Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а-1870/8469/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8469/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012р. №0002711701/48652, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 9218грн. 75коп. та від 05.10.2012р. №0002711701/48657, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 18,00грн.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного на момент перевірки законодавства, в той час як згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмічає, що фактично сума податку на додану вартість в розмірі 2164,00 грн. не була занижена, оскільки дана сума була включена позивачем до складу податкових зобов'язань січня 2010р., крім того, з урахуванням норм ст. 50 Податкового кодексу України 12.10.2012р. подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за січень 2010 року.

Також наголошує, що відповідачем протиправно занижено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 5529,00 грн. по операції з ТОВ «Дніпро - Бріг» (код ЄДРПОУ - 36574373, м. Дніпропетровськ). Стверджує, що господарські операції з придбання матеріалів у ТОВ «Дніпро - Бріг» були належним чином оформлені документами первинного обліку, які відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають всі обов'язкові реквізити, а це накладна, податкова накладна, рахунок на оплату, платіжне доручення про перерахування коштів. В подальшому отримані позивачем матеріали використані у господарській діяльності.

Тому просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав письмове заперечення (а.с.88-90). В обґрунтування своєї позиції відмічає, що в січні 2010 року ФОП ОСОБА_3 не включила до складу податкового зобов'язання суму податку на додану вартість в розмірі 2164,00 грн., що виникло в результаті реалізованих товарів, робіт, послуг ТОВ «УК.АЗ. - Дружба» (код СДРПОУ 35906971), що призвело до розбіжності в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (АРМ «Контрагенти») по податковому зобов'язанню за січень 2010р. на суму податку на додану вартість 2164,00 грн.

В ході перевірки також встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010р. в сумі 5529грн. 24коп., у зв'язку з тим, що не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальників ТОВ «Дніпро-Бріг». У податковій накладній у графі «місце знаходження продавця», зазначена адреса, яка не відповідає даним платника податку. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів до СПД ФО ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договору купівлі-продажу, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах відповідають чинному законодавству України та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.88-90), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особо-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), взята на податковий облік 16.11.2004р., зареєстрована платником податку на додану вартість, про що зазначено в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.09.2012р. №2949/17-1016/2891810847/158 (а.с.8).

У період з 13.08.2012р. тривалістю 5 робочих днів спеціалістами ДПІ у м. Сумах була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. та з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., в ході якої було виявлено допущення порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі по тексту постанови - чинного на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого було донараховано до бюджету податку на додану вартість за січень та серпень 2010р. на суму 7375грн. та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2010р. на суму 18грн.

За насідками вказаної перевірки, результати якої були зафіксовані в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.09.2012р. №2949/17-1016/2891810847/158 (а.с.8-13), ДПІ у м. Сумах 05.10.2012р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002701701/48652, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 9218грн. 75коп., в тому числі за основним платежем - 7375грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1843грн. 75коп. (а.с.14)

- №0002711701/48657, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010р. в сумі 18,00грн. (а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2012р. №0002711701/48657, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010р. в сумі 18,00грн., а також від 05.10.2012р. №0002701701/48652 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2146грн. та штрафних фінансових санкцій в сумі 536грн. 50коп. (а.с.16), суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки (а.с.9), підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень в цій частині стало встановлення в ході перевірки допущення ФОП ОСОБА_3 пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у не включенні позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень 2010р. (а.с.34) податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба» в розмірі 2164грн. За даною операцією позивачем в січні 2010р. було реалізовано отвод підприємству - ТОВ «УК.АЗ-Дружба», про що виписані податкова накладна на загальну суму 12984грн. 10коп. (в т.ч. ПДВ - 2164грн. 02коп.), видаткова накладна (а.с.31,32), товар був отриманий згідно довіреності (а.с.33) та оплачений 19.01.2010р. (а.с.30).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення якого виявлено в ході перевірки, об'єктом оподаткування є операції платників податку серед іншого з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податковий орган вважає, що на порушення вказаних норм відповідачем не було відображено зобов'язання по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба» та відповідно завищено від'ємне значення на суму 18грн. Разом з тим, вказані висновки спростовуються наявною в матеріалах справи податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2010р. (а.с.34зворот), у додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», розділі 1 «Податкові зобов'язання» в рядку «Інші» якої, значиться сума зобов'язання задекларованого позивачем по вказаній операції в розмірі 2164грн. 02коп. При цьому загальна сума зобов'язань, задекларована позивачем в січні 2010р. складала 3260,00грн. з урахуванням 2164грн. (по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба»), вказана сума не змінилась і під час подачі позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за січень 2010р. (а.с.38), лише у розділі 1 «Податкові зобов'язання» сума 2164грн.02коп. була зазначена окремо із вказанням коду платника податку-покупця.

Відповідач стверджує, що зазначення 2164грн.02коп. у додатку №5, розділі 1 «Податкові зобов'язання» в рядку «Інші» не може розцінюватись як доказ відображення зобов'язання по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба», оскільки в графі «Інші» можуть відображатись лише зобов'язання, які складають незначні суми, в той час як сума зобов'язання в розмірі 2164грн. по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба» мала б бути відображена окремо із зазначенням коду платника-покупця. А оскільки ФОП ОСОБА_3 вказана сума окремо не зазначена, ДПІ у м. Сумах робить висновок, що позивачем дана сума не задекларована.

Однак, суд не може погодитись з таким твердженням посадових осіб податкового органу, оскільки згідно п.3.4 розділу 3, пп.4.2 розділу 4 та пп.5.3.1 п.5.3 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», чинного на час подачі декларації з податку на додану вартість за січень 2010р., платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)).

У рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

Як вбачається з декларації (а.с.34,91-92), позивачем у відповідності до вказаних норм Порядку згідно приписів пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у рядку 1 було відображено суму зобов'язання 3260грн., яка згідно додатку №5 до декларації включала в себе суму 2164грн.02коп. по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба». Доводи відповідача, що сума, відображена позивачем у додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», розділі 1 «Податкові зобов'язання» в рядку «Інші», включала в себе суми по операціям з неплатниками податку, неідентифікованими особами, або по операціями з незначними сумами податку, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Представник позивача заперечує вказаний факт та відмічає, що таких операцій з іншими покупцями у позивачки в січні 2010р. були відсутні.

При цьому суд відмічає, що згідно пп.85.8, 85.4, 85.6, 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пп.85.4, 85.6, 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України).

Разом з тим на підтвердження своїх доводів про те, що сума, відображена позивачем у додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», розділі 1 «Податкові зобов'язання» в рядку «Інші», включала в себе суми по операціям з неплатниками податку, неідентифікованими особами, або по операціями з незначними сумами податку, відповідачем для співставлення та підтвердження своєї позиції, всупереч вимог ст.71 КАС України, не надано в судове засідання копії відповідних документів, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з пояснень представника ДПІ у м. Сумах.

А тому, на переконання суду, не знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про заниження ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання по операції з ТОВ «УК.АЗ-Дружба», сума податку на додану вартість - 2164грн. знайшла своє відображення у податковій звітності платника податку за січень 2010р., у зв'язку з чим, позивачем правомірно відображено і від'ємне значення з податку на додану вартість 18грн. (а.с.92), враховуючи вказане, застосування санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2012р. №0002701701/48652 на суму 536грн. 50коп. також є безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2012р. №0002711701/48657 та від 05.10.2012р. №0002701701/48652 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання в розмірі 2146грн. та штрафних фінансових санкцій в сумі 536грн. 50коп. суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не може погодитись з позицією позивача в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.10.2012р. №0002701701/48652 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 5229грн. 24коп. та нарахування санкцій в розмірі 1307грн.25коп. (а.с.16).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість по операції з ТОВ «Дніпро-Бріг» в сумі 5529грн. 24коп. На підтвердження здійснення вказаної операції позивачем надано копії податкової накладної від 02.08.2010р. №020811 (а.с.28) на загальну суму 33175грн. 46коп. (в т.ч. ПДВ 5529грн.24коп.), видаткової накладної (а.с.27), копії технічного паспорту на транспортний засіб (а.с.25), страхового полісу (а.с.26), виписку банку (а.с.29), а також видаткові, податкові накладні, довіреності щодо реалізації товару (а.с.45-87).

Позивач стверджує, що господарські операції з придбання матеріалів у ТОВ «Дніпро - Бріг» були належним чином оформлені документами первинного обліку, які відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають всі обов'язкові реквізити.

В той же час на порушення ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова накладна №020811 від 02.08.2010р. (а.с.28) не місить посаду особи підприємства-продавця, відповідальної за здійснення господарської операції, дана податкова накладна містить посилання на договір №1 від 01.07.2010р., який фактично не складався, оскільки він не був наданий ні під час перевірки, ні в судове засідання, та згідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України вважається таким, що був відсутній. Тобто податкова накладна містить посилання на недостовірні дані, що не може у повному обсязі, на переконання суду, відображати зміст господарської операції.

Крім того, згідно п.7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В той же час у вказаній податковій накладній зазначено адреса ТОВ «Дніпро-Бріг» як 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15,кв.24, в той час як згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (а.с.117), дане підприємство станом на момент вчинення операції з позивачем вже чотири місяці як мало іншу юридичну адресу - м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47.

Вказане вище свідчить про оформлення даної податкової накладної з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому варто відмітити, що відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Системно аналізуючи вказані норми, суд, враховуючи оформлення податкової накладної з рядом порушень норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону України «Про податок на додану вартість», приходить до висновку, що вказана податкова накладна не може підтверджувати здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Дніпро-Бріг».

Позивач стверджує, що товар, придбаний від ТОВ «Дніпро-Бріг», був транспортований власним транспортом позивачем, однак, ФОП ОСОБА_3 письмового договору, який повинен був бути в наявності, згідно податкової накладної (а.с.28), та відображати умови поставки, ні на перевірку, ні в судове засідання позивачем не надано. Страховий поліс та технічний паспорт на транспортний засіб (а.с.25,26) не можуть бути належними доказами транспортування придбаного у ТОВ «Дніпро-Бріг» товару позивачем. Крім того, згідно видаткової накладної №02/08-11 від 02.08.2012р. підставою для передачі товару повинен був бути акт №02/08-11 від 02.08.2012р., що є додатком до видаткової накладної (а.с.27), однак, такого акта позивачем ні на перевірку, ні в судове засідання не надавався, та представник позивача відмічав, що такий акт не складався.

Згідно акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпро-Бріг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за відповідні періоди 2010р. від 24.01.2011р. №86/23-5/36574373 (а.с.104-116) в ході перевірки також не було підтверджено факту передачі товарів від ТОВ «Дніпро-Бріг» до покупців (а.с.114).

Таким чином, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення операцій щодо придбання позивачем товару від ТОВ «Дніпро-Бріг», документи, які б фіксували реальність операції, на переконання суду, не були надані, що, заперечує факт реального виконання угоди і її товарний характер. Копії видаткових, податкових накладних та довіреності (а.с.45-87) надані позивачем як доказ реалізації товару, придбаного від ТОВ «Дніпро-Бріг», на переконання суду, не можуть спростувати викладене та підтвердити, що реалізований позивачем товар був придбаний саме від ТОВ «Дніпро-Бріг».

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Сумах правомірно було встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту по операції з ТОВ «Дніпро-Бріг» в розмірі 5529,00грн.

Що стосується нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1307грн. 25коп. (а.с.16), суд зазначає, що враховуючи, що в судовому засіданні не було спростовано факт заниження позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 5529,00грн, застосування санкцій в даному випадку згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, є правомірним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012року за №0002701701/48652 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 5229грн. та нарахування санкцій в розмірі 1307грн.25коп. прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, Закону України «Про податок на додану вартість», є обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Згідно ст. 94 КАС України вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 27грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 05.10.2012р. №0002711701/48657, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2010р. в розмірі 18грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 05.10.2012р. №0002701701/48652 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2682грн. 50коп., в тому числі основного платежу в сумі 2146грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 536грн. 50коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 27грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 19.11.2012року.