Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-7796/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7796/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Бабенка К.А., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»(далі по тексту -ТОВ «Процесс-Інжиніринг») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001362330/0 від 23.12.2010 року (з урахуванням рішення ДПА у місті Києві № 2178/10/25-114 від 04.03.2011 року), № 0000512330 від 18.04.2011 року та № 0001372330/0 від 23.12.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000512330 від 18.04.2011 року та № 0001372330/0 від 23.12.2010 року, прийняті державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29.10.2010 року по 02.12.2010 року службовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Процесс-Інжиніринг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», результатом чого стало заниження податку на додану вартість на суму 1 050 132,00 грн. та вимог п.п. 4.1.6 и. 4.1 ст. 4. п. 5.1 ст. 5, п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 841 630,00 грн.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 07.12.2010 року № 991/1/1-23-30-35000732, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001362330/0 від 23.12.2010 року, яким ТОВ «Процесс-Інжиніринг»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в загальній сумі 1 050 132,00 грн. (у тому числі нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 525 066,00 грн.) та № 0001372330/0 від 23.12.2010 року, яким ТОВ «Процесс-Інжиніринг»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 841 630,00 грн. (у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 420 815,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ДПА у м. Києві було прийнято рішення, яким первинну скаргу позивача задоволено частково, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 0001362330/0 від 23.12.2010 року - скасовано в частині основного платежу в сумі 915 502,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 457 751,00 грн.

У зв'язку з цим ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0000512330 від 18.04.2011 р., яким ТОВ «Процесс-Інжиніринг»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 134 630,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) в розмірі 67 315,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Із системного аналізу пункту 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР випливає, що поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів.

Тобто з метою оподаткування фактом поставки товарів визнається як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача товару вже відбулася (у покупця виникло право власності на товар), так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутися при виконанні певних умов договору, тобто оплати товару чи отримання товару покупцем.

Отже, визначення дати виникнення податкових зобов'язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжите в пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР поняття відвантаження товарів слід розуміти не як визначення факту виникнення права власності на товар, а як визначення початку процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника.

В свою чергу податковий кредит звітного періоду у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398-V), визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 п. 7.4.5 цієї ж норми Закону (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою Закон пов'язує право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних товарів (основних фондів), робіт, послуг сум ПДВ до податкового кредиту, є використання цих товарів (основних фондів), робіт, послуг у господарській діяльності такого платника.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З наявних у справі доказів вбачається, що упродовж періоду, який перевірявся, позивачем були укладені наступні договори:

- договори поставки товарів №08-100-УК від 14.05.2009 року та №08-1ОО-ВВ від 19.05.2009 р., за умовами яких ТОВ «Станстандарт-Прима»(код ЄДРПОУ 35844842) зобов'язувалося поставити, а TOB «Процесс-Інжиніринг»оплатити та прийняти частину товару (механічні частини вагів). На виконання зазначених договорів TOB «Станстандарт-Прима»виписало на адресу позивача видаткові та податкові накладні на загальну суму 692 604,00 грн., а ТОВ «Процесс-Інжиніринг»перерахувало на розрахунковий рахунок TOB «Станстандарт-Прима»грошові кошти в сумі суму 250 000,0 (у тому числі ПДВ на суму 41 666,67 грн.) згідно платіжного доручення від 18.05.2009 року №211. Станом на 30.06.10 р. кредиторська заборгованість ТОВ «Процесс-Інжиніринг»перед ТОВ «Станстандарт-Прима»склала 442 604,00 грн. На підставі даних інформаційних ресурсів ДПА України встановлено, що TOB «Станстандарт-Прима»має стан - припинено (ліквідовано, закрито). На підставі вказаних даних виконкомом Луганської міської ради 29.01.10 р. було скасовано державну реєстрацію TOB «Станстандарт-Прима»та 21.01.10 р. знято з податкового обліку;

- договори поставки товарів №37-РЕ від 05.12.2007 р., №08-РЕ від 09.01.2008 р. та №08-РЕ від 09.01.2008 р., за умовами яких TOB «Будімпекс»(код ЄДРПОУ 34202673) зобов'язувалося поставити, а TOB «Процесс-Інжиніринг»оплатити та прийняти товар. На виконання зазначених договорів позивач перерахував на розрахунковий рахунок TOB «Будімпекс»грошові кошти на загальну суму 49 080,0 (у тому числі ПДВ 8 180,00 грн.) згідно платіжного доручення від 23.08.2008 року №609. Станом на 30.06.10 р. кредиторська заборгованість ТОВ «Процесс-Інжиніринг»перед ТОВ «Будімпекс»склала 993 000,00 грн. На підставі даних інформаційних ресурсів ДПА України встановлено, що TOB «Будімпекс»має стан - ліквідаційна процедура за рішенням суду. Відомості про зняття з обліку №2а-10904/08 від 30.07.2008 р.;

- договір підряду №08-100-1 від 05.12.2008 року, за умовами якого TOB «Процесс-Інжиніринг»зобов'язувалося надати ТОВ «Донбасмега-Л»(код ЄДРПОУ 33765958) передбачені договором послуги. На виконання вказаного договору ТОВ «Донбасмега-Л»в грудні 2008 року виписало на адресу ТОВ «Процесс-Інжиніринг»податкові накладні на загальну суму 1 118 250 грн. (в т.ч. 186 375,00 грн. ПДВ). У грудні 2008 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок TOB «Донбасмега-Л»грошові кошти в сумі 869 970,00 грн. (у т.ч. 144 995,00 грн. ПДВ). Кредиторська заборгованість TOB «Процесс-Інжиніринг»станом на 30.06.10 складає 248 280,00 грн. Згідно даних інформаційних ресурсів ДПА України, TOB «Донбасмега-Л»має стан припинено (ліквідовано, закрито). На підставі вказаних даних виконкомом Луганської міської ради 17.06.09 р. було скасовано державну реєстрацію TOB «Станстандарт-Прима»(відомості про скасування держреєстрації №13821170011005763 від 17.06.2009 р.) та 11.06.09 р. знято з податкового обліку (відомості про зняття з обліку №1/356 від 11.06.2009 р.);

- акти прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), у відповідності до яких ТОВ «Процесс-Інжиніринг»прийняло від ТОВ «Технік ЛТД»результати виконаних робіт на загальну суму 152 400,00 грн., (у тому числі ПДВ -25 400,00 грн.). Кредиторська заборгованість ТОВ «Процесс-Інжиніринг»перед ТОВ «Технік ЛТД»станом на 30.06.2010 року склала 152 400,00 грн. Згідно даних інформаційних ресурсів ДПА України, TOB "Технік ЛТД" (код ЄДРПОУ 24048046) має стан припинено (ліквідовано, закрито). На підставі вказаних даних виконкомом Луганської міської ради 11.12.08 р. було скасовано державну реєстрацію TOB "Технік ЛТД" (відомості про скасування держреєстрації № 13821170008014163 від 11.12.2008 р. ) та 04.12.08 р. знято з податкового обліку (відомості про зняття з обліку № 12/866 від 04.12.2008 р.);

- договори про виконання робіт №08-04-Р від 21.01.2009 р., №08-101-ТД_РТОП від 14.01.2010 р. та №08.103-У_РТОП від 01.02.2010 р., за умовами яких ПП «Ремус-Топ»зобов'язувалося виконати обумовлені в договорах роботи, а ТОВ «Процесс-Інжиніринг»прийняти та оплатити їх вартість. Як вбачається з висновків акту перевірки від 07.12.2010 року № 991/1/1-23-30-35000732, ПП «Ремус-Топ»у декларації за травень 2009 року не було заявлено ПДВ у сумі 391 666,67 грн.; за червень 2009 року не заявлено ПДВ у сумі 6 976,76 грн., за липень 2009 року не заявлено ПДВ у сумі 6 969,00 грн.; за березень 2010 року не заявлено ПДВ у сумі 117 660,78 грн. Згідно даних інформаційних ресурсів ДПА України, TOB «Ремус-Топ»має стан - ліквідаційна процедура за рішенням суду. З 21 жовтня 2010 року TOB «Ремус-Топ»знято з податкового обліку, а 19 травня 2010 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ №100154172 від 18.12.2008 року.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стало відхилення згідно з базою даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за липень 2009 року та березень 2010 року між податковим кредитом ТОВ «Процесс-Інжиніринг»та податковими зобов'язаннями ПП «Ремус-Топ»на загальну суму 134 630,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ремус-Топ»16 червня 2009 року подало податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року та задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Процесс-Інжиніринг»в сумі 391 666,67 грн., що відображено у Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 03.07.2009 року).

31 липня 2009 року ПП «Ремус-Топ»подало податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року та задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Процесс-Інжиніринг»в сумі 6 976,76 грн., що також відображено у Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до декларації.

Однак, матеріали справи не містять доказів відображення ПП «Ремус-Топ»податкових зобов'язань за липень 2009 року та березень 2010 року при взаємовідносинах з ТОВ «Процесс-Інжиніринг»в сумі 16 969,00 грн. та 117 660,78 грн. відповідно у Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»по вищезазначених періодах.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, податковий кредит формується насамперед за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції ПП «Ремус-Топ»по виконанню робіт за умовами спірних договорів не відображали товарного (реального) характеру, а відтак не мали на меті реального настання правових наслідків. В свою чергу, позивачем не було доведено факт безпосереднього зв'язку витрат з веденням господарської діяльності.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правомірними спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000512330 від 18.04.2011 року та № 0001372330/0 від 23.12.2010 року, які узгоджуються з нормами діючого законодавства та є такими, що не підлягають до скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бабенко К.А

Петрик І.Й.