Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-12/11701-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/11701-2012 11.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТМ»

Про стягнення 772 407,75 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Бедей Н.В. -представник (дов. № 201/08/11 від 20.08.2012)

Від відповідача Шапошнікова Т.Г. -представник (дов. № 11/12 від 07.11.2012)

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІК»заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТМ»про стягнення 772 407, 75 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №5011-12/11701-2012 та призначено розгляд справи на 11.09.2012.

Ухвалою від 11.09.2012 розгляд справи відкладено на 09.11.2012.

30.11.2012 до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано клопотання про зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні 30.11.2012 оголошено перерву до 11.12.2012.

В судовому засіданні 11.12.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.12.2012 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.04.2012 між позивачем - ТОВ "ІВІК", як виконавцем та відповідачем ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія "ТМ" як замовником було укладено Договір № 08/40-ПР, яки підписано представниками сторін і посвідчено печатками сторін, оригінал якого було дослвджено в судовому засіданні, належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Умовами вказаного договору сторони погодили, що відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобовязання: передати у власність замовника обладнання для монтажу систем вентиляції , кондиціонування та керування припливними установками. Виконати власними силами та матеріалами роботи з монтажу та пусконалагодження обладнання систем вентиляції , кондиціонування та керування припливними установками, у відповідності до вимог проектно кошторисної документації . Роботи виконуються на об'єкті замовника за адресою: вул. Черврноармійська, 55, м. Київ. ( 1.1, 1.3 договору)

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок розрахунків .

5.2.1. Відповідно до п. 3.2.1 сторони погодили, що замовник в рахунок оплати обладнання, а саме, припливно-витяжних агрегатів з - роторним рекуператором DV-80, перераховує Виконавцю грошові кошти у наступному порядку:

1. 310 000 (триста десять тисяч) грн.. 00 коп., крім того ПДВ 20%і - 62 000 (шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп., всього з ПДВ: 372 000 (триста сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп., протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Договору;

2. 142 000 гривень (сто сорок дві тисячі грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 28 400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., всього з ПДВ: 170 400 гривень (сто сімдесят тисяч чотириста грн. 00 коп. ), протягом 5 (п'яти) тижнів з моменту фактичної передачі обладнання замовнику.

3. 141 978 (сто сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 28395 (двадцять вісім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 60 коп., всього з ПДВ: 170 373 (сто сімдесят тисяч триста сімдесят три) грн. 60 коп., протягом 10 (десяти) тижнів з моменту фактичної передачі обладнання.

В матеріалах справи наявна накладна № 132 відповідно до якої відповідачем отримано обладнання 25.06.2012.

Заборгованість відповідача перед позивачем внаслідок не оплати обладнання становить 40 773,60

Відповідно до п. 3.2.2 замовник в якості передплати робіт і матеріалів, перераховує Виконавцю грошові кошти у розмірі: 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 50 000 п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., всього з ПДВ: 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп., протягом 5 п'яти) робочих днів з дати підписання Договору.

Пунктом 3.3 Договору визначено - поточні розрахунки за роботи та обладнання, порядок оплати якого окремо не визначений у Договорі, здійснюються Замовником відповідно до щомісячних актів виконаних робіт та накладних на передачу обладнання, протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Сторонами вказаних документів або на підставі одностороннього акту Виконавця згідно п. 5.7. Договору, з урахуванням коштів згідно п.3.2.2.

Позивачем відповідно до актів приймання виконаних робіт на користь відповідача виконано робіт на загальну суму 702 750,00грн (копії актів наявні в матеріалах справи, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні)

Відповідачем сплачено авансом у відповідності до умов п.п.3.2.2. ст. З Договору суму 300 000 (триста тисяч) грн. 00коп. Відповідно до пояснень позивача відповідачем решта оплати за наданні послуги проведена не була, відповідно до встановленого графіку.

Таким чином у відповідача перед позивачем внаслідок своєчасної не оплати за виконані роботи, утворилась заборгованість в розмірі 402 750 грн. 00 коп.

12.05.2012 сторони уклали Додаткову угоду до Договору № 08/10-ПР внаслідок зміни цільового призначення об'єкту робіт та виникненням потреби проведення робіт по демонтажу повітропроводів.

Умовами Додаткової угоди сторони погодили вартість додаткових робіт визначається кошторисом і становить 129 914,00 грн. (разом з ПДВ 155 896, 80 грн.).

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони визначили, що замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 70 % вартості робіт, що складає 90 939, 80 грн ( разом з ПДВ 109 127, 76 грн), протягом 3 банківських днів з дати підписання Додаткової угоди.

Остаточний розрахунок у розмірі 38 974,20 грн. ( разом з ПДВ 46 769,04 грн.) протягом 5 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт або на підставі одностороннього акту виконавця. (п. 4 Додаткової угоди)

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Додатковою угодою, що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 31.08.2011 підписаного уповноваженими представника сторін та скріплено печатками, копія якого наявна в матеріалах справи , оригінал оглянуто в судовому засіданні, на суму 155 896 грн.

Виконанні позивачем відповідно до умов Додаткової угоди роботи оплачено відповідачем частково в розмірі 109 127, 76 грн.

Таким чином перед позивачем у відповідача виникла заборгованість у розмірі 46 769, 04 грн.

Позивач звертавсядо відповідача з претензіями від 05.09.2011 № 272/09/11, від 03.11.2011 № 319/11/11 та від 21.06.2012 № 145/06/11 про сплату заборгованості в сумі 490 292, 64 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІК" про стягнення з Товариства зобмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія" ТМ" заборгованості за договором № 08/10-ПР від 20.04.2010 та Додатковою угодою № 1від 20.04.2010 в розмірі 490 292, 64 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в сумі 35 639,53 грн. та інфляційних втрат в сумі 72 688,17 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 31.07.2010 року по 30.06.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань

Враховуючи викладене а також те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 35 639,53 грн. та суми інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 72 688,17 грн., а відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 173 787,41 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 3 Договорів є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення замовником строків розрахунків, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

П. 7.4 Договору сторони передбачили відповідно до вимог ст.. 2532 Господарського кодексу України сторони погоджуються, що нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 7.3 Договору, не обмежується 6 місячним строком, а нараховується і сплачується за увесь час прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату за договором субпідряду № 08/10-ПР, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, а саме в розмірі 1736 787,41 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України,,суд,, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "ТМ" (01033, м. Киїі, вул.. Володимирська, 61/11, офіс 40, код ЄДРПОУ 32983351) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІК" ( 03115, м. Київ, вул.. Крамського Івана/Котельникова, 14/34 , код ЄДРПОУ 19071913) суму 772 407 (сімсот сімдесят дві тисячі чотириста сім) грн.. 75 коп. боргу, 15 448 ( п'ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн.. 14 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко