cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2013 р. Справа№ 33/334
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
за участю представників:
від позивача -Канципа Є.С.,
від відповідача - не з'явились,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Інтер-Контакт» від 28.12.2012 № 71/12-юр
у справі № 33/334
на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012
за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ
до приватного акціонерного товариства «Інтер-Контакт», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство «Центролит», м. Суми
про стягнення 181 272 404грн.98коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.12.2012 (суддя Мудрий С.М.) задоволено позов ПАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ПрАТ "Інтер-Контакт", як з фінансового поручителя боржника - ВАТ "Цетролит", згідно договору поруки №174/31/6-7 від 25.02.2008, 166 650 000грн. заборгованості по кредиту отриманого ВАТ "Центроліт" згідно укладеного з позивачем генерального кредитного договору №174/31/6-1 від 22.02.2008, 4 650 768грн. 93 коп. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250 203грн.28 коп. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 62 550 грн. 83 коп. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359грн.93 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693 грн. 58 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7 937 562грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331 грн. 51 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547 грн. 68 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту, 386 грн. 91 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави, а також 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що додатковими угодами до кредитного договору сторонами було змінено ряд умов кредитного договору, зокрема, щодо зміни комісійної винагороди банку та процентної ставки за користування кредитом, що призвело до збільшення відповідальності відповідача. При цьому з відповідачем, як поручителем, не були погоджені збільшення зобов'язання боржника, тому відповідач вважає, що договір поруки є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України в зв'язку з зміною сторонами зобов'язання без згоди поручителя.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача (банку) вказав на необґрунтованість заперечень викладених в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Зокрема, зазначив, що згідно п. 1.1 договору поруки відповідач зобов'язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у письмовій формі належним чином (в справі наявні повідомлення про вручення поштового відправлення).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для її повного розгляду.
Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
22.02.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", ВАТ "Центролит" (позичальник-1 за договором) та ТОВ "Ферліт" (позичальник-2 за договором) укладено генеральний кредитний договір № 174/31/6-1, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору та кредитного договору, а позичальники зобов'язалися отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором та кредитними договорами строки кредит у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором та кредитними договорами.
22.02.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Центролит" (позичальник за договором) укладено договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2.
Також, між сторонами укладено ряд додаткових договорів № 1 від 26.03.2008 року, № 2 від 28.07.2008 року, № 3 від 07.11.2008 року, № 4 від 19.12.2008 року, № 5 від 29.01.2009 року, № 6 від 11.02.2009 року, № 7 від 05.03.2009 року, № 8 від 27.03.2009 року, № 9 від 28.04.2009 року, № 10 від 06.05.2009 року, № 11 від 10.06.2009 року, № 12 від 08.09.2009 року та № 13 від 06.05.2010 року, яким внесено зміни та доповнення до договору невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 від 22.02.2008 року, та які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 191 973 655грн., сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору сторони погодили графік збільшення та зменшення ліміту кредитування. З метою дотримання ліміту кредитування згідно умов цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього робочого дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом в межах встановленого в звітному періоді ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів в сумі, що буде необхідно для отримання ліміту кредитування на наступний період.
Згідно пункту 1.2 кредитного договору, кредит надається окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.02.2013 року.
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та в розмірах, визначених цим договором (п.1.8 кредитного договору).
Пунктом 1.8.5. кредитного договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту (або з першого числа звітного місяця) по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту -одночасно з погашення кредиту.
Відповідно до п. 1.9. кредитного договору сторони встановили наступні комісійні винагороди банку за надання банківських послуг при здійсненні кредитної операції:
- за надання кредиту - 370 000грн. (сплата комісійної винагороди здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів після укладення генерального кредитного договору);
- за супроводження кредиту - 0,2 % річних від фактичної заборгованості за кредитом (сплата комісійної винагороди проводиться станом на перше червня та перше грудня поточного року протягом строку дії кредитного договору);
- за перевірку предмету іпотеки/застави - 0,05 % річних від фактичної заборгованості за кредитом (сплата комісійної винагороди проводиться станом на перше червня та перше грудня поточного року протягом строку дії кредитного договору);
- за резервування коштів на невикористану частину кредиту - 0,2 % річних від суми невикористаної частини ліміту кредитування встановленого відповідно до пункту 1.3. кредитного договору.
Згідно ч. 3 п. 2.4.1 кредитного договору, банк має право на відкликання кредиту, якщо порушена процедура визнання позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) та/або судом прийнято рішення, відносно позичальника(ів) та /або фінансового поручителя та/або майнового поручителя, що визнає позичальника(ів) та/або фінансового поручителя та/або майнового поручителя банкрутом(ами) або підтверджує його (їх) неплатоспроможність.
Відповідно до п 2.4.3 кредитного договору, після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку по цьому договору).
Оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Центролит" (позичальник) 17.05.2010 року, банк звернувся до позичальника з вимогою № 26-10/333-2625 про повне погашення заборгованості по кредиту. Проте зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, у позичальника перед банком виникла заборгованість за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 174/31/6-2 від 22.02.2009 року по кредиту за період з 22.02.2008 року по 25.05.2010 року в розмірі 166 650 000грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року в розмірі 4 450 768грн.93коп., заборгованості по комісійній винагороді за супроводження кредиту в розмірі 250203грн.28коп. та заборгованості по комісійній винагороді за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року в розмір 62 550грн.83коп.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 22.02.2009 року № 174/31/6-2, 25.02.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", акціонерним товариством закритого типу "Інтер - Контакт" (фінансовий поручитель), ВАТ "Центролит" (боржник-1) та ТОВ "Ферліт" (боржник-2) укладено договір поруки за № 174/31/6-7 та додаткові договори до нього, а саме: № 1 від 28.07.2008 року, № 2 від 07.11.2008 року, № 3 від 19.12.2008 року №4 від 11.02.2009 року, № 5 від 05.03.2009 року та № 6 від 06.05.2009 року, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до положень п. 1.1. договору поруки, фінансовий поручитель зобов'язався перед банком відповідача солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржниками зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Пунктом 2.5 договору поруки передбачено, що якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником(ами) не буде сплачено платіж кредитору, боржник(и) та/або кредитор зобов'язуються повідомити фінансового поручителя про прострочення платежу.
Згідно з пунктом 3.1 та пунктом 3.2 договору поруки, фінансовий поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник-1. Фінансовий поручитель та боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.
Відповідно до пункту 4.5 договору поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до фінансового поручителя про виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору (у тому числі здійснити погашення кредиту у розмірі 166650000грн., сплатити кредитору проценти за користування кредитом, штраф, пеню, комісійні винагороди та інші платежі в розмірах, визначених кредитним договором), протягом 5 років від дня настання строку виконання зобов'язань боржників по кредитному договору.
Пунктом 2.6 договору поруки передбачено, що фінансовий поручитель зобов'язується протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора та боржника(ів) згідно з пунктом 2.5 цього договору виплатити несплачену боржником(и) суму кредитору.
В зв'язку з невиконання боржником свого обов'язку з повернення кредитних коштів та процентів 05.08.2010 року банк звернувся до фінансового поручителя з вимогою №19/2-01/50488 про погашення заборгованості за договором невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії, протягом 5-ти днів з моменту отримання даної вимоги. Проте зазначена вимога залишена фінансовим поручителем без відповіді та задоволення.
За викладених обставин позивач звернувся з позовом до поручителя - ПрАТ "Інтер-Контакт" про стягнення з 166 650 000грн. основного боргу, 4 650 768грн.93коп. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250203грн.28коп. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 62 550грн.83коп. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 324 359грн.93коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 52 693грн.58коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 7937562грн.33коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 342 331грн.51коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 547грн.68коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту, 386грн.91коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як вбачається з вищевикладеного боржник - ВАТ "Цероліт" отримані кредитні кошти банку не повернув, розміру наявної заборгованості не заперечив, як в суді першої так і апеляційної інстанції. Крім того, як зазначалось вище щодо позичальника порушено провадження у справі про банкрутство.
Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За викладених обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про про стягнення з ПрАТ "Інтер-Контакт" 166 650 000грн. основного боргу, 4 650 768грн.93коп. процентів за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 25.05.2010 року, 250203грн.28коп. комісійної винагороди за супроводження кредиту за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року, 62550грн.83коп. комісійної винагороди за перевірку застави за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року.
Крім того, в зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, банк нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 7 937 562грн.33коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.04.2010 року по 31.09.2010 року в розмірі 324 359грн.93коп., 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 342 331грн.51коп., 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 52 693грн.58коп., 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту в розмірі 1 547грн.68коп. та 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за перевірку застави в розмірі 386грн.91коп.
Пунктом 6.2.1 кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 625 Цивільного кодексу України, тому місцевим господарським судом вірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вищезазначених сум пені та 3 % річних.
Відповідач не надав суду жодних заперечень щодо наявної заборгованості за договором кредиту. Проти отримання позичальником кредитних коштів в сумі заявленій до стягнення позивачем не заперечив.
Посилання апелянта про припиненення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України в зв'язку з зміною сторонами зобов'язання без згоди поручителя є необґрунтованими, оскільки згідно п. 1.1 договру поруки відповідач зобов'язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі №33/334 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Інтер-Контакт» - без задоволення.
2. Справу № 33/334 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Зеленін В.О.
Мальченко А.О.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2013 |
Оприлюднено | 03.06.2013 |
Номер документу | 31570178 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Синиця О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні