Постанова

від 20.12.2012 по справі 5024/1473/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р.Справа № 5024/1473/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання -А.М. Ільченко,

за участю представників сторін :

від позивача -Л.В. Стефан,

від відповідачів -В.В. Макаров (кооператив «Човновий причал «Якір»), від Херсонського ДПТІ представник не з'явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооперативу «Човновий причал «Якір»

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.11.2012 р.

справі № 5024/1473/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-7»

до відповідачів:

1)Кооперативу «Човновий причал «Якір»;

2)Херсонського державного бюро технічної інвентаризації

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

встановив:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-7»звернулося з позовом до Кооперативу «Човновий причал «Якір»про:

-витребування з чужого незаконного володіння Кооперативу «Човновий причал «Якір»приміщення складу літ. «Г», загальною площею 47,3м 2 , та приміщення складу літ. «Д», загальною площею 2,8 м 2 , що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.3-тя Придніпровська,б/н;

-скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису №2777 в книзі 8 про реєстрацію права власності на вищевказані приміщення за Кооперативом «Човновий причал «Якір», реєстраційний номер 14458353.

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 387, 388 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.01.2010р., виданого на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради №42 від 19.01.2010р., ТОВ «Дніпро-7» є законним власником спірного нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника без його волі та без жодної правової підстави.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.10.2012р. в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості відповідача Херсонське державне бюро технічної інвентаризації.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.11.2012р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Кооператив «Човновий причал «Якір»звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення статті 1 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів своє право на звернення до господарського суду з віндикаційним позовом, оскільки позивачем не доведено того, що майно вибуло з володіння останнього не з його волі, тоді як матеріали справи містять докази наявності згоди колишнього власника спірного майна -Кооперативного човнового причалу «Дніпро-7»на відчуження цього майна Кооперативу «Лодочний причал «Якорь», який згодом продав спірну нерухомість відповідачу - Кооперативу «Човновий причал «Якір». Також скаржник зазначив, що жодної із передбачених діючим законодавством України підстав для набуття позивачем права власності на спірні приміщення не існує, у зв'язку з чим свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не є правовстановлюючим документом і не є доказом набуття позивачем права власності у встановленому законом порядку.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх.№3521/12/Д1 від 20.12.2012р.) апелянт зазначив, що позивачем не доведено того, що він коли-небудь володів спірним майном, оскільки Одеським апеляційним господарським судом під час розгляду справи №16/33-ПД-06 встановлено, що в 2006 році спірне майно за відплатним договором вибуло з володіння Човнового кооперативу причал «Дніпро-7». Натомість відповідач заволодів майном 16.05.2007р., що підтверджується договором купівлі-продажу, і на той час ТОВ «Дніпро-7»навіть не існувало.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

16.05.2007р. між Кооперативом «Лодочний причал «Якорь»(продавцем) та Кооперативом «Човновий причал «Якір»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцю складські приміщення літ. «Г»- склад-приміщення загальною площею 47,3м 2 , «Д»- склад-приміщення загальною площею 2,8м 2 , що знаходиться в м.Херсоні, по вул.3-тій Придніпровській, буд. б/н, за обумовлену в договорі грошову суму(т.1 а.с.23). Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу за реєстровим №1708 і зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.05.2007р.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 17.05.2007р. Херсонським державним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за №2777 в книзі 8 право власності Кооперативу «Човновий причал «Якір»на вищевказані складські приміщення, придбані ним за договором купівлі-продажу від 17.05.2007р. (т.1 а.с.24).

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Глава 24 Цивільного кодексу України визначає підстави набуття права власності. В силу положень частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини 3, 4 статті 334 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач набув право власності на приміщення складу літ. «Г», загальною площею 47,3м 2 , та приміщення складу літ. «Д», загальною площею 2,8 м 2 , що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.3-тя Придніпровська,б/н, на законній правовій підставі -договору купівлі-продажу від 16.05.2007р., презумпція правомірності якого встановлена частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України, приписами якої передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

09.11.2009р. рішенням засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-7», оформленим протоколом №01, затверджено статут цього товариства, державну реєстрацію якого проведено 11.11.2009р. державним реєстратором Виконавчого комітету Херсонської міської ради за №14991020000011491(т1 а.с.135-142). Згідно із статутом у вказаній редакції засновниками товариства виступили громадянин України Снісаренко Олександр Миколайович та Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.А.».

23.11.2009р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Дніпро-7», оформлених протоколом №02, прийнято нову редакцію статуту товариства. Державну реєстрацію змін до статуту проведено 25.11.2009р. державним реєстратором Виконавчого комітету Херсонської міської ради за №14991050001011491. Згідно із статутом у новій редакції засновниками товариства є громадяни України Снісаренко Олександр Миколайович, Наумов Олександр Станіславович, Зварич Андрій Станіславович (т.1 а.с.32-39).

26.01.2010р. на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради №42 від 19.01.2010р. ТОВ «Дніпро-7»видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м.Херсон, вул. 3-тя Придніпровська, будинок б/н (т.1 а.с.10). Згідно із вказаним свідоцтвом, до складу цілісного майнового комплексу увійшли наступні об'єкти: адміністративна будівля «А»162,9 м 2 ; прохідна «Б»; туалет «В»; склад «Е»; майстерня «Ж»; гараж «З»; склад «И»; туалет «К»; склад «Д»; склад «Г»; огорожа №1, 2, 3, 4, 5, 6, 9; споруди №7, 8; мостіння №1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 17.06.2010р. Херсонським державним бюро технічної інвентаризації зареєстровано за №2777 в книзі 8 право власності ТОВ «Дніпро-7»на вищезазначений цілісний майновий комплекс (т.1 а.с.11).

Тобто, на момент реєстрації 17.06.2010р. за позивачем права власності на цілісний майновий комплекс, за відповідачем 17.05.2007р. вже було зареєстровано право власності на спірні складські приміщення літ. «Г», літ. «Д», які згідно із свідоцтвом про право власності від 26.01.2010р. увійшли до складу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Херсон, вул. 3-тя Придніпровська, будинок б/н.

Водночас позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, послався на те, що спірне нерухоме майно вибуло з його володіння без його волі, а також без жодної правової підстави, оскільки згідно із умовами договору купівлі-продажу від 16.05.2007р., за яким відповідач набув право власності на це майно, Кооперативу «Лодочний причал «Якорь»(продавцю) право власності на складські приміщення літ. «Г»та літ. «Д»належало на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006р. у справі №16/33-ПД-06. Вказаним рішенням було визнано дійсним укладений 29.12.2005р. між Кооперативним човновим причалом «Дніпр-7»(продавцем) та Кооперативом «Човновий причал «Якорь»(покупцем) договір купівлі-продажу вказаних приміщень, а також визнано право власності на це майно за Кооперативом «Човновий причал «Якорь»(т.1 а.с.21-22). Однак, зазначене рішення суду в подальшому було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. (т.1 а.с.25-27), а відтак складські приміщення літ. «Г»та літ. «Д»вибули з володіння позивача на підставі недійсного правочину.

Зазначені посилання позивача є безпідставними, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 29.12.2005р. дійсним не свідчить про автоматичну недійсність договору від 16.05.2007р., у зв'язку з чим є передчасним висновок суду першої інстанції про те, що договір від 29.12.2005р. є нікчемним і не породжує будь-яких правових наслідків, у тому числі і права власності відповідача на спірне майно. До того ж, із наданих позивачем установчих документів не вбачається, що він є правонаступником Кооперативного човнового причалу «Дніпр-7», яким відчужено спірне майно за договором купівлі-продажу від 29.12.2005р.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття статтею 388 Цивільного кодексу України визначає випадки, за яких майно може бути витребуване від добросовісного набувача. Положеннями цієї статті передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, позивач, звертаючись із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинен довести належними і допустимими доказами своє право власності на спірне майно, факт вибуття майна з володіння позивача поза його волею та заволодіння цим майном відповідачем без належної правової підстави.

Судова колегія, оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України свого права власності на спірне нерухоме майно, тоді як відповідач набув право власності на це майно на підставі відплатного договору від 16.05.2007р., і на той час ТОВ «Дніпро-7»навіть не існувало.

Вищевикладене не враховано місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим рішення слід скасувати, а апеляційну скаргу -задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.11.12р. у справі №5024/1473/2012 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з ТОВ «Дніпро-7»на користь кооперативу «Човновий причал «Якір»судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 1345грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 25.12.2012р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя В.Б. Туренко