Ухвала

від 04.12.2008 по справі 2/345

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

УХВАЛА

 04.12.2008р.                                        

09:59                                                 

№ 2/345 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі судді 

Келеберда В.І. при секретарі судового засідання Бузінському А.В.

розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за

позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про скасування наказу та зобов'язання

вчинити дії

Обставини справи:

Ухвалою

суду від 07.07.08р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом

Першого заступника Голови Партії «Руський блок»та Голови оргвідділу партії

ОСОБА_1. до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства

юстиції України № 1188/5 від 29 листопада 2007 року у частині відмови у взятті

до відому інформації про зміни керівних органів Партії «Руський блок»,

прийнятих VII З'їздом Партії «Руський блок»09.09.2007 року та про зобов'язання

відповідача прийняти до відома інформацію про зміни керівних органів

Партії «Руський блок», рішення з приводу чого були прийняті VII З'їздом Партії

«Руський блок»09 вересня 2007 року, про що зробити запис у відповідному реєстрі

та направити на адресу Голови партії «Руський блок»ОСОБА_1 офіційну відповідь з

цього приводу.

В

ході попереднього розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних

вимог, а саме позивач просить суд розглянути адміністративний позов не як

Голови партії, а як фізичної особи.

Розглянувши

подані документи і матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання,

суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

Личаківського районного суду міста Львова від 12.02.08р. справу № 2а-1673/08

передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною

підсудністю.

В

попередньому судовому засіданні Окружного адміністративного суду міста Києва

позивач через свого представника подав заяву про уточнення позову, де він

просить розглянути його позов як фізичної особи.

Відповідно

до вимог ст.ст. 52, 137 КАС України позивач має право змінити позовні вимоги

протягом всього часу судового розгляду справи, а суд першої інстанції наділений

правом залучити відповідну особу в якості другого відповідача.

Розглянувши

заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити

про наступне.

Відповідно

до завдання адміністративного судочинства, що закріплено у ст. 2 КАС України,

до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи

бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких

рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший

порядок судового провадження. 

Компетенція

адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних

осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень

(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи

бездіяльності (ст. 17 КАС України).

Предметом

оскарження виступає наказ Міністерства юстиції України № 1188/5 від 29.11.07р.

«Про відмову у взятті до відома інформації про зміни керівних органів Партії

«Руський блок».

Акт

державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто

офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований

на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для

суб'єктів цих відносин.

Залежно

від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу

відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не

мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Правовий

акт -це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює

суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери

дії) правових норм, а також визначення (зміни припинення) на основі цих норм

прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності

конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять

нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є

сфера його дії за суб'єктним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії,

на відміну від нормативних поширюють свою дію на конкретного суб'єкта.

Як

нормативний, так і ненормативний правові акти завжди виражають волю

(волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають

офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання

суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення;

оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні

правові наслідки.

Ненормативні

правові (індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки тільки у тих

конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Викладена

позиція підтримується і Конституційним Судом України, яка наведена у рішенні

Конституційного суду України у справі щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України

"Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів

Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) м. Київ

23 червня 1997 року N 2-зп Справа N 3/35-313), в якому визначено, що за своєю

природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не

загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда

чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують

свою дію.

Аналогічна

позиція викладена й Президією Вищого арбітражного суду України в роз'ясненні

від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних

з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»(зі змінами та

доповненнями від 22.10.07р. №04-5/198). Так, Президія ВАСУ вказує на те, що

нормативно-правовий акт -  це прийнятий

уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний

документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи

локальний характер та застосовується неодноразово. Щодо правових актів

ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і

обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Із

змісту наведених позицій вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми

приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких

спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту

як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого

суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт - зобов'язаний виконувати його.

Отже,

наказ № 1188/5 від 29.11.07р. є актом індивідуальної дії та регулює питання

представницьких інтересів держави на участь в управлінні господарським

товариством.

Відповідно

до п. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових

актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються

адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження)

позивача.

З

огляду на те, що позивач -фізична особа ОСОБА_1. знаходиться у м. Львові, а

судовий розгляд справи № 2/345 не розпочато, то справа підлягає передачі до

адміністративного суду за територіальною підсудністю для вирішення спору по

суті заявлених позовних вимог.

За

таких обставин, керуючись п.2 ст. 19, ст.ст. 22, 160 КАС України, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Передати

адміністративну справу № 2/345 до Личаківського районного суду міста Львова

(79007, м. Львів, вул. Б.Лепського, 16) для розгляду по суті.

Попередити

сторони, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого

здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі

подання апеляційної скарги -після залишення її без задоволення (ст. 22 КАС

України).

Ухвала

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її

отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст.

185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд

першої інстанції заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                      В.І.

Келеберда