Рішення

від 24.12.2012 по справі 33/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/334 24.12.12

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

відкрите акціонерне товариство "Центролит"

про стягнення 181 272 404,98 грн.

Представники:

від позивача: Канципа Є.С.-представник за довіреністю № 19-09/46 від 10.06.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

встановиВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Центролит" про стягнення 181 272 404,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" (банк за договором) та відкритим акціонерним товариством „Центролит" (позичальник за договором) укладено договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2, із змінами та доповненнями, які є його невід'ємною частиною, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 191 973 655,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 1.2 кредитного договору, кредит надається окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.02.2013 року.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та в розмірах, визначених цим договором (п.1.8 кредитного договору).

Згідно ч. 3 п. 2.4.1 кредитного договору, банк має право на відкликання кредиту, якщо порушена процедура визнання позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) та/або судом прийнято рішення, відносно позичальника(ів) та /або фінансового поручителя та/або майнового поручителя, що визнає позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) або підтверджує його (їх) неплатоспроможність.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Центролит".

17.05.2010 року, банк звернувся до позичальника з вимогою № 26-10/333-2625 про повне погашення заборгованості по кредиту. Проте зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 22.02.2009 року № 174/31/6-2, 25.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор за договором), акціонерним товариством закритого типу „Інтер - Контакт" (далі - фінансовий поручитель), відкритим акціонерним товариством „Центролит" (боржник-1 за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ферліт" (боржник-2 за договором) укладено договір поруки за № 174/31/6-7.

Згідно з пунктом 3.1 та пунктом 3.2 договору поруки, фінансовий поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник-1. Фінансовий поручитель та боржники залишаються зобов'язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Відповідно до вищевикладеного відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до суду з вимогою про стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" 166 650 000,00 грн. основного боргу, 4 650 768,93 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250 203,28 грн. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року; 62 550,83 грн. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359,93 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693,58 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7 937 562,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331,51грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547,68 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту та 386,91 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2010 року порушено провадження у справі № 33/334, розгляд справи призначено на 04.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2010 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника третьої особи, а також задоволенням клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено до 18.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2010 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, розгляд справи відкладено до 08.11.2010 року.

В судовому засіданні 08.11.2010 року, у зв'язку із клопотанням представника відповідача та неявкою в судове засідання представника третьої особи, оголошено перерву до 22.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.11.2010 року зупинено провадження у справі № 33/334 до вирішення пов'язаної з нею справи № 21/104 за позовом Glomeron Trading Limited до акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт", відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2012 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено до 24.12.2012 року. Окрім того, в судовому засіданні 11.12.2012 року, у відповідності з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://www.irc.gov.ua/ua/search.html, створеного на виконання наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про створення веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 08.07.2009 р. № 123, змінено назви позивача з відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на публічне акціонерне товариства "Державний ощадний банк України", та відповідача -з акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" на приватне акціонерне товариство "Інтер-Контакт".

В судове засідання 24.12.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 166 650 000,00 грн. основного боргу, 4 650 768,93 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250 203,28 грн. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року; 62 550,83 грн. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359,93 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693,58 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7 937 562,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331,51грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547,68 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту, 386,91 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави, а також 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Окрім того, представник позивача в повному обсязі підтримав заяву про забезпечення позову № 19/2-01/5785 від 10.09.2010 року, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" в межах заявлених позовних вимог.

Вказана заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість відповідача забезпечити явку представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника третьої особи суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" (банк за договором), відкритим акціонерним товариством „Центролит" (позичальник-1 за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ферліт" (позичальник-2 за договором) укладено генеральний кредитний договір № 174/31/6-1 (далі - генеральний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору та кредитного договору, а позичальники зобов'язалися отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором та кредитними договорами строки кредит у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором та кредитними договорами.

22.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" (банк за договором) та відкритим акціонерним товариством „Центролит" (позичальник за договором) укладено договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 (далі - кредитний договір).

Між сторонами укладені додаткові договори № 1 від 26.03.2008 року, № 2 від 28.07.2008 року, № 3 від 07.11.2008 року, № 4 від 19.12.2008 року, № 5 від 29.01.2009 року, № 6 від 11.02.2009 року, № 7 від 05.03.2009 року, № 8 від 27.03.2009 року, № 9 від 28.04.2009 року, № 10 від 06.05.2009 року, № 11 від 10.06.2009 року, № 12 від 08.09.2009 року та № 13 від 06.05.2010 року, яким внесено зміни та доповнення до договору невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 від 22.02.2009 року, та які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1. змін до статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(є невід'ємною частиною статуту), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року № 502, банк утворений відповідно до розпорядження президента України від 20.05.1999 року № 106, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 року № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»змінено на публічне акціонерне товариство.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://www.irc.gov.ua/ua/search.html, створеного на виконання наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про створення веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 08.07.2009 р. № 123 вбачається, що акціонерне товариство закритого типу "Інтер-Контакт" перейменоване в приватне акціонерне товариство "Інтер-Контакт".

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 191 973 655,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 1.3. кредитного договору сторони погодили наступний графік збільшення та зменшення ліміту кредитування. З метою дотримання ліміту кредитування згідно умов цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього робочого дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом в межах встановленого в звітному періоді ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів в сумі, що буде необхідно для отримання ліміту кредитування на наступний період.

Згідно пункту 1.2 кредитного договору, кредит надається окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.02.2013 року.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та в розмірах, визначених цим договором (п.1.8 кредитного договору).

Пунктом 1.8.5. кредитного договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту (або з першого числа звітного місяця) по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту -одночасно з погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.9. кредитного договору сторони встановили наступні комісійні винагороди банку за надання банківських послуг при здійсненні кредитної операції:

- за надання кредиту -370 000,00 грн. (сплата комісійної винагороди здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів після укладення генерального кредитного договору);

- за супроводження кредиту -0,2 % річних від фактичної заборгованості за кредитом (сплата комісійної винагороди проводиться станом на перше червня та перше грудня поточного року протягом строку дії кредитного договору);

- за перевірку предмету іпотеки/застави -0,05 % річних від фактичної заборгованості за кредитом (сплата комісійної винагороди проводиться станом на перше червня та перше грудня поточного року протягом строку дії кредитного договору);

- за резервування коштів на невикористану частину кредиту - 0,2 % річних від суми невикористаної частини ліміту кредитування встановленого відповідно до пункту 1.3. кредитного договору.

Згідно ч. 3 п. 2.4.1 кредитного договору, банк має право на відкликання кредиту, якщо порушена процедура визнання позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) та/або судом прийнято рішення, відносно позичальника(ів) та /або фінансового поручителя та/або майнового поручителя, що визнає позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) або підтверджує його (їх) неплатоспроможність.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Центролит".

У відповідності до п 2.4.3 кредитного договору, після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку по цьому договору.

17.05.2010 року, банк звернувся до позичальника з вимогою № 26-10/333-2625 про повне погашення заборгованості по кредиту. Проте зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, у позичальника перед банком виникла заборгованість за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 від 22.02.2009 року по кредиту за період з 22.02.2008 року по 25.05.2010 року в розмірі 166 650 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року в розмірі 4 450 768,93 грн., заборгованості по комісійній винагороді за супроводження кредиту в розмірі 250 203,28 грн. та заборгованості по комісійній винагороді за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року в розмір 62 550,83 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, банк нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 7 937 562,33 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.04.2010 року по 31.09.2010 року в розмірі 324 359,93 грн., 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 342 331,51 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 52 693,58 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту в розмірі 1 547,68 грн. та 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави в розмірі 386,91 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2.1 кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 22.02.2009 року № 174/31/6-2, 25.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор за догвором), акціонерним товариством закритого типу „Інтер - Контакт" (далі - фінансовий поручитель), відкритим акціонерним товариством „Центролит" (боржник-1 за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ферліт" (боржник-2 за договором) укладено договір поруки за № 174/31/6-7 та додаткові договори до нього, а саме: № 1 від 28.07.2008 року, № 2 від 07.11.2008 року, № 3 від 19.12.2008 року № 4 від 11.02.2009 року, № 5 від 05.03.2009 року та № 6 від 06.05.2009 року, які є його невід'ємною частиною (далі - договір поруки).

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до положень п. 1.1. договору поруки, фінансовий поручитель зобов'язався перед банком відповідача солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржниками зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 2.5 договору поруки передбачено, що якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником(ами) не буде сплачено платіж кредитору, боржник(и) та/або кредитор зобов'язуються повідомити фінансового поручителя про прострочення платежу.

Згідно з пунктом 3.1 та пунктом 3.2 договору поруки, фінансовий поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник-1. Фінансовий поручитель та боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Відповідно до пункту 4.5 договору поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до фінансового поручителя про виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору (у тому числі здійснити погашення кредиту у розмірі 166 650 000,00 грн., сплатити кредитору проценти за користування кредитом, штраф, пеню, комісійні винагороди та інші платежі в розмірах, визначених кредитним договором), протягом 5 років від дня настання строку виконання зобов'язань боржників по кредитному договору.

Пунктом 2.6 договору поруки передбачено, що фінансовий поручитель зобов'язується протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора та боржника(ів) згідно з пунктом 2.5 цього договору виплатити несплачену боржником(и) суму кредитору.

05.08.2010 року банк звернувся до фінансового поручителя з вимогою № 19/2-01/50488 про погашення заборгованості за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 22.02.2009 року № 174/31/6-2, протягом 5-ти днів з моменту отримання даної вимоги. Проте зазначена вимога залишена фінансовим поручителем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, у зв'язку з наявністю у відкритого акціонерного товариства "Центролит" перед публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»заборгованості за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 від 22.02.2008 року, позовні вимоги позивача про стягнення з приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт" 166 650 000,00 грн. основного боргу, 4 650 768,93 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250 203,28 грн. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року; 62 550,83 грн. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359,93 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693,58 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7 937 562,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331,51грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547,68 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту, 386,91 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт" (01004, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 20009598) на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) 166 650 000 (сто шістдесят шість мільйонів шістсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4 650 768 грн. (чотири мільйони шістсот п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 93 коп. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250 203 (двісті п'ятдесят тисяч двісті три) грн. 28 коп. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року; 62 550 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 83 коп. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359 (триста двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693 (п'ятдесят дві тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 58 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7 937 562 (сім мільйонів дев'ятсот тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331 (один мільйон триста сорок дві тисячі триста тридцять одна) грн. 51 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547 (одна тисяча п'ятсот сорок сім) грн. 68 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 91 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави , а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.12.2012 р.

Суддя С.М. Мудрий