Постанова

від 24.12.2012 по справі 5021/710/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5021/710/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Івакіна В.О. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Вороні В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Чайченко О.В., дов. б/н від 01.11.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3694С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 02 липня 2012 року у справі № 5021/710/12

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми;

до Приватної торговельно-комерційної фірми "Александра-М", м. Суми;

про розірвання договору оренди, виселення з приміщення та стягнення 26757,57 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до ПТКФ "Александра-М", в якому просило: розірвати договір оренди нерухомого майна № ФМ-285 від 25.01.1999 р., укладений між сторонами у справі; виселити відповідача із займаного нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 3 Е; стягнути з відповідача на користь позивача 26757,57 грн., з яких: 25353,51 грн. - заборгованість по орендній платі, 1404,06 грн. -пеня; та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. у справі № 5021/710/12 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково, виселено відповідача із займаного нежитлового приміщення, площею 30,8 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Кооперативна, 3 Е, м. Суми, стягнуто з відповідача на користь позивача 25353,51 грн. боргу по орендній платі, 1404,06 грн. пені, та 2682,50 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. у справі № 5021/710/12 скасувати в частині виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, площею 30,8 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Кооперативна, 3 Е, м. Суми, та стягнення з відповідача на користь позивача 14391, 46 грн. боргу по орендній платі, 1404,06 грн. пені, та 1073, 00 грн. судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін, стягнути з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу обгрунтовує помилковим нарахуванням орендної плати за період з 07.09.2011 р. по 01.04.2012 р., коли договір оренди № ФМ-285 від 25.01.1999 р. вже не діяв, оскільки вказаний договір згідно з пунктом 10.1 цього договору (з урахуванням Змін до договору оренди № 5 від 06.10.2008 р.) закінчив свою дію 06.09.2011 р. Також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10.8. договору оренди, викладеного в редакції Зміни № 4 від 11.06.2007 р., саме позивач має письмово повідо мити відповідача про дату передачі об'єкта оренди орендодавцю. А тому, як вважає апелянт, враховуючи невиконання з боку позивача вимог пункту 10.8 договору оренди № ФМ- 285 від 25.01.1999 року (в редакції Зміни № 4 від 11.06.2007 року) у місцевого господарського суду не було підстав приймати рішення щодо виселення ПТКФ "Александра М" із спірного приміщення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 20.12.2012 року на 15:00 год.

20.12.2012 р. за вх. № 10263 відповідач подав заяву про зменшення вимог апеляційної скарги, в якій, посилаючись на те, що він помилково не врахував податок на додану вартість, що нараховується на орендну плату за період з лютого 2011 року по 06.09.2011 року, просив зменшити свої вимоги на суму 2152,67 грн. Просить рішення Господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. у справі № 5021/710/12 скасувати в частині виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, площею 30,8 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Кооперативна, 3 Е, м. Суми, та стягнення з відповідача на користь позивача 12238,79 грн. боргу по орендній платі, 1404,06 грн. пені, та 1073,00 грн. судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2012 року підтримав апеляційну скаргу з урахуванням вказаної заяви.

Представник позивача в судове засідання 20.12.2012 року не з*явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, у відзиві на апеляційну скаргу від 17.12.2012 р. вх.№10113 проти доводів, викладених у скарзі, заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що оскільки орендоване за договором № ФМ- 285 від 25.01.1999 року приміщення по акту приймання-передачі повернуто не було, то відповідно до пунктів 4.2, 4.9, 6.2.5 вказаного договору ( в редакції Зміни від 11.06.2007 року) відповідач був зобов"язаний сплачувати орендну плату, яка нараховується з дати отримання приміщення за актом приймання - передачі і до дати підписання акту приймання-передачі у разі припинення дії договору оренди.

Також звертає увагу на те, що листами від 03.10.2011 року та від 04.10.2011 року №00-1415/01-09 та №09-1424/01-09 позивач в порядку пункту 10.8 (в редакції Зміни №4 від 11.06.2007 року) повідомляв відповідача про закінчення строку договору № ФМ- 285 від 25.01.1999 року та небажання його продовжувати. Зазначає, що саме з вини відповідача орендоване приміщення не було повернуто за актом приймання-передачі орендодавцеві.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню , а рішення господарського суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, відповідно до пункту 1.7. Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28 вересня 2011 року за № 749-МР, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради є правонаступником Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам.

Відповідно до вимог Положення, позивач укладає договори оренди майна комунальної власності, у тому числі на нежитлові приміщення, вносить до них зміни, продовжує термін їх дії у встановленому міською радою порядку, здійснює контроль за надходженням орендної плати, вживає заходи щодо ліквідації заборгованості з орендної плати, виконання орендарями договірних зобов'язань та дотримання ними умов договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.1999 року між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради, орендодавцем, та Приватною торговельно-комерційною фірмою "Александра-М" було укладено договір оренди № ФМ-285, відповідно до якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, а саме: будівлю колишнього туалету за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 3 Е, загальною площею 28,7 кв. м., за цільовим призначенням -розміщення туалету та пункту миття склотари, право на оренду яких орендар одержав на підставі розпорядження Сумського міського голови №680-р від 07.12.1998 року. Строк дії договору оренди встановлено на один рік з 25.01.1999р. до 25.01.2000р.

Відповідно до Зміни № 2 від 11.02.2002 року до договору оренди №ФМ-285 від 25.01.1999р., сторони виклали договір в новій редакції, згідно якої збільшилася площа об'єкта оренди до 30,8 кв. м. та встановлено строк дії договору оренди до 11.02.2003 року. В подальшому в договір неодноразово вносились зміни, останньою зміною № 5 від 06.10.2008р. строк дії договору встановлено до 06.09.2011 року.

Згідно з пунктами 4.1 - 4.4 вказаного договору, в редакції внесених змін №4 від 11.06.2007 року, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату позивачеві щомісячно, в строк до 15 числа кожного наступного місяця в розмірі, що розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради, а згідно з пунктом 4.7. внесених змін, за прострочення платежів передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди, не сплачував орендну плату і станом на 01.04.2012р. має заборгованість за договором оренди № ФМ -285 від 25.01.1999 року в розмірі 26 757 грн. 57 коп., з яких: 25 353 грн. 51 коп. -борг по орендній платі та 1 404 грн. 06 коп. пені.

Також, позивач зазначає, що, не зважаючи на закінчення строку дії договору оренди №ФМ-285 від 25.01.1999 р., приміщення за відповідним актом приймання-передачі позивачу повернуто не було.

Відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України та частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 10.7. договору оренди та частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2011р. та 04.10.2011р. позивач листами № 09-1415/01-09 та № 09-1424/01-09 повідомив відповідача про припинення строку дії договору оренди № ФМ -285 від 25.01.1999р., встановленого змінами №5 від 06.10.2008 року до 06.09.2011р., у зв'язку із закінченням строку його дії та про відсутність наміру на продовження договірних відносин. Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, укладений між сторонами договір оренди № ФМ -285 від 25.01.1999 року вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для розірвання договору № ФМ -285 від 25.01.1999 року, оскільки цей договір вже припинив свою дію.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " передбачено, що орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Сторони встановили в пункті 10.8 змін до договору оренди №4 від 11.06.2007 року, що у разі припинення дії договору або його розірвання орендодавець має письмово повідомити орендаря про дату передачі орендарем об'єкта оренди орендодавцю. Передача об'єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами договору. Разом з об'єктом оренди орендар має передати орендодавцю ключі від об'єкта.

Отже, зі змісту цього пункту договору вбачається, що ініціатива щодо складання акту приймання-передачі орендованого приміщення із повідомленням іншої сторони про дату передачі об'єкта оренди покладена саме на орендодавця, тобто позивача.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вказаного обов"язку, а саме встановлення дати передачі об*єкта та складання акту приймання-передачі. Колегія суддів вважає, що позивач тривалий час зволікав, належним чином не встановлював та не доводив орендареві конкретної дати повернення майна, тому саме з вини позивача, не було здійснено повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі.

Листи № 09-1415/01-09 від 03.10.2011 р. та № 09-1424/01-09 від 04.10.2011 р., на які посилався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, не можуть вважатися доказами повідомлення позивача про дату передачі об"єкта, оскільки вони містять лише дані щодо факту припинення дії договору оренди та відсутності наміру орендодавця на продовження договірних відносин. При цьому, дані про дату передачі об"єкту оренди за актом приймання-передачі у вказаних листах відсутні. В цих листах орендодавець зазначає, що орендареві необхідно терміново до 08.10.2011 р. передати об*єкт оренди по акту приймання-передачі, але відсутні докази коли орендар отримав зазначені листи та чи мав він можливість в цей термін передати об*єкт оренди, оскільки матаріали справи на сторінці 32 містять два фіскальні чеки від 06.10.2011 р. за № 7113 та № 7114, без опису вкладення, в підтвердження направлення відповідачеві рекомендованих листів.

А тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в частині виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, площею 30,8 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Кооперативна, 3 Е, м. Суми, тому рішення в цій частині позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 285 Господарського кодексу України, а також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідач в порушення умов договору оренди та вищевказаних правових норм, користувався майном комунальної власності територіальної громади м. Суми та не сплачував орендну плату, про що свідчить інформація нарахування та надходження орендної плати до міського бюджету за оренду комунального майна, і у зв'язку з чим, станом на 01.04.2012 року, його заборгованість з орендної плати склала 25 353 грн. 51 коп.

Зазначена сума заборгованості нарахована позивачем за період 01.02.2011 року по 01.04.2012р.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна "орен дою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном.

Статтею 27 вказаного Закону визначено правові наслідки припинення договору оренди, а саме: орендар після припинення договору оренди зобов"язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди, а у випадку погіршення стану майна- відш кодувати збитки.

Також, статтею 785 ЦК України встановлена відповідальність наймача за несвоєчасне повернен ня майна наймодавцеві у вигляді неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, законодавством не передбачено сплати орендної плати після припинення дії договору, а лише передбачено такі правові наслідки, як повернення орендованого майна, відшкодування можливих збитків та сплата неустойки.

Як вже зазначалося, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що з 06.09.2011 р. укладе ний між сторонами договір оренди є припиненим, у зв'язку із закінченням строку йо го дії.

При цьому, господарський суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 07.09.2011 р. по 01.04.2012р. в сумі 12238,79 грн. та пеню в сумі 1404,06 грн., тобто за період в який договір оренди вже не діяв.

При цьому, відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення вико нання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12238,79 грн. боргу по орендній платі та 1404,06 грн. пені, у зв"язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у зазначеній частині позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 02 липня 2012 р. у справі № 5021/710/12 скасувати в частині виселення Приватної торговельно-комерційної фірми "Александра-М" (40035, м. Суми пр-т М. Лушпи, буд. 29, кв. 181, іден. код 22982370) із займаного нежитлового приміщення, площею 30,8 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Коопе ративна, З Е, м. Суми, та в частині стягнення з Приватної торговельно-комер ційної фірми "Александра-М" на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (отримувач: міський бюджет м. Суми, код отримувача 23636315, банк ГУ ДКСУ в Сумській області МФО 837013) 12238,79 грн. боргу по орендній платі, 1404,06 грн. пені та 1073,00 грн. судового збору.

Прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватної торговельно-комер ційної фірми "Александра-М" (40035, м. Суми пр-т М. Лушпи, буд. 29, кв. 181, іден. код 22982370) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (отримувач: міський бюджет м. Суми, код отримувача 23636315, банк ГУ ДКСУ в Сумській області МФО 837013) 13114,72 грн. боргу по орендній платі, 1609,5 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.12.2012 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.