Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-614/11/17/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-614/11/17/0170

13.11.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Сухобрус О.М.

за участю сторін:

представнику позивача- Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"- Шарова Наталія Вікторівна, довіреність № 38 від 17.02.12,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-614/11/17/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Папуша О.В. ) від 07.07.11

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта 5, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 позовні вимоги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" задоволені: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 29.11.10 № 0003642301/0. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. На неодноразові запити стосовно надання розрахунку суми донарахування ПДВ, а також суми завищення податкового кредиту за липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року, квітень, травень, червень 2010 року із зазначенням поепізодного нарахування належного розрахунку суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м. Ялта АР Крим, узято на облік платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів з 13.03.92р. (а.с.28), є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 011255901124, про що свідчить копія свідоцтва від 29.09.97р. № 00481335 серії НВ № 17077 (а.с.29).

Посадовими особами ДШ у м. Ялта АР Крим, 17.11.10 проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р., про що складено акт від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284, за результатами якої встановлено порушення діючого законодавства.

Відповідно до розділу 4 Висновками акту перевірки від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284 встановлено порушення податкового законодавства: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (збитки) за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на суму 53 082 грн., в тому числі по періодах: за III кв. 2009р.; п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", абз. 2 п. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.91р. № 1251-ХП "Про систему оподаткування" занижено податок на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на загальну суму 124 050 грн., у тому числі: заниження за липень 2009р. на 24 396 грн., заниження за серпень 2009р. на 12 048 грн., заниження за вересень 2009р. на 30 014 грн., заниження за жовтень 2009р. на 19 118 грн., завищення за листопад 2009р. на 4 093 грн., завищення за грудень 2009р. на 1 156 грн., завищення за лютий 2010р. на 915 грн., завищення за березень 2010р. на 311грн., заниження за квітень 2010р. на 15 518 грн., заниження за травень 2010р. на 6 704 грн., заниження за червень 2010р. на 22 727 грн.

29.11.10р. ДШ м. Ялта АР Крим згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі акту перевірки від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284, яким за встановлені порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", прийнято податкове повідомлення-рішення №0003642301/0, яким визначено Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" податкові зобов'язання з податку на додану вартість сумою 124 050,00 грн. та за штрафними санкціями сумою 62 025,00 грн., а всього у розмірі 186 075,00 грн. (а.с.26).

Закон України від 25.06.91 № 1251-ХП "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

За приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З положень пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за -ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом. спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/абот поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платники податку на додану вартість на вимогу п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею,5 цього Закону.

За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов'язки платників податку тощо, до обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів), віднесені, у тому числі зобов'язання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХГУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії -зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

З копії податкової накладної від 15.05.07р. № 10, акту виконаних підрядних робіт, рахунку фактури від 24.06.09р. №120, акту здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 26.06.09р. № ОУ-0000027 податкової накладної від 30.07.09р. №94, платіжного доручення від 01.07.09р. №1460, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, довідки від 19.11.09р. № БФС-2471(а.с.82-85, 96-100), звіту за господарськими операціями з 01.01.08р. по 31.12.08р. та з 01.01.09р. по 31.12.09р. про які вказано в акті перевірки і, які пов'язані з господарською діяльністю позивача встановлено про наявність господарських операцій, фіксування фактів їх здійснення, що у своє чергу на вимогу податкового законодавства є підставою для відображення у бухгалтерському обліку та при складанні фінансової звітності в Україні,

Позивачем при проведенні перевірки, що не спростовувалось відповідачем, надано первинні документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності і вони були предметом дослідження при проведенні перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські діяльність, яка не визнана податковим органом, з ТОВ "Кримекодизайн" здійснювалась відповідачем на час, коли контрагент мав ліцензію на вишукувальні та проектні роботи в будівництві, побудови несущих та захисних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж, включаючи сейсмічні райони та особливо складні інженерно-геологічні умови, виданої Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00516166, серії НБ 377454, ІПН 333858701125 (а.с.92-95).

Отже, витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка. підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також було предметом її дослідження.

Приймаючи до уваги приписи пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.07р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", суми самостійно обчислених податкових зобов'язань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобов'язань, суд знаходить дії відповідача, внаслідок яких визначено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на загальну суму 124 050 грн., у тому числі: заниження за липень 2009р. на 24 396 грн., заниження за серпень 2009р. на 12 048 грн., заниження за вересень 2009р. на 30 014 грн., заниження за жовтень 2009р. на 19 118 грн., завищення за листопад 2009р. на 4 093 грн.. завищення за грудень 2009р. на 1 156 грн., завищення за лютий 2010р. на 915 грн., завищення за березень 2010р. на 311 грн., заниження за квітень 2010р. на 15 518 грн., заниження за травень 2010р. на 6 704 грн., заниження за червень 2010р. на 22 727 грн., протиправними, не заснованими на законі та такими, що суперечать його положенням.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначені в цих накладних суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням таких послуг.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості дій з прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 29.11.10р. № 0003642301/0.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.11 у справі № 2а-614/11/17/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.11 у справі № 2а-614/11/17/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко