Постанова

від 08.11.2012 по справі 2а-2046/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р. Справа № 2а-2046/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Марченко Д.Ю.

представника відповідача Бондар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-2046/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" (далі по тексту позивач, ТОВ "Строймонтажсервіс-3") звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000631800 від 13.12.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції надано не належну оцінку доказам наданих до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 14.06.2012 року по справі №2а-2046/12/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" (код ЄДРПОУ 33410112), зареєстровано Виконавчим Комітетом Харківської міської Ради народних депутатів 05.02.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 495342, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14801020000006452 та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

30.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Строймонтажсервис-3" щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 37190793) за січень, лютий, квітень та серпень 2010 року, ТОВ "Техно-Асавир" (код ЄДРПОУ 36457640) за серпень 2010 року, ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за грудень 2010 року, лютий - липень та вересень 2011 року, ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за січень та квітень 2011 року, ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за червень - вересень 2011року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №2290/18-015/23913269 від 01.12.2011 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті завищено податковий кредит на загальну суму 485207,00 грн., в тому числі в січні 2010 року на суму 835 грн., в лютому 2010 року на суму 5650, 00 грн., в квітні 2010 року на суму 1165, 00 грн., в серпні 2010 року на суму 76058,00 грн., в грудні 2010 року на суму 10988 грн., в січні 2011 року на суму 3167,00 грн., в лютому 2011 року на суму 8083, 00 грн., в березні 2011 року на суму 9937, 00 грн., в квітні 2011 року на суму 5888,00 грн., в травні 2011 року на суму 12837,00 грн., в червні 2011 року на суму 35552,00 грн., в липні 2011 року на суму 220439,00 грн., в серпні 2011 року на суму 28439,00 грн., в вересні 2011 року на суму 66169,00 грн. (т.1 а.с. 41-58).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення №0000631800 від 13.12.2011 року, яким ТОВ "Строймонтажсервис-3" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 690084,50 грн. в тому числі за основним платежем 485207,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 204877,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит у спірний період позивачем було сформовано на підставі господарських операцій з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 37190793), ТОВ "Техно-Асавир" (код ЄДРПОУ 36457640), ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611), ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549), ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055).

Так, між ТОВ "Строймонтажсервіс-3" та ТОВ "Тех-агроремпоставка" було укладені наступні правочини: договір №12/01-П від 12.01.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ "Тех-агроремпоставка" (продавець) зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (покупець) зважувальний термінал КОДА 111 (т.1 а.с. 137-138); договір №01/02-Б від 01.02.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ "Тех-агроремпоставка" (виконавець) зобов'язувалося виготовити для ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (замовник) накопичувальні бункери (т.1 а.с. 153); договір №01/04-Б від 01.04.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ "Тех-агроремпоставка" (виконавець) зобов'язувалося виготовити для ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (замовник) накопичувальний бункер (т.1 а.с.162); договір №06/08-П від 06.08.2010 року відповідно до умов якого ТОВ "Тех-агроремпоставка" (продавець) зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (покупець) постів кнопочних ЕМА8 (т.1 а.с.143 ); договір №03/08-11 від 03.08.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ " Тех-агроремпоставка" (продавець) зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (покупець) просівачки ( т.1 а.с. 146).

На виконання умов договору №12/01-П від 12.01.2010 року, договору №06/08-П від 06.08.2010 року та договору №03/08-11 від 03.08.2010 року ТОВ "Тех-агроремпоставка" позивачу було поставлено відповідну продукцію та виписані видаткові накладні №22/01 від 22.01.2010 на суму 5010,00 грн., №17/08 від 17.08.2010 на суму 12120,00 грн., №26/08 від 26.08.2010 на суму 204225,60 грн. (т.1 а.с. 140, 144).

Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: №22/01 від 22.01.2010 року, №22/02 від 22.02.2010 року, №17/08 від 17.08.2010 року та №26/08 від 26.08.2010 року (т. 2 а.с. 202-223). Отриманий товар позивачем оприбутковано за даними рахунку 281.

Крім того, ТОВ " Тех-агроремпоотавка" були виконані роботи, відповідно до умов договорів №01/02-Б від 01.02.2010 року та №01/04-Б від 01.04.2010 року про що складені акти прийому передачі виконаних робіт №01/02-Б від 01.02.2010 року на суму 33900 грн. та №01/04-Б від 28.04.2010 на суму 6988,80 грн. (т.1 а.с 152).

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару та наданих послуг були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПВП «СМС» відповідно до умов договору.

ТОВ "Тех-агроремпоставка" на відповідні партії поставленої продукції та в зв'язку з виконанням робіт, були виписані податкові накладні: №63 від 22.01.2010 року на суму 5010,00 грн., №328 від 22.02.2010 на суму 33900,00 грн., №1544 від 28.04.2010 року на суму 6988,80 грн., №4126 від 11.08.2010 року на суму 12120,00 грн., №4260 від 26.08.2010 року на суму 204225,60 грн.

Крім того, 10.07.2010 року між ТОВ "Строймонтажсервіс-3" та ТОВ "Техно-асавір" укладено договір №10/07-П0, відповідно до якого на роботи з виготовлення технологічних схем та специфікацій та виготовлення модулів програмного забезпечення відповідно до вимог зазначених в додатку №1 до Договору.

ТОВ "Техно-асавір" умови договору №10/07-П0 були виконані про що сторонами складено акти прийому-передачі виконаних робіт, а саме: №1 від 03.08.2010 року на суму 59400,00 грн., №2 від 16.08.2010 року на суму 57000,00 грн., №3 від 27.08.2010 року на суму 37500,00 грн., №4 від 30.08.2010 року на суму 27000,00 грн. та №5 від 31.08.2010 г. на суму 59100,00 грн. (т. 1 а.с. 101-120).

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ "Техно-асавір", в зв'язку з виготовленням модулів програмного забезпечення були виписані податкові накладні: №774 від 03.08.2010 року на суму 59400,00 грн., №811 від 16.08.2010 року на суму 57000,00 грн., № 840 від 27.08.2010 року на суму 37500,00 грн., №843 від 30.08.2010 року на суму 27000,00 грн. та №854 від 31.08.2010 року на суму 59100,00 грн.

В подальшому придбаний товар було реалізовано позивачем ПВГ « СМС» згідно договору №71 від 23.07.2010 року, №72 від 27.07.2010 року, №68 від 23.07.2010 року, №67 від 13.07.2010 року, №80/1 від 03.08.2010 року, №64 від 12.07.2010 року, №63 від 10.07.2010 року, №86 від 10.08.2010 року, №85 від 10.08.2010 року, №90 від 12.08.2010 року, №92 від 16.08.2010 року, №50 від 18.07.2010 року та №70 від 23.07.2010 (т. З, а.с. 163-201).

Також, між ТОВ "Строймонтажсервіс-3" та ТОВ "Промтехноопт" були укладені наступні договори поставки: №1/6-П від 01.06.2011 року, №7/6-П від 07.06.2011 року №10/6-ПО від 10.06.2011 року, №1/7-11Б від 01.07.2011 року, №2/7-П від 02.07.2011 року №14/7-П від 14.07.2011 року, №1/7-ПБ від 01.07.2011 року, №28/7-ИМ від 28.07.2011 року, №26/8-11 від 26.08.2011 року, №1/7-ПБ від 01.07.2011 року та №02/9-ПМ від 02.09.2011 року, відповідно до умов яких ТОВ «Промтехноопт» (продавець) зобов'язувалося передати у власність ТОВ "Строймонтажсервіс-3" (покупець) товари, зазначені в специфікаціях.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Промтехноопт» було поставлено позивачу товари відповідно до видаткових накладних: № 17/06 від 17.06.2011 року на суму 59982,00 грн., №24/06 від 24.06.2011 року на суму 33312,00 грн., № 24/06/2 від 24.06.2011 року на суму 26520,00 грн., № 04/07 від 04.07.2011 року на суму 313460,72 грн., № 05/07 від 05.07.2011 року на суму 165976,25 грн., № 06/07 від 06.07.2011 року на суму 180032,40 грн., № 07/07 від 07.07.2011 року на суму 140246,82 грн., № 08/07 від 08.07.2011 року на суму 114548.98 грн., № 11/07 від 11.07.2011 року на суму 228161,21 грн., № 18/07/1 від 18.07.2011 року на суму 69519,86 грн., № 18/07 від 18.07.2011 року на суму 5004,00 грн., № 07/07 від 07.07.2011 року на суму 24720.00 грн., №16/08 від 16.08.2011 року на суму 40710,00 грн., №22/08 від 22.08.2011 року на суму 84373,1 грн., №23/08 від 23.08.2011 року на суму 15360.00 грн., №30/08 від 30.08.2011 року на суму 30192,00 грн., № 01/09 від 01.09.2011 року на суму 114092,33 грн., №21/09 від 21.09.2011 року на суму 151837,15грн. та №427 від 09.09.2011 року на суму 57792.00 грн. ( т.2 а.с. 93-200, т.З а.с. 1-63). Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281.Крім того, ТОВ "Промтехноопт" були складені та видані позивачу податкові накладні: №501 від 17.06.2011 року на суму 59982,00 грн., №687 від 24.06.2011 року на суму 33312,00 грн., №688 від 24.06.2011 року на суму 26520,00 грн., №132 від 04.07.2011 року на суму 313460,72 грн., №218 від 05.07.2011 року на суму 165976,25 грн., №279 від 06.07.2011 року на суму 180032,40 грн., №315 від 07.07.2011 року на суму 140246,82грн., №351 від 08.07.2011 року на суму 1 14548,98 грн., №393 від 11.07.2011 року на суму 228161,21 грн., №590 від 18.07.2011 року на суму 69519,86 грн., №589 від 18.07.2011 року на суму 5004,00 грн., №325 від 07.07.2011 року на суму 24720,00 грн., №623 від 16.08.2011 року на суму 40710,00 грн., №785 від 22.08.2011 року на суму 84373.10 грн., №810 від 23.08.2011 року на суму 15360,00 грн., №952 від 30.08.2011 року на суму 30192,00 грн., № 72 від 01.09.2011 року на суму 114092,33 грн., №717 від 21.09.2011 року на суму 151837.15 грн. та №427 від 09.09.2011 на суму 57792,00 грн.

На підтвердження транспортування товарів позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні: №17/06 від 06.08.2011 року, №24 06 від 24.06.2011 року, №04/07 від 04.07.2011 року, №05/07 від 05.07.2011 року, №06/07 від 06.07.2011 року, №07/07 від 07.07.2011 року, №08/07 від 08.07.2011 року, №11/07 від 11.07.2011 року, №18/07 від 18.07.2011 року, №08/07 від 08.07.2011 року, №16/08 від 16.08.2011 року, №22/08 від 22.08.2011 року, №23/08 від 23.08.2011 року, №30/08 від 30.08.2011 року, №01/09 від 01.09.2011 року, №21/09 від 21.09.2011 року, №09/09 від 09.09.2011 року (т. 2. а.с. 202-223).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента в безготівковій формі.

В подальшому придбаний товар було реалізовано ПВП «СМС» згідно рахунку № 07/06 від 07.06.2011 року, рахунку № 10/06 від 10.06.2011 року, рахунку №02/07 від 02.07.11 року, рахунку 14/07 від 14.07.2011 року, рахунку №02/09 від 02.09.2011 року та рахунку №29/08 від 26.08.2011 року та ТОВ "Эпицентр-К" відповідно договору № 118510 від 12.05.2011.

Крім того, між ТОВ "Строймонтажсервіс-3" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" були укладені правочини: договір №5/11-М від 05.11.2010 року, №2/12-М від 02.12.2010року, №14/02-М від 14.02.2011 року, №03/03-М від 03.03.2011 року, №08/04-М від 08.04.2011 року, №31/03-М від 31.03.2011 року, №14/02-М від 14.02.2011 року, №03/06-М від 03.06.2011 року, №03/06-М від 03.06.2011 року, №02/09-М від 02.09.2011 року та №23/06-М від 23.06.2011 року щодо виконання робіт.

ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" умови зазначених договорів були виконані та сторонами складені акти прийому виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (т.1 а.с. 170-172, т. 2 а.с. 1-92). Крім того, ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" в зв'язку з виконанням робіт були складені та видані позивачу податкові накладні: № 18 від 30.12.2010 року на суму 10627,07 грн., № 172 від 02.12.2010 року на суму 26559,74 грн., № 157 від 28.02.2011 року на суму 48500,00 грн., № 186 від 30.03.2011 року на суму 59622,04 грн., №229 від 29.04.2011 року на суму 27330,00 грн., №12 від 05.05.2011 року на суму 59947,93 грн., №310 від 31.05.2011 року на суму 17071,89 грн., №226 від 29.06.2011 року на суму 31500,00 грн., №379 від 30.06.2011 року на суму 24000.00 грн., №229 від 24.06.2011 року на суму 38000,00 грн., №124 від 19.07.2011 року на суму 80962,58 грн., №86 від 09.09.2011 року на суму 5011.82 грн. та №227 від 26.09.2011 року на суму 68279,42 грн.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості робіт були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Крім того, між ТОВ "Строймонтажсервіс-3" та ТОВ "Промспец консалтинг" було укладено правочини, а саме договір № 11/01-Д від 11.01.2011 року щодо виготовлення пультів керування та договір поставки №3/12-11 від 03.12.2010 року (т.1 а.с. 121, 129-131).

На виконання договору поставки №3/12-11 від 03.12.2010 року ТОВ "Промспец консалтинг" поставлено позивачу товар відповідно до накладної №18/04 від 18.04.2011 року. Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 281.

Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортною накладною №18/04 від 18.04.2011 року (т.3 а.с. 204).

Також, ТОВ "Промспец консалтинг" на виконання умов договору № 11/01-Д від 11.01.2011 року було виготовлено та передано позивачу просіювач та сторонами складено акт виконаних робіт та акт прийому-передачі від 28.01.2011 року (т.1 а.с. 128,134).

Крім того, ТОВ "Промспец консалтинг" було складено та видано позивачу податкові накладні: № 524 від 28.01.2011 року на суму 19000,00 грн., №185 від 07.04.2011 року на суму 5000,00 грн., №263 від 13.04.2011 року на суму 3000,00 грн.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, що ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" на момент укладення договорів з позивачем та виконання зобов'язань були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками податку на додану вартість. Колегія суддів зазначає, що правочини були укладені право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

З огляду на фактичні обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання по спірним договорам як позивачем так і його контрагентами: ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" були виконані в повному обсязі та належним чином.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" і правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності первинних документів, що підтверджують правомірність віднесення сум до податкового кредиту та вважає, що документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, свідчать про реальність виконання правочинів, зміст (перелік), обсяг наданих товарів, робіт, послуг та їх вартість, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, відповідачем не доведено.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій, за якими були сформовані витрати і податковий кредит з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.

Отже, вищенаведені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків на момент виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181 від 21.12.2000 р., та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000631800 від 13.12.2011 року, такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду 14.06.2012 року по справі №2а-2046/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-2046/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000631800 від 13.12.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 13.11.2012 р.