Рішення

від 24.10.2012 по справі 2114/7159/12

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 2114/7159/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Вітічак О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи Управління Держкомзему в м. Херсоні, Третя Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів в якому просили, після зменшення позовних вимог, визнати за ними право спільної сумісної власності на 39/100 частин земельної ділянки площею 142,35 кв.м., що за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Свої вимог мотивували тим, що відповідно до Державного акту від 27.12.1999 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,0365 га., що за адресою АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 та після смерті залишив заповіт яким заповів усе належне йому майно позивачам по справі. Проте, при зверненні до нотаріусу позивачам було відмовлено в оформленні справа власності на спірну земельну ділянку, з підстав того, що позивачами не встановлено розміру часток у праві спільної часткової власності та не здійснено реального розподілу цієї ділянки.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги, із урахуванням їх зменшення, підтримала у повному обсязі, та просила їх задовольнити. Від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, якою він просив розглянути справу в його відсутність, зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Представник третьої особи Управління Держкомзему в м. Херсоні проти задоволення позовних вимог не заперечував, зазначивши суду про те, що спірна ділянка за померлим ОСОБА_7 була оформлена в установленому законом порядку.

Третя особа Третя Херсонська державна нотаріальна контора просили розглянути справу без участі їхнього представника.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.

Так відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 19.09.1995 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0365 га, що за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. На підставі вказаного рішення ОСОБА_9 та ОСОБА_5 27.12.1999 року було видано державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. Згідно витягу з поземельної книги про земельну ділянку від 06.06.2012 року, виданого за заявою ОСОБА_3, власниками земельної ділянки площею 0,0365 га, що за адресою АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_9, а також вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_9 набув право власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 22.10.2010 року. На випадок своєї смерті ОСОБА_9 09.06.2010 року залишив заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_10, згідно якого заповідач заповів все належне йому майно в рівних частках кожному ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті спадкодавця, позивачі звернулись до нотаріуса із заявою про оформлення права власності на майно померлого. Проте, в оформленні права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом нотаріусом було відмовлено, оскільки не було належним чином оформлено відповідних документів.

Статями 1220, 1222, 1235, 1236, 1241 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що спадкодавець за життя не встиг належним чином оформити документи на спірну земельну ділянку, у зв'язку із чим позивачі не можуть здійснити оформлення у встановленому законом порядку спірної земельної ділянки, а також те, що спадкодавець на час винесення судового рішення набув права власності на спірну ділянку у встановленому законом порядку, та інші особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, про свої права на спадщину не заявляли.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 5-11, 57, 60, 174, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи Управління Держкомзему в м. Херсоні, Третя Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на 39/100 частин земельної ділянки площею 142,35 кв.м., що за адресою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЛ. А. Скрипнік