Рішення

від 10.12.2012 по справі 5015/4458/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.12 Справа№ 5015/4458/12

за позовом : товариство з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат», м. Дрогобич

до відповідача : товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати 22», с. Летня

про стягнення боргу

ціна позову: 40000грн.

Суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович ХМ.,

Представники: від позивача: Болецька Г. О., головний бухгалтер, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати 22»про стягнення боргу; ціна позову 40000грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 29.10.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14год. 30хв. 12.11.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 12.11.2012р. та 26.11.2012р.

Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; письмове пояснення №135 від 12.11.2012р.; копію листа Відповідачу №111 від 25.09.2012р. з копією рахунку-фактури №СФ-000109 від 19.10.2010р. та докази відправлення (вручення): копії поштової квитанції, опису вкладення до цінного листа, повідомлення про вручення поштового відправлення; платіжне доручення №570 від 14.11.2012р. про здійснення доплати судового збору в розмірі 507,50грн.; довідки про включення Сторін в ЄДРПОУ.

Відповідач явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; вимог ухвал господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Ухвали господарського суду Львівської області від 24.10.2012р., від 12.11.2012р., від 26.11.2012р. надіслані Відповідачеві за поштовою адресою місцезнаходження: 82162, Львівська обл., Дрогобицький район, село Летняя (що відповідає даним довідки з ЄДРПОУ).

Дана адреса Відповідача зазначена у договорі поставки від 19.10.2010р., на підставі якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість, а також у

Крім того, Відповідачем дана ухвала суду отримана, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.11.2012р. №8216200012935.

З врахуванням вищенаведеного ухвали господарського суду Львівської області про відкладення розгляду справи від 12.11.2012р., від 26.11.2012р. та ухвала про порушення провадження від 24.10.2012р. скеровані Відповідачу за адресою місцезнаходження.

Згідно ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Відповідачу належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

19.10.2010р. між Відповідачем (Продавцем) та Позивачем (Покупцем) укладено договір про купівлю-продаж (далі -Договір), відповідно до п.п.1.1., 2.1., 2.2., 2.3. якого, Відповідач зобов'язується передати у власність, а Позивач прийняти і оплатити Товар (цегла марки М-100) в кількості 62,5 тонн по ціні 800грн.(з ПДВ) на загальну суму 50000,00грн; Товар поставляється на умовах самовивозу, датою отримання товару є дата видачі накладної на Товар.

Відповідно до п.4.1. Договору, даний Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до проведення остаточних розрахунків.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до платіжного доручення №451 від 19.10.2010р. Позивачем оплачено 40000грн. за цеглу згідно рахунку-фактури №СФ-000109 від 19.10.2010р.

Згідно п.4.2 Договору, для тлумачення цього Договору і додатків до нього застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000р.

Згідно розділу EXW EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) правил «ІНКОТЕРМС», термін "франко-завод" (самовивіз) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Відповідно до п.А.7 (Повідомлення покупцю) розділу EXW EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) правил «ІНКОТЕРМС», продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього .

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення Відповідачем повідомлення Позивача щодо часу, коли Товар на суму 40000грн. (сума непоставленого Товару) буде наданий у його (Позивача) розпорядження.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про невиконання договірних зобов'язань Відповідачем щодо поставки Позивачу Товару на суму 40000грн., а відтак, порушення умов Договору Відповідачем .

Позивачем 26.09.2012р. скеровано Відповідачу вимогу №111 від 25.09.2012р. про повернення перерахованих коштів в розмірі 40000грн., підтвердженням чого є поштова квитанція та опис вкладення з відбитком поштового штемпеля; вимога отримана відповідачем (згідно повідомлення про вручення) 27.09.2012р. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену вимогу, чи повернення 40000грн. повністю або частково.

Суд також зазначає, що Позивачем 28.09.2012р. скеровано Відповідачу акт звірки взаємних розрахунків, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи опис вкладення з відбитком поштового штемпеля, поштова квитанція та фіскальний поштовий чек №8900 від 28.09.2012р. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази підписання відповідачем (з зауваженнями чи без) акту звірки.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч.2 ст.220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що оплата за Товар здійснена Позивачем 19.10.2010р., та те, що згідно вимог Договору (п.2.1) поставка Товару повинна відбуватись на умовах самовивозу, беручи до уваги визначення Сторонами умов Договору згідно правил «ІНКОТЕРМС»за умовами EXW EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) (самовивіз), враховуючи також те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази достатнього (в тому числі будь-якого) повідомлення Відповідачем Позивача щодо часу, коли Товар буде наданий у розпорядження останнього, що вказує на порушення Відповідачем умов Договору та п.А.7 правил «ІНКОТЕРМС», беручи до уваги тривале невиконання (більше двох років) Відповідачем умов Договору щодо поставки Товару, враховуючи вимогу Позивача про повернення коштів, беручи до уваги те, що станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повернення Відповідачем Позивачу 40000грн. повністю чи частково, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 40000грн. боргу підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

10.12.2012 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 17.12.2012р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати -22»(82162, Львівська область, Дрогобицький район, село Летня, ідентифікаційний код 01053889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясококмбінат»(82100, Львівська область, місто Дрогобич, вул.Трускавецька, 114, ідентифікаційний код 30899640) 40000грн. боргу, 1609,50грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Фартушок Т.Б.