Постанова

від 25.12.2012 по справі 5024/1417/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5024/1417/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання -А.М. Ільченко,

за участю представників сторін :

від позивача:А.В. Городинський,

від відповідача: К.І. Кириченко, В.С. Рубель,

від третьої особи: не з'явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р.

по справі № 5024/1417/2012

за позовом Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційної палати відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради

про визнання недійсним рішень президії, рішення загальних зборів засновників, статуту, скасування державної реєстрації, витребування майна,

встановив:

Херсонська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційної палати відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради про:

1)визнання недійсними рішення президії Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна», оформлених протоколом №4 від 21.05.2007р., про створення ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», сформування статутного фонду ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», учасниками якого стануть Херсонська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»та ТОВ «Холдінг «Укрінвестгруп», сформування статутного фонду ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»шляхом передачі майна, яке належить позивачу,затвердження статуту ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»;

2)визнання недійсним рішення президії Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна», оформленого протоколом №2 від 25.04.2007р., в частині вирішення питання створення ТОВ «Спортивний клуб «Україна», учасниками якого стануть Херсонська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»та ТОВ «Фаворіт-ЮГ», сформування статутного фонду ТОВ «Спортивний клуб «Україна»шляхом передачі майна, яке належить позивачу, затвердження статуту ТОВ «Спортивний клуб «Україна»;

3)визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ТОВ «Спортивно оздоровчий комплекс «Центр», оформлених протоколом №1 від 04.06.2007р.;

4)визнання недійсним статуту ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», затвердженого загальними зборами учасників від 04.06.2007р.;

5)скасування державної реєстрації ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»;

6)витребування у ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»на користь позивача майна, а саме: ігрового поля зі спортивними спорудами №8, 9, частини боксів (літ. «Б»), тенісного корту (№7), будівлі чергового (літ. «Г»), душеві (літ. «Д»), службової будівлі із радіорубкою (літ. «Е», «Е1»), туалету (літ.«В»), які знаходяться за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення президії № 2 від 25.04.2007р. та № 4 від 21.05.2007 р. є незаконними, тому що засідання президії взагалі не проводилось, що встановлено матеріалами кримінальної справи №500105-10 та мотивувальною частиною рішення апеляційного суду Херсонської області від 17.01.2012р. у справі №2-4468/11, а також не відповідають вимогам закону, установчим документам позивача та компетенції органу, який має право вирішувати дані питання. Оскільки вказані рішення про створення відповідача є незаконними, то і рішення загальних зборів засновників відповідача від 04.06.2007р., якими затверджено статут відповідача, є також незаконними. У зв'язку з наведеним позивач одночасно просив скасувати державну реєстрацію відповідача на підставі частини 2 статті 89 Цивільного кодексу України, частини 15 статті 58 Господарського кодексу України, абзацу 2 частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»та витребувати у відповідача майно, передане позивачем у зв'язку з прийняттям спірних рішень, на підставі статей 378, 388 Цивільного кодексу України.

09.11.2012р. відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№2/4079) заявив про застосування строків позовної давності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2012р. в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації відповідача провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В іншій частині позову суд відмовив з огляду на необґрунтованість та недоведеність позову, одночасно застосувавши строк позовної давності до позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№3547/12/Д3 від 25.12.2012р.) відповідач зазначив про відсутність підстав для скасування рішення, у зв'язку з чим просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача, який є керівником товариства, заявив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю адвоката бути присутнім в судовому засіданні через перебування за кордоном.

Судова колегія відхилила зазначене клопотання з огляду на те, що участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм Господарського процесуального кодексу України, а також не визнана такою судом апеляційної інстанції. Крім того, юридичні особи не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому згідно із статтею 28 Господарського процесуального кодексу України відповідну довіреність.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.01.2009р. у справі №9/422-ПН-05 визнано за Херсонською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Україна»право власності на майно: ігрове поле, трибуни, міні-поле, 32 місця (тенісні корти), тир стрілковий, тенісний корт, будинок адміністративний, господарську будівлю, душові, зал штанги, адміністративну будівлю, гараж, туалет, реабілітаційний центр, зал боксу, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 7 (т.1 а.с.48-51).

25.04.2007р. відбулося засідання президії Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №2, про створення ТОВ «Спортивний клуб «Україна»(учасниками якого стануть ХОО ФСТ «Україна»та ТОВ «Фаворіт-ЮГ»), ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Дніпро»та ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»(учасниками яких стануть ХОО ФСТ «Україна»та ТОВ «Холдинг «Укрінвестгруп»), шляхом передачі у статутні фонди цих товариств майна ХОО ФСТ «Україна»(т.1 а.с.12-13).

Відповідно до пункту 8 цього протоколу президією прийнято рішення про сформування статутного фонду ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»шляхом передачі майна позивача, а саме: ігрового поля зі спортивними спорудами №8, 9, частини боксів (літ. «Б»), тенісного корту (№7), будівлі чергового (літ. «Г»), душеві (літ. «Д»), службової будівлі із радіорубкою (літ. «Е», «Е1»), туалету (літ.«В»), які знаходяться за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 7. Згідно із пунктом 9 протоколу вирішено затвердити статут ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр».

21.05.2007р. відбулося засідання президії позивача, на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №4, про створення ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»; сформування статутного фонду ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», учасниками якого стануть ХОО ФСТ «Україна»та ТОВ «Холдінг «Укрінвестгруп»; сформування статутного фонду ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»шляхом передачі вищезазначеного майна, яке належить позивачу;затвердження статуту ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»(т.1 а.с.21-22).

04.06.2007р. загальними зборами засновників ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»прийняті рішення, оформлені протоколом №1, про заснування ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», засновниками якого виступили ХОО ФСТ «Україна»(з часткою у статутному фонді у розмірі 38% ) та ТОВ «Холдінг «Укрінвестгруп»(з часткою у статутному фонді у розмірі 62%); затвердження статуту товариства; призначення на посаду директора товариства; встановлення юридичної адреси товариства (т.1 а.с.23).

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на незаконність рішень президії ХОО ФСТ «Україна», оскільки засідання президії взагалі не проводились, що встановлено матеріалами кримінальної справи №500105-10 та мотивувальною частиною рішення апеляційного суду Херсонської області від 17.01.2012р. у справі №2-4468/11.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 29.11.2011р. у справі №2-4468/11 за позовом Дернової Світлани Марківни до ХОО ФСТ «Україна», за участю третіх осіб - ТОВ «Спортивний клуб «Україна», ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Дніпро»та ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», визнано недійсними рішення засідання президії ХОО ФСТ «Україна», оформлені протоколами №2 від 21.05.2007р. та №4 від 21.05.2007р. (т.1 а.с. 38-39).

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17.01.2012р. у справі №2-4468/11 вищевказане рішення Суворовського районного суду м.Херсона скасовано з мотивів недоведеності порушень прав позивача (т.1 а.с.40-41). В мотивувальній частині рішення апеляційного суду зазначено, що матеріали справи свідчать про те, що засідання президії ХОО ФСТ «Україна», на яких прийнято оскаржувані рішення президії, фактично не проводилися і питання про створення господарських товариств та про формування статутних фондів цих товариств президією не вирішувалися, що зазначено в постанові про порушення кримінальної справи від 27.09.2010р., порушеної за фактом службового підроблення службовими особами ХОО ФСТ «Україна»за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, та в постанові про закриття цієї кримінальної справи від 28.05.2011р. (т.1 а.с.40-41).

Проте, вищенаведене рішення апеляційного суду не має преюдиціального значення для розгляду даної справи, оскільки апеляційна інстанція не розглядала вказану цивільну справу по суті з прийняттям рішення щодо дійсності або недійсності оспорюваних рішень президії ХОО ФСТ «Україна», а висновки, які містяться у мотивувальній частині постанови, ґрунтувалися на постановах про порушення та про закриття кримінальної справи. Водночас, факти, встановлені у цих постановах не є преюдиціальними в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, про що також зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», відповідно до пункту 6 якого встановлені у постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи факти не є преюдиціальними.

Крім того, позивач в якості ще однієї підстави визнання недійсними рішень президії ХОО ФСТ «Україна», оформлених протоколами №2 від 21.05.2007р. та №4 від 21.05.2007р., послався на неповноважність президії приймати рішення з питань створення інших товариств та передачі останнім майна ХОО ФСТ «Україна», а також на частину 2 статті 112 Господарського кодексу України і частину 1 статті 23 Закону України «Про об'єднання громадян», відповідно до яких право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами.

Вказані доводи позивача не є підставою для визнання оспорюваних рішень недійсними, оскільки відповідно до пункту 4.13. статуту ХОО ФСТ «Україна», зареєстрованого Херсонським обласним управлінням юстиції 21.12.2001р., для керівництва поточною діяльністю Організації між засіданнями Ради обирається Президія у складі, що визначається Радою. Згідно із пунктом 4.14 статуту, Президія, зокрема, приймає рішення про створення, ліквідацію госпрозрахункових підприємств, організацій, установ. Пунктом 4.15. статуту визначено, що Президія збирається на свої засідання не менше як один раз на два місяці. Рішення Президії вважаються правомочними, якщо на її засіданнях присутні не менше 2/3 її складу. Рішення приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.

Тобто, статутом позивача не передбачено обмеження президії щодо участі у створенні інших товариств і оспорювані рішення №2 від 21.05.2007р. та №4 від 21.05.2007р. прийняті президією за наявності кворуму.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень ХОО ФСТ «Україна», оформлених протоколами №2 від 21.05.2007р. та №4 від 21.05.2007р., у зв'язку з чим також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ТОВ «Спортивно оздоровчий комплекс «Центр», оформлені протоколом №1 від 04.06.2007р., та визнання недійсним статуту ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», затвердженого загальними зборами учасників від 04.06.2007р.

Стосовно позовних вимог про витребування у відповідача на користь позивача майна, переданого останнім у статутний фонд ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно із підпунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, позивач, звертаючись із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинен довести належними і допустимими доказами, зокрема, факт вибуття майна з володіння позивача поза його волею та заволодіння цим майном відповідачем без належної правової підстави.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання рішень ХОО ФСТ «Україна», оформлених протоколами №2 від 21.05.2007р. та №4 від 21.05.2007р., та рішення ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», оформленого протоколом №1 від 04.06.2007р., за актом приймання-передачі від 04.06.2007р. в якості внеску до статутного фонду відповідача передано майно, про витребування якого просить позивач (т.1 а.с.67). Тобто, передача спірного майна відбулася з волі позивача за вказаних правових підстав, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування статей 378, 388 Цивільного кодексу України та задоволення позову в цій частині.

Також у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Частиною 1 статті 261 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до частини 4 статті 267 названого Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про застосування строку позовної давності, оскільки матеріали справи свідчать про обізнаність позивача щодо створення ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», а саме: позивач як учасник зборів ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»був присутнім на зборах засновників цього товариства 04.06.2007р. та передав майно до його статутного фонду за актом приймання-передачі від 04.06.2007р., а також головою ХОО ФСТ «Україна»від імені організації підписано статут ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр», справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом 11.06.2007р., тоді як позивач звернувся з позовом лише 25.09.2012р.

Щодо вимог позивача про скасування державної реєстрації ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»судова колегія зазначає про правомірність припинення місцевим господарським судом провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012р. у справі №5024/1417/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 27.12.2012р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя В.Б. Туренко