ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1957/2011-19/100
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції по справі
за позовом: спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад", вул.Івасюка,26А, м. Івано-Франківськ,76009,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Лайм", вул.Василіянок,22 офіс 505, м. Івано-Франківськ,76018,
вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ,76018,
про стягнення 5360,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника): адвокат Милитчук І.М., (довіреність № б/н від 11.12.12 )
від відповідача: представник не з"явився,
від ДВС: представник не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
спільне українсько-польське комерційне підприємство "Анрад" звернулося в суд із скаргою вх.№7941/2012-свх від 28.11.12 по справі № 5010/1957/2011-19/100 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП №30951487.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі.
Представник боржника в судове засіданя не з"явився, причини нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду скарги ухвалами суду за адресами, наявними в матеріалах справи. Ухвали повернулися до господарського суду із юридичної та фактичної адрес з відміткою пошти "підприємство вибуло", хоча відповідно до Акта опису й арешту майна від 18.12.12 державним виконавцем описано майно у присутності уповноваженого представника товариства саме за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22/505 (а.с.54). Отже, слід вважати, що боржник належним чином повідомлений про розгляд скарги судом.
Представник відділу ДВС в судове засідання не з"явився, подав клопотання вх.№8616/2012-свх про відкладення розгляду скарги. В судовому засіданні 18.12.12 представник ДВС звернув увагу суду на пропуск стягувачем строку для звернення із скаргою та зазначив, що ним вчиняються виконавчі дії по виконанню зведеного виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, та з огляду на приписи ст.121-2 ГПК України, згідно яких нез"явлення боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд розглядає скаргу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, подану скаргу та документи виконавчого провадження, вислухавши пояснення скаржника, господарським судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.11 по справі № 5010/1957/2011-19/100 позов спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Лайм" про стягнення 5360,00 грн. задоволено повністю - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Лайм" на користь спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад"- 5360,00 грн.- заборгованості, а також 102,00 грн.- судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення видано наказ № 2160 від 22.11.11.
01.02.12 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Витвицьким В.В. на підставі заяви стягувача від 23.01.12 про примусове виконання наказу господарського суду винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №30951487. Вказаною постановою надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 08.02.12.
На підставі ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" 07.02.12 та 17.12.12 державним виконавцем винесено постанови про приєднання виконавчого провадження № 30951487 та №35670667 до зведеного виконавчого провадження №31101734.
Посилання державного виконавця на пропущений стягувачем строк для звернення із скаргою на бездіяльність органу ДВС спростовується приписами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Отже, на думку суду, скаржником не пропущено строк для звернення до суду із скаргою на бездіяльність органу ДВС.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Як вбачається з доданих до скарги документів, у семиденний строк боржником самостійно рішення суду виконано не було.
Приписами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника. У відповідності до ст. 32 цього ж Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження, судом встановлено, що станом на 28.11.12 державним виконавцем не здійснено жодних, передбачених вищевказаною нормою заходів примусового виконання рішення від 08.11.11.
Твердження державного виконавця про належне виконання ним своїх обов"язків та вжиття всіх заходів примусового виконання рішень у зведеному виконавчому провадженні не може бути прийняте судом до уваги, оскільки виконавцем вчинено заходи по розшуку рухомого та нерухомого майна і коштів на банківських рахунках боржника та накладено арешт лише на суму заборгованості, яку боржник зобов"язаний сплатити на користь ТзОВ "Макрос", що суперечить вимогам ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до даної статті, на майно боржника у зведеному виконавчому провадженні арешт накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів станом на час звернення із скаргою до суду, які б підтверджували факт примусового виконання наказу №2160 від 22.11.11 виданого згідно рішення господарського суду від 08.11.11.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, про те що бездіяльність заступника начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції при здійснені виконавчого провадження серії ВП № 30951487 в частині відсутності здійснених ним заходів примусового виконання рішення, у відповідності до положень ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірною.
Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.10.12 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника про бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції при здійснені виконавчого провадження серії ВП № 30951487 є обґрунтованими, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати орган Державної виконавчої служби здійснити виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.86, ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
скаргу за вх.№7941/2012-свх від 28.11.12 спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції при виконанні рішення суду по справі № № 5010/1957/2011-19/100 задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду № 2160 від 22.11.11.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції вчинити дії щодо примусового виконання наказу господарського суду № 2160 від 22.11.11, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Дану ухвалу направити сторонам та відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (м.Івано-Франківськ, вул. Галицька,45, 76018).
Суддя Максимів Т. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2012 |
Оприлюднено | 29.12.2012 |
Номер документу | 28300978 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні