Постанова

від 28.03.2013 по справі 5024/388/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 5024/388/2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Дроботової Т.Б., розглянула касаційну скаргу Голопристанської районної спілки споживчих товариств (далі - Спілка) на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.12.12 у справі№ 5024/388/2012 господарського судуХерсонської області за позовомСпілки доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець) провитребування майна з чужого незаконного володіння.

В засіданні взяли участь представники :

- позивача:Коновалов Д.Г. (за дов. № 34 від 05.06.12); - відповідача: не з'явились.

Ухвалою від 06.03.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Яценко О.В. касаційна скарга Спілки була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.03.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 28.03.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 28.03.13 представники Підприємця не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 28.03.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Спілки.

У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відрядженні, розпорядженням від 27.03.13 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Данилова Т.Б.,

Дроботова Т.Б.

Про вказані обставини присутнього представника сторони повідомлено на початку судового засідання 28.03.13. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.03.13 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 04.09.12 господарського суду Херсонської області (суддя Грицай О.С.) позовні вимоги задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння Підприємця на користь Спілки нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у складі таких будівель та споруд: магазин (літера "А" загальною площею 192,00 м 2 ); склад-магазин (літера "Г" загальною площею 91,9 м 2 ).

Стягнуто з Підприємця на користь Спілки сплачений судовий збір в сумі 2 146,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що власником спірного нерухомого майна є Спілка і воно вибуло з її володіння не з її волі, а у зв'язку з прийняттям третейським судом неправомірного рішення, яке в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції, а тому Підприємець безпідставно займає дані приміщення, тобто обмежує і порушує права Спілки, як власника нерухомого майна.

Постановою від 25.12.12 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Будішевської Л.О., суддів - Лисенко В.А., Мишкіної М.А.) /з урахуванням ухвали від 04.02.13 про виправлення описки/ рішення від 04.09.12 господарського суду Херсонської області скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що державна реєстрація права власності на спірне майно за Спілкою не проводилась, натомість, як зазначено Спілкою, їй було відмовлено в державній реєстрації права власності у зв'язку з накладенням державною виконавчою службою арешту на спірне майно.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Спілка звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 216, 330, ч.ч. 1, 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 2 , 43 Господарського процесуального кодексу України.

Від Підприємця на адресу Вищого господарського суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу Спілки в якому Підприємець щодо доводів та вимог скаржника заперечує, та просить касаційну скаргу Спілки залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представника сторони, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 19.05.05 між радгосп-робкоопом "Круглоозерський", як продавцем та Спілкою, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу магазину (далі - Договір), загальною площею 192,0 м 2 (позначено літ. "А") та складу магазину, загальною площею 91,9 м 2 (позначено літ. "Г").

Відповідно до п. 3 зазначеного Договору його ціна складає 12 500,00 грн., які покупець сплатив продавцю в повному обсязі до підписання сторонами цього Договору, що підтверджується підписами сторін на такому Договорі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що даний Договір, був предметом оскарження. Так, рішенням від 26.07.06 апеляційного суду Херсонської області, залишеним без змін ухвалою від 28.11.07 апеляційного суду Кіровоградської області, у задоволенні позову ОСОБА_6 до радгоспу-робкоопу "Круглоозерський" та Спілки про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.

Разом з тим, встановлено, що рішенням від 12.02.09 господарського суду Херсонської області у справі № 1/69-ПД-06 за позовом приватного підприємця ОСОБА_7 до радгоспу-робкоопу "Круглоозерський" та Спілки про визнання Договору недійсним, залишеним без змін постановою від 17.06.09 Запорізького апеляційного господарського суду в задоволенні позову відмовлено. При цьому, постановою від 21.10.09 Вищого господарського суду України зазначену постанову від 17.06.09 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 1/69-пд-06 залишено без змін.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням третейського суду від 27.06.08 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 визнано право власності на будівлю магазину (літера "А"), загальною площею 192,00 м 2 та будівлю склад-магазину (літера "Г"), загальною площею 91,9 м 2 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1

На підставі цього рішення було зареєстровано право власності та наданий витяг про реєстрацію права власності нерухомого майна від 18.07.08 за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7

Разом з тим, встановлено, що ухвалою від 08.12.10 апеляційного суду Херсонської області у справі № 22ц-11921 вказане рішення третейського суду від 27.06.08 скасоване.

Обґрунтовуючи позов Спілка посилається на лист Голопристанського БТІ від 04.04.11 № 81, відповідно до якого останній повідомив, що скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю магазину в АДРЕСА_1 неможливо, оскільки вказане нерухоме майно не належить гр.ОСОБА_7, а відчужене гр.ОСОБА_8, та пізніше відчужене гр.ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.08.

При цьому, матеріали справи містять: копію нотаріально посвідченого та належним чином зареєстрованого договору купівлі-продажу від 04.09.08, відповідно до якого гр.ОСОБА_8 передав у власність спірні будівлі та споруди покупцю - ОСОБА_4; та витяг Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 09.09.08 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.08.

Отже, судами встановлено, що спірне майно було придбане Підприємцем згідно договору купівлі-продажу у гр.ОСОБА_8, який, у свою чергу, придбав це майно на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_9, а останній придбав спірні об'єкти нерухомості на прилюдних торгах.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що рішенням від 21.02.08 господарського суду Херсонської області у справі № 13/132-ПН-06 Спілці відмовлено в позові про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколів № 1 та № 2 від 28.11.05 з продажу арештованого нерухомого майна - будівлі магазину (літера А) та складу-магазину (літера Г), про витребування якого заявлений позов у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно не може бути витребуване у особи, яка придбала його на прилюдних торгах, то, відповідно воно не може бути витребувано і в осіб, яким в подальшому це майно було продано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу спірного майна між радгосп-робкоопом "Круглоозерський" та Спілкою) речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягали обов'язковій державній реєстрації. При цьому, такий закон встановлював, що зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація права власності на спірне майно за Спілкою не проводилась.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України в порядку приписів ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 17.10.11 у справі № 5002-8/5447-2010 згідно якої, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.

Разом з тим, у межах даного спору обставин відчуження майна за недійсним (нікчемним) правочином встановлено не було.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Спілкою в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що попередніми судовими інстанціями було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Голопристанської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Постанову від 25.12.12 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5024/388/2012 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова Т.Дроботова