Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-35/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 125556/12 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С..

з участю секретаря Дяківнич Г. Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Івано - Франківської області Державної податкової служби України на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а - 35/12/0970 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Івано - Франківської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень №0002452302 та №0002492302 від 29 вересня 2011 року, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську і просило скасувати податкові повідомлення - рішення №0002452302 та №0002492302 від 29 вересня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 198. 1, 198.6 ст. 198, пунктів 201.6, 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, необґрунтовано, за наслідками проведеної у вересні 2011 року перевірки, дійшов висновку про безпідставне формування позивачем у квітні 2011 року податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 981 820 гривень 13 коп., сплаченого в ціні придбаних матеріалів та отриманих послуг із підрядних робіт на загальну суму 5 890 920 гривень 76 коп., а також висновку щодо нікчемності договорів поставки і виконання підрядних робіт, укладених позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» та приватним підприємством «Воллі». У зв'язку з цим, оскаржуваними податковими повідомленням - рішенням безпідставно зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 184 655 гривень та визначено сплату до бюджету зобов'язання з податку на додану вартість у розмір 797 165 гривень, як занижену суму податку. Зокрема, позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» та приватним підприємством «Воллі» 01 квітня 2011 року були укладені договори відповідно поставки будівельних матеріалів та субпідряду по поточному ремонту автомобільних доріг місцевого значення на ділянці автодороги «Устеріки - Пробійнівка» Верховинського району Івано-Франківської області. Висновки щодо таких контрагентів, викладені у акті планової виїзної перевірки від 13 вересня 2011 року, сформовані в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, без отримання у товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» і приватного підприємства «Воллі» первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, на підставі яких позивачем і було сформовано податковий кредит в розмірі 981 820 гривень 13 коп.. На момент проведення перевірки на підприємстві були наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи: договори купівлі - продажу і виконання субпідрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ - 3, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в, видаткові і податкові накладні, платіжні документи про оплату за виконані роботи. Це в свою чергу при фактичному виконанні робіт свідчить про правильність формування податкового кредиту із податку на додану вартість та підтверджує витрати на оплату за товар і підрядні роботи. Тобто, вказані докази свідчать про підставність включення вартості товарів і робіт до валових витрат позивача за вказаний у акті перевірки період .

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську №0002452302 та №0002492302 від 29 вересня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач, державна податкова інспекції у м. Івано - Франківську, подала до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, який відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті обставини, що в ході перевірки згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було встановлене завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «Крафт ЛВ» в сумі 636 123 гривні 45 коп. та з ПП «Воллі» в сумі 2345 696 гривень 67 коп.. Зокрема, позивачем було отримано значну кількість будівельних матеріалів, навантаження та доставка яких потребує значної кількості відповідних транспортних засобів та механізмів, робочої сили. Проте ні до перевірки, ні під час судового розгляду позивачем не було представлено жодних документів, які б засвідчували факт транспортування товару. Також, згідно умов договору субпідряду від 01 квітня 2011 року ПП «Воллі» повинно було в обумовлені строки здійснити роботи та здати об'єкт в експлуатацію і такі документи повинні носити трьохсторонній характер. Проте в матеріалах справи наявні двохсторонні акти приймання виконаних робіт форми КБ - 2в, підписаними представниками позивача та субпідрядника. Окрім цього, для підтвердження господарських відносин позивача із вказаними контрагентами, були направлені листи податковим органам за місцезнаходженням ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі». Згідно отриманих результатів, ТОВ «Крафт ЛВ» не здійснювало поставок товарів, не підтверджено податковий кредит з податку, на додану вартість, відсутні об'єкти оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток. Також, не підтверджено наявність поставок від ПП «Воллі» підприємствам покупцям. У ПП «Воллі» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - яких робіт, трудові ресурси, що в свою чергу виключає можливість проведення цим підприємством великого обсягу робіт.

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримала викладені у ній доводи, а також пояснила в судовому засіданні, що на підставі матеріалів перевірки податковим органом підставно були винесені податкові повідомлення - рішення, оскільки до перевірки не було представлено будь - яких первинних документів, результати перевірки контрагентів позивача свідчать про безтоварність операцій. Контролюючим органом встановлено факт перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Тобто, позивачем було безпідставно зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету.

Представники позивача не погодилися з апеляційною скаргою, вважають, що викладені у ній доводи не дають підстав для скасування судового рішення та звертають увагу на наступне. Сама перевірка податковим органом була проведена неправомірно, оскільки своїм листом відповідач повідомив про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проте згідно доданого до листа наказу, слід було провести виїзну позапланову перевірку. Особа, яка повинна була здійснити перевірку, так і не з'явилася у офісі підприємства. Запит, яким відповідач вимагав представити документи, не відповідав вимогам Податкового кодексу України, про що і було зазначено у судовому рішенні. Проте на цей запит позивачем було надано відповідь по всіх питаннях, які були у ньому зазначені. Судом було правильно встановлено фактичні обставини справи, і, зокрема, що позивачем на виконання укладених договорів були придбані будівельні матеріали, що підтверджено наданими суду документами контрагента - продавця і позивачем було проведено розрахунок за отримані матеріали. На виконання договору субпідряду з ПП «Воллі» були складені і підписані акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість цих робіт, за кожним об'єктом були видані податкові накладні, а також за виконані та прийняті роботи позивачем було проведено розрахунок у безготівковій формі.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в даному випадку неявка прокурора у відповідності до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи в судовому засіданні без участі прокурора.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що запит відповідача від 20 червня 2011 року не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та п . 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року за №1245, так як не містить інформації про підстави для надіслання запиту. А відповідно до п. 16 вищевказаного Порядку, у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Тому, як вважає суд першої інстанції, вказаний лист відповідача не є належним чином оформленою письмовою вимогою податкового органу в розумінні Податкового кодексу України, а відтак не був обов'язковим до виконання позивачем.

Також, як зазначає суд першої інстанції, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, визначальною ознакою є реальні зміни майнового стану платника податків. Відповідно до змісту підпункту 14.1.181. пункту 14.1 ст. 1, пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду і необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується встановленим судом фактом оприбуткування позивачем, отриманих від контрагента - постачальника будівельних матеріалів і використання їх у межах господарської діяльності по поточному ремонту доріг місцевого значення у Верховинському районі Івано - Франківської області; інформацією про виконані роботи та витрачені будівельні матеріали, отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ», у підрядних роботах, що проводилися приватним підприємством «Воллі» та безпосередньо самим товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» при поточному ремонті автомобільної дороги місцевого значення Устеріки - Пробійнівка Верховинського районі Івано - Франківської області; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ - 3 та актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в за квітень.

Зазначені вище первинні документи бухгалтерського обліку вказують на те, що позивачем придбано і отримано будівельні матеріали, проведено за них оплату та в подальшому використано при здійсненні поточному ремонті автомобільної дороги місцевого значення Устеріки - Пробійнівка і Соколіка - Річка Верховинського районі Івано - Франківської області. В подальшому у мажах договору підряду №11 від 01 квітня 2011 року позивачем 01 квітня 2011 року укладено із приватним підприємством «Воллі» договір субпідряду №02/Д по поточному ремонту автомобільних доріг місцевого значення в Івано-Франківській області. На виконання зазначеного договору субпідряду та за результатами виконання робіт між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» і приватним підприємством «Воллі» складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за квітень 2011 року №1 на суму 998 540 гривень 70 коп.. та №2 на суму 1 075 693 гривень 32 коп., а також відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ - 3 до зазначених актів на загальну суму 2 074 180 гривень 02 коп.. За кожним об'ємом робіт приватним підприємством «Воллі» видано податкові накладні №24 від 21 квітня 2011 року на суму 998 540 гривень 70 коп. та №34 від 28 квітня 2011 року на суму 1 075 693 гривні 32 коп., в тому числі податку на додану вартість на загальну суму 345 696 гривень 67 коп.. За прийняті роботи позивач здійснив оплату у безготівковій формі за платіжними дорученнями . На підтвердження обставини про фактичне виконання ремонтних робіт і використання при їх здійснені будівельних матеріалів у справі наявний лист Служби автомобільних доріг в Івано - Франківській області за №0110 - 3/219 від 02 березня 2012 року, за змістом якого у межах дії договору №19 від 07 травня 2009 року проведено виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги місцевого значення Устеріки - Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області. Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, як замовник зазначених робіт, 18 квітня 2011 року прийняла такі роботи на підставі трьохстороннього акту приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 13 248 282 гривні, складеного за участю Служби автомобільних доріг в Івано - Франківській області, відкритого акціонерного товариства «Олевське шляхово - будівельне управління №42» та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка». При цьому, як зазначає суд першої інстанції, сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Можливе не виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань із сплати податків по інших господарських операціях, а також розбіжність у даних Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, при умові сплати податку на додану вартість у ціні послуг, робіт, не може бути підставою для висновку про не підтвердження права позивача на податковий кредит за виданими йому у встановленому порядку податковими накладними.

Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з висновками суду першої інстанції з таких міркувань.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Івано - Франківської міської ради 26 жовтня 2006 року і взяте на податковий облік в органах державної податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість 27 жовтня 2006 року.

В період з 31 серпня по 6 вересня 2011 року Державною податковою інспекцією у м.Івано - Франківську проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 по 30 квітня 2011 року. На підставі наказу №2718 від 29 серпня 2011 року відповідачем направлено повідомлення позивачу від 31 серпня 2011 року за №21525/10/23 - 2/12409/154 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до копії наказу від 31 серпня 2011 року за №2740, доданого до зазначеного повідомлення, у позивача слід було провести виїзну позапланову перевірку.

За наслідками вказаної перевірки 13 вересня 2011 року складено акт за №7314/23 - 2/34623388, в якому відповідачем викладено висновок про порушення вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 184 655 гривень, а також встановлено заниження позивачем суму даного податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2011 року на загальну суму 797 165 гривень. В зв'язку із виявленими порушеннями 29 вересня 2011 року відповідачем на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення за №0002492302 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 184 655 гривень, а також податкове повідомлення - рішення за №0002452302 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 797 165 гривень.

Висновки про наявність вказаних порушень ґрунтуються на підставі встановлених відповідачем, під час перевірки даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року та додатків до них. Так, у квітні 2011 року позивач здійснив господарську операцію по придбанню у товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» будівельних матеріалів і прийняттю від приватного підприємства «Воллі» підрядних робіт. Отримані від зазначених суб'єктів господарювання податкові накладні №№9, 21, 32, 38 від 04 квітня 2011 року, № №41, 42 від 05 квітня 2011 року, №49 від 06 квітня 2011 року, №№55, 56 від 07 квітня 2011 року, № №63, 64 від 08 квітня 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 636 123 гривень 46 коп., видані ТзОВ «Крафт ЛВ» та видані приватним підприємством «Волі» №24 від 21 квітня 2011 року, №34 від 28 квітня 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 345 696 гривень 67 коп. за результатами перевірки були виключені із складу податкового кредиту позивача, оскільки відповідач прийшов до висновку про відсутність реальності і фактичності операцій із придбання матеріалів і виконання підрядних робіт. Укладення вищевказаних угод здійснено без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01квітня 2011 року позивачем укладено із товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» договір купівлі - продажу товару на придбання будівельних матеріалів, на виконання якого контрагентом - продавцем були відчужені і поставлені позивачу дріт (діаметром 3 і 4 мм), камінь бутовий і негабаратиний, труби водоспускові (діаметром 0,5 м), тканина мішкова, мастика морозостійка, бітум нафтовий. Продавцем складені і видані позивачу видаткові накладні №РН-0000071, № РН - 0000074 від 01 квітня 2011 року №РН - 0000072, № РН - 0000075 від 04 квітня 2011 року, №РН - 0000073, № РН - 0000076 від 05 квітня 2011 року, №РН - 0000077 від 06 квітня 2011 року, №РН - 0000079, № РН - 0000084 від 07 квітня 2011 року, №РН - 0000078, № РН - 0000081 від 08квітня 2011 року на загальну суму 3 816 740 гривень 74 коп.. Видано податкові накладні №№9, 21, 32, 38 від 04 квітня 2011 року, № №41, 42 від 05 квітня 2011 року, №49 від 06 квітня 2011 року, № №55, 56 від 07 квітня 2011 року, № №63, 64 від 08квітня 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 636 123 гривень 46 коп..

Позивачем здійснено повний розрахунок за поставлені контрагентом будівельні матеріали у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення №№48 - 49 від 27 квітня 2011 року, №62 від 04 травня 2011 року, №69 від 11 травня 2011 року, №82 від 12 травня 2011 року, №91 від 13 травня 2011 року, №96 від 16 травня 2011 року, №105 від 18 травня 2011 року, №138 від 27 травня 2011 року, №142 від 30 травня 2011 року, №146 від 02 червня 2011 року, №160 від 09 червня 2011 року, №166 від 10 червня 2011 року, №175 від 16 червня 2011 року і №10 від 19 липня 2011 року.

Окрім цього, на виконання субпідрядних робіт між відкритим акціонерним товариством «Олевське шляхово - будівельне управління №42» і позивачем укладено договір підряду №11 01 квітня 2011 року на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги місцевого значення Устеріки -Пробійнівка Верховинського району Івано - Франківської області на ділянці км16+000-км27+000. Загальна вартість робіт згідно умов договору становила 13 248 282 гривень. На його виконання між сторонами виготовлено і складено локальні і зведені кошториси з розрахунком ціни.

01 квітня 2011 року позивачем укладено із приватним підприємством «Воллі» договір субпідряду №02/Д по поточному ремонту автомобільних доріг місцевого значення в Івано-Франківській області орієнтовною загальною вартістю робіт 3 000 000 гривень.

Позивачем і приватним підприємством «Воллі» складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в за квітень 2011 року №1 на суму 998 540 гривень 70 коп. та №2 на суму 1 075 693 гривень 32 коп., а також відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ - 3 до зазначених актів на загальну суму 2 074 180 гривень 02 коп.. Згідно довідки позивача за №31 від 06 березня 2012 року вказані вище акти №1 і №2 підписані уповноваженими особами сторін 18 квітня 2011 року.

За кожним об'ємом робіт приватним підприємством «Воллі» видано податкові накладні №24 від 21 квітня 2011 року на суму 998 540 гривень 70 коп. та №34 від 28 квітня 2011 року на суму 1 075 693 гривень 32 коп., в тому числі податку на додану вартість на загальну суму 345 696 гривень 67 коп.. За прийняті роботи позивач здійснив оплату у безготівковій формі платіжними дорученнями: №70 від 11 травня 2011 року, №83 від 12 травня 2011 року, №90 від 13 травня 2011 року, №95 від 16 травня 2011 року, №104 від 18 травня 2011 року, №137 від 27 травня 2011 року і №141 від 30 травня 2011 року.

В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначеного згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо вони не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з вимогами Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14 жовтня 1997 року № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється залежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник)повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Судом першої інстанції проігноровані викладені в акті податкової перевірки доводи, які свідчать про нереальність господарських операцій між даним підприємством та його контрагентами, зокрема ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі». Так, в даному акті чітко відображено, що посадовими особами підприємства до перевірки не представлено фінансово - господарських документів, хоча на запит податкового органу була дана відповідь.

Відповідно до пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2ст 73 цього Кодексу. При цьому пунктом 73.3 ст. 73 Кодексу визначено перелік підстав для звернення до платника податку з відповідним запитом.

Так, у відповідності до згадано вище підпункту органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Також, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В зв'язку з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач своїми діями створив обставину, через яку позивач з об'єктивних причин не представив документи в період з 31 серпня по 6 вересня 2011 року, оскільки судом норми Податкового кодексу України з цього питання необґрунтовано трактуються на користь позивача.

Окрім цього, поставка будівельних матеріалів згідно з укладеним із ТОВ «Крафт ЛВ» договором передбачає значні обсяги транспортування, проте позивачем ні до перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано жодних документів, які підтверджували ці обставини, як: товарно - транспортні накладні, акти приймання - передачі чи подорожніх листів.

Також, виконання договорів поставки будівельних матеріалів та субпідряду на виконання поточного ремонту доріг робіт, укладених позивачем відповідно із ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі» потребує значної кількості транспортних засобів, механізмів та відповідної кількості працюючих. Разом з тим, в ході перевірок не підтверджено наявність поставок товарів ТОВ «Крафт ЛВ». Такий висновок ґрунтується на відсутності основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Підприємство відсутнє за юридичною адресою. ПП «Воллі» також не володіє складськими приміщеннями, транспортними засобами, виробничими активами та працівниками для здійснення такого виду діяльності та здійснення передбаченого договором обсягу робіт.

Крім цього, у вказаних підприємств - контрагентів за результатами досліджень та аналізу документів, які є в облікових справах підприємств, даних податкової звітності та інформації із зовнішніх джерел відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і тому операції даних підприємств не є їх господарською діяльністю. Тому висновком акту є те, що правочини між позивачем та його контрагентами ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі» не спричинили реального настання правових наслідків, в зв'язку з чим позивачем безпідставно було відображено у податковому обліку господарські операції із вказаними підприємствами.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, що приватне підприємство «Воллі» згідно реєстраційних документів займається видом діяльності, яка і була обумовлена договором субпідряду (господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури), оскільки договором субпідряду не перебачлося створення таких об'єктів.

Таким чином, позивачем безпідставно було відображено у податковому обліку господарські операції з ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі».

При цьому, представлена суду довідка Івано - Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції від 09 жовтня 2012 року за №810 - 103 не підтверджує реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а викладені у ній дані відображають обсяг і якість операцій та стану розрахунків між позивачем та ПАТ «Олевське шляхово - будівельне управління №42, яке в свою чергу було виконавцем робіт по замовленню Служби автомобільних жоріг в Івано - Франківській області оскільки засвідчує сам факт виконаних робіт

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, ухвалив судове рішення з порушенням вищевказаних норм матеріального права, в судовому засіданні не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також викладені у судовому рішенні висновки, не відповідають обставинам справи. В зв'язку з цим постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Івано - Франківської області Державної податкової служби України задовольнити.

Постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а - 35/12/0970 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ніка» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Івано - Франківської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень №0002452302 та №0002492302 від 29 вересня 2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Я. С. Попко

Т. В. Онишкевич