Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а/2370/4292/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4292/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі -Хатковому А.В.,

за участю:

представників позивача -ОСОБА_7., Краська А.В.,

представника відповідача -Івченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Стелліт»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -

встановив:

06.11.2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Стелліт»(надалі: ПП «Стелліт») з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби (надалі: ДПІ у м. Черкасах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2012р. №0004502301 та №0004512301.

З позовної заяви вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 12.09.2012р. №219/22-13/32034198, висновки якого, як ствердує позивач, побудовані виключно на припущеннях відповідача. За період, що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ПП «Інтерагро-Форум». Позивач вважає, що господарські операції між ПП «Стелліт»та його контрагентом ПП «Інтерагро-Форум»фактично відбулись, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача, а тому, твердження відповідача про фіктивність господарських операцій між зазначеними підприємствами є хибним. Позивач також зазначає, що посилання ДПІ у м. Черкасах, в акті перевірки, на встановлені під час розгляду кримінальної справи (відносно директора ПП «Інтерагро-Форум»- ОСОБА_4.) обставини є безпідставним, оскільки, зазначені обставини стосуються лише дій посадової особи директора ПП «Інтерагро-Форум»- ОСОБА_4, однак вони жодним чином не спростовують реальність господарських операцій між ПП «Стелліт» та ПП «Інтерагро-Форум», і самі по собі не доводять порушення ПП «Стелліт»податкового законодавста, під час здійснення господарських операцій. У судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та просив повністю задовольнити вимоги ПП «Стелліт».

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні, вказуючи, що господарські операції між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»носять фіктивний характер, а отже є нікчемними. Заперечення відповідача мотивовані тим, що у ПП «Інтерагро-Форум» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, а саме: відсутні трудові ресурси, складські приміщення та транспортні засоби. Вказані висновки грунтуються на результатах актів перевірок ПП «Інтерагро-Форум»від 30.06.10р. №1477/23-2/35579534 та від 21.02.2011р. №497/23-2/35579534. Крім того, відповідач вказав, що надані для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснених господарських операцій, оскільки, були підписані особою, яка фактично не належить до кола осіб, які наділені таким правом, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є законними, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Стелліт»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.07.2002р., ідентифікаційний код - 32034198 та взято на облік як платник податків в ДПІ у м. Черкаси.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Стелліт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум»за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 12.09.2012р. №219/22-13/32034198 (а.с.12-20).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, наступні порушення, а саме:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010р. на загальну суму 8755,00грн.;

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 7004,00грн., в т.ч. за жовтень 2010р. на суму 7004,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Стелліт»уклало з ПП «Інтерагро-Форум»договір поставки від 12.10.2010р. №08/10. У судовому засіданні директор ПП «Стелліт»повідомив, що від імені ПП «Інтерагро-Форум»домовленість з ним вів менеджер на ім'я ОСОБА_6, який надав підтвердження щодо своїх повноважень.

За умовами зазначеного договору, ПП «Інтерагро-Форум»(продавець) зобов'язувався поставити та передати у власність ПП «Стелліт»(покупця) металопрокат -круг сталевий 30ХМА, діаметр -230мм., масою 3,400кг., а покупець прийняти металопрокат та оплатити його згідно умов даного договору (ціна договору 42024,00грн. в т.ч. ПДВ 7004,00грн.).

Приватним підприємством «Інтерагро-Форум»металопрокат був поставлений та переданий ПП «Стелліт»у строки та на умовах, що були визначені вищевказаним договором, а саме -12.10.2010р.

На підтвердження виконання договору поставки від 12.10.2010р. №08/10, ПП «Інтерагро-Форум»було надано ПП «Стелліт»первинну бухгалтерську документацію по даній господарській операції, а саме:

- рахунок-фактуру від 12.10.2012р. №12/10;

- видаткову накладну від 12.10.2012р. №12/10;

- податкову накладну від 12.10.2010р. №2614 на суму 42024,00грн.в т.ч. ПДВ 7004,00грн.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в ході позапланової перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 12.09.2012р. №219/22-13/32034198, податковим органом були використані акти перевірок ПП «Інтерагро-Форум»від 30.06.10р. №1477/23-2/35579534 та від 21.02.2011р. №497/23-2/35579534.

В актах перевірок щодо вказаного контрагента встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Інтерагро-Форум»господарських операцій через відсутність майна, трудових та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

З урахуванням результатів актів перевірок ПП «Інтерагро-Форум»від 30.06.10р. №1477/23-2/35579534 та від 21.02.2011р. №497/23-2/35579534, в акті перевірки від 12.09.2012р. №219/22-13/32034198 зазначено, що правочин, укладений між позивачем та його контрагентом - ПП «Інтерагро-Форум», є нікчемним, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.

ПП «Стелліт», не погоджуючись з висновками вищевказаного акту перевірки, 24.09.2012р. подало до ДПІ у м. Черкасах заперечення на висновки акту перевірки.

Рішенням податкового органу від 26.09.2012р. №25805/22-13 про результати розгляду заперечення до акту перевірки, заперечення позивача залишені без задоволення, а висновки акту перевірки від 09.2012р. №219/22-13/32034198 -без змін (а.с.27).

На підставі акту перевірки від 12.09.2012р. №219/22-13/32034198, податковим органом 26.09.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0004502301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 8755,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 7004,00грн. та штрафні санкції в сумі 1751,00грн.(а.с.22);

- №0004512301, яким збільшено суму грошового відшкодування з податку на прибуток на загальну суму 10944,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 8755,00грн. та штрафні санкції в сумі 2189,00грн. (а.с.21).

Будучи не згідним з прийнятими податковими повідомленнями-рішенянми, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.

На час правовідносин (здійснення сторонами господарської операції з купівлі-продажу -12.10.2010р.), порядок нарахування та сплати податку на прибуток було врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР, а податку на додану вартість - Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 вказаної статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпункт 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (надалі: Закон №168/97-ВР) передбачає, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.6. п.7.2. вказаної статті податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що передбачено п.п.7.5.1 п.7.5 зазначеної статті.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту), що прямо передбачено п.п.7.4.5. п.7.4. вказаної статті.

Виходячи із зазначених положень, суд дійшов висновку, що у платника ПДВ виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною.

З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що умови укладеного між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»договору поставки від 12.10.2010р. №08/10 - сторонами були виконані в повному обсязі, про що свідчать первинні бухгалтерські документи (видаткова накладна від 12.10.2012р. №12/10, рахунок фактура від 12.10.2012р. №12/10 та податкова накладна від 12.10.2010р. №2614 на суму 42024,00грн. в т.ч. ПДВ 7004,00грн.), які в повній мірі підтверджують факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також правомірність формування ПП «Стелліт»податкового кредиту.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі: Закон №996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Досліджені в судовому засіданні копії зазначених первинних документів, в тому числі копія податкової накладної від 12.10.2010р. №2614, дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити, які необхідні для встановлення реальності господарських операцій між зазначеними підприємствами.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що поставка сталевого кругу 30ХМА діаметр -230мм., була здійснена з м. Києва в м. Черкаси перевізником - приватним підприємцем ОСОБА_5, на підставі досягнення усної домовленості з представником ПП «Інтерагро-Форум»на ім'я ОСОБА_6. Зазначена обставина підтверджується відповіддю на адвокатський запит, який був направлений адвокатом ОСОБА_7 приватному підприємцю ОСОБА_5 (а.с.90-91). При доставці вантажу в м. Черкаси, ПП ОСОБА_5 було виписано позивачеві рахунок-фактуру на суму 950грн. за надані послуги (а.с.93).

Крім того, суд також зазначає, що ПП «Стелліт» в повному обсязі розрахувалось з ПП «Інтерагро-Форум»за договором поставки від 12.10.2010р. №08/10, шляхом безготівкової оплати на рахунок ПП «Інтерагро-Форум»42024,00грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку ПП «Стелліт»від 12.10.2010р. (а.с.26).

В подальшому, ПП «Стелліт»реалізувало ВАТ «Конотопський арматурний завод»круг сталевий 30ХМА діаметр -230мм., який був придбаний у ПП «Інтерагро-Форум». В підтвердження зазначеної господарської операції, ПП «Стелліт»надано суду первинну документацію по зазначеній господарській операції: рахунок фактура №СТ-0000138, видаткова накладна №СТ-0000088 та податкова накладна від 12.10.2012р. №0000086 а.с.102-104, а також докази розрахунку ВАТ «Конотопський арматурний завод»із ПП «Стелліт»по даній господарській операції (а.с.106). З виписки по банківському рахунку позивача вбачається, що ВАТ «Конотопський арматурний завод»перерахувало на рахунок ПП «Стелліт»передплату за купівлю сталевого кругу 30ХМА, діаметр -230мм., згідно рахунку фактури № СТ-0000138 від 11.10.2010р., в сумі 43248,00грн.

Дослідивши первинні документи по взаємовідносинам ПП «Стелліт»та ВАТ «Конотопський арматурний завод», суд дійшов висновку, що господарська операція між зазначеними суб'єктами господарювання дійсно відбулася, що в свою чергу, як наслідок, є ще одним підтвердженням реальності господарських відносин між ПП «Стелліт»та ПП «Інтерагро-Форум».

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом - ПП «Інтерагро-Форум», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В свою чергу, суд зазначає, що державним податковим інспекціям надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.121990 року).

З наведеного чітко видно, що відповідач, у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання.

Необхідно також взяти до уваги лист Державного комітету України з питань регуляторної політки та підприємництва №7319 від 16.09.2011р., де зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, визнавши договори укладені між позивачем і його контрагентами, нікчемним, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, акти податкових органів не є підставою для визнання правочинів нікчемними.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємств основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності, є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, суд зазначає, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, перевіряти наявність персоналу, складів, транспорту тощо, а також не наділений повноваженнями щодо контролю за господарською діяльністю контрагента.

Суд також наголошує, що оскільки, на час взаємовідносин ПП «Стелліт»з ПП «Інтерагро-Форум»останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, як платник податку на додану вартість, ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності свого контрагента у позивача не було підстав.

У зв'язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ПП «Інтерагро-Форум»- мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, і їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні в заперечення позовних вимог представник відповідача надала суду вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року про визнання директора ПП «Інтерагро-Форум»ОСОБА_4 винним у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Суд критично ставиться щодо порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з тим, що директора ПП «Інтерагро-Форум»засуджено за вчинення вищезазначених злочинів та зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини є необґрунтованими, оскільки дані обставини стосуються лише злочинних дій посадової особи ПП «Інтерагро-Форум», а саме директора - ОСОБА_4, однак вони не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та юридичною особою - ПП «Інтерагро-Форум»і самі по собі не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарських операцій за перевіряємий період.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на наявність в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів (видаткової накладної, рахунку фактути та податкової накладної, що оформлені належним чином), відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснення господарської операції між ПП «Стелліт»та ПП «Інтерагро-форум» (рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.09.2012р. №0004502301 та №0004512301, державна податкова служба діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, зважаючи на обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та заперечення на адміністративний позов, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Натомість, суд звертає увагу, що позивачем невірно визначено спосіб захисту його порушеного права, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах, разом з тим суд наділений повноваженням скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2012р. №0004502301 та №0004512301 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов приватного підприємства «Стелліт» -задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області державної податкової служби №0004502301 та №0004512301 від 26.09.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Стелліт»сплачений судовий збір в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 00 коп. за платіжним дорученням: №303 від 04.10.2012р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова виготовлена в повному обсязі 28.12.2012р.