ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2012 р. № 2а-10047/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Іваськевич С.В.
за участю:
представників позивача -Семиренко П.Я
представника відповідача -Томашівський О.Г.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»до ДПІ в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік»(надалі ТзОВ «Тропік») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС (надалі ДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення № 0003722320/16082 від 01.11.2012р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 344 074 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ про те, що у господарських операціях (здійснених ТзОВ «Тропік»з ТзОВ «Трасат») немає економічної доцільності, а ТзОВ «Тропік»під час перевірки не було надано доказів, які б підтверджували факт санітарної обробки приміщень та наявність у ПП «Трасат» відповідної ліцензії на проведення даного виду робіт - є безпідставними та спростовуються належними доказами. Стверджує, що реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договорами, актами приймання-здачі, податковими накладними, платіжними документами. А отже, за наявності всіх первинних документів, передбачених законодавством та оформлених належним чином, доводи податкового органу про «безтоварність операцій»та про неможливість контрагентів реально надати послуги, укладення договорів з позивачем з метою несплати податків є лише припущенням.
Вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.
Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ТзОВ «Тропік»здійснює господарську діяльність із імпорту та подальшого гуртового та роздрібного продажу фруктів та овочів зі складів у м. Львів, м. Харків, м. Сімферополь, м. Одеса, м. Київ, м. Вінниця, м. Хмельницький, м. Дніпропетровськ.
Відповідач в акті перевірки посилається на те, що ТзОВ "Тропік" віднесено до складу витрат на збут вартість послуг оренди нежитлових приміщень у 3 кварталі 2011 року в сумі 309 512 грн. та у 4 кварталі 2011 року в сумі 265 512 грн., що надані ТзОВ "ВІП-КОНТАКТ" (код ЄДРПОУ 37498384), ТзОВ "Б-ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 217869618), ТОВ "ФІРМА "СВК-11" (код ЄДРПОУ 37762919).
В бухгалтерському обліку згідно картки рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за 3-4 квартали 2011р. ТзОВ "Тропік" дані операції відображено проведеннями Дт 93 Кт 685.
На думку Відповідача надані під час проведення перевірки ТзОВ "Тропік" акти наданих послуг не відкривають суті отриманих послуг, їх об'єм та реальну вартість, в даних актах відсутні такі обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Крім того, відповідач вказує, що задекларована платником сума від'ємного значення курсових різниць згідно з статтею 153 Податкового кодексу України виникла не в результаті господарської діяльності, оскільки не спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.
З наведеними Відповідачем доводами суд не може погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції Україні 05.06.1995р. за № 164/704 (надалі -Положення).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 даного Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
ТзОВ "Тропік" надано під час судового розгляду первинні документи щодо взаємовідносин Позивача з ТзОВ "ВІП-КОНТАКТ", ТзОВ "Б-ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ФІРМА "СВК-11" з питання надання в оренду зазначеними контрагентами нежитлових приміщень з метою зберігання в них позивачем фруктів та овочів. Суду надані наступні документи: договір суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.08.2011р., укладений між ТзОВ "Тропік" та ТОВ " ФІРМА "СВК-11", акт виконаних послуг №3 від 31.08.2011р., акт виконаних послуг № 5 від 30.09.2011р., акт виконаних послуг № 3 від 31.10.2011р., акт виконаних послуг № 1 від 30.11.2011р., акт виконаних послуг № 2 від 30.12.2011р.; договір суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2011р.,укладеного між ТзОВ "Тропік" та ТзОВ "ВІП-КОНТАКТ", акт надання послуг № 30 від 31.07.2011р.; акт виконаних робіт № 7 від 31.07.2011р.. акт виконаних робіт № 8 від 31.08.2011р.; копії банківських виписок та квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Судом встановлено, що надані позивачем первинні документи, за своїм змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції Україні 05.06.1995р. За № 164/704).
Крім того, ТзОВ "Тропік" надано для підтвердження правового статусу та наявності необхідних повноважень для укладення господарських договорів, зокрема договорів суборенди, копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2012р.. в яких зазначається серед інших видів економічної діяльності зокрема й такий вид діяльності як: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД -2010).
Таким чином, позивачем надано суду достатні, обгрутновані докази реальності господарських операцій щодо надання ТзОВ "ВІП-КОНТАКТ", ТзОВ "Б-ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ФІРМА "СВК-11" в оренду позивачу нежитлових приміщень з метою використання ним у своїй діяльності вказаних приміщень для зберігання власної продукції.
Доказів, які б спростовували дійсність виконання ТзОВ "Тропік" господарських операцій щодо найму нежитлових приміщень відповідачем не надано.
01.09.2011р. ТзОВ «Тропік»уклало з Приватним підприємством «Трасат»договір № 010911 про виконання робіт. На виконання даного договору виконавець здійснив санітарну обробку препаратом «Хлорель»складських приміщень ТзОВ «Тропік»призначених для зберігання фруктів та овочів за наступними адресами: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Нова, 20А, м. Тернопіль, вул. Подільська, 21, м. Хмельницький, Староконстянтинівське шосе, 5, м.Вінниця, вул.Чехова, 35, м.Київ, вул. Каховська, 64, м.Одеса, вул.Моторна, 8, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 169, Харківська область, Дригачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Кільцевий Шлях, 3, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Бокуна, 32.
Загальна сума даного Договору становила 500 000 (П'ятсот тисяч) грн. 00 коп. (з ПДВ), які ТзОВ «Тропік»оплатило виконавцю.
За результатами здійснених робіт сторони підписали акти приймання-передачі, окремо по кожному об'єкту.
Листом від 17.02.2012 р. Філія АБ «Південний»у м. Львові підтвердило, що з поточного рахунку ТзОВ «Тропік»31.10.2011 р. було здійснено оплату на ПП «Трасат»на суму 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою.
Вартість послуг із санітарної обробки складських приміщень, що були здійснені Приватним підприємством «Трасат»Позивач включив до складу витрат підприємства.
В період з 11.09.2012р. по 12.10.2012р. ДПС у Львівській області проводила планову виїзну перевірку ТзОВ «Тропік»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.
26.10.2012р. за результатами даної проведеної перевірки був складений акт № 165/22-10/20831737. У даному акту зазначено, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. на загальну суму 344 073 грн. 00 коп., в тому числі у 3 кварталі 2011р. в сумі 71 188 грн. 00 коп., у 4 кварталі 2011р. в сумі 272 885 грн. 00 коп.
В обґрунтування висновку про заниження податку на прибуток було вказано, що ТзОВ «Тропік»неправомірно включило до складу витрат вартість послуг із санітарної обробки складських приміщень, що були здійснені приватним підприємством «Трасат»(код ЄДРПОУ 37800765) відповідно до договору про виконання робіт від 01.09.2011р. № 010911.
Крім того, ДПС вважає, що у даній господарській операції немає економічної доцільності, а нашим Товариством не надано відповідних довідок, які б підтверджували факт санітарної обробки приміщень та наявність у ПП «ТРАСАТ»відповідної ліцензії на проведення даного виду робіт. Також ДПС прийшла до висновку, що у ПП «Трасат»був відсутній вид діяльності (згідно КВЕД), який би давав право на здійснення таких робіт.
01.11.2012р. на підставі даного акту від 26.10.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003722320/16082 на суму 344 074 грн. 00 коп. (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств).
ТзОВ «Тропік»отримало дане повідомлення-рішення 05.11.2012р.
ТзОВ «Тропік»не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та висновком податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування, а тому звернулося до суду.
Таким чином, спір виник щодо правомірності включення ТзОВ «Тропік»до складу витрат підприємства вартості послуг із санітарної обробки складських приміщень, що були здійснені Приватним підприємством «Трасат».
Обставини, щодо реальної можливості ПП «Трасат»здійснити операцій із санітарної обробки складських приміщень ТзОВ «Тропік», потребують з'ясування та доказування, оскільки такі покладені в основу виявленого порушення, а тому впливають на правомірність рішення.
Оцінюючи такі доводи відповідача, суд вважає їх безпідставними з наступних причин.
Відповідно до ч. 4 с. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою пов'язується виникнення цивільної правоздатності.
Згідно з ст. 18 Закону України від 15.05.2003р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2012р. ПП «Трасат»знаходилось за адресою: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 20.
В графі «Статус відомостей про юридичну особу»вказано «підтверджено».
Відповідач зазначених доказів не спростував. З урахуванням наведеного, суд вважає, що місцезнаходження ПП «Трасат»за зареєстрованою адресою підтверджено у встановленому порядку, і підприємство фактично знаходиться за цією адресою.
В матеріалах справи також знаходиться рад доказів, які спростовують обставини, викладені в акті перевірки, зокрема: копія виписки про ПП «Трасат»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців; копія витягу про ПП «Трасат»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців; копія статуту ПП «Трасат»; копія довідки про взяття ПП «Трасат»на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова; витяг з офіційного веб-сайту ДПС України (http://sts.gov.ua) про ПП «Трасат»ПП «Трасат»; копія повідомлення про взяття ПП «Трасат»на облік в Управлінні пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова як платника єдиного соціального внеску; копію договору суборенди офісного приміщення.
Крім того, позивачем були надані докази на підтвердження того, що ТзОВ «Тропік»дійсно потребує залучення послуг із санітарної обробки складських приміщень, оскільки це безпосередньо пов'язано із забезпеченням нормальної роботи даного підприємства та є необхідною умовою підтримання належного санітарно-гігієнічного стану складських приміщень, у яких зберігаються продукти харчування. Так, позивач долучив до матеріалів справи копію витягу про ТзОВ «Тропік»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців; копію довідки управління статистики про ТзОВ «Тропік»; витяг з офіційного веб-сайту ДПС України (http://sts.gov.ua) про ТзОВ «Тропік»; копію штатного розпису ТзОВ «Тропік»; копію договору оренди складських приміщень у м. Львів; копію договору оренди складських приміщень у м. Харків; копія договору оренди складських приміщень у м. Сімферополь; копію договору оренди складських приміщень у м. Одеса; копію договору оренди складських приміщень у м. Київ; копія договору оренди складських приміщень у м. Вінниця; копію договору оренди складських приміщень у м.Хмельницький; копія договору оренди складських приміщень у м. Дніпропетровськ.
Відповідно до пп.153.1.1, 153.1.2, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.
Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких витрат згідно з цим розділом, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, а також те, що сторони господарських операцій знаходився в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими як платники податків, а також відсутність обов'язку підтвердження курсових різниць первинними документами, що підтверджують здійснення витрат, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неправомірність включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік» наведених вище операцій до складу витрат підприємства.
Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України , суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова № 0003722320/16082 від 01.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 344074,00 грн.є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.153.1 ст.153, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС №0003722320/16082 від 01.11.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» 2146,00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Брильовський Р.М.
повний текст постанови виготовлено 29.12.2012 р.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28321614 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні