Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а/1570/10217/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10217/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Васіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Південної митниці до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання неправомірними дій під час реалізації компетенції у сфері управління при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності в частині висунутих вимог про вжиття заходів до усунення фінансових порушень, визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 вимог від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності Південної митниці у період з 01.01.2009 року по завершений звітний період 2011 року, за результатами якої був складений Акт від 14.09.2011 року № 08-19/578, у якому викладені порушення, виявлені комісією КРУ під час ревізії, а 03.11.2011 року на адресу Південної митниці надійшла Вимога від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень, з якими Південна митниця не погоджується за наступних підстав. Позивач зазначає, що грошові кошти у розмірі 167 981, 16 грн., зазначені в додатку №21 до акту ревізії, є сумою передплати суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка підтверджена відповідними актами звіряння станом на 01 січня 2011 року, які складені та засвідчені у двосторонньому порядку між Південною митницею та суб'єктами ЗЕД, та є документами, що підтверджують у двохсторонньому порядку факт наявності на рахунку Південної митниці грошових коштів підприємства, перерахованих на рахунок митниці суб'єктом ЗЕД на виконання вимог Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, як суми передплати, які надходять на відповідні рахунки митних органів та є попереднім грошовим забезпеченням, а саме коштами платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до цього Порядку рахунки для забезпечення сплати митних та інших платежів. Також позивач зазначає, що в справах митниці є в наявності всі акти звіряння між Південною митницею та суб'єктами ЗЕД, які підписані у двосторонньому порядку та загальна сума залишків складає 28 980,61 грн., що, на думку позивача свідчить про те, що п. 2 Вимоги щодо відображення в обліку заборгованості перед державним бюджетом та перерахування в дохід державного бюджету 28 980,61 гривень є такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Також позивач зазначає, що неправомірним є п. 3 Вимоги щодо відображення Південною митницею в обліку заборгованості перед державним бюджетом та перерахування в дохід державного бюджету 26 566,21 гривень, у зв'язку з тим, що зазначені кошти належали об'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що припинили свою діяльність, оскільки, на думку позивача, на вказані кошти поширюється термін позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тобто 3 роки, а тому по закінченню терміну позовної давності, митницею протягом жовтня - листопада перераховано до державного бюджету грошові кошти в розмірі 3 490,99 грн., а решта суми, а саме 23 075,22 грн. буде перерахована по закінченню терміну позовної давності, який спливає в грудні поточного року, на початку січня 2012 року.

Крім іншого, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно у п. 4 Вимоги вказано, що в порушення ст. 257 Цивільного кодексу України в обліку Митниці рахуються валютні цінності, за якими закінчився термін позовної давності, які своєчасно не перераховані до доходів державного бюджету у загальній сумі 7 236,95 грн., та вимагається відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати до доходів державного бюджету кошти на зазначену суму, оскільки на рахунку Південної митниці обліковувалось 250 євро (еквівалент 875 грн.) у зв'язку з тим, що 28.03.2008 року Малиновським районним судом м. Одеси винесено постанову про конфіскацію у справі про порушення митних правил № 0071/50003/08, заведену у відношенні ОСОБА_2, 250 доларів США та 50 євро в той час, коли фактично у цій справі відповідно до статті 377 Митного кодексу затримано 250 доларів США та 300 євро, у зв'язку з чим Південною митницею неодноразово до Малиновського районного суду міста Одеси направлялися відповідні листи, про що ревізорів КРУ було повідомлено та до матеріалів ревізії надано копії цих листів митниці до суду. Також позивач зазначає, що на теперішній час кошти у розмірі 250 євро, затримані по протоколу про ПМП № 0071/50003/08 у відношенні ОСОБА_2, перераховано до Державного бюджету України платіжним дорученням № 670 від 10.10.2011 року згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2011 року № 3-7794/08, якою внесені зміни до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2008 року. Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з приєднанням відповідно до наказу Держмитслужби України від 14.10.2010 року № 1218 до Південної митниці Дністровської та Ізмаїльської митниць на рахунок Південної митниці перераховано кошти, вилучені у справах про порушення митних правил, а саме: 280 доларів США (еквівалент 2 234,24 грн.), затримані у справі про ПМП №0378/50901/06 та 7 500 російський рублів (еквівалент 2 129,7 грн.), затримані у справі про ПМП № 0431/50900/08, та з метою прийняття рішення щодо подальшого розпорядження іноземною валютою, Південна митниця зверталась до Роздільнянського районного суду Одеської області щодо направлення на адресу митниці відповідних рішень суду, і на теперішній час відповідно до постанов Роздільнянського районного суду Одеської області, які надійшли на адресу Південної митниці 08.11.2011 року щодо конфіскації 280 дол. США, затриманих по протоколу про ПМП № 0378/50900/06 у відношенні ОСОБА_4 та конфіскації 7 500 руб. РФ, затриманих по протоколу про ПМП № 0431/50900/08 у відношенні ОСОБА_5, платіжними дорученнями від 09.11.2011 року № 732, № 733 вказані кошти перераховано до Державного бюджету.

Крім іншого, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неправомірним є п. 5 Вимоги КРУ, в яком зазначено, що Південною митницею не здійснювався контроль та взаємодія з органами виконавчої влади щодо сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобілів, які надійшли як гуманітарна допомога інвалідам, у зв'язку з чим державним бюджетом недоотримано коштів у загальній сумі 117 035,61 грн., оскільки на момент ввезення на митну територію України в якості гуманітарної допомоги, вказані автомобілі не належали громадянам, а надходили на адресу юридичної особи - Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, на яку, в свою чергу, у відповідності до положень Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, покладено забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації. Крім того, зазначеною постановою визначено відповідний порядок видачі автомобілів, як гуманітарної допомоги, а тому, на думку позивача безпідставним є застосування ревізорами КРУ норм Закону України від 13.09.2001 року № 2681 «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування ободистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»та Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118, при перевірці правильності митного оформлення автомобілів, які надійшли в якості гуманітарної допомоги, а також позивач посилається на те, що до Південної митниці не надходили рішення суду, на підставі яких відбулось відчуження автомобілів, а саме рішення суду в адміністративній справі № 2-а-12798/09/1570, на виконання якого Головним управлінням праці та соціального захисту була видана громадянину ОСОБА_1 довідка від 06.09.2010 року про перереєстрацію транспортного засобу "Ауди-А6", кузов № НОМЕР_1 з правом продажу, передачі та дарування, а також рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.08.2008 року, яким договір дарування автомобіля "Mercedes-Benz С 180", кузов № НОМЕР_2 гр. ОСОБА_6 визнано недійсним, а тому в митниці були відсутні підстави для реалізації положень статті 69 Митного кодексу України, а контроль за цільовим використанням гуманітарної допомоги у відповідності до ст. 11-1 Закону № 1192 покладено на відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, зазначені в п. 6 Вимоги, що в порушення вимог п.4 ст. 166, абзацу 5 ст. 174, ст. 172, ст. 244 Митного кодексу України та п.п. 1, 2, 3, 7 абзац 5, 8 пп. "в", 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність державі, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.1998 року № 1340, Південною митницею було знищено мандарини плоди свіжі, у загальній кількості 12 300 кг на загальну суму 58 940 грн., що призвело до недоотримання державним бюджетом коштів від нездійснення реалізації мандарин, та додатково витрачено на їх утилізацію коштів у сумі 14 530 грн., не відповідають дійсності, оскільки зазначені мандарини були передані на зберігання Приватному підприємцю ОСОБА_7 на склад у АДРЕСА_2, а згідно до Постанови санітарно-епідеміологічної служби Малиновського району міста Одеса від 25.12.2009 року № 1/3-2 мандарини, які зберігаються на складі ПП ОСОБА_7, не відповідають ст. 42 КпАП України, Законам України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист прав споживачів", а тому утилізація зазначених мандарин, а отже і витрачання вищезазначених коштів, здійснено Південною митницею на законних підставах, у зв'язку з чим ця вимога не підлягає виконанню.

В обґрунтування безпідставності п. 7 Вимоги про вжиття заходів щодо примусового виконання постанов суду стосовно стягнення з боржників сум штрафів до державного бюджету, а також звернення до органів Державного казначейства із заявою щодо забезпечення повернення до державного бюджету 5 800 грн. коштів, зарахованих на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету, позивач зазначає, що діючим законодавством на митні органи не покладено обов'язок здійснення контролю за сплатою штрафів, накладених судовими органами, а тому, на думку позивача у Південної митниці відсутні правові підстави для пред'явлення митному органу претензій щодо відсутності копій квитанцій про сплату штрафу, призначеного судом.

Відносно п. 8 Вимоги позивач зазначає, що неправомірним є посилання відповідача в обґрунтування зазначеного пункту Вимоги на те, що протягом листопада - грудня 2010 року та січня - серпня 2011 року Південною митницею не приймалися заходи щодо оформлення вантажу "плити із мармуризованого вапняку", від якого власник відмовився на користь держави, що на думку ревізорів, свідчить про значні втрати доходів Державного бюджету України та відповідно матеріальної шкоди (збитків), оскільки у митниці до 24.03.2013 року відсутні підстави реалізації зазначеного товару та перерахування до державного бюджету отриманих від цього коштів.

Також, позивач зазначає, що неправомірними є висновки ревізорів про те, що юридичною службою Митниці не забезпечено аналіз позовної роботи та всебічне виконання всіх зобов'язань щодо сплати боргу та штрафних санкцій за господарське правопорушення, вчинене ПМП «Сплав», що призвело до втрати активів, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 107 625 грн., на підставі яких винесено п. 9 Вимоги, оскільки у Південної митниці, після отримання від комісії з питань припинення діяльності Білгород-Дністровської митниці відповідних матеріалів щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2006 року по справі № 29/198-06-5140 про стягнення з СПП «Сплав»на користь Білгород-Дністровської митниці, вартість переданих на зберігання шкір великої рогатої худоби мокросолоних у розмірі 107 625 грн. та наказу господарського суду Одеської області від 08.09.2006 року про примусове виконання рішення по справі № 29/198-06-5140, були відсутні правові підстави вчиняти будь-які дії з метою стягнення з СПП "Сплав" суми нестачі на підставі наказу господарського суду Одеської області від 08.09.2006 по справі № 29/198-06-5140, оскільки станом на 29.10.2010 року минуло вже більше півроку після спливу 3-річного строку на пред'явлення до виконання виконавчого документа, який мав бути направлений Дністровською митницею до виконавчої служби до 04.04.2010 року. Також, позивач в обґрунтування неправомірності п. 9 Вимоги посилається на те, що оскільки Південна митниця не є правонаступником Білгород-Дністровської митниці, вона не мала можливості звернутися до господарського суду Одеської області в порядку ст. 25 ГПК України з метою виправлення описки, допущеної в рішенні суду від 16.08.2006 року щодо коду СПП «Сплав».

В обґрунтування безпідставності п. 11 Вимоги, в якій зазначено, що на підставі наказів начальника митниці, посадовим особам відділу оперативних чергових встановлена та виплачувалась надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі від 60% до 100% посадового окладу за безпосереднє здійснення митного контролю та митне оформлення, виконання обов'язків із справлянням мита та цих платежів, безпосереднє розроблення проектів нормативно-правових актів та проведення експертиз проектів таких актів, що працівниками відділу не здійснюється та положенням про відділ не передбачено, що, на думку ревізорів, призвело до зайвого нарахування та виплати коштів на загальну суму 782,21 грн. та відповідно до зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 73 229,25 грн., позивач зазначає, що Посадовими інструкціями працівників відділу оперативних чергових, затвердженими начальником Південної митниці, передбачено, що ці працівники беруть участь у розробці нормативних документів, а у період, що перевірявся відділом оперативних чергових розроблено та затверджено наказами митниці Положення про відділ оперативних чергових Південної митниці, Інструкцію з організації оперативного чергування у Південній митниці, Інструкцію про прийом-видачу зброї, боєприпасів, спецзасобів, військово-технічного майна, їх зберігання, носіння і користування ними при і виконанні службових обов'язків оперативними черговими у Південній митниці, Інструкцію про порядок перепускання відповідачів і посадових осіб митних органів до адмінбудинку та автотранспорту на територію Південної митниці, а також розроблені та затверджені у керівництва митниці Технологічні схеми дій оперативного чергового та помічника оперативного чергового, що, на думку позивача, свідчить про те, що працівниками відділу оперативних чергових виконуються завдання, пов'язані з здійсненням митного контролю та митного оформлення, а також з розробленням проектів нормативно-правових актів, а отже вони не позбавлені права на отримання надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового кладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років.

Також, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що пунктом 12 Вимоги ревізією КРУ неправомірно встановлено факт зайво виплаченої заробітної плати на загальну суму 6 902,18 грн. та відповідно зайве перерахування коштів до державних фондів в загальній сумі 347,59 грн., у зв'язку з встановленням, нарахуванням та виплатою надбавок та доплат протягом січня - травня 2009 року 11-ти водіям, які є посадовими особами митних органів, оскільки, на думку позивача, водії - це робітники, зайняті обслуговуванням митних органів, забезпеченням здійснення митної справи і мають спеціальні звання, а згідно з додатком 3 до наказу Держмитслужби України № 772 водіям автомобілів, автобусів установлюються у визначених розмірах надбавка за класність, яка відображає професійний рівень водія. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до наказу Держмитслужби України від 25.02.2009 року № 149 «Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби»було вилучено Примітку 1 додатку 3 та внесено зміни до Приміток 2, 3, які вважаються Примітками 1, 2 наказу Держмитслужби України від 18.11.2003 року № 772 в частині виплат водіям, яким присвоюються спеціальні звання, Південною митницею видано наказ від 12.03.2009 року №209 «Про скасування наказу митниці від 30.05.2008 року № 137 «Про встановлення надбавки», яким було визначено скасування надбавки за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання, та з 18.05.2009 року, було припинено нарахування та виплата надбавки за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання. У зв'язку з викладеним позивач вказує на те, що надбавка за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання, протягом січня - травня 2009 року була обов'язковою та такою, що правомірно встановлена та виплачена.

Також позивач зазначає, що в п. 13 Вимоги вказано, що в порушення вимог ч. 2 п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог по виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, у 2009 році Південною митницею були зайво проведені видатки на зберігання яхти "Батько", яка повинна була бути повернена власнику на протягом 10 днів з дати винесення постанови суду, за період з 01.01.09 року по 11.02.09 року в загальній сумі 8 793,96 грн., чим завдано матеріальної шкоди митниці на відповідну суму. З зазначеними обставинами позивач також не погоджується, ат зазначає, що дана яхта зберігалась митницею з моменту розміщення її на складі до моменту її видачі власнику відповідно до постанов Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2008 року, 20.11.2008 року, 04.12.2008 року, а саме до 11.02.2009 року, а оскільки постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 04.12.2008 року набула законної сили через 10 днів з дня її винесення, то зазначена яхта правомірно зберігалась митницею до моменту її видачі власнику, тобто до 11.02.2009 року, а витрати, пов'язані з її зберіганням, були передбачені кошторисом видатків на утримання Південної митниці на 2009 рік, а отже понесені митницею на законних підставах.

Що стосується пункту 14 Вимоги позивач зазначає, що ревізорами під час вибіркової перевірки витрат, врахованих у актах приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, на зведення робіт по реконструкції службово-виробничого приміщення адміністративної будівлі Ізмаїльської митниці на загальну суму 1 646 683,0 грн., неправомірно зроблено висновок, що в порушення вимог Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174, пункту 1 ст. 9, пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 82 202,0 грн. підрядною організацією ЗАТ «Будівельне управління «Південбуд», чим Південній митниці завдано матеріальної шкоди збитків на зазначену суму, оскільки ЗАТ «Будівельне управління «Південбуд»на момент виконання робіт мало у своєму складі відокремлений структурний підрозділ «Завод залізобетонних виробів», тому понижуючі коефіцієнти 0,4123 та 0,7821 не застосовуються, а тому, на думку позивача висновок КРУ щодо встановлення фінансових порушень протягом 2009 року, які завдали шкоди (збитків) митниці на загальну суму 82202, 00 грн., не відповідає дійсності.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати неправомірними дії під час реалізації компетенції у сфері управління при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності в частині висунутих вимог про вжиття заходів до усунення фінансових порушень, визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 вимог від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували за обставин викладених в письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та проаналізувавши надані ними докази, з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області відповідно до п.2.17 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного КРУ України на 11 квартал 2011 року, п.1.1.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату КРУ в Одеській області на 11 квартал 2011 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Південної митниці за період 2009-2010 роки та завершений звітний період 2011 року, за результатами якої складений акт ревізії від 14.09.2011 року № 08-19/578.

На підставі акта ревізії від 14.09.2011 року № 08-19/578 до Південної митниці відповідачем пред`явлені вимоги щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень № 15-08-34-14/9664 від 19.10.2011 року (далі Вимога № 15-08-34-14/9664 від 19.10.2011 року) (а.с. 76-79).

В пункті 2 Вимоги № 15-08-34-14/9664 від 19.10.2011 року зазначено, що в порушення ст. 257 та п.5 ст. 261 Цивільного кодексу України до державного бюджету не перераховано 167981,16 грн. (додаток 21 акту), які належали об'єктам зовнішньоекономічної діяльності та були зараховані на депозитний рахунок Митниці, який відкритий в ГУДКУ в Одеській області. Зазначені кошти зараховані як аванс платежів до державного бюджету та більш ніж три роки з дня здійснення ними останньої операції (термін позовної давності яких минув) не витребувані об`єктами зовнішньоекономічної діяльності. Внаслідок допущеного порушення державним бюджетом недоотримано фінансових ресурсів у сумі 167981,16 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на відповідну суму. Та зазначено, що враховуючи, що в ході ревізії до державного бюджету було перераховано 139000,55 грн., відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати в дохід державного бюджету 28980,61 гривень.(т.1 а.с.76).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 розділу 1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 р. № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 р. за № 64/11938 цей порядок визначає процедури розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2005 № 1093 «Про переведення митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства». При цьому передплата -це попереднє грошове забезпечення, а саме кошти платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до цього Порядку рахунки для забезпечення сплати митних та інших платежів.

Згідно п.2.1, 2.2 розділу 2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 р. № 25/44 для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім`я митних органів. Кошти, що обліковуються за депозитним рахунком 3734, не належать митним органам.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 цього Порядку механізм сплати коштів, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів в іноземній валюті, готівкою в національній валюті; унесення грошової застави; а також облік інших надходжень під час реалізації митної справи, встановлюється Державною митною службою України.

Згідно п.1, 2, 9 розділу 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності", відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603). Для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Якщо сума, яка зазначена в заяві, перевищує ту, що зазначена в Акті звірення, то готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

Згідно розділу У1 Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 615 посадовими особами сектору оформлення Відділу або підрозділів митного оформлення, уповноважених на виконання функцій Відділу, за підсумками даних, зазначених у Картках, щороку за станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником податків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" та Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 N 90, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за N 728/3168. Форма акта про звірення залишків сум коштів передоплати (доплати) на відповідному рахунку митного органу (тільки з призначенням платежу "Передоплата, доплата за митне оформлення") (далі - Акт про звірення залишків) наведена в додатку 12 до цього Порядку. Акт про звірення залишків складається у двох примірниках. Перший і другий примірники надаються платнику податків для узгодження зазначеної інформації. Протягом 30 днів з дати складання митним органом Акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником податків, повинен бути повернений митному органу, який його склав.

Згідно п. 3.12 Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 615 з метою обліку сум передоплати (доплати), які не використовуються платником податків більше ніж 1095 днів з дати здійснення останньої операції за рахунком, у Відділі ведеться реєстр платників податків, кошти яких перебувають на відповідному рахунку без використання більше 1095 днів, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку. Порядок дій митного органу щодо зазначених коштів затверджується окремим нормативно-правовим актом Державної митної служби України.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є правочином.

Судом встановлено, що станом на 19.10.2011 року на депозитному рахунку Південної митниці, який відкритий в ГУДКУ в Одеській області, перебували кошти суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, зараховані, як аванс платежів до державного бюджету в розмірі 28980,61 гривень (перелік підприємств, дата зарахування коштів до депозитного рахунку або дата останньої операції, а також залишок коштів на рахунку станом на 01.08.2011 року зазначені в реєстрі) (т.2 а.с.1).

До спливу трирічного строку з дати зарахування коштів до депозитного рахунку або дня здійснення цими підприємствами останньої операції Південною митницею із зазначеними підприємствами були підписані у двосторонньому порядку акти звірки залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу (а.с. 2-23 т.2).

Отже, зважаючи на те, що відповідно до норм цивільного законодавства, вчинення правочину передбачає настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписання акту звірки стану розрахунків, вважається дією, яка свідчить про визнання боргу та є підставою для переривання перебігу позовної давності.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що пункт 2 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 3 Вимоги № 15-08-34-14/9664 від 19.10.2011 року зазначено, що в порушення ст. 609 Цивільного кодексу України до державного бюджету не перераховано 26566,21 грн. (Додаток 19 акту), які належали об`єктам зовнішньоекономічної діяльності, що припинили свою діяльність. Зазначені кошти знаходяться на депозитному рахунку Митниці, який відкритий в ГУДКУ в Одеській області(як аванс платежів до державного бюджету) та більш ніж три роки (термін позовної давності яких минув) не витребувані об`єктами зовнішньоекономічної діяльності. У зв`язку з чим, державним бюджетом недоотримано фінансових ресурсів у сумі 26566,21 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на відповідну суму. Та зобов`язано митницю відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати в дохід державного бюджету 26566,21 гривень.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Судом встановлено, що ТОВ «Автотрансформер»(код ЄДРПОУ 34507390) припинено у зв`язку з визнанням банкрутом, про що 04.01.2011 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 116-121 т.5), дата останньої операції по депозитному рахунку - 29.12.2008 року, сума залишку 3166,54 грн. (а.с. 24, т.2); ПП «Виста плюс»(код ЄДРПОУ 34922169) припинено у зв`язку з визнанням банкрутом, про що 13.01.2009 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 128-131 т.5), дата останньої операції по депозитному рахунку - 27.10.2008 року, сума залишку 419,52 грн. (а.с. 24, т.2); ТОВ «Сертек УА»(код ЄДРПОУ 33721292) припинено у зв`язку з визнанням банкрутом, про що 12.01.2010 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 132-138 т.5), дата останньої операції по депозитному рахунку -24.09.2008 року, сума залишку 3071,47 грн., яку було перераховано до державного бюджету платіжним дорученням № 3403 від 07.10.2011 року, тобто до винесення КРУ вимоги від 19.10.2011 року(а.с. 24, т.2); ТОВ «Марін Мастер»(код ЄДРПОУ 33656894) припинено у зв`язку з визнанням банкрутом, про що 11.03.2010 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 139-143 т.5), дата останньої операції по депозитному рахунку - 26.12.2008 року, сума залишку 6077,45 грн. (а.с. 24, т.2); ТОВ «Автотранс Груп Південь»(код ЄДРПОУ 35697052) припинено у зв`язку з визнанням банкрутом, про що 30.11.2010 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 108-112 т.5), дата останньої операції по депозитному рахунку - 26.12.2008 року, сума залишку 13831,23 грн. (а.с. 24, т.2)

Таким чином, у випадку ліквідації власника коштів, що знаходяться на депозитному рахунку митниці, митниця звільняється від зобов`язання повернути ці кошти. Разом з цим, законодавством України, чинним на час спірних правовідносин, не встановлено обов`язок та строки перерахування митними органами з депозитних рахунків до держбюджету коштів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, які припинили свою діяльність.

Згідно з п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, суми передплати, які надходять на відповідні рахунки митних органів, є попереднім грошовим забезпеченням, а саме коштами платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до цього Порядку рахунки для забезпечення сплати митних та інших платежів. На них поширюється термін позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України, тобто 3 роки.

Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України передбачено що позовна давність, встановлена законом не може бути скорочена.

Таким чином, суми коштів, які належать суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, та знаходяться на депозитному рахунку митниці, до спливу трирічного строку давності не можуть бути перераховані до державного бюджету України.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що пункт 3 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 4 Вимоги зазначено, що в порушення ст. 257 Цивільного Кодексу України в обліку Митниці рахуються валютні цінності, за якими закінчився термін позовної давності, які своєчасно не перераховані до доходів державного бюджету у загальній сумі 7236,95 гривень(сторінка 8 акту). У зв`язку з чим державним бюджетом недоотримано фінансових ресурсів на суму 7236,95 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на відповідну суму. Та зобов`язано Митницю відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати в дохід державного бюджету кошти у сумі 7236,95 гривень (стор.7 акту, а.с. 31 т. 1).

Судом встановлено, що під час проведення ревізії відповідачем встановлено та зазначено в акті ревізії № 08-19/578 від 14.09.2011 року, що на рахунку № 25312136236 «Кошти, вилучені уповноваженими органами»(по євро) понад строк позовної давності обліковуються валютні цінності в сумі 250 євро (еквівалентом 2875,01 гривень). Та зазначено, що ці кошти відповідно до протоколу про порушення митних правил від 28.01.2008 року № 00715008 вилучено у гр. ОСОБА_2 в сумі 250 доларів США та 300 євро.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2008 року № 3-7794/08 прийнято рішення конфіскувати вищезазначену вилучену валюту до державного бюджету в розмірі 250 доларів США та 50 євро, замість вилучених 300 євро.

Південною митницею направлялись листи від 21.12.2009 року №30/27-02/12294, від 23.04.2010 року № 30/27-03/3528, від 16.06.2010 року № 30/27-02/5461, від 29.12.2010 року № 23-2/7123, 24.05.2011 року № 30/27-01/7239, від 01.08.2011 року № 30/27-03/10976 до Малиновського районного суду м. Одеси з проханням внести зміни до постанови суду від 28.03.2008 року № 3-7794/08 з метою надходження коштів до Державного бюджету та на час складання акту ревізії суд не надав остаточної виправленої постанови суду.

Також ревізією встановлено, що відповідно до протоколу про порушення митних правил від 27.12.2006 року № 0378/50910100/2006 вилучено валютні цінності в гр. ОСОБА_4 в розмірі 280 доларів США (еквівалентом 2232,24 грн.) та відповідно до протоколу про порушення митних правил від 12.05.2008 № 0431/5900/08 вилучено валютні цінності в гр. ОСОБА_5 в розмірі 7500 російських рублів (еквівалентом 2129,7 гривень). Дністровською митницею направлялись листи від 23.09.2009 року № 14/01-3383 та 28.01.2010 року № 14/01-221 до Роздільнянського районного суду щодо направлення до митниці постанов суду по зазначеним справам про порушення митних правил. Листом від 19.04.2011 року № 30/27-03/5515 Південною митницею направлено лист до Роздільнянського районного суду щодо надання інформації по справам про порушення митних правил. Станом на момент закінчення ревізії від Роздільнянського районного суду інформації не отримано. Ці обставини не заперечуються сторонами(т.1 а.с. 31, 95-99; т.3 а.с. 99-112).

Суд вважає доводи відповідача, що Південною митницею порушено ст. 257 Цивільного кодексу України, а саме, що позивачем в порушення ст. 257 Цивільного кодексу України в обліку Південної митниці рахуються вищезазначені валютні цінності у загальній сумі 7236,95 грн., за якими закінчився термін позовної давності, які своєчасно не перераховані доходів державного бюджету, необґрунтованими за наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 356-358 Митного кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Згідно ст. 386 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 цього Кодексу, розглядаються митними органами. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються місцевими судами (суддями) за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах.

Отже з аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що до спірних правовідносин ст. 257 Цивільного кодексу України не застосовується.

Таким чином необхідною умовою для перерахування валютних цінностей, затриманих по протоколу про порушення митних правил (а саме ст. 340 Митного кодексу України) є отримання Південною митницею відповідної постанови суду про конфіскацію цих валютних цінностей.

Крім цього судом встановлено, що кошти у розмірі 250 євро, затримані по протоколу про порушення митних правил № 0071/50003/08 у відношенні ОСОБА_2, перераховано позивачем до Державного бюджету України платіжним дорученням № 670 від 10.10.2011 року згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2011 року по справі № 3-7794/08, якою внесено зміни до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2008 року, тобто до винесення КРУ вимоги від 19.10.2011 року.(а.с. 93,94, т.1).

Також відповідно до постанов Роздільнянського районного суду Одеської області, які надійшли на адресу Південної митниці після закінчення проведення ревізії, щодо конфіскації 280 дол. США, затриманих по протоколу про ПМП № 0378/50900/06 у відношенні ОСОБА_4 та конфіскації 7500 руб. РФ, затриманих по протоколу про ПМП № 0431/50900/08 у відношенні ОСОБА_5, платіжними дорученнями від 09.11.2011 року № 732, № 7333 вказані кошти перераховано до Державного бюджету (а.с. 100-103, т.1).

Таким чином, суд встановив, що Південною митницею здійснювались всі можливі заходи для отримання вищезазначених постанов судів щодо розгляду протоколів про порушення митних правил, проте на час закінчення ревізії та складання акту ревізії копії цих постанов не було отримано Південною митницею з незалежних від неї причин, а отже відсутні підстави для перерахування коштів до Державного бюджету України, та після отримання цих постанов позивачем було у встановленому законодавством порядку перераховано вказані кошти до Державного бюджету України.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що пункт 4 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 5 Вимоги зазначено, що ревізією правильності застосування тарифних пільг встановлено, що в порушення статей 28, 69 Митного кодексу України, п.6 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться(пересилаються) громадянами на митну територію України», п.4 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 17.11.2005 року № 1118, ст.. 11-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, Південною митницею не здійснювався контроль та взаємодія з органами виконавчої влади щодо сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобілів, які надійшли, як гуманітарна допомога інвалідам, у зв`язку з чим державним бюджетом недоотримано коштів у загальній сумі 117035,65 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на зазначену суму. Особи, які одержували транспортні засоби зазначені на сторінках 51-53 акту. Та зобов`язано Південну митницю провести претензійно-позовну роботу з одержувачами транспортних засобів, які не сплатили до державного бюджету умовно нарахованих митних платежів у загальній сумі 117 035, 65 гривень.

В акті ревізії КРУ в Одеській області № 08-19/578 від 14.09.2011 року зазначено, що в ході ревізії проведено зустрічну звірку в Головному управління праці та соціального захисту населення Одеської області державної адміністрації(далі по тексту -Управління) з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій, якою з`ясовано, що відповідно до наказу Управління від 21.03.2006 року № 32 інваліду війни 1 групи ОСОБА_1 був виданий безкоштовно автомобіль «Ауді-А6»(кузов НОМЕР_1, об`єм двигуна 1781 см.куб., 2001 року випуску), який надійшов з Німеччини на адресу Управління, як гуманітарна допомога, для забезпечення ОСОБА_1, без права продажу, дарування і передачі іншій особі. Відповідно митної декларації(форма МД-2) № 5000 50000/6/004621 на «Ауді-А6» (кузов НОМЕР_1) нараховані умовні платежі у сумі 68821,21 грн., в тому числі за видами платежів: 010-171,69 грн.; 021 -21460,75 грн.; 085-21440,02 грн.; 028 -25748,75 грн..

Між тим, як зазначено в Акті ревізії, на виконання виконавчого листа від 19.08.2010 року по адміністративній справі № 2а-12798/09/1570 Управлінням надана ОСОБА_1 довідка від 06.09.2010 року про перереєстрацію транспортного засобу - «Ауді-А6» (кузов НОМЕР_1) з правом продажу, передачі та дарування. На час проведення звірки громадянин ОСОБА_1 знаходився на обліку Управління, як інвалід, автомобіль «Ауді-А6»(кузов НОМЕР_1) знятий з обліку Управління.

Згідно відповіді Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області від 08.08.2011 року № 7/0-5834 на запит КРУ в Одеській області станом на 08.08.2011 року автомобіль «Ауді-А6»(кузов НОМЕР_1), який був зареєстрований 23.03.2006 року за громадянином ОСОБА_1 знятий з обліку 22.02.2011 року та перереєстрований на ОСОБА_10 без сплати нарахованих умовних платежів у сумі 68821, 21 гривень.

Крім цього зустрічною звіркою встановлено, що відповідно до наказу Управління від 19.04.2007 року № 78 інваліду війни 1 групи ОСОБА_6 був виданий безкоштовно автомобіль Benz C 180»(кузов НОМЕР_2, об`єм двигуна 1799 см.куб., 1999 року випуску), який надійшов з Німеччини на адресу Управління, як гуманітарна допомога, для забезпечення ОСОБА_6 без права продажу, дарування і передачі іншій особі. Відповідно митної декларації (форма МД-2) № 5000 50000/7/010134 на автомобіль sedes-Benz C 180»(кузов НОМЕР_2) нараховані умовні платежі в сумі 48214,4 грн., в тому числі за видами платежів: 001 -779,42грн; 010 -72,50 грн; 021 -9063,02 грн., 085 -24360,37 грн., 028 -13939,09 грн.. На час проведення звірки встановлено, що громадянин ОСОБА_6 -помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та знятий з обліку Управління, як інвалід, автомобіль Benz C 180»(кузов НОМЕР_2) також знятий з обліку Управління.

Відповідно бази даних АІС «Автомобіль»автомобіль Benz C 180»(кузов НОМЕР_2), який був зареєстрований 21.04.2007 року за громадянином ОСОБА_6 на даний час не знятий з обліку ДАІ та надано право керування зазначенним автомобілем ОСОБА_11, який є сином померлого інваліда ОСОБА_6. При цьому, нараховані умовні платежі при митному оформленні не сплачені у сумі 48214,4 гривень.(а.с.51-54 т.1).

В зв`язку з цим Південною митницею направлено лист від 28.09.2011 р. № 17/24-05/14552 до Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, на який листом від 09.11.2011 року № 05-0605354/7119 Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації повідомило Південній митниці, що ОСОБА_1 перебував на обліку інвалідів для забезпечення автомобілем на пільгових умовах з ручним керуванням. Відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 16 лютого 2006 року № 26/ГД-2695/К та на підставі наказу Головного управління від 21.03.2006 року № 32 ОСОБА_1 був забезпечений автомобілем «Ауді А-6»(кузов НОМЕР_1, об`єм двигуна 1781 см.куб, 2001 року випуску) без права продажу, дарування і передачі іншій особі. 19.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року по справі № 2а-12798/09/1570 позов задоволено, зобов`язано Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації надати дозвіл на зняття з обліку в органах ДАІ УМВС України в Одеській області та відчуження автомобілю марки «Ауді А6»2001 р. виготовлення, об`єм двигуна 1781 куб см., кузов № НОМЕР_1. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2011 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління.

Також цим листом повідомлено, що ОСОБА_6 перебував на обліку інвалідів для забезпечення автомобілем із звичайним керуванням, з правом передачі керування члену сім`ї. Відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 18.01.2007 року № 26/ГД-10926 та на підставі наказу від 19 квітня 2007 року № 78 ОСОБА_6 був забезпечений автомобілем sedes-Benz C 180»(кузов НОМЕР_2, об`єм двигуна 1799 см.куб., 1999 року випуску) з правом передачі керування члену сім`ї сину ОСОБА_11. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. У травні 2008 року ОСОБА_11 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Головного управління праці і соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_12, третя особа Григор`єва ОСОБА_13 про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на спадкове майно. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.08.2008 року по справі № 2-1384/08 позов задоволено, визнано недійсним укладений 20 серпня 2006 року договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_12 подарувала Головному управлінню праці і соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації для інваліда ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль марки «Мерседес-Бенц», 20.01.1999 року випуску, № кузова НОМЕР_2, як гуманітарну допомогу; визнано дійсним договір, відповідно до якого 09 липня 2006 року ОСОБА_12 продала, а ОСОБА_6 купив у неї за 30000 гр. автомобіль марки «Мерседес-Бенц», 20.01.1999 року випуску, № кузова НОМЕР_2; визнано за ОСОБА_11 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на спадкове майно у вигляді автомобіля марки «Мерседес-Бенц»20.01.1999 року випуску, № кузова НОМЕР_2; зобов`язано ОСОБА_11 до реєстрації автомобіля в органах ДАІ оплатити усі платежі, пов`язані з митним контролем у зв`язку з увезенням автомобіля із-за кордону. Також Управлінням зазначено, що повідомлень про сплату ОСОБА_11 митних платежів до Головного управління не надходило. (а.с.89-99, т. 5).

Відповідно до п.6) ст. 8 Закону України, від 13.09.2001, № 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України")(втратив чинність 01.06.2012 року) при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування товари та транспортні засоби, що належать особам, які користуються на території України митними пільгами відповідно до статей 59 - 63, 65 - 67 Митного кодексу України.

Пунктом 4 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби № 1118 від 17.11.2005 визначені особливості митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, митне оформлення яких здійснюється зі звільненням від оподаткування. Та зазначеним пунктом не врегульовані питання щодо порядку та строків здійснення контролю митними органами після завершення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, проведеного у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Згідно статті 11 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" бюджет Фонду соціального захисту інвалідів формується за рахунок коштів державного бюджету, благодійних внесків, добровільних пожертвувань та інших надходжень. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти Фонду соціального захисту інвалідів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель". Органи місцевого самоврядування мають право утворювати цільові фонди соціальної допомоги інвалідам, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок і умови витрачання коштів цих фондів визначаються органами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій громадських організацій інвалідів.

Відповідно до п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМ України № 999 від 19.07.2006 за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в головних управліннях соціального захисту та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.

Автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда. Контроль за дотриманням зазначеного строку здійснюється головним управлінням соціального захисту чи управлінням виконавчої дирекції.

Відповідно до ст. 28 Митного кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) взаємодія митних органів з органами виконавчої влади та Національним банком України митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та законами України. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає Міністерству фінансів України звіт про надходження до Державного бюджету України коштів від податків і зборів, справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи. Митні органи інформують Національний банк України та відповідні фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Відповідно ст. 29 Митного кодексу України місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і взаємодіють з ними в межах повноважень, встановлених законами.

Отже, вищезазначені норми діючого законодавства передбачають можливість здійснення митного контролю незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів тільки у разі наявності у митних органів достатніх підстав вважати, що мають місце порушення законодавства, та діючим законодавством не передбачено права або обов`язку митних органів здійснення митного контролю після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску транспортних засобів при відсутності достатніх підстав вважати, що мають місце порушення законодавства.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Південна митниця не була ані стороною, ані третьою особою при розгляді даних справ судами, рішення судів по даним справам до Південної митниці не надходили, отже до Південної митниці не надходила інформація щодо наявності підстав вважати, що є порушення митного законодавства після оформлення та пропуску вищезазначених транспортних засобів на територію України.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що у Південної митниці на час проведення ревізії були відсутні підстави для реалізації положень статті 69 Митного кодексу України.

Крім цього після отримання вищезазначеної інформації Південна митниця звернулась з відповідними позовами до Одеського окружного адміністративного суду.

За таких підстав, суд вважає необґрунтованими висновки КРУ в Одеській області, що Південною митницею не здійснювався контроль та взаємодія з органами виконавчої влади щодо сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобілів, які надійшли, як гуманітарна допомога інвалідам, у зв`язку з чим державним бюджетом недоотримано коштів у загальній сумі 117035,65 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на зазначену суму, а тому в цій частині пункт 5 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 6 Вимоги зазначено, що в порушення вимог п.4 ст. 166, абзац 5 ст. 174,ст.. 172, ст..244 Митного кодексу України та п. 1,2,3 Абзац 5, пп. В п.8,п.16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність державі і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.1998 № 1340, було знищено мандарини плоди свіжі у загальній кількості 12300,0 кг на загальну суму 58940,0 грн. (абзац 4 сторінки 26 акту) та додатково витрачено на їх утилізацію коштів у сумі 14530,0 гривень. Зазначене призвело до недоотримання державним бюджетом від нездійснення реалізації мандарин коштів у сумі 58940,00 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державі у зазначеній сумі, а також незаконне витрачання коштів на утилізацію мандарин у сумі 14530,0 грн., чим завдано матеріальної шкоди(збитків) Митниці на зазначену суму. Та зобов`язано відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та забезпечити перерахування до державного бюджету 58940,0 грн. -вартість безпідставно знищених мандарин. У порядку та розмірі, встановленому ст. 136 Кодексу законів про працю України стягнути з осіб, винних у знищенні мандарин, шкоду у загальній сумі 73 470,0 грн. (державний бюджет - 58940,0 грн., Митниці -14530,0 грн.).

В акті ревізії КРУ в Одеській області № 08-19/578 від 14.09.2011 року зазначено, що в ході вибіркової перевірки повноти, законності та своєчасності надходження до державного бюджету коштів від реалізації конфіскованого та іншого майна встановлено, що в зону діяльності ВМО № 3 (митний пост «Іллічівськ»Південної митниці) 09 грудня 2009 року для здійснення митного контролю надійшли мандарини-плоди свіжі цитрусові, у дерев`яних ящиках вагою нетто 26944,0 кг, врожаю 2009 року, країна походження Грузія, у 842 дерев`яних ящиках, що надійшли до ІМТП в автомобілі д/н НОМЕР_4 на п/п «Грейфсфальд»; мандарини-плоди свіжі цитрусові, у дерев`яних ящиках вагою нетто 27680,0 кг, врожаю 2009 року, країна походження Грузія, у 842 дерев`яних ящиках, що надійшли до ІМТП в автомобілі д/н НОМЕР_5 на п/п «Грейфсфальд». Зазначені цитрусові направлялись на адресу ТОВ «Альфа-Курс»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 19, кв. 67) та оформлювались у митному режимі «імпорт».

При цьому 11 грудня 2009 року, в ході митного контролю зазначеного вантажу було виявлено серед загальної партії товару без ознак приховування та не були заявлені у ВМД № 500040418/9/004637 та № 500040418/9/004638 від 10.12.2009 року ще 374 дерев`яних ящиків вантажу «мандарини свіжі»загальною вагою нетто 12300,0 кг вартістю 58940,0 гривень. Інспектором ВМО № 3 (митний пост «Іллічівськ»Південної митниці) було складено протоколи про порушення митних правил № 0879/5004/09, 0880/50000/09 та на підставі ст. 340 Митного Кодексу України за цими протоколами мандарини-плоди свіжі цитрусові у кількості 12300,0 кг були вилучені.

Згідно з актом опису-оцінки та передачі майна від 28.12.2009 року № 5 на виконання постанови головного державного санітарного лікаря Малиновського району м. Одеси про вилучення з реалізації 25.12.2009 року № 1/3-2, комісією у складі представників Південної митниці, ДПА в Одеській області, Головного Управління Державного казначейства в Одеській області, Державної СЕС Малиновського району м. Одеси були передані ТОВ «Грин Порт»для знищення мандарини плоди свіжі (країна походження Грузія) у кількості 12300 кг на загальну суму 58940,0 грн., за що було сплачено ТОВ «Грин Порт»відповідно платіжного доручення від 28.12.2009 року кошти в сумі 14530,0 гривень. (а.с. 39-41 т. 1).

Відповідно до ст. 172 Митного кодексу України (від 11.07.2002, № 92-IV) товари - предмети порушення митних правил, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законом, - безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню у строки, встановлені законом для виконання судових рішень. Товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності.

Згідно до ст. 16 Закону України від 24.02.1994, № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що згідно відповіді Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті від 10.08.2011 року № 14-34-2409 на запит КРУ в Одеській області від 04.08.2011 року № 15-08-34-14/7187 було підтверджено факт якості мандарин, відповідність їх вимогам діючого санітарного законодавства України та відповідність медичним критеріям безпеки вилучених за вищезазначеними протоколами про порушення митних правил від 11.12.2009 року за наступних підстав.

Зі змісту вищезазначеної відповіді на запит та доданих до неї документів вбачається що Центральною СЕС на водному транспорті були надані документи на підтвердження безпеки та якості партії мандарин, які надійшли на поромний комплекс ІМТП 09 грудня 2009 року з подальшим слідуванням на адресу ТОВ «Альфа-Курс», а саме мандарин-плодів свіжих цитрусових, у дерев`яних ящиках вагою нетто 26944,0 кг, врожаю 2009 року, країна походження Грузія, у 842 дерев`яних ящиках, що надійшли до ІМТП в автомобілі д/н НОМЕР_4 на п/п «Грейфсфальд»; мандаринів-плодів свіжих цитрусових, у дерев`яних ящиках вагою нетто 27680,0 кг, врожаю 2009 року, країна походження Грузія, у 842 дерев`яних ящиках, що надійшли до ІМТП в автомобілі д/н НОМЕР_5 на п/п «Грейфсфальд». Зазначені цитрусові направлялись на адресу ТОВ «Альфа-Курс»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 19, кв. 67) та оформлювались у митному режимі «імпорт»(а.с. 122-146 т.3).

Так у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.12.2009 року № 05.03.02-03/79732 зазначено, що цитрусові свіжі: мандарини, які надійшли за контрактом № 7 від 01 жовтня 2009 року між ТОВ «АЛЬФА-КУРС»(Україна) та ТОВ «ТАО+С»(Грузія) відповідають встановленим медичним критеріям безпеки та вимогам діючого санітарного законодавства України. Та зазначено, що цей висновок дійсний до 10 грудня 2010 року на обсяг партії за контрактом № 7 від 01 жовтня 2009 року між ТОВ «Альфа-Курс»(Україна) та ТОВ «ТАО+С»(Грузія).(а.с.132 зворотній бік, 133 т. 3).

Отже цей висновок не може бути розповсюджений на інший обсяг цитрусові свіжі: мандарини, в тому числі і на ті, які вилучені за вищезазначеними протоколами про порушення митних правил від 11.12.2009 року, оскільки хоча 374 дерев`яних ящиків вантажу «мандарини свіжі»загальною вагою нетто 12300,0 кг вартістю 58940,0 гривень і були виявлені серед загальної партії товару без ознак приховування, проте вони не були заявлені у ВМД № 500040418/9/004637 та № 500040418/9/004638 від 10.12.2009 року та саме на цю кількість продукції були відсутні супровідні документи, що підтверджують їх походження, якість та безпеку.

Судом встановлено, що Південною митницею направлені листи Головному державному санітарному лікарю на водному транспорті України від 21.12.2009 року вих. № 30/28-02/12323 та Головному державному санітарному лікарю у Малиновському районі м. Одеси від 22.12.2009 вих. № 30/28-05/12358, якими повідомлено, що на складі Південної митниці знаходиться швидкопсувний товар(мандарини) в кількості 12300 кг, на який відсутні супровідні документи, що підтверджують їх походження, якість та безпеку, та просили провести необхідні дослідження, підтверджуючі якість та безпеку вищевказаних товарів та надати відповідний висновок. (а.с. 111-112 т. 2).

За результатами перевірки дотримання санітарного законодавства Державною санітарно-епідеміологічною службою України в Малиновському районі м. Одеси складено акт від 25 грудня 2009 року, розглянувши який Головним державним санітарним лікарем Малиновського району м. Одеси 25.12.2009 року встановлено, що відбувається зберігання мандарин, постачальник Грузія -12300 кг по ціні 4 грн. за кг, на суму 58917 грн. без документів гарантуючих безпеку та якість, що не відповідає ст. 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 42 КУпАП, ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів»та на підставі статті 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»винесено постанову №1\3-2, якою постановлено вилучити з реалізації продукцію: мандарини, постачальник Грузія -12300 кг по ціні 4 грн. за кг, на суму 58917 грн. для їх знищення. Доказів оскарження та скасування у встановленому законодавством порядку зазначеної постанови відповідачем суду надано не було (а.с.113, 114, 186 т. 2).

За таких підстав в зв`язку з відсутністю позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо якості мандарин, відповідність їх вимогам діючого санітарного законодавства України та відповідність медичним критеріям безпеки вилучених за вищезазначеними протоколами про порушення митних правил від 11.12.2009 р, у Південної митниці були відсутні підстави для реалізації вилучених мандарин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що Південна митниця діяла у межах своїх повноважень та на підставі вимог діючого законодавства, а пункт 6 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 7 Вимоги зазначено, що вибірковою ревізією документів, стосовно товарів затриманих за ПМП та повернутих їх власникам за постановами суду встановлено, що у 62 випадках Південною митницею документально не підтверджено оплату порушниками штрафів на загальну суму 152840,0 грн.(Додаток 69 до Акту), при цьому затримані товари повернуті власникам(тобто видані без надання останніми квитанцій про оплату адміністративних штрафів), чим не дотримано вимоги ст. 69 Митного кодексу України, п.п. 3. п.3 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 582/2011 та п.6.5.7 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.12.2004 року № 936, в частині взаємодії з іншими органами державної влади, захисту економічних інтересів держави та врахування виконання правопорушником постанови суду відповідно.

Крім цього в пункті 7 зазначено, що також в порушення статей 403 та 404 Митного кодексу України за період січень-грудень 2010 року встановлено три випадки сплати власниками товарно-матеріальних цінностей за постановами суду адміністративних штрафів за порушення митних правил на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 на загальну суму 5800,0 грн.(Додаток 70 до Акту).

Зазначено, що таким чином, Державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 158640,0 гривень і зобов`язано Південну митницю вжити необхідних заходів щодо примусового виконання постанов суду стосовно стягнення з боржників сум штрафів до державного бюджету в сумі 152840,0 гривень, а також, звернутися до органів Державного казначейства із заявою(поданням) щодо забезпечення повернення до державного бюджету 5800,0 грн., зарахованих на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 та які зазначені в додатку 70 до акту, в порядку, встановленому наказом Держказначейства від 10.12.2002 №226.

В судовому засіданні встановлено, що у Південної митниці наявні всі документи на підтвердження оплати порушниками штрафів на загальну суму 152840,0 грн. у встановлені законодавством строки, проте ці документи не надавались відповідачу під час проведення перевірки, як пояснив представник позивача, в зв`язку з великим обсягом документації та обмеженими термінами проведення перевірки. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.(т.1 а.с.104-123, т.2 а.с. 118-170).

Крім цього судом встановлено, що згідно реєстру перерахованих штрафів, який зазначений у додатку № 70 до Акту перевірки на рахунок № 31413542700382 за квитанцією № 1857448 від 10.11.2010 ОСОБА_14 за рішенням суду по справі № 3-2119/2010 перераховано штраф в сумі 2000 гривень; на рахунок № 29025000000100 за квитанцією № 111 від 20.10.2010 року ОСОБА_15 за рішенням суду по справі № 3-8995/10 перераховано штраф в сумі 1700,00 гривень; на рахунок № 37340151200020 за квитанцією № NOZID40003 від 15.10.2010 ОСОБА_16 за рішенням суду по справі № 3-1858/2010 перераховано штраф в сумі 2100,00 гривень, а всього 5800,00 гривень (а.с. 117 т. 1).

Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області від 10.02.2012 року № 06.2-08/8-934 на запит Південної митниці від 09.02.2012 року № 6/42-4.1/1936 повідомлено, що до місцевого бюджету Роздільнянського району на рахунок № 31413542700382, відкритого за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»зараховано кошти від ОСОБА_17, банк платника АБ «Укргазбанк», код банку 320478 по меморіальному ордеру № 6064 43 К від 10.11.2010 у сумі 2000,00 грн. Призначення платежу: «Штраф суду код сплати 22080100 від ОСОБА_17.». Також повідомлено, що до державного бюджету на рахунок № 31112106700007, відкритого за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»зараховано кошти від ОСОБА_15, банк платника АТ «УкрСиббанк», код банку 351005 по меморіальному ордеру № 111 від 20.10.2010 у сумі 1700,00 грн. Призначення платежу 101;2193515594;21081100; штраф згідно Постанови № 3-8995/10 від 14.10.2010 року; ОСОБА_15; 3111.(а.с.171 т. 2)

Крім цього згідно реєстру належних до перерахування сум штрафів по справам про ПМП, сплачених на рахунок Дністровської митниці на виконання постанови Роздільнянського суду № 3-1858/10 від 15.10.10 ОСОБА_16 сплачено штраф в сумі 2100 гривень, який Південною митницею було перераховано до державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням № 151 від 19 січня 2011 року(а.с. 120-123, т. 1).

За таких підстав суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 7 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення, що у 62 випадках Південною митницею документально не підтверджено оплату порушниками штрафів на загальну суму 152 840,0 грн. (Додаток 69 акту), при цьому затримані товари повернуті власникам (тобто видані без надання останніми квитанцій про оплату адміністративних штрафів), чим не дотримано вимоги ст. 69 Митною кодексу України, п. п. 3 п. 3 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 582/2011 та п. 6.5.7 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2004 року № 936, в частині взаємодії з іншими органами державної влади, захисту економічних інтересів держави та врахування виконання порушником постанови суду відповідно; що в порушення статей 403 та 404 Митного кодексу України за період січень-грудень 2010 року встановлено 2 випадки сплати власниками ТМЦ (ОСОБА_16 та ОСОБА_15.) за постановами суду адміністративних штрафів за ПМП на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 на загальну суму 3 800, 0 грн. (Додаток 70 акту), та зобов`язання звернутись до органів Державного казначейства із заявою(поданням) щодо забезпечення повернення до Державного бюджету 3800,0 грн. коштів, зарахованих на рахунок, які не є рахунком доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 та який зазначений в додатку № 70 до акту, в порядку встановленому наказом Держказначейства від 10.12.2002 року № 226, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В пункті 8 Вимоги зазначено, що в ході ревізії питань обліку, зберігання, оцінки майна, що знаходиться під митним контролем та розпорядження ним встановлено, що ПП «Еліт Центр Моторс»листом від 18.11.2010 року № 12/60 повідомила Південну митницю, що у зв`язку із скрутним фінансовим становищем компанія відмовляється на користь Держави від вантажу -плити із мармуризованого вапняку. При цьому протягом листопада-грудня 2010 року та січня -серпня 2011 року Південною митницею не приймалися заходи щодо оформлення зазначеного вантажу на користь Держави у відповідності до вимог Порядку видачі митним органом дозволу на відмову на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1955 та п. 1.2 та п.1.3 Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що перебувають під митним контролем, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.12.2003 року № 906. Митна вартість вантажу, заявлена декларантом складає 334275,64 грн., а митна вартість вантажу, визначена Південною митницею складає 906073,14 гривень. Зазначений факт свідчить про значні втрати доходів Державного бюджету України та відповідно до матеріальної шкоди(збитків) на зазначену суму.

Також в п. 8 Вимоги зобов`язано Південну митницю вжити необхідних заходів щодо оформлення зазначеного вантажу на користь Держави у відповідності до законодавства та у подальшому відповідно до Порядку № 1340, враховуючи проведену оцінку плит із мармуризованого вапняку, забезпечити його реалізацію та отримані кошти перерахувати до державного бюджету.

В акті ревізії КРУ в Одеській області № 08-19/578 від 14.09.2011 зазначено, що 14.08.2009 декларантом ПП «Еліт Центр Моторс»ОСОБА_3 до митного поста «Іллічівськ»Південної митниці була подана вантажна митна декларація, яка зареєстрована за № 500040026/9/003938 та пакет документів відповідно до яких митному оформленню у режимі імпорту підлягають вантаж -плити з мармуризованого вапняку, пиляних, для будівництва, код УКТ ЗЕД НОМЕР_3, вагою нетто 281730,0 кг на 242 дерев`яних палетах митною вартістю 334275,64 гривень, що переміщується на адресу одержувача -ПП «Еліт Центр Моторс»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 14).

Під час здійснення процедур митного контролю Південною митницею був складений протокол про ПМП від 08 вересня 2009 року № 0650/50000/09 у відношенні ОСОБА_3 декларанта ПП «Еліт Центр Моторс»за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України. Згідно з протоколом вилучено вироби із мармуризованого вапняку на загальну суму 906073,14 гривень.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.11.2009 року закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 декларанта ПП «Еліт Центр Моторс»за порушення митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу України -закрито; а вилучений товар зазначений в протоколі про порушення митних правил від 08 вересня 2009 року № 0650/50000/09 постановлено повернути власнику ПП «Еліт Центр Моторс»для проведення відповідного митного оформлення.(а.с. 44-45 т. 1, а.с. 185-193 т.2).

Листом від 18.11.2010 року №12/60 ПП «Еліт Центр Моторс»повідомило Південну митницю про відмову на користь Держави від вантажу -плити із мармуризованого вапняку.(а.с. 185 т. 2).

За результатами розгляду листа ПП «Еліт Центр Моторс»від 18.11.2010 року №12/60, на який йдеться посилання в акті ревізії, Південною митницею листом від 17.12.2010 року № 29/28-02/14153 було повідомлено, що у разі прийняття власником товарів, що перебувають під митним контролем на митній території України, рішення про відмову від цих товарів на користь держави, дозвіл на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави видається на підставі письмової заяви власника товарів за формою, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.08.2005 року № 735 «Про запровадження єдиної форми заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів»(а.с.214 т.2).

Згідно ст. 246 Митного кодексу України (від 11.07.2002 року № 92-У1) відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.

Відповідно до п. 3, 6 Порядку видачі митним органом дозволу на відмову на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1955 заява розглядається керівником митного органу або іншою уповноваженою посадовою особою протягом трьох робочих днів після її реєстрації. За результатами розгляду приймається відповідне рішення. Про причини ненадання дозволу митний орган повідомляє власника товарів або уповноважену ним особу.

До переліку товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. № 1955, віднесені крім інших товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.

21.01.2011 року ПП «Еліт Центр Моторс»до Південної митниці надано заяву за формою, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.08.2005 № 735, (вх. № 849/18 від 21.01.2011) про відмову на користь Держави від вантажу -плити із мармуризованого вапняку, за результатами розгляду якої Південною митницею у поміщенні у митний режим плит із мармуризованого вапняку відмовлено, в обґрунтування відмови зазначено, що товар є неліквідним та витрати на зберігання на складі митного органу та реалізація може перевищити суму надходжень від їх продажу (а.с.193 т. 2).

Відповідно до п. 2.6. Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що перебувають під митним контролем, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.12.2003 року № 906, товари, у поміщенні яких у митний режим відмови на користь держави було відмовлено, повинні бути оформлені в іншому митному режимі або вивезені за межі митної території України.

Згідно ст. 171 Митного кодексу України (від 11.07.2001 № 92-1У товари, що зберігаються підприємствами на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їм лише після їх митного оформлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Митного кодексу України та з метою врегулювання питань визначення строків зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, пунктом 1.3 наказу Державної митної служби України від 28.08.2003 № 579 «Про встановлення строків зберігання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за № 807/8128, встановлено, що товари й транспортні засоби, вилучені митними органами за протоколами про порушення митних правил, зберігаються на складах митних органів з моменту розміщення їх на складі до моменту повернення власникові (але не більше трьох років з дня набрання законної сили відповідною постановою суду) або до передання органу державної виконавчої служби на підставі судового рішення.

Згідно договору № 21 від 18.02.2011 року, укладеного між Південною митницею, Державним підприємством МВС України «Спецсервіс», ЗАТ «Іллічівськзовніштранс»про надання послуг складського зберігання у складському приміщенні, яке знаходиться за адресою м. Іллічівськ, вул.. Промислова,2, та є тимчасовою зоною митного контролю, та акту прийому-передачі від 05.09.2011 року вищезазначений вантаж на загальну суму 906073,14 грн. передано на зберігання на зазначений склад(до закінчення перевірки та складання акту перевірки і винесення вимоги КРУ в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664) (а.с.195-200 т. 2).

Отже, враховуючи, що трирічний строк з дня набрання чинності постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 25.11.2009 року, згідно якої вилучений товар зазначений в протоколі про порушення митних правил від 08 вересня 2009 року № 0650/50000/09 постановлено повернути власнику ПП «Еліт Центр Моторс»для проведення відповідного митного оформлення, ще не сплинув, то у Південної митниці відсутні підстави для реалізації зазначеного товару та перерахування до державного бюджету отриманих від цього коштів.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що пункт 8 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 9 Вимоги зазначено, що проведеною 20.12.2003 року перевіркою наявності на складі ПМП «Сплав»вантажу «шкіри ВРХ мокросолені»у кількості 20500 кілограм вартістю 107,62 тис. грн., затриманого за ПМП та переданого Білгород-Дністровською митницею на відповідальне зберігання встановлено, що вантаж на складі відсутній.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.08.2006 було стягнуто на користь Білгород-Дністровської митниці суму вартості вантажу у розмірі 107625,0 гривень. На виконання вищезазначеного рішення, судом було видано наказ від 08.09.2006 року № 29/198-06-5140 «Про примусове виконання рішення», який листом Білгород-Дністровської митниці від 04.12.2006 року № 06/03-8192 був направлений для виконання до першого відділу ДВС у Київському районі м. Одеси.

Листом від 10.04.2007 року № В-2/94/01-536 перший відділ ДВС у Київському районі м. Одеси направив постанову про повернення виконавчого документу № В-2/94 від 04.04.2007 року у зв`язку з тим, що СПП «Сплав»із кодом ЄДРПОУ за адресою. Зазначеній в наказі суду не існує, що підтверджується листом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 14.02.2007 № 3390/9/29-02 з якого встановлено, що ПМП «Сплав»з ідентифікаційним кодом 13380563 на податковому обліку ДПІ у Київському районі не перебуває. При цьому ДВС зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 04.04.2010 року.

При цьому, як встановлено ревізією відповідно до інформації, отриманої від Головного управління статистики в Одеській області та Державної податкової адміністрації в Одеській області станом на 12.08.2011 року ПМП «Сплав»має ідентифікаційний код 13880563 та перебуває на податковому обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси з 21.07.1997 року по теперішній час.

Також в п. 9 Вимоги зобов`язано Південну митницю спільно із прокуратурою, яка була позивачем по даній справі, звернутися до суду щодо виправлення рішення в частині невірно зазначеного ідентифікаційного коду ПМП «Сплав»- 13880563 та отримання нового наказу щодо стягнення з ПМП «Сплав»коштів у сумі 107625,0 грн. і забезпечити його виконання. У разі відсутності позитивного висновку суду щодо надання нового судового наказу, стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду заподіяну державному бюджету у порядку та розмірі, встановленому ст. 136 Кодексу законів про працю України.(а.с.77-78 т.1).

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України від 28.02.2007 року № 172 «Про припинення Білгород-Дністровської митниці та зміну зон діяльності деяких митниць»01.03.2007 року була розпочата процедура припинення Білгород-Дністровської митниці шляхом приєднання до приморської, Ізмаїльської та Кучурганської митниць, які є правонаступниками Білгород-Дністровської митниці в межах визначених зон діяльності. При цьому в п.2 наказу Держмитслужби від 28.02.2007 року № 172 визначено правонаступникам прийняти права, обов`язки за розподільчим балансом у межах визначених зон діяльності.

Однак комісія з питань припинення діяльності Білгород-Дністровської митниці не вчинила дій, направлених на передачу правонаступникам зобов`язань перед Білгород-Дністровською митницею на загальну суму 31221,07 грн. та нестач і крадіжок, які обліковуються на позабалансовому обліку Білгород-Дністровської митниці.

22.10.2010 року Держмитслужбою був виданий наказ № 1278 «Про передачу зобов`язань»п.1.2 якого з метою прискорення процедури припинення митного органу, належної організації роботи в напрямку погашення зобов`язань Білгород-Дністровської митниці, уповноважено Південну митницю прийняти, в тому числі, нестачу, яка обліковується за СПП «Сплав»на суму 107625 грн..

29.10.2010 року Південна митниця прийняла від комісії з питань припинення діяльності Білгород-Дністровської митниці по Акту прийому передачі зобов`язання, нестачі та крадіжки.(а.с. 186-189 т.1).

Таким чином, у Південної митниці на час приймання нестачі, яка обліковується за СПП «Сплав», були відсутні правові підстави вчиняти будь-які дії з метою стягнення з СПП «Сплав»суми нестачі, оскільки станом на 29.10.2010 року сплинув трирічний строк на пред`явлення до виконання виконавчого документа.

За таких підстав, суд вважає необґрунтованими висновки КРУ в Одеській області в частині встановлення, того що в порушення п.3 ст. 232 Господарського кодексу України та пп. 11, 12, 14 п.10 Загальних положень про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1040 юридичною службою Південної митниці не забезпечено аналіз позовної роботи та всебічне виконання всіх зобов`язань щодо сплати боргу та штрафних санкцій за господарське правопорушення, вчинене ПМП «Сплав», що призвело до втрати активів, чим нанесено матеріальної шкоди(збитків) державному бюджету на загальну суму 107625,0 гривень. А тому в цій частині пункт 9 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 11 Вимоги зазначено, що в порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 767 «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби»на підставі наказів начальника Митниці, посадовим особам(згідно реєстру, Додаток 25 до акту) відділу оперативних чергових встановлена та виплачувалась надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі від 60% до 100 % посадового окладу за безпосереднє здійснення митного контролю та митне оформлення, виконання обов`язків із справлянням митна та інших платежів, безпосереднє розроблення проектів нормативно-правових актів та проведення експертиз проектів таких актів, що працівниками відділу не здійснюється та положеннями про відділ не передбачено. Також в п. 11 Вимоги зазначено, що за період з 01.01.2009 року по 01.07.2011 року вказане порушення призвело до зайвого нарахування та виплати коштів на загальну суму 205782,21 грн. та відповідно до зайвого перерахування до державних цільових фондів коштів на суму 73229,25 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Митниці на відповідні суми; зобов`язано провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Митниці 205782,21 грн. шкоди, та провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 73229,25 грн. або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.(а.с.78, зворотній бік, т.1).

Підпунктом 1 пункту 2 Постанови КМ України від 31.05.2006 № 767 "Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби" передбачено право начальника митниці у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати посадовим особам митної служби, які безпосередньо здійснюють митний контроль та митне оформлення, проходять службу в митній варті, підрозділах з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, виконують обов'язки із справляння мита та інших платежів, безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів, що передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років.

Згідно з пунктом 1.4. наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Південною митницею в процесі діяльності видаються нормативно-правові акти локального характеру, які не підлягають державній реєстрації, а саме Положення, Інструкції, різного роду технологічні схеми, які за своєю правовою природою є нормативно-правовими актами, хоча не мають міжвідомчого характеру і не зачіпають права і свободи громадян. Тому неможливо обмежуватись державною реєстрацією при наданні документу статусу нормативно-правового акта.

Пунктом 2.11 Посадової інструкції заступника начальника відділу оперативних чергових, п. 2.12 Посадової інструкції начальника сектора на митному посту "Роздільна" відділу оперативних чергових, п. 2.12. Посадової інструкції головного інспектора відділу оперативних чергових, затверджених начальником Південної митниці, передбачено, що вони беруть участь у розробці нормативних документів.

Відділом оперативних чергових в межах перевіряємого періоду були розроблені та затверджені наказами митниці Положення про відділ оперативних чергових Південної митниці (наказ від 08.11.2010 № 853), Інструкцію з організації оперативного чергування у Південній митниці (наказ від 26.05.20 09 № 465), Інструкцію про прийом-видачу зброї, боєприпасів, спецзасобів, військово-технічного майна, їх зберігання, носіння і користування ними при виконанні службових обов'язків оперативними черговими у Південній митниці (наказ від 28.10.2010 № 811), Інструкцію про порядок - перепускання відвідувачів і посадових осіб митних органів до адмінбудинку та автотранспорту на територію Південної митниці (наказ від 21.05.2010 № 345), а також розроблені та затверджені у керівництва митниці Технологічні схеми дій оперативного чергового та помічника оперативного чергового.(а.с.131-185 т. 1).

Крім того, відповідно до ст. 3 Митного кодексу України митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил є складовими митної справи.

Згідно з ст. 19 Митного кодексу України митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю.

Пункт 15 ст. 1 Митного кодексу України визначає митний контроль, як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

При цьому митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (ст. 40 Митного кодексу України).

З п.п. 3.5, 3,7, 3.10 Примірного положення про відділ оперативних чергових регіональної митниці, митниці, затвердженого наказом державної митної служби України від 11.03.2006 № 180, вбачається, що відділ оперативних чергових координує зусилля підрозділів, що здійснюють охорону об'єктів митного органу; здійснює облік, зберігання та видачу посадовим особам зброї, боєприпасів, спецзасобів та митного забезпечення; контролює та координує діяльність посадових осіб митної варти під час виконання ними спеціальних операцій, охорони та супроводження вантажів, оглядів та переоглядів предметів і транспортних засобів тощо.

В п. 2.2. Положення про відділ оперативних чергових Південної митниці, затвердженого наказом Південної митниці від 08.11.2010 № 853, передбачено, що відділ оперативних чергових організовує та забезпечує збір інформації від підрозділів митниці, зокрема, з питань здійснення митної справи.

Згідно п. 2.6. Посадової інструкції начальника відділу оперативних чергових, затвердженої начальником Південної митниці, він здійснює збір та проводить узагальнення та аналіз отриманої від підрозділів оперативної інформації про здійснення митної справи.

Відповідно до п. 2.3. Посадової інструкції заступника начальника відділу оперативних чергових, п. 2.2. Посадової інструкції старшого інспектора відділу оперативних чергових, п. 2.5. Посадової інструкції інспектора відділу оперативних чергових, затверджених начальником Південної митниці, вони здійснюють збір та аналіз інформації з питань митного оформлення осі, транспортних засобів, товарів, що переміщуються в пунктах пропуску в зоні діяльності митниці (копії інструкцій у додатку № 2).

Таким чином посадові особи відділу оперативних чергових Південної митниці не позбавлені права на отримання надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що Південна митниця діяла у межах своїх повноважень та на підставі вимог діючого законодавства, а пункт 11 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 12 Вимоги зазначено, що в порушення п.1 Постанови № 767 протягом січня-травня 2009 року, 11-ти водіям(згідно реєстру, Додаток 28 до акту), які є посадовими особами митних органів, виплачувалась надбавка за класність, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 6902,18 грн. та відповідно до зайвого перерахування до державних фондів коштів в загальній сумі 2347,59 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Митниці на відповідні суми. Та зобов`язано провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Митниці 6902,18 грн. шкоди.(а.с.78, зворотній бік т.1).

Відповідно до наказу Держмитслужби України І від 18.11.2003 № 772 "Про впорядкування умов оплати праці працівників регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь, які не мають персональних звань" зі змінами, які були внесені наказом ДМСУ від 22.06.2006 № 528, здійснювались нарахування та виплата щомісячної надбавки за класність у розмірі 10-25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час водіям, яким присвоюються спеціальні звання.(а.с.246-251 т.2).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 № 900 "Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби" водіям автомобілів присвоюються спеціальні звання.

Відповідно до Класифікатора професій (ДК 003:2005), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 12.11.05 № 375, посада водія належить до категорій робітників. Умови оплати праці водіїв автомобілів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 767 та наказом Державної митної служби України від 18.11.03 № 772 "Про впорядкування умов оплати праці працівників регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь, які не мають спеціальних звань" (зі змінами). Враховуючи те, що водії - це робітники, зайняті обслуговуванням митних органів, забезпеченням здійснення митної справи і мають спеціальні звання, згідно з додатком 3 до наказу Держмитслужби України № 772 водіям автомобілів, автобусів установлюються у визначених розмірах надбавка за класність, яка відображає професійний рівень водія. Цей наказ підготовлений Державною митною службою України на виконання наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 р. № 77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".

Така ж норма щодо розмірів та умов виплати надбавки за класність водіям встановлена Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнськими об'єднаннями організації роботодавців і підприємців та Всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки.

Галузева Угода між Державною митною службою України та Професійною спілкою працівників митних органів України на 2007-2010 роки зобов'язує Держмитслужбу забезпечувати належний рівень оплати праці працівників митних органів та дотримуватися порядку встановлення надбавок та доплат. Відповідно до статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" положення Генеральної, Галузевих угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Відповідно до наказу ДМСУ від 25.02.2009 №149 "Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби" було вилучено Примітку 1 додатку 3 та внесено зміни до Приміток 2,3 які вважаються Примітками 1,2. наказу ДМСУ від 18.11.2003 № 772 (зі змінами) в частині виплат водіям, яким присвоюються спеціальні звання.(а.с. 242-245 т.2).

На підставі наказу ДМСУ від 25.02.2009 № 149 Південною митницею було видано наказ від 12.03.2009 № 209 "Про скасування наказу митниці від 30.05.2008 № 137 "Про встановлення надбавки"", яким було визначено скасування надбавки за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання.(а.с.241 т. 2).

Відповідно до абз. З ст.32 КЗпП, а саме у зв'язку зі суттєвою зміною умов праці - систем та розмірів оплати праці працівник повинен бути проінформований не пізніше ніж за 2 місяця.

Враховуючи вищевикладене, з 18.05.2009, з дотриманням абз. З ст. 32 КЗпП (попередження за 2 місяця з дати видання наказу по митниці), було припинено нарахування та виплата надбавки за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання.

За таких підстав суд вважає, що надбавка за класність водіям, яким присвоюються спеціальні звання протягом січня-травня 2009 року є обов'язковою, правомірно встановленою та виплаченою Південною митницею.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що Південна митниця діяла у межах своїх повноважень та на підставі вимог діючого законодавства, а пункт 12 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 13 Вимоги зазначено, що в порушення вимог частини 2 п.5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, у 2009 році були зайво проведені видатки на зберігання яхти «Батко», яка повинна була бути повернена власнику -фірмі Giobal LTD»протягом 10 днів з дати винесення постанови суду, на загальну суму 8793,96 грн., які по загальному та спеціальному фонду кошторису Митниці не передбачені, чим завдано установі матеріальної шкоди(збитків) на загальну суму 8793,96 гривень, та зобов`язано Південну митницю провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Митниці 8793,96 грн. шкоди.

Відповідно до ст. 377 МК України від 11.07.2002 № 92-IV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вилучаються товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

Отже, у відповідності до вимог статті 377 Митного кодексу України, Південною митницею під час відкриття справи про порушення митних правил за ознаками статті 352 МК України вилучено яхту "Батько".

Товари, вилучені відповідно до ст. 377 МК України (тобто товари, вилучені у справах про порушення митних правил) та передані для зберігання митниці, зберігаються протягом строку, встановленого пп. 1.3 п. 1 наказу Держмитслужби України від 28.08.2003 № 579 "Про встановлення строків зберігання", який триває з моменту розміщення їх на складі до моменту повернення власникові.

Починаючи з 12.11.2008 року, а саме після передання по акту прийому-передачі від Слідчого управління Служби безпеки України до Південної митниці, яхту "Батько" розміщено на території TOB "Яхт-клуб Одеса" у відповідності до договору про відповідальне зберігання від 12.11.2008 № 176 на оплатній основі.

08.10.2008 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_19 по ст. 352 Митного кодексу України про порушення митних правил № 3-36949/08 адміністративне провадження припинено у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому Південну митницю зобов'язано повернути законному представнику фірми "Viva Global Ltd" Chase Manhattan Banc, 349 Firth Ave, New York, N.Y., USA яхту «Батько»без сплати за зберігання (а.с. 227 т. 4).

Малиновський районний суд м. Одеси, розглянувши заяву ОСОБА_19 про повернення яхти, виніс постанову від 20.11.2008, якою Південну митницю зобов'язано повернути яхту ОСОБА_8, який є законним представником фірми "Viva Global Ltd" Chase Manhattan Banc, 349 Firth Ave, New York, N.Y., USA..(а.с.225 т.4).

04 грудня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси, розглянувши заяву начальника Південної митниці та законного представника ОСОБА_19, виніс постанову, якою Південну митницю зобов'язано повернути ОСОБА_8 через його законного представника ОСОБА_20 яхту "Батько", "Sealine F 36 Flybridge", ідентифікаційний номер корпусу НОМЕР_6, яка належить фірмі Viva Global Ltd" Chase Manhattan Banc, 349 Firth Ave, New York, N.Y., USA без сплати за зберігання. Зазначена постанова набула чинності 14.12.2008 року (а.с. 226 т.4).

Яхту відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.12.2008 року представником фірми Viva Global Ltd" Chase Manhattan Banc, 349 Firth Ave, New York, N.Y., USA отримано лише 11.02.2009 року.

Відповідно до договору зберігання № 176 від 12.11.2008 року плата за зберігання яхти складала 209,38 грн. за добу (а.с.218-219 т.4).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно зроблено висновок, 01.01.2009 (тобто вже після набуття постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2008 року чинності) до моменту видачі яхти власнику, тобто до 11.02.2009 року, за зберігання яхти "Батько" Південною митницею витрачені державні кошти в сумі 8793,96 грн., які повинні бути відшкодовані на користь Південної митниці.

Отже за таких підстав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Південної митниці в частині скасування п. 13 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В пункті 14 Вимоги зазначено, що вибірковою перевіркою витрат, врахованих у актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ02в на проведення робіт по реконструкції службово-виробничого приміщення адміністративної будівлі Ізмаїльської митниці , яке розташоване за адресою м. Ізмаїл, пр.. Суворова, 10, на загальну суму 1646,683 тис. грн.., у порушення вимог «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174, п.1 ст. 9, п.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні», встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 82202,0 грн. підрядною організацією ЗАТ «Будівельне управління «Південбуд», та зобов`язано Південну митницю відобразити в обліку дебіторську заборгованість ЗАТ «Будівельне управління «Південбуд»в сумі 82202,0 грн.; провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення збитків у сумі 82202,0 грн. або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг на вищезазначену суму.(а.с.79 т.1).

Судом встановлено, що в проектно-вишукувальній документації «Реконструкції службово-виробничого приміщення», яка пройшла державну експертизу в Одеській обласній службі «Укрінвестекспертизи», на що отримано позитивний висновок від 28.05.2008 № 94, були передбачені кошти на тимчасові будівлі та споруди в розмірі 22,664 тис. грн..(без урахування ПДВ).

Відповідно до п. 3.3.9 ДБН Д.1.1-2000 при договірній ціні взаєморозрахунки проводяться згідно з виконаними об`ємами робіт та їх вартості, яка визначена договірною ціною.

В договірній ціні, яка погоджена Замовником, передбачені кошти на тимчасові будівлі та споруди в розмірі 20,889 тис грн. (без урахування ПДВ), в тому числі зворотні суми в розмірі 0.00 тис. грн.

Згідно змін № 6 до «Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.І.І.-1-2000», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 19.03.2009 № 114, введених в дію з 01.04.2009р, п. 3.3.10.3. ДБН при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття витрат підрядника на спорудження тимчасових будівель та споруд визначаються на підставі кошторису, затвердженого з замовником і фактично збудованих будівель.

Враховуючи те, що будівництво велось тільки в 2008 році згідно пункту п. 3.3.10.3. ДБН при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття витрат підрядника на спорудження тимчасових будівель і споруд визначаються по відсотковому показнику, який по ДБН не перевищує 5%(в договірній ціні - 1,7%), в актах виконаних робіт витрати на спорудження тимчасових будівель та споруд підрядником на розшифровуються та поворотні суми не зазначаються.

Крім цього при розрахунках завищення вартості виконаних робіт

по акту ф. № КБ-2в за листопад 2008 p., представники КРУ врахували

виконані роботи на суму 483,096 тис. грн., але при цьому необхідно

зазначити що вартість виконаних робіт по акту ф. № КБ-2в за листопад

2008 р. складає лише 227,895 тис. грн..

ДБН Д. 1.1-1-2000 п.4,2.1.5, а також, роз'яснення ДЕРЖБУДУ України

(збірник офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві»

№ 4 за квітень 2003р. і № 3 за березень 2004р.), чітко визначають правила

визначення загальновиробничих витрат при складанні договірної ціни і

взаєморозрахунків. А саме при умові, коли в підрядній організації не існує відокремлених виробничих структурних підрозділів, застосовуються понижуючі коефіцієнти при розрахунку 1 і III блоків загальновиробничих витрат, а саме: 0,4123 для І блока та 0,7821 для III блока загальновиробничих витрат.

ЗАТ «Південбуд»на момент виконання робіт мало у своєму складі відокремлений структурний підрозділ «Завод залізобетонних виробів», а тому понижуючі коефіцієнти 0,4123 та 0,7821 не повинні були застосовуватись.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що пункт 14 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень; визнання протиправним та скасування пункт 5 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення того, що Південною митницею не здійснювався контроль та взаємодія з органами виконавчої влади щодо сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобілів, які надійшли, як гуманітарна допомога інвалідам, у зв`язку з чим державним бюджетом недоотримано коштів у загальній сумі 117035,65 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на зазначену суму; визнання протиправним та скасування пункт 7 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення, що у 62 випадках Південною митницею документально не підтверджено оплату порушниками штрафів на загальну суму 152 840,0 грн. (Додаток 69 акту), при цьому затримані товари повернуті власникам (тобто видані без надання останніми квитанцій про оплату адміністративних штрафів), чим не дотримано вимоги ст. 69 Митною кодексу України, п. п. 3 п. 3 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 582/2011 та п. 6.5.7 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2004 року № 936, в частині взаємодії з іншими органами державної влади, захисту економічних інтересів держави та врахування виконання порушником постанови суду відповідно; що в порушення статей 403 та 404 Митного кодексу України за період січень-грудень 2010 року встановлено 2 випадки сплати власниками ТМЦ (ОСОБА_16 та ОСОБА_15.) за постановами суду адміністративних штрафів за ПМП на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 на загальну суму 3 800, 0 грн. (Додаток 70 акту), та зобов`язання звернутись до органів Державного казначейства із заявою(поданням) щодо забезпечення повернення до Державного бюджету 3800,0 грн. коштів, зарахованих на рахунок, які не є рахунком доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 та який зазначений в додатку № 70 до акту, в порядку встановленому наказом Держказначейства від 10.12.2002 року № 226; визнання протиправним та скасування пункт 9 Вимоги в частині Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення, того що в порушення п.3 ст. 232 Господарського кодексу України та пп. 11, 12, 14 п.10 Загальних положень про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1040 юридичною службою Митниці не забезпечено аналіз позовної роботи та всебічне виконання всіх зобов`язань щодо сплати боргу та штрафних санкцій за господарське правопорушення, вчинене ПМП "Сплав», що призвело до втрати активів, чим нанесено матеріальної шкоди(збитків) державному бюджету на загальну суму 107625,0 гривень, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення того, що Південною митницею не здійснювався контроль та взаємодія з органами виконавчої влади щодо сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобілів, які надійшли, як гуманітарна допомога інвалідам, у зв`язку з чим державним бюджетом недоотримано коштів у загальній сумі 117035,65 грн., що призвело до матеріальної шкоди(збитків) державі на зазначену суму.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення, що у 62 випадках Південною митницею документально не підтверджено оплату порушниками штрафів на загальну суму 152 840,0 грн. (Додаток 69 акту), при цьому затримані товари повернуті власникам (тобто видані без надання останніми квитанцій про оплату адміністративних штрафів), чим не дотримано вимоги ст. 69 Митною кодексу України, п. п. 3 п. 3 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 582/2011 та п. 6.5.7 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2004 року № 936, в частині взаємодії з іншими органами державної влади, захисту економічних інтересів держави та врахування виконання порушником постанови суду відповідно; що в порушення статей 403 та 404 Митного кодексу України за період січень-грудень 2010 року встановлено 2 випадки сплати власниками ТМЦ (ОСОБА_16 та ОСОБА_15.) за постановами суду адміністративних штрафів за ПМП на рахунки, які не є рахунками доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 на загальну суму 3 800, 0 грн. (Додаток 70 акту), та зобов`язання звернутись до органів Державного казначейства із заявою(поданням) щодо забезпечення повернення до Державного бюджету 3800,0 грн. коштів, зарахованих на рахунок, які не є рахунком доходної частини державного бюджету за КБКД 21081100 та який зазначений в додатку № 70 до акту, в порядку встановленому наказом Держказначейства від 10.12.2002 № 226.

Визнати протиправним та скасувати пункт 9 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 19.10.2011 року № 15-08-34-14/9664 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень в частині встановлення, того що в порушення п.3 ст. 232 Господарського кодексу України та пп. 11, 12, 14 п.10 Загальних положень про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 юридичною службою Митниці не забезпечено аналіз позовної роботи та всебічне виконання всіх зобов`язань щодо сплати боргу та штрафних санкцій за господарське правопорушення, вчинене ПМП "Сплав», що призвело до втрати активів, чим нанесено матеріальної шкоди(збитків) державному бюджету на загальну суму 107625,0 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 03 грудня 2012 року.

Суддя О.А. Левчук

.