Постанова

від 25.12.2012 по справі 2а/0570/12390/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/12390/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацька Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Іванова О.О.,

представника відповідача Мащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» до Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД», звернувся до суду з позовом до Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у загальному розмірі 161241,06 грн., у тому числі за основним платежем - 132535,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28705,90 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням податкового законодавства в частині застосування норм з екологічного податку та визначення податкових агентів.

Також позивач вказує на те, що податковими агентами по сплаті екологічного податку з продажу нафтопродуктів, що придбавалися позивачем на території України у оптових продавців, є суб'єкти господарської діяльності, що імпортували ці нафтопродукти на територію України та оптом реалізували в подальшому, тобто ними в ціну товару вже включено екологічний податок, задекларований та сплачений до податкових органів.

Таким чином у позивача відсутній обов'язок із сплати екологічного податку, оскільки він не є податковим агентом, а тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що під час перевірки було встановлено, що позивач згідно довідки КВЕД здійснював діяльність за кодом 51.51.0 (оптова торгівля паливом), тобто в розумінні Податкового кодексу України є податковим агентом, який здійснює посередницькі послуги по оптовій торгівлі паливом. Також перевіркою встановлено, що фактично у періоді, який перевірявся, позивач здійснював як роздрібну, так і оптову торгівлю паливом. Отже, спірне податкове повідомлення - рішення винесене з дотриманням норм законодавства, що було чинним у період спірних правовідносин та не підлягає скасуванню.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 18 листопада 2010 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 37294590 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 682477 серія А01, перебуває на обліку у Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби з 22.11.2010 року згідно довідки про взяття на облік платника податків № 504 від 22.11.2010 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що в період з 07 березня 2012 року по 05 квітня 2012 року відповідачем здійснено планову виїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №569/22-2/37294590 від 12.04.2012 року про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.11.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2010 року по 31.12.2011 року.

Вищезазначеним актом перевірки, серед іншого, встановлені порушення позивачем: п.п.240.1.1 п.240.1 ст. 240, п.п.241.2.1 п.241.1 ст. 241, п.249.3, п.249.4 ст. 249, п.п.250.2.1, п.250.2.2 п.250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, що призвело до заниження екологічного податку в сумі 132591,90 грн., у тому числі за: 1 квартал 2011 року - 521,56 грн., 2 квартал 2011 року - 18614,75 грн., 3 квартал 2011 року - 113455,59 грн., у тому числі по Макіївській ОДПІ у розмірі 132535,16 грн.: за 1 квартал 2011 року - 521,56 грн., 2 квартал 2011 року - 18558,01 грн., 3 квартал 2011 року 113455,59 грн., по Шахтарській ОДПІ у розмірі 06,83 грн.: 2 квартал 2011 року - 06,83 грн., по ДПІ у Старобешівському районі у розмірі 49,91 грн.: 2 квартал 2011 року - 49,91 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у загальному розмірі 161241,06 грн., у тому числі за основним платежем - 132535,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28705,90 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність не нарахування позивачем екологічного податку у розмірі 132535,16 грн.: за 1 квартал 2011 року - 521,56 грн., 2 квартал 2011 року - 18558,01 грн., 3 квартал 2011 року 113455,59 грн.

Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить екологічний податок.

Підпунктом 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України екологічний податок -це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

В акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується про порушення позивачем підпункту 241.2.1 пункту 241.1 статті 241, пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України, що виразилося в не нарахуванні екологічного податку в загальній сумі 132535,16 грн.: за 1 квартал 2011 року - 521,56 грн., 2 квартал 2011 року - 18558,01 грн., 3 квартал 2011 року 113455,59 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом.

Дійсно, позивачем у період з першого кварталу 2011 року по третій квартал 2011 року, як оптовим покупцем, було придбане паливо у податкових агентів з екологічного податку: ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС», ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА», ДК «УКРГАЗВИДОБУВАНЯ», НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕМЕНТ», що підтверджується видатковими накладними, актами приймання - передачі, рахунками - фактури, товарно - транспортними накладними, накладними, у яких зазначено, що суму екологічного податку включено до ціни придбання палива, на підставі чого позивач не сплачував екологічний податок у 1 кварталі, 2 кварталі та у 3 кварталі 2011 року.

Суд приймає доводи податкового органу, згідно з якими позивач, в будь якому разі, повинен був сплачувати екологічний податок при кожній реалізації палива, оскільки це визначено положенням ст.18 та п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 241.1 статті 241 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до підпунктів 241.2.1 та 241.2.2. пункту 241.1 статті 241 Податкового кодексу України до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

При цьому, у відповідності до підпункту 242.1.4 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Положеннями пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами, які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого, а для податкових агентів, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, - виходячи із кількості фактично ввезеного на митну територію України палива та ставок податку.

Аналізуючи в сукупності наведені норми Податкового кодексу України, суд вважає, що обов'язок щодо обчислення, утримання та перерахування екологічного податку до відповідного бюджету за рахунок коштів платника податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення покладається на податкового агента.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, у першому, другому та третьому кварталах 2011 року ТОВ «НК ПОРТО ЛТД» здійснило оптову реалізацію палива.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"оптова торгівля -вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через дрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних з цим послуг.

Як вже було зазначено, згідно п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України, яка діяла в редакції до 07.07.2011 року, до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: п.241.2.1 здійснюють оптову торгівлю паливом; п.241.2.2 здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Ухвалою суду від 20.11.2012 року було витребувано у ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС», ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», ТОВ «РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА», ДК «УКРГАЗВИДОБУВАНЯ», НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕМЕНТ» письмові пояснення щодо нарахування та сплати зазначеними підприємствами як податковими агентами екологічного податку при продажу нафтопродуктів ТОВ «НК ПОРТО ЛТД» в період з 1-3 квартал 2011 року та їх документальне підтвердження (в тому числі, податкові декларації), при цьому позивач був зобов'язаний забезпечити вручення зазначеної ухвали уповноваженим представникам вищезазначених підприємств та надання цих документів суду.

Однак жодних документів на підтвердження сплати вищезазначеними підприємствами екологічного податку суду надано не було.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо того, що він не є податковим агентом в силу приписів пункту 241.2 статті 241 Податкового кодексу України в редакції від 07 липня 2011 року, оскільки Закон України № 3609-VІ від 07.07.2011 року, який вніс зміни до Податкового кодексу України набрав законної сили з 06.08.2011 року, тобто вже після оспорюваного періоду часу, тому податковим органом використовувались норми Податкового кодексу України без урахування вищезазначених змін.

Також суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1рп/99 від 09.02.1999 року положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Крім того законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, не встановлювалися будь-які пільги для податкових агентів, що здійснюють купівлю палива у підприємств, якими такий податок вже був сплачений, а тому, на думку суду, сплата контрагентами-продавцями позивача екологічного податку при реалізації йому палива, жодним чином не впливає на обов'язок позивача обчислювати та сплачувати екологічний податок до бюджету при оптовій продажі палива іншим суб'єктам господарювання у першому, другому та третьому кварталах 2011 року та подання податкових декларацій з цього податку у вказаних податкових періодах.

Таким чином, здійснивши оптову реалізацію палива у першому, другому та третьому кварталах 2011 року, позивач виступив податковим агентом з екологічного податку, а тому було зобов'язане нарахувати та сплатити суму цього податку у загальному розмірі 132535,16 грн.: за 1 квартал 2011 року - 521,56 грн., 2 квартал 2011 року - 18558,01 грн., 3 квартал 2011 року - 113455,59 грн., отже суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при невиконанні цих обов'язків та правомірності застосування до цього суб'єкта господарювання у відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України штрафних санкцій у розмірі 28705,90 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» до Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позов у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» до Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000112340/11057/10/22-213-3 від 02.08.2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 26.12.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.