Постанова

від 11.12.2012 по справі 1170/2а-4028/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія Справа № 1170/2а-4028/12

Категорія статобліку - 8.2.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення від 30.07.2012 р. №0000680222, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2011 року Приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить: скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 30.07.2012 р. №0000680222 про порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 304333,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість та по взаємовідносинах із ТОВ «Зернопостач Т» (код 32040222) за квітень 2012 року. В результаті чого складено акт перевірки від 18.07.2012 року №69/22-2/31146251 (далі -акт перевірки).

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.07.2012 р. №0000680222, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 304333 грн. (далі: оскаржуване податкове повідомлення -рішення).

Позивач зазначає, що на думку перевіряючого, позивачем порушено п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ за квітень 2012 року на суму 304 333,00 грн.

Позивач вважає, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем з його контрагентом угод ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь -які первинні господарсько -бухгалтерські документи.

Позивач не згоден із оскаржуваним податковим повідомленням -рішенням та з висновками, викладеними в акті перевірки, у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача Іванов С.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Скрипник О.М. в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених в письмових запереченнях на позов (а.с. 88 - 89).

Відповідач зазначає, що в ході податкової перевірки встановлено нікчемність правочинів по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Зернопостач -Т»з огляду на те, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На думку відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Зернопостач -Т» на загальну суму ПДВ 357230,23 грн., а також безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 357230,23 грн., у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 304333 грн.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що Приватне акціонерне товариство «Креатив»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06.10.2000 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 1 444 20 0000 001262 (а.с. 26). Відповідно до довідки АА №562454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач є юридичною особою (а.с. 27). Відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва серія НБ №352259 №100342139 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 28).

18.06.2012 року посадовою особою відповідача на адресу позивача було направлено запит вих. №9701/10/22-2 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносин з ТОВ «Зернопостач Т»за квітень 2012 року (а.с. 97).

04.07.2012 р. позивачем було надано відповідь на запит відповідача (а.с. 98).

16.07.2012 р. позивачу було направлено повідомлення вих. №287/10/22-2 про запрошення до Кіровоградської ОДПІ на 18.07.2012 р. о 16 год. 00 хв. для надання пояснень з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Зернопостач Т»за квітень 2012 р. (а.с. 93). Також позивача повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується відповідним повідомленням відповідача від 16.07.2012 р. №124/22-2 (а.с. 94).

З 17.07.2012 р. по 18.07.2012 р. посадовою особою відповідача, на підставі наказу відповідача від 16.07.2012 р. №862 (а.с. 91), було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопостач Т»за квітень 2012 р. В результаті чого було складено відповідний акт перевірки від 18.07.2012 р. №69/22-2/31146251 (далі - акт перевірки) (а.с. 11 - 24).

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ «Креатив»з ТОВ «Зернопостач Т»в квітні 2012 року; - п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ (ряд. 19 декларації з ПДВ) за квітень 2012 року на суму 304333 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення форми «В4»від 30 липня 2012 року №0000680222, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 304333 грн. (а.с. 25).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Як встановлено з матеріалів справи, безпосереднім контрагентом позивача було ТОВ "Зернопостач - Т", яке зареєстроване Кіровоградською районною державною адміністрацію Кіровоградської області 27.06.2001 року, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР (а.с. 64). Відповідно до наказу від 12.07.2011 року №1 директором ТОВ «Зернопостач -Т»з 12.07.2011 року призначено ОСОБА_3 (а.с. 63). Згідно довідки АА№018621 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач є юридичною особою (а.с. 60). Відповідно до довідки від 20.07.2011 р. №2853/29-0, ТОВ "Зернопостач - Т" взяте на облік до Кіровоградської ДПІ, як платник податків (а.с. 61). Крім того, в матеріалах справи є свідоцтва НБ №352370, №200011831, які підтверджують, що ТОВ "Зернопостач - Т" є платником податку на додану вартість (а.с. 62).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Зернопостач - Т", представником позивача до суду надано: договір поставки №853/П, укладений між ПАТ «Креатив»(Покупець) та ТОВ «Зернопостач - Т»(Продавець) про поставку соняшнику урожаю 2011 року. Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 даного договору, кількість товару, що поставляється 600 тонн плюс мінус 10 %. Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 даного договору, ціна товару з показниками якості складає 4150,00 грн. за одну тону, в тому числі ПДВ (а.с. 29 -32).

На підтвердження фактичного виконання договору від 01.12.2008 р. №01/12/АР позивачем до суду надано наступні підтверджуючі документи: реєстри накладних на прийняття зерна якості кожної партії (а.с. 33, 39, 44, 53 -54); товарно - транспортні накладні (а.с. 34, 36, 38, 40 -41, 43, 46 -48, 50, 52, 55); контрольні талони (а.с. 35, 37, 42, 45, 49, 51); накладну від 10.04.2012 р. №10 на поставку насіння соняшника в кількості 143,530 т., в загальній сумі з ПДВ 595 649,50 грн. (а.с. 56); податкову накладну від 09.04.2012 року №1, згідно якої загальна сума, що підлягає сплаті з ПДВ 1 826 000,00 грн. (а.с. 57); платіжне доручення від 09.04.2012 року №155 на суму 1826000,00 грн. (а.с. 58), складські квитанції на зерно від 10.04.2012 року №481, №482 (а.с. 59).

З наданих до справи доказів вбачається, що описані судом первинні документи належним чином складені, а тому підтверджують фактичне виконання договору, що укладений між позивачем та його контрагентом. ТОВ "Зернопостач - Т" на момент виконання своїх зобов'язань за договором, було належним чином зареєстровано, як суб'єкт господарської діяльності.

Наведені доводи свідчать про реальне вчинення господарських операцій щодо виконання сторонами договору поставки.

З приводу наданих відповідачем до суду доказів, на підтвердження доводів, викладених в запереченнях на позов, суд зазначає наступне.

Відповідачем було надано до суду акт від 09.07.2012 року №430/1520/32040222 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Зернопостач -Т», код за ЄДРПОУ -32040222 з питань повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2012 року (а.с. 107 - 112).

В даному акті зазначено, зокрема, що ТОВ «Зернопостач -Т»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Зернопостач -Т»на загальну суму ПДВ 357230,23 грн., а також ТОВ «Зернопостач -Т», безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 44256,83 грн.

Такий висновок базується на висновку працівників ГВПМ Кіровоградської ОДПІ від 02.07.2012 р. №866/07-5023 про відсутність фіктивності та про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Зернопостач -Т».

Суд зауважує, що при проведенні перевірки жодні первинні документи ТОВ «Зернопостач -Т»не досліджувалися, що вбачається із змісту акта від 09.07.2012 року №430/1520/32040222.

За наведених обставин суд вважає, що відповідачем в установленому порядку не доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом ТОВ «Зернопостач -Т», внаслідок чого податковий кредит слід вважати таким, що сформований позивачем правомірно.

З огляду на встановлення судом реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Зернопостач -Т», на думку суду, відповідач неправомірно зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 304333 грн., на підставі оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов суд вважає, що відповідачем у ході судового розгляду справи не були підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки та доводи, наведені в письмових запереченнях на позов, внаслідок чого відповідачем не було доведено законність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, прийнятого ним за наслідками проведеної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 30.07.2012 р. №0000680222 було винесене відповідачем не на підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його слід скасувати.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем при поданні до суду позову був сплачений судовий збір в сумі 2146 грн., який слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69 - 71, 94, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 30.07.2012 р. №0000680222.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Креатив» здійснені ним документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору в сумі 2146 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.12.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко