Постанова

від 25.12.2012 по справі 5024/388/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5024/388/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Лисенко В.А., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №1013 від 24.12.2012р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Коновалов Д.Г. - за довіреністю,

від відповідача -ОСОБА_2 -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області від 04 вересня 2012 року

у справі № 5024/388/2012

за позовом Голопристанської районної спілки споживчих товариств,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

У березні 2012 року Голопристанська районна спілка споживчих товариств (далі-позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_3 (далі-відповідач) про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складається з таких будівель та споруд: магазин (літера „А" загальною площею 192,00 кв.м) та склад-магазин (літера „Г" загальною площею 91,9 кв.м) на підставі ст.388 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані неможливістю вчинення державної реєстрації вищевказаного майна за Голопристанською районною спілкою споживчих товариств у зв'язку з тим, що на даний час спірне майно зареєстроване за відповідачем та перебуває у його володінні.

У позовній заяві зазначено, що спірне майно було придбане ОСОБА_4 на прилюдних торгах. Право власності на спірне майно було зареєстроване ОСОБА_4 на підставі судових актів, які потім були скасовані.

У подальшому ОСОБА_4 продав спірні об'єкти нерухомості ОСОБА_5, який у свою чергу перепродав їх відповідачу у справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване наступним.

Власником спірного нерухомого майна є позивач і воно вибуло з його володіння не з його волі, а у зв'язку з прийняттям третейським судом неправомірного рішення, яке в подальшому було скасоване.

Продаж ОСОБА_3 спірного майна за нотаріально посвідченим договором не є передбаченим ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України випадком, який виключає можливість витребування власником майна від добросовісного набувача, оскільки майно було лише зареєстроване за відповідачем, а не набуте ним в порядку виконання судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду ФОП ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Договір купівлі-продажу від 19.05.2005р. спірного майна між радгосп-робкоопом „Круглоозерський" та Голопристанською райспоживспілкою є неукладеним і не породжує для сторін тих цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких він був спрямований.

Відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-ІV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. В даному випадку право власності на спірне майно за позивачем не зареєстроване.

Аналогічна справа з приводу спірного майна вже була предметом розгляду господарського суду Херсонської області ( справа №5024/698/2011). В цій справі судом встановлено, що оскільки майно було реалізоване в порядку виконання судового рішення, то воно не може бути витребувано незалежно від того чи вибуло воно з володіння за волею, чи поза волею власника.

Законність прилюдних торгів з продажу арештованого майна встановлена рішенням господарського суду Херсонської області від 21.02.2008р. при розгляді справи №13/132-ПН-06.

Голопристанська районна спілка споживчих товариств подала відзив на апеляційну скаргу, та доповнення до відзиву в яких зазначила, що оскаржене рішення є законним, обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.2005р. був зареєстрований належним чином, судовими рішеннями було встановлено, що акт про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником ДВС Голопристанського РУЮ 26.12.2006р. не створив юридичних наслідків, а ПП ОСОБА_4 відмовлено у визнанні за ним права власності на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.05.2005 року між радгосп-робкоопом „Круглоозерський" та Голопристанською районною спілкою споживчих товариств був укладений договір купівлі-продажу магазину, загальною площею 192,0 кв.м., позначено літ. „А" та складу магазину, загальною площею 91,9 кв.м., позначено літ. „Г".

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1194.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 26.07.2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28.11.2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_7 до радгоспу-робкоопу „Круглоозерський", Голопристанської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.02.2009р. у справі №1/69-ПД-06 за позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до Радгоспу-робкоопу „Круглоозерський", Голопристанської районної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі-продажу від 19.05.2005 року недійсним, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2009р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 року постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року у справі №1/69-пд-06 залишено без змін.

Рішенням третейського суду від 27.06.2008р. визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право власності на будівлю магазину літера „А" загальною площею 192,00 кв.м та будівлю склад-магазину літера „Г" загальною площею 91,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення було зареєстровано право власності та наданий витяг про реєстрацію права власності нерухомого майна від 18.07.2008р. за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08.12.2010 року у справі №22ц-11921 вищенаведене рішення третейського суду від 27.06.2008р. скасоване.

Обґрунтовуючи позов Голопристанська районна спілка споживчих товариств посилалась на лист Голопристанського БТІ від 04.04.2011р. №81, відповідно до якого останній повідомив, що скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю магазину в АДРЕСА_1 неможливо, так як вищенаведене нерухоме майно не належить гр. ОСОБА_4, а відчужене гр. ОСОБА_5, пізніше відчужене гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2008 року.

Крім того, матеріали справи містять: копію нотаріально посвідченого та належним чином зареєстрованого договору купівлі-продажу від 04.09.2008р., відповідно до якого гр. ОСОБА_5 передав у власність спірні будівлі та споруди покупцю ОСОБА_3, витяг Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 09.09.2008р. про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2008 року.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, про що зазначали Верховний Суд України у постанові №07/034 від 30.01.2007р. у справі №1/138-14/318-9/273 та Вищий господарський суд України у постанові по справі №20-2/149 від 20.07.2005р. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

Власником спірного нерухомого майна є позивач і воно вибуло з його володіння не з його волі, а у зв'язку з прийняттям третейським судом неправомірного рішення, яке в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції, відповідач безпідставно займає дані приміщення, тобто обмежує і порушує права позивача, як власника нерухомого майна, тому позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню.

Оформлене право власності на спірне нерухоме майно на підставі скасованого рішення третейського суду не впливає на можливість позивача витребувати вказане нерухоме майно у відповідача.

Оформлення права власності відповідача на зазначене майно свідчить лише про набуття ним цього майна як добросовісним набувачем, але ніяким чином не спростовує факт вибуття цього майна із володіння позивача, як власника поза його волею. Крім того, продаж ОСОБА_3 спірного майна за нотаріально посвідченим договором не є передбаченим ч.2 ст.388 ЦК України випадком, який виключає можливість витребування власником майна від добросовісного набувача, оскільки майно було лише зареєстроване за відповідачем, а не набуте ним в порядку виконання судового рішення.

Оскільки майно може бути витребуване згідно положень ст.388 ЦК України від відповідача, тому право власності на це майно має бути зареєстровано за позивачем, не дивлячись на те, що відповідач є добросовісним набувачем майна. Майно, що належить позивачу, було визнано власністю інших осіб та зареєстроване у підприємстві БТІ за іншими особами, що свідчить про оспорювання права позивача та необхідність захисту такого права згідно положень ст.392 ЦК України.

Наявний у матеріалах справи договір позики та іпотеки від 16.12.2008р. та витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек не може свідчить на користь правової позиції відповідача з врахуванням вищенаведеного, крім того, ОСОБА_3 є лише іпотекодавцем, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2008 року.

Судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Спірне майно було придбане відповідачем згідно договору купівлі-продажу у гр.ОСОБА_5

ОСОБА_5 у свою чергу придбав це майно на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_8, а останній придбав спірні об'єкти нерухомості на прилюдних торгах.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.02.2008р. у справі №13/132-ПН-06 Голопристанській районній спілці споживчих товариств відмовлено в позові про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколів №1 та №2 від 28 листопада 2005року з продажу арештованого нерухомого майна -будівлі магазину (літера А), складу-магазину (літера Г), про витребування якого заявлений позов у даній справі.

Якщо майно не може бути витребуване у особи, яка придбала його на прилюдних торгах, то, відповідно воно не може бути витребувано і в осіб, яким в подальшому це майно було продано.

За таких умов позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Такої ж позиції притримувався і Вищий господарський суд України при касаційному перегляді справи №5024/698/2011.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-ІV в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу спірного майна між радгосп-коопом „Круглоозерський" та Голопристанською райспоживспілкою речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягали обов'язковій державній реєстрації.

Закон встановлював, що зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація права власності на спірне майно за позивачем не проводилась, навпаки, як зазначив позивач, йому було відмовлено в державній реєстрації права власності у зв'язку з накладенням державною виконавчою службою арешту на це майно.

За таких обставин, на думку судової колегії, порушене право позивача не може бути відновлене шляхом віндикації.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04 вересня 2012 року у справі №5024/388/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Лисенко В.А.

Мишкіна М.А.