ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025,
м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К
Р А Ї Н И
м.
Київ
17.11.2008 р.
№ 5/324
Окружний
адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого
- судді Кочана В.М.,
секретаря
судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до
Головного управління Міністерства
внутрішніх справ України в м. Києві, Дарницького РУ ГУ МВС України в м.
Києві
про
визнання
звільнення незаконним та виплату середнього заробітку за часвимушеного
прогулу,
В
С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1
звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління
Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Дарницького РУ ГУ МВС України
в м. Києві з вимогами про визнання звільнення незаконним, скасування наказу №
67 від 18.02.2005р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та
виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших платежів.
Позивач
в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив наступне. Наказом Головного Управління МВС України у м.
Києві № 289 о/с від 06.06.2005р. його
було звільнено з органів внутрішніх справ за п. "є" ст. 64 (порушення
дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом
органів внутрішніх справ.
ОСОБА_1.
зазначив, що причина звільнення не була йому повідомлена, зарплата за останній
місяць роботи не виплачена, також не виплачені інші належні виплати при
звільненні.
Позивач
також оскаржує наказ № 67 від 18.02.2005р. Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про накладення на нього
дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Як
зазначив позивач, наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді
догани не було доведено до його відома, порушень службової дисципліни він не
допускав, а про існування наказу стало відомо тільки під час розгляду справи в
суді.
Представники
відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, оскільки вважають, що
оскаржувані накази до дисциплінарної відповідальності позивача було притягнуто
обґрунтовано.
Про
наявність оскаржуваних наказів позивачу стало відомо відразу після їх прийняття
в лютому та червні 2005 року, а тому позивачем пропущено строк звернення до
суду в вимогами про скасування таких наказів.
Накази
про накладення дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни
оголошувалися позивачу відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів
внутрішніх справ України.
Грошове
забезпечення позивачу виплачувалося у відповідності до наказу МВС України № 1236 від 01.11.2003р. "Про
затвердження Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з
питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС та умов
оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і
начальницького складу".
Після
звільнення позивача з ним було проведено розрахунок, а тому вимоги про
стягнення заборгованості, на думку представників відповідачів, також
задоволенню не підлягають.
Вислухавши
пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у
задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом
встановлено, що наказом Головного Управління МВС України у м. Києві № 289 о/с
від 06.06.2005р. ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. "є" ст. 64 (порушення
дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом
органів внутрішніх справ, а наказом № 67 від 18.02.2005р. Дарницького РУ ГУ МВС
України в м. Києві на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді
догани.
В
судовому засіданні позивачем не надано доказів, які б вказували на поважні
причини пропущення процесуального строку звернення до суду з позовом.
Відповідно
до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
З
пояснень позивача слідує, що йому стало відомо про винесення оскаржуваного
наказу № 289 о/с від 06.06.2005р.
відразу після оголошення йому про звільнення з органів внутрішніх справ.
Як встановлено
судом, після звільнення та ознайомлення з оскаржуваним наказом жодних заяв або
скарг на незаконне звільнення з органів внутрішніх справ на адресу МВС України
чи Головного управління МВС України в м. Києві від ОСОБА_1. не надходило.
Позивач вперше звернувся до суду з позовом в листопаді 2007 року.
Відповідно
до ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України про
накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується
особовому складу органу внутрішніх справ.
Зі
змісту Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та пояснень
представника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві слідує, що накази про
дисциплінарні стягнення оголошуються особовому складу на зборах співробітників.
З
наданих суду доказів встановлено, що при звільненні з посади дільничного
інспектора міліції з ОСОБА_1 . було проведено розрахунок по грошовому
забезпеченню у відповідності до наказу МВС України № 1236 від 01.11.2003р.
"Про затвердження Інструкції про порядок застосування нормативно-правових
актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС
та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і
начальницького складу".
Відповідно
до вимог п. 1 зазначеного Наказу позивачу нараховувалося грошове забезпечення:
посадовий оклад - 105,00 грн. (Наказом по особовому складу Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві № 179
від 10.06.2002р.); оклад за спеціальним званням - 110,00 грн., (Наказом по о/с Дарницького
РУ ГУМВС України в м. Києві № 45 від 02.07.2003р.); надбавка за вислугу років -
43,00 грн.; 100 відсоткова надбавка - 258,00 грн.; надбавка за особливі умови
служби 32,25 грн. (накази по о/с № 51 від 01.07.2004р., № 6 від 01.01.2005р., №
36 від 12.05.2005р.
Таким
чином, позовні вимоги про зобов'язання Головного Управління МВС України у м. Києві сплатити належні йому до
виплати кошти задоволенню не підлягають.
Відповідно
до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не
встановлено інше, обчислюється з дня, коли особи дізналась або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У
відповідності до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до
адміністративного суду є підставою для
відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із
сторін.
Оскільки
відповідачі наполягають на відмові в задоволенні позову з причин пропущення
позивачем строку звернення до адміністративного суду, а суд прийшов до
переконання, що такий строк позивачем пропущено, в задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 . про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної
відповідальності слід відмовити.
Керуючись
ст.ст. 2, 7, 17, 94, 99, 100, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних
вимог відмовити.
Постанова
відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова
суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про
апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про
апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти
днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову
суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.
Суддя
Кочан В.М.
Дата складення постанови в повному
обсязі 03.12.2008р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2008 |
Оприлюднено | 02.02.2009 |
Номер документу | 2838151 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кочан В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні