Постанова

від 12.12.2008 по справі 7/597

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

 12.12.2008 р.                                                  

17:55                                                 

№ 7/597 

Окружний адміністративний

суд міста Києва у складі головуючого судді 

Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Поліщук О.А. 

вирішив адміністративну справу

 ОСОБА_1          ОСОБА_2

до

 Головного управління Пенсійного фонду

України в м.Києві  

про

 перерахунок раніше призначеної пенсії

За

участю представників сторін:

 від позивача

ОСОБА_3

. - представник за довіреністю

 від відповідача

Павелко

П.М. - представник за довіреністю

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.12.2008 року о 17

год.                       55 хв.

проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОСОБА_1та  ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами до

відповідача про здійснення їм перерахунку та виплати належної пенсії.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що на думку позивачів, відповідачем порушуючи норми

Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року

було безпідставно відмолено у перерахунку призначеної позивачам пенсії в

повному обсязі.

Ухвалами

від 04.12.2008 було відкрито провадження по справах № 7/597 та 7/596 та

призначено судове засідання на 12.12.2008 року.

12.12.2008

року в судовому засіданні справи № 7/597 та 7/596 були об'єднані для спільного

розгляду в одну справу за  № 7/597.

Відповідач

проти задоволення позову заперечує, вважає свої дії обґрунтованими та такими,

що відповідають нормам діючого законодавства України.

За

результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх

представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Позивач-1

ОСОБА_1звільнений з дійсної військової служби відповідно до наказу Голови

Служби Безпеки України від 24.09.2007 року № 15-15-ос за станом здоров'я та

виключений зі списків особового складу  з

01.10.2007 року.

Позивач

-2 ОСОБА_2звільнений з дійсної військової служби відповідно до наказу Голови

Служби Безпеки України від 26.09.2008 року № 1273-ос за станом здоров'я та

виключений зі списків особового складу  з

01.10.2008 року.

Згідно

довідок Пенсійного фонду України про розрахунок пенсії за вислугу років

загальна сума грошового забезпечення, що складає базу обрахування пенсії

Позивача-1 складає 16 040,63 грн., Позивача-2 -17 494,29 грн.

З

поданих розрахунків судом встановлено, що до нього включені наступні види

грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна

надбавка за вислугу років 40%; експертна надбавка для керівного складу 20%;

робота з таємними виробами, носіями, документами 60%; надбавка державного

експерта з питань таємниць 20%; науковий ступінь кандидата наук 15%; надбавка

за особливий характер роботи та інтенсивність праці 90%; премія. В цих же

довідках відповідачем обраховано основний розмір пенсії Позивача-1, що

становить 88% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі 15 940,76

грн. та Позивача-2, що становить 86% грошового забезпечення (вислуга років 32)

у розмірі 17 494,29 грн.

З

матеріалів справи встановлено, що розмір пенсій, було визначено відповідачем з

урахуванням обмежень максимального розміру пенсії відповідно до вимог п. 29

розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів 

України", згідно яких розмір пенсії не може перевищувати суми 12

мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини

першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", що  складає  5 976,00 грн.

Слід

звернути увагу на те, що позивачі неодноразово зверталися до Головного

управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням здійснити перерахунок

призначених їм пенсій, але їм було відмовлено.

Рішенням

Конституційного суду України №10-рп/2008 (у справі за конституційними поданнями

Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66

розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції

України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22,

24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008

рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа

щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008,

яким згадані вище норми Закону України "Про державний бюджет України на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України" визнані такими, що є

неконституційними  та, в силу положень

ч.2 ст.152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким

чином, відповідачем, на час обрахунку розміру пенсії, фактично були застосовані

норми законодавства, які визнані у встановленому порядку неконституційними, і

не мають будь-якої юридичної сили, а, отже, не існувало правових підстав для

обмеження розміру пенсійного забезпечення позивачів.  

Слід

також враховувати положення ч.1 ст. 58 Конституції України щодо принципу дії

нормативно-правового акта в часі, його дія починається з моменту набуття цим

актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події (факту)

застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого

вони настали або мали місце.

Згідно

вимог частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

За

таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно

до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

До

адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи

бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких

рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший

порядок судового провадження.         

Відповідно

до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно

до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних

справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи

бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову.

Судом

встановлено, що відповідачем  не виконано

покладеного на нього обов'язку доказування правомірності вчинених ним дії.

Відповідно

до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження

надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;  розсудливо; з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом

встановлено, що дії, вчинені відповідачем, суперечать вищезазначеним принципам,

що свідчить про їх протиправність та порушення прав, свобод та інтересів

позивачів.

Таким

чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного

судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін,

надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлені адміністративні позови

є обґрунтованими.                                                                                                                        

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позови  ОСОБА_1 , ОСОБА_2задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Головне управління

Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення та перерахунок пенсії

ОСОБА_1з моменту її призначення, відповідно до вимог чинного законодавства

України, виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_1в повному обсязі, у сумі

16040,36 грн. без застосування обмежень Закону України "Про Державний

бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України".

3.          Зобов'язати Головне управління

Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення та перерахунок пенсії

ОСОБА_2 з моменту її призначення, відповідно до вимог чинного законодавства

України, виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 в повному обсязі, у сумі 17

494,29 грн. без застосування обмежень Закону України "Про Державний бюджет

України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України".

4.          Судові витрати в сумі 3,40 грн.

присудити на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, за рахунок Державного

бюджету України.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо

таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за

правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд

першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний

текст постанови виготовлено та підписано 23.12.2008 року.

Суддя                                                                                                         

Арсірій Р.О.