Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а/2570/3960/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3960/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Еверест" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Еверест» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відпвідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін ,дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012. За результатами якої складено Акт від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 (а. с. 6-61).

Перевіркою було встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; - п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; - п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим ПП «Еверест» не підтверджено податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.

Вказаним Актом зазначено, що до управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові надійшла службова записка головного відділу податкової міліції від 22.11.2012 № 1754/07, в якій були висновки щодо аналізу діяльності ПП «Еверест» та встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим діяльність підприємства ставить під сумнів факт реального здійснення господарських операцій (а.с.9).

Судом першої інстанції встановлено, що в Акті перевірки зазначено, відповідно до інформаційних баз даних АС «Бест Звіт», АІС «РПП», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» ДПІ у м. Чернігові встановлено, що ПП «Еверест» мало взаємовідносини по реалізації товарів, робіт (послуг) з контрагентами, по яким встановлені нікчемні правочини, а саме: ТОВ «ТПК Техмашпостач» (ід. код 36445153), ПП «Фірма Володар (ід. код 31988783), ТОВ «Агенство Віасат» (ід. код 36862548), ТОВ «Маркон Груп Ко» (ід. код 37135774), ТОВ «Перун» (ід. код 21090355), ПП «АВТОТРЕЙД-2012» (ід. код 37200994), ТОВ «КА «Паріс» (ід. код 37264351), ТОВ «ІНВЕСТКОМ-КАПІТАЛ» (ід. код 37240660), ТОВ «Даймонд-Телеком» (ід. код 32827012), ТОВ «Б2 Фінгрун» (ід. код 37003431), ТОВ «ВКФ Колосс» (ід. код 32845639), ТОВ «Грант-Елемент» (ід. код 36483602), ТОВ «Майра» (ід. код 36817495), ТОВ «Компанія Вайліс» (ід. код 36445186), ТОВ «Постач Альянс 2010» (ід. код 37222290), ТОВ «Проммаст-стандарт» (ід. код 37563531), ТОВ «Топір» (ід. код 37391151), ПАФ «Дрос» (ід. код 13737653), ТОВ «Логістична Лінія» (ід. код 37240629), а також в періоді, що перевірявся, ПП «Еверест» мало взаємовідносини по придбанню товарів, робіт (послуг) з контрагентами ТОВ «Солодка країна-К», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Перун». (а. с. 9 абз. 7, 34 абз. 6).

Також судом першої інстанції встановлено, що з вищезазначеного Акту вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн., податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн., витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн., доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн., що задекларовані ПП «Еверест», не містять, на думку ДПІ у м. Чернігові, реального характеру, у зв'язку з чим перевіркою не підтверджені (а.с.54).

Проте,за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного Кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом першої інстанції встановлено,що відповідачем не визначено, яким саме нормам Закону не відповідають правочини, укладені між позивачем та цілим рядом контрагентів за відсутності факту такої перевірки взагалі, що унеможливлює вважати їх нікчемними, або такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків.Таким чином ,твердження відповідача про відсутність руху товару у ланцюгу постачання до позивача на підставі актів інших органів ДПС про відсутність необхідних умов здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів (а. с. 21) є протиправним, оскільки, ні законодавство, ні договори не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для виробництва товару, його зберігання або самостійно здійснювати його перевезення. Такими виробничими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники у торгівлі.

Тобто, відповідачем не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на завдання істотної шкоди інтересам держави.

Доказом здійснення господарської операції відповідно до норм діючого законодавства є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані, однак відображення в регістрах бухгалтерського обліку та документування відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» відповідачем взагалі не перевірялось.

Відповідачем не оспорюється факт часткової наявності податкових накладних та первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем на перевірку в якості доказів того, що придбані товарно-матеріальні цінності використовуються ПП «Еверест» в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, однак суб'єктом владних повноважень під час виконання управлінських функцій протиправно було знято всі суми господарських операцій за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

Судом першої інстанції було досліджено Акт перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 та пояснення представників відповідача і встановлено,що операції за вказаними господарськими договорами відповідачем не були належним чином досліджені (а. с. 48). Саме Акт не надання документів від 28.11.2012 року наданий відповідачем, в якому є також застереження позивача, підтверджує даний висновок та доводить протиправність дій відповідача під час проведення перевірки (а.с.103).

Так, посилання на складені відповідачем Акти відсутності посадових осіб від 29.11.2012 № 808/22 та від 30.11.2012№ 830/22, як підставу правомірності зняття всіх сум доходів та витрат і відповідно зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 спростовуються скаргою позивача на дії посадових осіб від 28.11.2012, а також клопотаннями від 29.12.2012 та від 30.11.2012, зареєстрованими в ДПІ у м. Чернігові в ці ж дні (а. с. 76-79).

Судом першої інстанції також встановлено,та підтверджено представником відповідача в суді апеляційної інстанції, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Чернігові не прийнято жодного рішення (письмового повідомлення) про обов'язок платника податків ПП «Еверест» сплатити суми грошового зобов'язання, визначені у висновках Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 .

Крім цього, встановлено, що висновки Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, на підставі п. 2.21 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» (далі - Методичні рекомендації), внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ, що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

За правилами пункту 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Методичні рекомендації на даний час не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому носять рекомендаційний характер.

Оскільки внесені в систему програмного забезпечення АС-АУДИТ висновки Акту перевірки вплинули на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, суми, включені вищевказаними контрагентами позивача до податкового кредиту на підставі виданих ПП «Еверест» податкових накладних за 2011-2012 роки будуть виключені, у зв'язку з проведеними органом ДПС звірками розрахунків з ПП «Еверест» відповідно до Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи листи контрагентів ПП «Еверест», в яких, зокрема, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Левра», МПП «ДЄМ», ТОВ «Ніжинський хлібо-булочний комбінат», МПП «КВІТ», ТОВ «Наша Булочка», ТОВ СП «Вибір», просять надати пояснення з приводу того, що ДПІ у м. Чернігові за результатами проведеної перевірки ПП «Еверест» (Акт від 03.12.2012 № 2607/22/31480476) знято всі податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2011-2012 роки, а отже товари придбані останніми у позивача придбані без податку на додану вартість, у зв'язку з чим у випадку зняття з них податкового кредиту вимагають відшкодувати такі збитки (а. с. 79-85).

Акт перевірки не є рішенням державного органу, що визнається недійсним, однак, оскільки податкове повідомлення-рішення за вищевказаними сумами не приймалось, суд першої інстанції розглянув вимоги про неправомірні дії суб'єкта владних повноважень при виконанні управлінських функцій, у зв'язку з порушеним правом підприємства щодо управління належним йому (закріпленим за ним) майном, що потягло за собою негативні наслідки як для позивача - платника податків, так і для третіх осіб - контрагентів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання відновити в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан платника , який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, оскільки зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (листи контрагентів а.с.78-85).

За змістом статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.