Постанова

від 25.12.2012 по справі 5011-7/12151-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа№ 5011-7/12151-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац»

на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р.

у справі № 5011-7/12151-2012 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»

до Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Перша лізингова компанія» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ «Казино «Прем'єр Палац» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за лізинговою угодою № FL-0451-08-KY від 24.10.2008р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. у справі № 5011-7/12151-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 659,53 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 58 812 - заборгованості зі сплати платежу за надмірний пробіг та судові витрати. Вказане рішення вмотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за лізинговою угодою

№ FL-0451-08-KY від 24.10.2008р., оскільки своєчасно не перерахував лізингові платежі відповідно до Графіку платежів, в установленому порядку вказані обставини відповідачем не спростовано та не надано належних доказів сплати за цією угодою. Суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 526, 530, 549, 610, 629 ЦК України та умови лізингової угоди, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог про стягнення основної суми боргу та заборгованості зі сплати платежу за надмірний пробіг предмету лізингу, здійснивши перерахунок стягуваних сум, відповідно до строку фактичного користування предметом лізингу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. у справі № 5011-7/12151-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи та доказам, дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених законом для задоволення позовних вимог. Зокрема, скаржник вказує на безпідставність нарахування суми основного боргу та стягнення платежів за надмірний пробіг автомобіля.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012р. у справі

№ 5011-7/12151-2012 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац» на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г. (доповідач), суддів Жук Г.А., Чорногуза М.Г. та призначено розгляд скарги на 10.12.2012р.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Жук Г.А. на суддю

Агрикову О.В. у зв'язку з відпусткою судді Жук Г.А.

Ухвалою суду від 10.12.2012р. справу № 5011-7/12151-2012 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац» на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г. (доповідач), суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою від 10.12.2012р. розгляд скарги відкладено на 25.12.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.12.2012р. представниками сторін надано пояснення у справі, представник скаржника підтримав скаргу та просив її задовольнити, представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.10.2008 р. між ТОВ "Перша лізингова компанія" (лізингодавець) та ЗАТ "КАЗИНО "ПРЕМ'ЄР ПАЛАЦ" (лізингоодержувач) укладено Лізингову угоду № FL-0451-08-KY (далі - Угода, а.с.13-24), за умовами якої відповідач отримав в фінансовий лізинг транспортний засіб зазначений в Додатку 1 до Угоди - автомобіль TOYOTA Camry 3.5 Premium А/Т.

Пунктами 2.1 п.2 Угоди сторони визначили, що транспортний засіб вважається взятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця з моменту підписання Акту прийому-передачі.

На виконання умов Угоди 06.11.2008р. сторонами підписано Акт прийому-передачі автомобіля марки TOYOTA Camry 3.5 Premium A/T, 2008 року випуску, державний номер АА5026НХ, кузов JTNBK40K003043176 (далі Автомобіль), зареєстрований власник ТОВ "Перша лізингова Компанія", Свідоцтво про державну реєстрацію ААС409880 (а.с.36).

Згідно з п.п. 8.1 п. 8 Угоди сторони визначили, що лізингоодержувач сплачує лізинодавцеві щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, і дані платежі мають бути сплачені протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків - фактур, згідно з лізинговим протоколом (Додатком 1).

Підпунктом 8.2. Угоди сторони визначили, що лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання Лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до іноземної валюти визначеної в Додатку 1, на дату виставлення такого рахунку.

Згідно з Додатком № 1-ТО-03528-0-08-60 від 24 жовтня 2008 року - Лізинговий протокол, Додатком № 1-ТО-03528-0-08-60 від 06 листопада 2008 року - Угода про зміну лізингових платежів (Поправка 1), було встановлено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинні сплачуватись Відповідачем за Автомобіль.

Відповідно до п. 6 Лізингових протоколів сторони визначили графік Лізингових платежів та встановили, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до долару США на дату виставлення такого рахунку.

У п.п.8.1.b пункту 8 Угоди передбачено, що щомісячні лізингові та будь-які інші належні до сплати платежі, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур згідно з Лізинговим протоколом.

Відповідно до п. 1.3 Акту прийому - передачі від 06.11.2008р. на момент отримання транспортного засобу показники спідометру становлять 27 км.

Згідно з до п.п. 3.6. п. 3 Угоди, у разі перевищення максимального загального пробігу зазначеного у Додатку 1 до Угоди Лізингоодержувач здійснює на вимогу Лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який вираховується за зазначеною у Додатку 1 ставкою.

Пунктами п.п. 3.1. п. 3 Додатку 1-ТО-ОЗ528-0-08-60 від 24 жовтня 2008 року (далі Лізинговий протокол), визначено, що максимальний загальний пробіг на час дії цієї Угоди 100 000 (сто тисяч) кілометрів, незалежно від кілометрів, пройдених в окремий рік чи місяць. У випадку, якщо ця Угода розірвана раніше, загальний пробіг необхідно обчислювати щомісячно і тому, максимальний загальний пробіг повинен становити 1 666 кілометрів за місяць.

Відповідно до п.п.3.2. п. 3 Лізингового протоколу, компенсація за перевищення норми кілометрів становить 1,00 грн. за кожний кілометр, що перевищує максимальний загальний пробіг.

У відповідності до п.4 Додатку 2 до Угоди - Акту прийому-передачі від 06.11.2008 плановою датою повернення Автомобіля сторони визначили 05.11.2013.

В матеріалах справи наявний лист (вих. № 52-04 від 27.04.2012) відповідача, яким він повідомив позивача про припинення дії Лізингової угоди № FL-0451-08-KY від 24.10.2008 та повернення транспортного засобу.

21.05.2012р. предмет лізингу згідно з Актом повернення від 21.05.2012р. повернуто позивачу.

В матеріалах справи також містяться рахунки-фактури ПЛ-0004750 від 18.05.2012 на суму 9 830,73 грн., № ПЛ-0005568 від 12.06.2012 на суму 58 812,00 грн., виставлені позивачем відповідачу для сплати заборгованості з лізингових платежів та платежу за надмірний пробіг транспортного засобу.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших належних до сплати платежів згідно лізинговою угодою № FL-0451-08-KY від 24.10.2008, заборгувавши позивачеві загалом 68 642,73 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 9 830,73 грн. - основного боргу (заборгованості за лізинговими платежами) та 58 812,00 грн. - заборгованості зі сплати платежу за надмірний пробіг.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Укладена між сторонами угода за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 ЦК України, ст. 292 ГК України, а також Закону України «Про фінансовий лізинг».

Вказану угоду (з урахуванням додатків до нього) підписано та скріплено печатками сторін, а тому він є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що умови договору є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським, визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, як то передача об'єкту лізингу відповідачу, підтверджується відповідним Актом прийому-передачі від 06.11.2008р. (а.с.36) та не заперечується відповідачем.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 6 Лізингових протоколів сторони визначили графік Лізингових платежів та встановили, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до Долару США на дату виставлення такого рахунку.

В п.п.8.1.b пункту 8 Угоди передбачено, що щомісячні лізингові та будь-які інші належні до сплати платежі, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур згідно з Лізинговим протоколом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до п.п. 3.6. п. 3 Угоди, у разі перевищення максимального загального пробігу зазначеного у Додатку 1 до Угоди Лізингоодержувач здійснює на вимогу Лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який вираховується за зазначеною у Додатку 1 ставкою.

Відповідно до п.п. 3.1. п. 3 Додатку 1-ТО-ОЗ528-0-08-60 від 24 жовтня 2008 року (далі Лізинговий протокол), максимальний загальний пробіг на час дії цієї Угоди 100 000 (сто тисяч) кілометрів, незалежно від кілометрів, пройдених в окремий рік чи місяць. У випадку, якщо ця Угода розірвана раніше, загальний пробіг необхідно обчислювати щомісячно і тому, максимальний загальний пробіг повинен становити 1 666 кілометрів за місяць.

Відповідно до п.п.3.2. п. 3 Лізингового протоколу, компенсація за перевищення норми кілометрів становить 1,00 грн. за кожний кілометр, що перевищує максимальний загальний пробіг.

Факт надмірного пробігу транспортного засобу зокрема підтверджується показниками спідометра автомобіля, зафіксованими в додатку 4/1 до Угоди - Акті повернення від 21.05.2012р., які становлять на момент повернення транспортного засобу позивачу - 128811 км.

Судом встановлено, що 15.08.2012р. позивачем надіслано відповідачу вимогу про виконання обов'язків з оплати заборгованості та відповідні рахунки-фактури

№ ПЛ-0004750 від 18.05.2012 на суму 9 830,73 грн., № ПЛ-0005568 від 12.06.2012 на суму 58 812,00 грн. (а.с.38-41). Зазначені рахунки відповідач повинен був сплатити в якості лізингового платежу та платежу за надмірний пробіг транспортного засобу.

Доказів виконання зазначеної вимоги позивача, як і доказів сплати за виставленими рахунками відповідачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем нараховано 9 830,73 грн. - сума лізингового платежу за весь травень місяць згідно з погодженим сторонами Графіком, проте вказана вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки позивач при розрахунку не врахував того факту, що у фактичному користуванні предмет лізингу перебував у відповідача лише до 21.05.2012р. - моменту передачі відповідачем позивачу предмету лізингу згідно з підписаним Актом прийому-передачі. Отже, вказаний платіж має нараховуватися лише за час фактичного користування предметом лізингу відповідачем, а тому, колегія суддів погоджується з правомірністю здійсненого судом першої інстанції перерахунку основної суми заборгованості зі сплати лізингового платежу, та вважає, що обґрунтованою є вимога про стягнення за 21 день травня місяця 2012р., яка складає 6 659,53 грн., а не за весь місяць, як помилково вважає позивач.

Отже, в цій частині, позов є обґрунтованим частково у сумі 6 659,53 грн.

Крім того, з урахуванням умов Угоди (в тому числі додатків до неї) та викладених вище норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 58 812 грн. заборгованості зі сплати платежу за надмірний пробіг. Розрахунок вказаної суми є арифметично вірним та здійснений позивачем у відповідності до умов укладеної Угоди та додатків до неї. У зв'язку з цим, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування суми основного боргу та стягнення платежів за надмірний пробіг автомобіля, не ґрунтуються на встановлених обставинах справи і наявних у ній доказах, та не спростовують правильності висновків, викладених судом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. у справі № 5011-7/12151-2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем'єр Палац» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. у справі № 5011-7/12151-2012 без змін.

2. Матеріали справи № 5011-7/12151-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г

Повний текст складено та підписано 28.12.2012р.