Рішення

від 14.11.2006 по справі 8/158пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/158пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.11.06 р.                                                                                                             Справа № 8/158пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної

                     компанії "ВисБор-МС", ЄДРПОУ 20363041, м.Донецьк

до відповідача  Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації

                          м.Донецька”, ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Донецьке підприємство "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства

"Донецькглавснаб", ЄДРПОУ 01548869, м.Донецьк

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Акціонерне товариство "Донецькглавснаб", м.Донецьк

про спонукання виконати дії

                                                                                              Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Нікітін В.М.-по дов.

від відповідача: Малюк Л.В.-пров. юрисконсульт

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія "ВисБор-МС", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, про спонукання відповідача зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., загальною площею 201,7 кв.м., що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №93 від 25.09.2006р. змінив предмет позову, зокрема, позивачем заявлене клопотання щодо розгляду судом вимог про визнання права власності на нежитлові приміщення: магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д, та про спонукання відповідача зареєструвати право власності на вказане майно. Одночасно, позивачем заявлено про залишення судом без розгляду вимог про спонукання відповідача видати свідоцтво про право власності на спірне майно.

За таких обставин, судом розглянуті вимоги згідно з заявою позивача №93 від 25.09.2006р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права власності на спірне майно, внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 29.12.1993р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/2699 від 03.10.2006р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що він є неналежним відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю оспорювання ним будь-яких прав позивача на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

29.12.1993р. між позивачем та Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.224 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладання сторонами вказаного вище договору) за  договором  купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, згідно з умовами вказаного вище договору Донецьке підприємство "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" прийняло на себе зобов'язання передати, а позивач - прийняти у власність магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28.

Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов, зокрема, договору.

В договорі купівлі-продажу від 29.12.1993р. встановлений обов'язок позивача здійснити розрахунок за придбане майно шляхом перерахування грошових коштів в сумі 540000 карб. на рахунок Донецького підприємства "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб"  протягом 10 днів після підписання цього договору.

Згідно з наданою до матеріалів справи заявою №44 від 02.10.2006р. Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" повідомлено суд про повне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 29.12.1993р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем свої зобов'язання щодо сплати вартості придбаного майна Донецькому підприємству "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" були виконані.

За приписом ст.128 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, передачею визнається, зокрема, вручення речей набувачеві.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу від 29.12.1993р. право власності на придбане майно виникає у позивача з моменту передачі Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" спірних об'єктів за актом приймання-передачі.

Як встановлено судом, 30.12.1993р. між позивачем та Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" був підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким останнім було передане, а позивачем прийнято спірне майно.

Одночасно, у вказаному акті сторонами було підтверджено факт повної сплати позивачем вартості цього майна Донецькому підприємству "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб".

Згідно з рішенням №318/1 від 12.07.2006р. Виконавчого комітету Ленінськомї районої у м.Донецьку ради магазину загальною площею 201,1 кв.м., складу загальною площею 464,7 кв.м., складу-фруктосховищу загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерській загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28, було присвоєно нову поштову адресу: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Тобто, норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., не можуть застосовуватись судом при дослідженні правовідносин сторін, які виникли та існували до набрання чинності цим кодексом договору.

Таким чином, виходячи з того, що договори купівлі-продажу, на підставі яких позивач набув права власності на спірне майно, були укладені сторонами під час дії Цивільного кодексу УРСР, при розгляді цієї справи суд застосовує норми цього Кодексу.

В ст.47 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Главою 20 Цивільного кодексу УРСР, яка регулювала відносини купівлі-продажу, не було встановлено обов'язковість нотаріального посвідчення угод купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами.

За приписом ст.44 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що угоди між юридичними особами можуть укладатись в простій письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 29.12.1993р. позивачем та Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" було дотримано вимоги діючого на той час законодавства.

Крім цього, згідно з нормами ст.128 Цивільного кодексу УРСР виникнення права власності на річ за договором було обумовлене лише моментом передачі речі, проте, ніяким чином не залежало від нотаріального посвідчення відповідної угоди купівлі-продажу.

Одночасно, судом також прийнято до уваги ті обставини, що згідно з розширеним витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на момент укладання договору купівлі-продажу від 29.12.1993р. відсутня інформація щодо наявності заборон відчуження, арештів нерухомого майна - магазину загальною площею 201,1 кв.м., складу загальною площею 464,7 кв.м., складу-фруктосховищу загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерській загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

На підставі викладеного, враховуючи факт передачі Донецьким підприємством "Донецьктехоптторг" Акціонерного товариства "Донецькглавснаб" об'єктів купівлі-продажу за договором від 29.12.1993р. позивачу, приймаючи до уваги факт виконання позивачем зобов'язань по сплаті вартості вказаного майна, суд дійшов висновку, що позивач набув права власності на магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

Статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або невизнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно позивач посилається на фактичне невизнання його прав відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/2699 від 03.10.2006р. стверджує про ті обставини, що право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості з його боку не оспорюється, внаслідок чого він є неналежним відповідачем по справі.

Вказані твердження відповідача спростовуються фактичними матеріалами справи, враховуючи наявне у справі рішення відповідача від 25.07.2006р., згідно з яким позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на спірне майно.

При цьому, посилання відповідача на відсутність первинної реєстрації права власності на спірне майно судом до уваги не приймаються.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій магазину, диспетчерської, складу, складу-фруктосховища за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д, складеним ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект", встановлено, що спірні будівельні конструкції позивача знаходяться в нормальному стані та можуть бути прийняті в експлуатацію.

За таких обставин, виходячи з того, що позов в частині вимог про визнання права власності повністю доведений позивачем, обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами справи, враховуючи, що право власності позивача фактично не визнається відповідачем, вимоги про визнання за позивачем права власності на магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д, підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про спонукання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д, підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі по тексту "Положення").

Відповідно до п.1, п.п.1.3 Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

За змістом ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України,  фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних  юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

За приписом ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” заявлені речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема,  рішення суду   стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Рішення суду,  згідно з п.10 Переліку до Положення рішення судів  про  визнання права власності  на  об'єкти  нерухомого  майна є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи, що право власності на спірне майно було набуте позивачем внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 29.12.1993р., приймаючи до уваги повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, позов в частині вимог про спонукання відповідача зареєструвати право власності на спірні об'єкти нерухомості підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того факту, що відповідно до ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.

Враховуючи, що відповідач зобов'язаний діяти відповідно до вимог закону, приймаючи до уваги відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 29.12.1993р., суд дійшов висновку, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, внаслідок чого судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "ВисБор-МС", м.Донецьк до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "ВисБор-МС", м.Донецьк на магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

Зобов'язати Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "ВисБор-МС", м.Донецьк на магазин загальною площею 201,1 кв.м., склад загальною площею 464,7 кв.м., склад-фруктосховище загальною площею 66,3 кв.м., диспетчерську загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Пілотна, 28д.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 20.11.2006р.

       Суддя                                                                                                           Ємельянов А.С.