Ухвала

від 17.12.2012 по справі 2а-976/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Київ К/9991/49501/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012

у справі №2а-976/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Еволюшнфілмс Продакшн»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142304 від 19.09.2011,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012, задоволено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001142304 від 19.09.2011.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності обчислення та внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Доар»за березень 2011, складено акт від 23.08.2011 № 402/1-23-40-31199848, в якому встановлено порушення п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 1401/18696, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001142304 від 19.09.2011, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 133 775,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн., всього на суму 133 776,00 грн..

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 ст. 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі дослідження відповідних документів первинного бухгалтерського обліку, встановлено факт укладення позивачем з ТОВ «ТД «Доар»договору № 21/02 від 21.02.2011 на здійснення робіт по організації та технічному забезпеченню процесу зйомки двох аудіовізуальних творів, реальності надання послуг вказаним контрагентом, своєчасний розрахунок за них та використання платником їх у своєї господарської діяльності.

Згідно з витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «ТД «Доар»під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем було належним платником податку на додану вартість, мало індивідуальний податковий номер.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки вказані послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому, податок на додану вартість правомірно віднесений до складу податкового кредиту.

Доводи відповідача про нікчемність договорів оренди від № 21/02 від 21.02.2011 колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаного правочину, а реальність здійснених операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль