Постанова

від 28.12.2012 по справі 2а/2570/3960/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3960/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Житняк Л.О.

при секретарі Сугаковій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/3960/2012

за позовом Приватного підприємства «Еверест»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2012 Приватне підприємство «Еверест» (далі - ПП «Еверест») звернулось до суду з уточненим адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про:

- визнання дій по зменшенню в Акті перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. - неправомірними;

- зобов'язання відновити в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, яким встановлені відповідні порушення. При цьому, позивач вказав, що за результатами такої перевірки відповідачем не прийнято жодного рішення (письмового повідомлення) про обов'язок платника податків ПП «Еверест» сплатити суми грошового зобов'язання, визначені у висновках Акту перевірки, строк прийняття якого, передбачений Податковим кодексом України, сплинув. Додатково наголосивши на тому, що висновки Акту перевірки були внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ, що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України (далі - ДПС України), у зв'язку з чим суми включені контрагентами позивача до податкового кредиту на підставі виданих ПП «Еверест» податкових накладних за 2011-2012 роки будуть виключені, оскільки останньому знято всі податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2011-2012 роки.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, зазначивши, що ДПІ у м. Чернігові діяла в межах, визначених податковим законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Еверест» (ід. код 31480476) як юридичну особу зареєстровано 14.06.2001 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, 26.07.2012 внесено дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ від 26.07.2012 серії АА № 606364, а. с. 62) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 22.06.2001 за № 003867, є платником податку на додану вартість з 11.07.2001 (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.12.2011 № 200012194, а. с. 75).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлення від 23.11.2012 № 3499 (вручено під розписку 27.11.2012 керівнику ОСОБА_3), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та відповідно до наказу від 23.11.2012 № 3534 (вручено під розписку 27.11.2012 керівнику ОСОБА_3), ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

Перевірка проводилась з 27.11.2012 по 03.12.2012, за результатами якої складено Акт від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 (а. с. 6-61).

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки встановлені наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.

Так, в Акті перевірки вказано, що до управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові надійшла службова записка головного відділу податкової міліції від 22.11.2012 № 1754/07, в якій було зазначено, що аналізом діяльності ПП «Еверест» встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим діяльність підприємства ставить під сумнів факт реального здійснення господарських операцій.

При цьому, відповідно до інформаційних баз даних АРМ «Облік податків і платежів», АС «Бест Звіт», АІС «РПП», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» ДПІ у м. Чернігові встановлено, що ПП «Еверест» мало взаємовідносини по реалізації товарів, робіт (послуг) з контрагентами, по яким встановлені нікчемні правочини, а саме: ТОВ «ТПК Техмашпостач» (ід. код 36445153), ПП «Фірма Володар (ід. код 31988783), ТОВ «Агенство Віасат» (ід. код 36862548), ТОВ «Маркон Груп Ко» (ід. код 37135774), ТОВ «Перун» (ід. код 21090355), ПП «АВТОТРЕЙД-2012» (ід. код 37200994), ТОВ «КА «Паріс» (ід. код 37264351), ТОВ «ІНВЕСТКОМ-КАПІТАЛ» (ід. код 37240660), ТОВ «Даймонд-Телеком» (ід. код 32827012), ТОВ «Б2 Фінгрун» (ід. код 37003431), ТОВ «ВКФ Колосс» (ід. код 32845639), ТОВ «Грант-Елемент» (ід. код 36483602), ТОВ «Майра» (ід. код 36817495), ТОВ «Компанія Вайліс» (ід. код 36445186), ТОВ «Постач Альянс 2010» (ід. код 37222290), ТОВ «Проммаст-стандарт» (ід. код 37563531), ТОВ «Топір» (ід. код 37391151), ПАФ «Дрос» (ід. код 13737653), ТОВ «Логістична Лінія» (ід. код 37240629), а також в періоді, що перевірявся, ПП «Еверест» мало взаємовідносини по придбанню товарів, робіт (послуг) з контрагентами ТОВ «Солодка країна-К», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Перун». (а. с. 9 абз. 7).

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн., податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн., витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн., доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн., що задекларовані ПП «Еверест», не містять, на думку ДПІ у м. Чернігові, реального характеру, у зв'язку з чим перевіркою не підтверджені.

Досліджуючи підстави викладених в Акті перевірки висновків, які в даному випадку виступають остаточним рішенням суб'єкта владних повноважень, що тягне за собою негативні наслідки як для позивача - платника податків, так і для третіх осіб - контрагентів, суд аналізує наступні правові норми.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного Кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем не визначено, яким саме нормам Закону не відповідають правочини, укладені між позивачем та цілим рядом контрагентів за відсутності факту такої перевірки взагалі, що унеможливлює вважати їх нікчемними, або такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків.

Суд зазначає, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються за загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Доказів, які б свідчили про наявність у позивача та його контрагентів наміру на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено.

Твердження відповідача про відсутність руху товару у ланцюгу постачання до позивача на підставі актів інших органів ДПС про відсутність необхідних умов здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів (а. с. 21) є протиправним, оскільки, ні законодавство, ні договори не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для виробництва товару, його зберігання або самостійно здійснювати його перевезення. Такими виробничими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники у торгівлі.

Тобто, відповідачем не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на завдання істотної шкоди інтересам держави.

Доказом здійснення господарської операції відповідно до норм діючого законодавства є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані, однак відображення в регістрах бухгалтерського обліку та документування відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» відповідачем взагалі не перевірялось.

Відповідачем не оспорюється факт часткової наявності податкових накладних та первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем на перевірку в якості доказів того, що придбані товарно-матеріальні цінності використовуються ПП «Еверест» в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, однак суб'єктом владних повноважень під час виконання управлінських функцій протиправно було знято всі суми господарських операцій за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

Як вбачається з Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 та пояснень представників відповідача, операції за вказаними господарськими договорами не були належним чином досліджені (а. с. 48). Саме Акт не надання документів від 08.11.2012 підтверджує даний висновок та доводить протиправність дій відповідача під час проведення перевірки (приєднано до матеріалів справи).

Так, посилання на складені відповідачем Акти відсутності посадових осіб від 29.11.2012 № 808/22 та від 30.11.2012№ 830/22, як підставу правомірності зняття всіх сум доходів та витрат і відповідно зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 спростовуються скаргою позивача на дії посадових осіб від 28.11.2012, а також клопотаннями від 29.12.2012 та від 30.11.2012, зареєстрованими в ДПІ у м. Чернігові в ці ж дні (а. с. 76-79).

Суд зауважує, що документи, в т. ч. податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення та інші первинні бухгалтерські документи надавались позивачем до перевірки, однак не були взяті відповідачем до уваги, не перевірялись та не складався їх перелік як додаток до Акту перевірки. (а. с. 48).

Не був взятий до уваги і той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними.

Під час дослідження позовних вимог судом також встановлено, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Чернігові не прийнято жодного рішення (письмового повідомлення) про обов'язок платника податків ПП «Еверест» сплатити суми грошового зобов'язання, визначені у висновках Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

При цьому в ході судового розгляду представник відповідача підтвердив факт неможливості прийняття податкового повідомлення-рішення за вказаними висновками Акту перевірки у зв'язку із зменшенням податкових зобов'язань, а не збільшенням.

Однак, судом встановлено та представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що висновки Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, на підставі п. 2.21 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» (далі - Методичні рекомендації), внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ, що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Згідно п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Також суд звертає увагу, що такі Методичні рекомендації на даний час не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому носять рекомендаційний характер.

Крім того, суд наголошує на тому, що оскільки внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ висновки Акту перевірки вплинули на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, суми, включені вищевказаними контрагентами позивача до податкового кредиту на підставі виданих ПП «Еверест» податкових накладних за 2011-2012 роки будуть виключені, у зв'язку з проведеними органом ДПС звірками розрахунків з ПП «Еверест» відповідно до Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476. Даний факт представниками відповідача не заперечувався.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи листи контрагентів ПП «Еверест», в яких, зокрема, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Левра», МПП «ДЄМ», ТОВ «Ніжинський хлібо-булочний комбінат», МПП «КВІТ», ТОВ «Наша Булочка», ТОВ СП «Вибір», просять надати пояснення з приводу того, що ДПІ у м. Чернігові за результатами проведеної перевірки ПП «Еверест» (Акт від 03.12.2012 № 2607/22/31480476) знято всі податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2011-2012 роки, а отже товари придбані останніми у позивача придбані без податку на додану вартість, у зв'язку з чим у випадку зняття з них податкового кредиту вимагають відшкодувати такі збитки (а. с. 79-85).

Щодо посилань відповідача на відсутність підстав розгляду позовних вимог про висновки Акту перевірки, суд зазначає, що Акт перевірки не є актом державного органу, що визнається недійсним, однак, оскільки податкове повідомлення-рішення за вищевказаними сумами не приймалось, суд розглянув вимоги про неправомірні дії суб'єкта владних повноважень при виконанні управлінських функцій, у зв'язку з порушеним правом підприємства щодо управління належним йому (закріпленим за ним) майном, що потягло за собою негативні наслідки як для позивача - платника податків, так і для третіх осіб - контрагентів.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем протиправно внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ) висновки Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відновити в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан платника , який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, оскільки зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (листи контрагентів а.с.78-85).

Суд також зазначає ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А також пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, під час розгляду справи належних та допустимих в розумінні ст. 70 Кодексу доказів на підтвердження правомірності вчинених дій податковий орган до суду не надав.

І оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, тому суд прийшов до висновку, що дії суб'єкта владних повноважень здійснені за межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто тільки на підставі інформаційних баз даних; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, - не виконавши обов'язок проведення виїзної перевірки у повному обсязі, а отже дії відповідача є не добросовісними та не розсудливими.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи, а отже враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «Еверест» підлягають задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові по зменшенню Приватному підприємству «Еверест» (ід. код 31480476) в Акті перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. - неправомірними.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові відновити Приватному підприємству «Еверест» (ід. код 31480476) в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства «Еверест» (ід. код 31480476) 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 19.12.2012 № 694.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк