по сплаті боргу за договором про відступлення права вимоги від 03.05.2012р. у ТОВ «Глибоке»виникло (з урахуванням поштового відправлення - 3 дні та 7 днів -згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України) до 02.06.2012р.

Відповідно до зазначених норм, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1 769,40грн. встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок з урахуванням кінцевого строку нарахування 3% річних, заявленого позивачем (26.09.2012р.) та встановив, що сума 3% річних за період з 02.06.2012р. по 26.09.2012р. становить 250,03грн..

Дослідивши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, які складені ФО-П Мінжиряном В.П., апеляційний господарський суд дійшов висновку про їх помилковість, оскільки позивачем визначено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 20.07.2010р. по 26.09.2012р..

Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що за період з 02.06.2012р. по 26.09.2012р. сукупний індекс інфляції мав від'ємне значення - 0,992, що виключає наявність інфляційного збільшення суми боргу за вказаний період.

Також апеляційним господарським судом перевірено розрахунок 3% річних, який складений господарським судом першої інстанції (26000 грн. х 3% х 117 дн. : 366 дн = 250,03 грн.), та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом правомірно задоволено частково позовну вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 350,03 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2012р. по справі №5017/2166/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2012р. по справі №5017/2166/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.12.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.