Рішення

від 27.11.2012 по справі 2-2129/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 2-2129/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі : головуючого судді Волошина С.О.

при секретарі Кушнірюк Ю.Г.

з участю : позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Затолочного С.І., Дронь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк»в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди і зобов'язання оплатити листки непрацездатності, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк»в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»про поновлення на посаді начальника відділу по роботі з проблемними активами філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 20000 грн. і зобов'язання оплатити листки непрацездатності з 25.06.2012 р. по 12.07.2012 р.

Позивач посилався на те, що 16.04.2007 р. він прийнятий на посаду виконуючого обов'язки завідуючого сектору по роботі з проблемними активами філії - Чернівецьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк». З 26.03.2008 р. призначений на посаду начальника відділу.

25.07.2012 р. позивач отримав рекомендований лист, з інформацією про необхідність з'явитися в приміщення відповідача для отримання трудової книжки, у зв'язку зі звільненням на підставі наказу № 139-К від 13.07.2012 р., згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Вважає звільнення незаконним та безпідставним, виходячи з положень ст. 3, 43, 45 Конституції України та ст.ст. 2, 4, 6, 7 Закон України «Про відпустки».

Колективний договір AT «Ощадбанк»(далі - Договір) укладено відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди», з метою регулювання виробничих, соціально-трудових відносин, посилення соціального захисту працівників ВАТ «Ощадбанк»(далі - Банк) і включає в себе зобов'язання Сторін, що його уклали, націлені на створення умов для підвищення ефективності роботи Банку, реалізації на цій основі професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів його працівників, соціального розвитку колективу.

Працівники можуть бути звільнені з ініціативи Адміністрації у випадках, передбачених чинним трудовим законодавством.

П. 16.8 Договору передбачає, що щорічна основна відпустка надається працівникам Банку тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Інвалідам І та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.

16.8.1. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів надається працівникам з ненормованим робочим днем за такими посадами:

- начальник відділу, заступник головного бухгалтера управління:

16.11. За сімейними обставинами та з інших поважних причин працівникам згідно з їх заявами можуть бути надані відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, як правило, не більше 15 календарних днів, за винятком відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникові у випадках та з підстав, передбачених чинним законодавством України.

У разі порушення або невиконання взятих на себе зобов'язань, передбачених цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Притягнення до відповідальності не звільняє сторони від виконання зобов'язань, передбачених цим Договором.

24.05.2012 р. позивач рекомендованим листом з описом вкладення направив на адресу відповідача заяву про відпустку з 28.05.2012 р. на 11 діб (без збереження заробітної плати).

Позивач також стверджує, що лише 13.06.2012 р. отримав листа (№ 21-13/2846 від 29.05.2012 р.) за підписом начальнику відділу по роботі з персоналом філії - Чернівецького облуправління AT «Ощадбанк»ОСОБА_7 щодо непогодження начальником управління його відпустки, яка, на думку позивача, надається в обов'язковому порядку працівникові за кожний робочий рік.

Позивач надав вичерпне пояснення в письмовій формі на адресу начальника відділу кадрів щодо підстав невиходу на роботу, оскільки окремим категоріям громадян України немає необхідності узгоджувати період обов'язкової відпустки з керівництвом підприємства, тому що держава гарантує їм обов'язковість надання відпустки без збереження заробітної платні у зручний для них час.

Незважаючи на надані пояснення, 20.06.2012 р., відповідач надіслав ще одного листа № 3317, в якому зазначається про проведення стосовно нього службового розслідування і висновки якого йому надані для ознайомлення.

Стверджує, що 13.07.2012 р. він перебував у штаті відповідача, і незрозуміло чому йому було відмовлено у щорічній основній відпустці за 2012 - 2013 p.p. терміном на 3 доби з 25 по 27 червня 2012 р., заяву на яку він подав 20.06.2012 р.

При прийнятті його на роботу відповідач був проінформований про те, що він інвалід і має право на пільги, у відповідності з чинним законодавством.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Йому не видані соціальні виплати (лікарняні), хоча всі необхідні документи надані. Разом з цим, керівництво у своєму листі посилається на погодження з профспілковою організацією на його звільнення. Неодноразові звернення про ознайомлення з протоколами засідань проігноровані керівництвом відділу по роботі з персоналом.

Моральна шкода, завдана йому в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному.

Так, згідно ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Проте, відповідач позбавив його гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїй сім'ї на життя.

Вказані незаконні дії відповідача призвели до моральних переживань, він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, оскільки його звільнили незаконно. Крім того, викликає занепокоєння факт можливого працевлаштування в подальшому на відповідну роботу, оскільки запис в трудовій книжці створює негативний імідж як працівнику.

Всі зазначені моральні страждання нанесені незаконними діями відповідача негативно відображаються на моральному кліматі в його сім'ї.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, враховуючи викладені обставини, вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює в 20000 грн.

Просив поновити його, ОСОБА_1, на посаді начальника відділу по роботі з проблемними активами філії - Чернівецького обласного управління AT «Ощадбанк», стягнути з філії - Чернівецьке обласне управління AT «Ощадбанк»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25.06.2012 р., зобов'язати філію - Чернівецьке обласне управління AT «Ощадбанк»відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 20000 грн. та оплатити лікарняний в період з 25.06.2012 р. по 12.07.2012 р.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в заяві і просив позов задовольнити. Він не згідний зі звільненням, яке проведено з порушенням процедури. Стверджує, що відпустку використовував не самовільно, з 18 по 22 червня 2012 р. та з 25 червня по 28 червня 2012 року перебував у відпустці. Звільнення 13.07.2012 р. відбулося в період його перебування у відпустці з урахуванням лікарняних.

Представники позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав викладені позивачем обставини і просив вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача Затолочний С.І. і Дронь А.В. позовні вимоги не визнали повністю, посилаючись на письмові заперечення, згідно яких стверджують, що ОСОБА_1, начальник відділу по роботі з проблемними активами, починаючи з грудня 2011 року не виходив на роботу.

Причини різні: лікарняні, чергові відпустки, відпустка без збереження заробітної плати як інваліду III групи, відгули, чергова відпустка за період роботи з 16.04.2012 р. - по 15.04.2013 р., причому завжди йшли йому назустріч, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є інвалід III групи.

Остання заява позивача надійшла поштою 28.05.2012 р. (отримана в другій половині дня), щодо надання відпустки без збереження заробітної плати як інваліду III групи з 28.05.2012 р.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вже використав таку відпустку в поточному році, в її наданні відмовлено. Факт відсутності позивача заактовано. На телефонні дзвінки він не відповідав.

29.05.2012 р. створено комісію про службове розслідування, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 Комісія виїхала до ОСОБА_1 додому, однак ворота були зачинені, до будинку ніхто не впустив. Копію заяви з резолюцією опущено в поштову скриньку та відправлено поштою цінним листом з описом вкладення та повідомлено, що йому в наданні такої відпустки відмовлено.

В телефонній розмові з начальником відділу по роботі з персоналом, ОСОБА_1 повідомив, що він має право як інвалід III групи скористатись такою відпусткою ще раз, оскільки у нього розпочався новий робочий рік з 16.04.2012 р., а попередню відпустку в поточному році він брав за період 16.04.2011р. - 15.04.2012 р.

30.05.2012 р. відправлено ОСОБА_1 цінний лист.

31.05.2012 р. направлено подання до профкому про отримання попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул.

Голова профкому ОСОБА_9 запросила ОСОБА_1 прийти на засідання профкому цінним листом та повідомлення SМS (заактовано), яке мало відбутися 07.06.2012 р. о 13.00 год., однак позивач не прийшов. Профком вирішив перенести засідання на інший день, також в неробочий час, запросити повторно ОСОБА_1 прийняти участь в засіданні.

07.06.2012 р. відправлено цінний лист ОСОБА_1 Всі дні його відсутності заактовано.

08.06.2012 р. отримана чергова заява ОСОБА_1 на відпустку без збереження заробітної плати як інваліду ІІІ групи (ст. 25 закону України про відпустки) з 11.06. по 15.06.2012 р., в якій позивачу відмовлено, оскільки він таким правом уже скористався.

19.06.2012 р. профком надав згоду на звільнення ОСОБА_10

20.06.2012 р. відправлено лист на ОСОБА_11, про згоду на звільнення ОСОБА_10 за прогул.

25.06.2012 р. ОСОБА_10 не вийшов на роботу, і тільки 26.06.2012 р. поштою отримано заяву про відпустку на 3 дні з 25 по 27 червня (за період роботи 16.04.2012 -15.04.2013 р.).

26.06.2012 р. прийшло погодження з Києва на звільнення ОСОБА_10, але зважаючи на те, що він хворів, був виданий наказ про перенесення звільнення по закінченню хвороби.

13.07.2012 р. виданий наказ на звільнення ОСОБА_10 за прогули без поважних причин, вчинені з 28.05.2012 р. по 22.06.2012 р. Копія надіслана поштою цінним листом в понеділок 16.07.2012 р.

Щодо ненадання відпустки без збереження заробітної плати, то відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки»відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку інвалідам III групи тривалістю до 30 календарних днів щорічно. Тобто, відпустка без збереження заробітної плати надається лише за поточний календарний рік, оскільки вона не належить до щорічних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про відпустки», на неї не поширюються норми цього Закону, передбачені для щорічних відпусток, зокрема і щодо перенесення такої відпустки на інший період.

Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вже використав у поточному році своє право на отримання відпустки без збереження заробітної плати як інвалід III групи, вважають, що він не мав правових підстав на отримання такої відпустки з 28.05.2012 р.

Враховуючи викладене, а також наявність підтверджуючих документів щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, вважаємо, що ОСОБА_1 правомірно був звільнений на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме за прогул без поважних причин.

Як на підставу своїх вимог про стягнення з Банку моральної шкоди позивач зазначає, що дії відповідача призвели до переживань, від яких він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, оскільки його звільнили незаконно.

З таким твердженнями позивача Банк не згідний, вважає їх необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують спричинення йому моральної шкоди.

Щодо оплати лікарняного з 25.06.2012 р. по 12.07.2012 р., то відповідно до роз'яснення МОЗ України від 04.05.2011 р. № 307-19126 спільним наказом МОЗ, Мінпраці, Фондом соціального страхування від нещасних випадків від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності», затверджено новий зразок листка непрацездатності.

На підтвердження хвороби та оплати лікарняного ОСОБА_1 надано лікарняний старого зразка, тому, на думку відповідача, оплата даного листка непрацездатності є неможливою.

Листом від 16.07.2012 р. № 3873 ОСОБА_1 запропоновано замінити бланк лікарняного на бланк нового зразка.

Позивач не довів жодними доказами законність та обґрунтованість своїх вимог, тому просять відмовити у позові ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк»повністю по всіх позовних вимогах.

Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснила, що вона працює начальником відділу по роботі з персоналом філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк».

Позивачу було відмовлено в наданні чергової відпустки, оскільки відпустку за 2012-2013 р. ОСОБА_1 використав, а після виходу з лікарняного ОСОБА_1 звільнили за прогул.

Вона особисто по телефону попереджала ОСОБА_1 про необхідність виходу на роботу. Запрошували на засідання профкому, але ОСОБА_1 відмовився з'явитися.

Вважає, що процедуру звільнення було дотримано, з ОСОБА_1 проведені всі розрахунки. 25.07.2012 р. ОСОБА_1 отримав трудову книжку.

В/о начальника ОСОБА_12 підписала наказ про звільнення позивача 13.07.2012 р. і погодила з начальником відділів. ОСОБА_13 завізувала наказ 16.07.2012 р.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наведених нижче підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 16.04.2007 р. прийнятий на посаду виконуючого обов'язки завідувача сектору по роботі з проблемними кредитами філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», де працював по 13.07.2012 р. і був звільнений за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 15) та копією наказу № 139-к від 13.07.2012 р. «Про звільнення ОСОБА_1.»(а.с. 51).

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ-ї групи і цей факт визнаний сторонами, а тому не потребує доказуванню.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 24.05.2012 р. на ім'я начальника філії -Чернівецької обласної дирекції АТ «Ощадбанк», позивач, посилаючись на ст.ст. 10, 13 ч. 2, 25 п. 6 ЗУ «Про відпустки»та колективний договір, просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати терміном на 11 діб з 28.05.2012 р. (а.с. 11, 78).

На заяві накладено резолюцію відповідача: «Відмовлено в зв'язку з використанням права на отримання відпустки в поточному році 28.05.12»(а.с. 11).

Як вбачається з акту від 29.05.2012 р., складеного комісією філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»в складі: - начальника відділу по роботі з персоналом, - начальником фінансово-економічного відділу, - заступника головного бухгалтера, - головного спеціаліста відділу по роботі з персоналом, 29.05.2012 р., о 18.00 год., відбулася телефонна розмова з ОСОБА_1, в якій повідомлялося про те, що його заява на відпустку не погоджена керівництвом і йому потрібно вийти на роботу. ОСОБА_1 відповів, що отримав поштою копію його заяви з резолюцією начальника управління і не погоджується з таким рішенням (а.с. 176).

22.06.2012 р. о 09.53 год. ОСОБА_1 направив поштою на адресу відповідача заяву від 20.06.2012 р. про надання йому щорічної відпустки за 2012 р. -2013 р. терміном на 3 доби з 25.06.2012 р. по 27.06.2012 р. (а.с. 12), що підтверджується копіями опису та фіскального чеку, (а.с. 16).

Суд вважає помилковим твердження позивача про те, що йому, як інваліду ІІІ-ї групи, для виходу у відпустку (основну чи додаткову) достатньо поштою направити на адресу адміністрації філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»заяву про надання такої відпустки.

Тоді як надання щорічних відпусток оформляють наказом керівника підприємства. У наказі про надання відпустки зазначають: прізвище, ім'я, по-батькові, посаду, місце роботи працівника; вид, дату початку та строк (тривалість) відпустки, період, за який її надають.

На підставі наказу про надання щорічної основної (додаткової) відпустки вносять відповідні записи в розділ IV «Відпустки»особової картки за формою П-2ДС, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 27.10.1995 р. № 277.

Статтею 7 ЦК України, визначено, що «Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин».

На практиці видають як індивідуальні, так і зведені (групові) накази, згрупувавши всіх працівників, яким цим наказом надають відпустки .

Підстави для видання наказу: - графік відпусток; - заява працівника.

В судовому засіданні встановлено, що накази про надання як щорічної основної (додаткової), так і без збереження заробітної плати (за власний рахунок), адміністрацією філії -Чернівецької обласної дирекції АТ «Ощадбанк»не виносилися, що підтверджується резолюцією керівника про відмову, датовану 28.05.2012 р. (а.с. 11) та актами про відсутність працівника на роботі (а.с. 32-50).

При цьому, предметом розгляду по даній справі не є оскарження законності відмови у наданні позивачу відпустки без збереження заробітної плати, тому суд не дає оцінку правомірності дій відповідача в цій частині.

Як вбачається з представлених суду копій Актів «Про відсутність працівника на робочому місці»за період часу з 28.05.2012 р. по 22.06.2012 р., комісією філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»в складі: - начальника відділу по роботі з персоналом, - начальником фінансово-економічного відділу, - заступника головного бухгалтера, - головного спеціаліста відділу по роботі з персоналом, зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці протягом робочих днів у вказаний вище період часу (а.с. 32-50).

Згідно Акту від 29.05.2012 р., яким зафіксовано телефонну розмову, яка мала місце о 18.00 год., між головою комісії -начальником відділу по роботі з персоналом та ОСОБА_1 про те, що його заява на відпустку непогоджена керівництвом і йому необхідно вийти на роботу. У відповідь ОСОБА_1 пояснив, що копію заяви з резолюцією начальника управління і не погоджується з таким рішенням, оскільки він, як інвалід ІІІ групи має право на відпустку без збереження заробітної плати за робочий рік з 16.04.2012 р. (а.с. 176).

31.05.2012 р. начальник філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»ОСОБА_14, звернулася до голови профспілкового комітету Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»ОСОБА_9 з поданням про отримання попередньої згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1, начальника відділу по роботі з проблемними активами, за учинення прогулів без поважних причин (а.с. 82).

05.06.2012 р., письмово, рекомендованим листом ОСОБА_1 повідомлено про час та місце наступного засідання профкому 07.06.2012 р. о 13.00 год. (а.с. 170), а також актом від 06.06.2012 р. про направлення sms -повідомлення про час та місце засідання профкому (а.с. 171).

Відповідно до протоколу № 1 засідання зборів профспілкового комітету філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 07.06.2012 р., ОСОБА_1 запрошувався на збори профспілки, однак не з'явився, мотивуючи це тим, що йому не було напередодні вручено копію подання і взагалі, він перебуває у відпустці і може знаходитися поза межами міста.

Членами профспілкового комітету запропоновано відкласти розгляд подання про звільнення на 13.00 год., 12.06.2012 р., у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 (а.с. 164).

08.06.2012 р., письмово, рекомендованим листом ОСОБА_1 повідомлено про час та місце наступного засідання профкому 12.06.2012 р. о 13.00 год. (а.с. 168).

Відповідно до протоколу № 2 засідання зборів профспілкового комітету філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»від 12.06.2012 р., у зв'язку з тим, що в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив про його необізнаність щодо перебування у відпустці незаконно, вирішено відкласти розгляд подання про звільнення на засідання профкому 19.06.2012 р. о 13.00 год. (а.с. 165).

15.06.2012 р., письмово, рекомендованим листом ОСОБА_1 повідомлено про час та місце наступного засідання профкому 19.06.2012 р. (а.с. 166).

Відповідно до протоколу № 3 засідання зборів профспілкового комітету філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»від 19.06.2012 р. члени профкому одностайно проголосували за надання попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 за учинення прогулів без поважних причин (а.с. 173).

Актом від 19.06.2012 р., зафіксовано телефонну розмову з ОСОБА_1 о 13.50 год. про прийняте профкомом рішення щодо надання згоди на його звільнення за прогули. З акту також вбачається, що позивач не погодився з прийнятим рішенням і відповів голові профкому, що оскаржуватиме його в судовому порядку (а.с. 167).

07.07.2012 р. листом № 21-13/3062, за підписом начальника філії -Чернівецького обласного управління «Ощадбанку»ОСОБА_1 в черговий раз запропоновано надати письмові пояснення з причин відсутності на робочому місці, починаючи з 28.05.2012 р. та попереджено про звільнення, в разі невиходу на роботу без поважних причин (а.с. 177).

Згідно наказу № 139-к ПАТ Державний ощадний банк від 13.07.2012 р. «Про звільнення ОСОБА_1.», ОСОБА_1, начальника відділу по роботі з проблемними активами, звільнено з 13 липня 2012 року за прогули без поважних причин, вчинені з 28.05.2012 р. по 22.06.2012 р. (п. 4 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 51).

Відповідно до ст. 36 КЗпП України, «Підставами припинення трудового договору є: … 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38 , 39 ), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 , 41 ) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 );…».

Згідно вимог п. 4 ст. 40 КЗпП України, «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: …4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;…».

Таким чином, в період часу з 28.05.2012 р. по 25.06.2012 р., ОСОБА_1, вчинив прогулу без поважних причин на протязі 20 робочих днів, а тому рішення роботодавця щодо звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин є обґрунтованим і вчинене з дотриманням вимог діючого законодавства.

Судом також встановлено, що у відповідності до виданих на ім'я ОСОБА_1 листків непрацездатності :

- Серія АВК № 499072 від 02.07.2012 р., з 25.06.2012 р. по 02.07.2012 р. включно,

- Серія ААВ № 847003 від 03.07.2012 р., з 03.07.2012 р. по 12.07.2012 р. включно,

ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні відповідно з діагнозом викривлення перегородки носа, стан після резекції перегородки, що підтверджується відповідними копіями листків непрацездатності (а.с. 13).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності…, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу).

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Стаття 52 ч. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», також визначає, що матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, оскільки листки непрацездатності Серія АВК № 499072 від 02.07.2012 р., Серія ААВ № 847003 від 03.07.2012 р., видані уповноваженими медичними установами і позивач не відповідальний за їх форму (бланк нового чи старого зразка), а відтак не може бути позбавлений права на отримати належної йому компенсації по тимчасовій втраті працездатності з наведених відповідачем підстав.

Разом з тим, суд також дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться лише у разі порушення його прав.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 звільнений правомірно, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Згідно ст. 59 ЦПК України, «2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування».

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, «1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. … 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Висновок суду ґрунтується на усних поясненнях сторін і свідка та всіх наявних в справі письмових матеріалах в сукупності, які були досліджені в судовому засіданні, і яким дана правова оцінка.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк»в особі філії - Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», в частині зобов'язання оплатити Публічним акціонерним товариством «Ощадбанк»в особі філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»ОСОБА_1 матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності по листках непрацездатності Серія АВК № 499072 від 02.07.2012 р., Серія ААВ № 847003 від 03.07.2012 р., за період часу з 25.06.2012 р. по 02.07.2012 р. включно та з 03.07.2012 р. по 12.07.2012 р. включно, в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», підлягає до задоволення. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 КЗпП України, ст.ст. 1, 35, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.ст. 10, 58-61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк»в особі філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк»в особі філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»оплатити ОСОБА_1 матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності по листках непрацездатності Серія АВК № 499072 від 02.07.2012 р., Серія ААВ № 847003 від 03.07.2012 р., за період часу з 25.06.2012 р. по 02.07.2012 р. включно та з 03.07.2012 р. по 12.07.2012 р. включно, в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ : С.О.Волошин