cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2012 р. Справа№ 5011-14/14649-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Агрикової О.В.
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гуйда Д.М. - дов. №96/01 від 07.05.12р.;
від відповідача : Торкаєнко О.С. - дов. б/н від 07.11.12р.;
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сакура Гласс» товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура І»,
на рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року,
у справі № 5011-14/14649-2012 (суддя Мельник С.М.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп»,
м. Київ,
до дочірнього підприємства «Сакура Гласс» товариства з
обмеженою відповідальністю «Сакура І», м. Київ,
про стягнення 140 848 грн. 86 коп.,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Юнітім Груп» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ДП «Сакура Гласс» ТОВ «Сакура І», про стягнення 140 848 грн. 86 коп., (а.с. 5-7).
Рішенням господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 5011-14/14649-2012 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 29-31).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДП «Сакура Гласс» ТОВ «Сакура І» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 5011-14/14649-2012 від 14 листопада 2012 року повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ «Юні Тім Груп» повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки відповідачу не надіслано претензію про сплату боргу, а повідомлення про вручення поштового відправлення не є доказом надсилання претензії, оскільки відсутні докази, які саме документи направлялись в листі. Також, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази передачі обладнання, а видаткова накладна стосується іншого договору.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ДП «Сакура Гласс» ТОВ «Сакура І» по справі № 5011-14/14649-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного госпо-дарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 14 грудня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-14/14649-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2012 року скаржнику поновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 26 грудня 2012 року.
В судовому засіданні 26 грудня 2012 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник позивача теж надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року у справі № 5011 14/14649-2012 - без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.
14 травня 2012 року між ДП «САКУРА ГЛАСС» ТОВ «САКУРА І» (покупець) та ТОВ «ЮНІТІМ ГРУП» (постачальник) укладено договір № 29 (далі договір), (а.с 8-10).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати покупцю обладнання згідно специфікації до договору, а покупець прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
Вартість договору погоджено сторонами в пункті 2.2 та становить: 184 040,72 грн. без ПДВ, 36808,14 грн. - ПДВ , всього включаючи ПДВ - 220 848,86 грн.
Пунктами 2.3. та 2.4 договору погоджено, що протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання цього договору покупець сплачує постачальнику аванс у розмірі 110 000,00 грн. від вартості договору. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання замовник перераховує протягом 10 календарних днів з моменту передачі обладнання та підписання документів про приймання обладнання.
Відвантаження товару проводиться на об'єкті відповідача за узгодженою адресою, протягом 3 календарних днів з дня отримання авансу. Моментом прийому - передачі товару є дата підписання накладної на відпуск ТМЦ (п. 3.1, 3.3 договору).
На виконання умов договору позивачем 15 травня 2012 року було поставлено, а відповідачем прийнято товар, загальною вартістю 220 849,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00004 від 15 травня 2012 року (а.с. 12).
Однак, після поставки товару відповідач в порушення умов договору не виконав свої грошові зобов'язання в повному обсязі, оплативши тільки частину вартості поставленого товару в сумі 80 000 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 163/01 від 15 липня 2012 року з вимогою про сплату заборгованості в сумі 140 848,86 грн. (а.с. 14-16). Направлення вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17). Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді, після чого позивач звернувся до суду.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу, погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
За своєю правовою природою, договір укладений між сторонами є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату зазначеної позивачем заборгованості, то колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, відтак про необхідність їх задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається те, що позивачем не було надіслано йому претензію, а повідомлення про вручення поштового відправлення не є доказом надсилання претензії, оскільки відсутні докази, які саме документи направлялись в листі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наведені доводи скаржника не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Вказана позиція викладена в рішенні Конституційного суду України № 1-2/2002 від 09 липня 2002 року.
Також, колегія суддів зазначає, що видаткова накладна № РН-00004 від 15 травня 2012 року відписана сторонами без зауважень та скріплена мокрими печатками.
Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 5011-14/14649-2012 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга дочірнього підприємства «Сакура Гласс» товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура І» на рішення господарського міста Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 5011-14/14649-2012 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сакура Гласс» товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура І» на рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 5011-14/14649-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 5011-14/14649-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-14/14649-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Агрикова О.В.
Суховий В.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2012 |
Оприлюднено | 29.12.2012 |
Номер документу | 28302727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні