Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-2365/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2365/12/0170/24

21.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

в порядку письмового провадження розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 15.06.12 по справі № 2а-2365/12/0170/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Третья Стража" (вул. Свердлова, 34,Ялта,Автономна Республіка Крим,98603)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2012 (суддя Кащеєва Г.Ю.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Третья Стража»до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0034402301 від 22.12.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4900,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1,00грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судове засідання 21.11.2012 сторони не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Третья Стража»є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

У період з 26.10.2011 по 01.11.2011 посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Третья Стража»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алміс ЛД»за березень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 3100/23-4/37286600 від 01.11.2011 (а.с. 8-15).

Перевіркою встановлено, що у порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.3 ст. 198 , п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ТОВ «Третья Стража»податковий кредит по декларації за березень 2011 року підлягає зменшенню на суму в розмірі 4900,00 грн. (а.с. 14).

Висновки акту перевірки мотивовані посиланням на акт ДПІ в Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Алміс»щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року»від 04.07.2011 № 1809/23-513/36344226, відповідно до якого правочин, укладений ТОВ «Третья Стража»з ТОВ «Алміс ЛД»у березні 2011 року визнано нікчемним.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.12.2011 № 0034402301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4900,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1,00 грн. (а.с. 17).

Позивач зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене до Державної податкової служби в АР Крим.

Рішенням ДПС в АР Крим від 06.02.2012 вих. № 331/7/10-0223 податкове повідомлення - рішення від 22.12.2011 № 0034402301 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 53-54).

Стаття 19 Конституції України проголошує: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до частини 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності з частиною 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки позивачем надані всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Алміс ЛД»щодо фактичного отримання товару, зокрема, податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Третья Стража»за березень 2011 року, видаткові накладні, виписка банку, податкова декларація з ПДВ за березень 2011 року, додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року тощо (арк. 6 акту перевірки).

Про будь-які недоліки цих первинних бухгалтерських документів в акті перевірки не зазначено.

Надані позивачем під час перевірки документи досліджувались судом першої інстанції та встановлено наступне:

ТОВ «Третья Стража»у березні 2011 року придбало у ТОВ «Алміс ЛД»товар, а саме кабель вогнестійкий (N) НХНFE180 Е-30-Е60 Purofil Keram 2х1,0 та акустичну систему 1/ЗАС100ПН на загальну суму 29400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4900,00 грн.

Факт купівлі - продажу товару підтверджується наданими ТОВ «Третья Стража»податковою накладною від 28.03.2011 року № 1032804 на суму 11400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1900,00 грн. (а.с. 143), податковою накладною від 31.03.2011 року № 1033108 на суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3000,00 грн. (а.с. 142), видатковою накладною від 28.03.2011 року № 1032803 на суму 11400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1900,00 грн. (а.с. 145), видатковою накладною від 31.03.2011 року № 1033102 на суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3000,00 грн. (а.с. 144) та іншими первинними документами.

Зазначені податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих накладних, які заповнені у передбаченому законом порядку (а.с. 131-133).

Позивач на підставі діючого законодавства включив відображені в податкових накладних суми ПДВ до складу податкового кредиту у березні 2011 року на суму 4900,00 грн.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Відповідно до п. 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.4 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.6 статті 201 Кодексу встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

На момент виписки вказаних податкових накладних ТОВ «Третья Стаража»та ТОВ "Алміс ЛД" знаходились на обліку як платники податків у ДПІ в м. Ялта АР Крим та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

На підтвердження формування податкового кредиту за березень 2011 року до податкового органу позивачем надані: податкова накладна від 28.03.2011 № 1032804 на суму 11400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1900,00 грн. та податкова накладна від 31.03.2011 № 1033108 на суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3000,00 грн., виписані ТОВ «Алміс ЛД», які з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами.

На підтвердження перерахування коштів, зазначених у податкових накладних позивачем надано суду платіжне доручення від 28.03.2011 № 1 на суму 11400,00 грн. (а.с. 117), платіжне доручення від 31.03.2011 № 6 на суму 18000,00 грн. (а.с. 118), виписки з рахунків за 28.03.2011 та 31.03.2011 (а.с. 114-116).

Також судом першої інстанції, що для здійснення статутної діяльності ТОВ «Третья Стража»орендувало у ТОВ «Дворцово - парковий ансамбль»приміщення загальною площею 40 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Свердлова, 24, про що свідчить договір оренди від 01.12.2012 № 15/10 (а.с. 170-175).

Факт оренди приміщення позивачем також підтверджується актом перевірки (арк. 2 акту перевірки).

Використання позивачем придбаного у ТОВ «Алміс ЛД»товару підтверджено договорами підряду, укладеними позивачем з ВАТ «ГК «Ялта-Інтурист»від 06.04.2011 року № 3998/03, від 28.03.2011 року № 353/03, від 22.03.2011 року № 324 (а.с. 154-170).

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської операції між ТОВ «Третья Стража»та ТОВ «Алміс ЛД»у березні 2011 року.

Підставою для зменшення податкового кредиту по декларації за березень 2011 року на суму суму ПДВ 4900,00 грн. відповідач визначив нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Алміс ЛД», яка встановлена відповідно до акту ДПІ в Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Алміс ЛД»щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.10.2010 по 01.05.2011 року»від 04.07.2011 № 1809/23-513/36344226 (а.с. 180-184).

З акту ДПІ в Приморському районі м. Одеси вбачається, що підставами для визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Алміс ЛД»з контрагентами, зокрема з позивачем, за період з 01.10.2010по 01.05.2011 стала відсутність у ТОВ «Алміс ЛД»необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення операцій в частині відвантаження та перевезення товарів, а також те, що станом на дату складання акту - 04.07.2011 року ТОВ «Алміс ЛД»до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Однак, предметом господарської операції між ТОВ «Третья Стража» та ТОВ «Алміс ЛД»було купівля - продаж, а не отримання послуг з відвантаження та перевезення товарів; відсутність ТОВ «Алміс ЛД»за місцезнаходженням встановлена станом на 04.07.2011, а господарська операція між позивачем та ТОВ «Алміс ЛД»мале місце у березні 2011 року.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, щосама по собі відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не є підставою для визнання укладеного ним у березні 2011 року договору купівлі-продажу з позивачем; чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Згідно з частиною першою статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом , не має наслідків його недійсності, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його положень може доводитись письмовими доказами.

Стаття 204 цього Кодексу визначає презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем суду не надано доказів звернення до суду з метою визнання вказаного правочину недійсним.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2012 у справі №2а-2365/12/0170/24 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам,які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко