Справа № 2-2496/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді Волошина С.О.
при секретарі Кушнірюк Ю.Г.
з участю представника позивача
за первісним позовом ОСОБА_1
представника відповідача
за первісним позовом ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ до ОСОБА_3, ТзОВ «Машкір», ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічна позовна заява ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ТзОВ «Машкір»до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ про визнання договору поруки припиненим та зустрічна позовна заява ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ про визнання договору поруки припиненим,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ТзОВ «Машкір», ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові посилається на те, що відповідно до укладеного договору № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних, з кінцевим терміном повернення 20.07.2012 року.
Пунктом 4.4.1. Кредитного договору встановлено, що Позичальник повертає кредит та сплачує нараховані відсотки згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договорам належним чином не виконав.
Пунктом 4.1.2.2. Кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк обумовлений у п. 4.1.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані Позичальником) у розмірі 25% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.
Згідно умов Кредитного договору, п. 9.1. у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 9.2. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку (Позивачу) штраф в розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.
Відповідач станом на 11.09.2012 року має заборгованість 80 627,15 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 11 вересня 2012 року становить 664 458,36 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 44 081,43 долари США; заборгованості по нарахованих, але не сплачених відсотках в сумі 18 201,33 долари США; заборгованість по нарахованих, але несплачених підвищених відсотках в розмірі 6 819,04 долари США; відповідно до п.п. 9.1., 9.2. кредитного договору пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 8 420,72 долари США; відповідно до п. 9.3 кредитного договору штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 3 105,32 долари США.
Зобов'язання за даним кредитним договором забезпечено договором іпотеки від 23.07.2007 року укладеного з майновим поручителем ТзОВ «Машкір». Відповідно до договору іпотеки ТзОВ «Машкір»передано в іпотеку нерухоме майно, а саме будівлі загальною площею 1 888,10 кв.м., розташовані за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53, що складається з будівлі (компресорна) загальна площа 333.90 кв.м. та будівля (склад хімікатів) загальною площею 1 554,20 кв.м.
Крім того, зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором поруки від 23.07.2007 року укладений з фінансовим поручителем ОСОБА_5.
Відповідно до п 1.2-1.4 Договорів поруки Позичальник і Поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання повністю від Позичальника та Поручителя, як разом так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном.
Відповідачам 05.07.2011 року направлено листи-претензії № 3215/, № 3218/, № 3216/, про порушення зобов'язань по Кредитному договору щодо сплати мінімально необхідного платежу згідно Графіку, на яке вони не відреагували.
Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра»заборгованість за кредитним договором № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року у розмірі 664 458,36 грн. та стягнути судові витрати.
В зустрічних позовних заявах ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ТОВ «Машкір»та в інтересах ОСОБА_5 посилається на те, що порука ТОВ «Машкір»і ОСОБА_5 за договором поруки від 23.07.2007 року (б/н) є такою, що припинилась починаючи з 02.04.2009 року, а тому, поручителі не можуть нести відповідальність перед Банком за Кредитним Договором № 2007/840-МК/161 від 23.07.2007 як солідарні боржники.
Так, відповідно до умов Кредитного договору № 2007/840-МК/161 від 23.07.2007 року обумовлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 14,4% річних. Натомість як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору, банк проводить розрахунок відсотків «по підвищеній ставці відсотків за прострочення сплати мінімального платежу». Тобто, за період з 02.04.2009 року по 10.09.2012 року Банком в односторонньому порядку донараховано відсотки по підвищеній ставці в сумі 6 819,00 доларів США.
Відповідно до п.1.1 договорів поруки від 23.03.2007 року Поручителі поручились перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору, зокрема, за сплату відсотків, за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4 % річних.
Будь-яких додаткових угод до договорів поруки від 23.03.2007 року щодо збільшення відсоткової ставки поручителі, з банком не укладали.
Про факт збільшення процентної ставки по кредитному договору Поручителям стало відомо з позовної заяви Банку до ОСОБА_3, ТОВ «Машкір»та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вважає, що за своєю правовою природою, донарахування банком відсотків по підвищеній ставці за користування кредитом є фактичним збільшенням обсягу відповідальності Поручителів за основним зобов'язанням.
Крім того, вважає, що порука припинилась в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки вимога (листи-претензії) про порушення зобов'язань за кредитним договором банком надіслано поручителям 05.07.2011 року, строк виконання погашення заборгованості Банком встановлено у термін три дні з моменту надіслання вимоги, а в суд позовна заява подана лише 17.09.2012 року, тобто кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.
Просив визнати припиненим договір поруки від 23.07.2007 року (б/н) з 02.04.2009 року, укладений між ПАТ КБ «НАДРА»та ТОВ «Машкір»та договір поруки від 23.07.2007 року (б/н) з 02.04.2009 року, укладений між ПАТ КБ «НАДРА»та ОСОБА_5. Стягнути з ПАТ КБ «НАДРА»на користь ТОВ «Машкір»та на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у сумі 107 грн.30 коп.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом свої позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові. В задоволенні зустрічних позовів просив відмовити. Так, посилання поручителів на те, що договори поруки є припиненими є безпідставними. Банк нараховував підвищенні відсотки за користування кредитом, які обумовлені в кредитному договорі та в договорах поруки і тому обсяг відповідальності поручителів не збільшився. Крім того, банком не пропущено строк пред'явлення вимоги до поручителів, оскільки відповідно до умов кредитного договору та договору поруки строк повернення кредиту 20.07.2012 року, а з позовом вони звернулись 18.09.2012 року, тобто в межах строку встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Представник відповідача за первісним позовом -ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 визнав частково, так він не заперечував проти стягнення з позичальника заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом. Однак заперечував проти стягнення з ОСОБА_3 пені за прострочення сплати кредиту та штрафу за порушення умов кредитного договору оскільки вважає, що вимоги про одночасне стягнення пені та штрафу свідчать про те, що Банк бажає застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
Подані ним зустрічні позови підтримав повністю та просив їх задовольнити посилаючись на обставини зазначені у позовах.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення частково, а в задоволенні зустрічних позовних заяв слід відмовити за безпідставністю, з наведених нижче підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних, з кінцевим терміном повернення 20.07.2012 року, що підтверджується копією договору (а.с. 4).
Пунктом 4.4.1. Кредитного договору встановлено, що Позичальник повертає кредит та сплачує нараховані відсотки згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договорам належним чином не виконав.
Пунктом 4.1.2.2. Кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк обумовлений у п. 4.1.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані Позичальником) у розмірі 25% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.
У зв'язку з простроченням позичальником виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту в обумовлений строк починаючи з 20 квітня 2009 року Банком нараховувались підвищені відсотки за користування кредитом в розмірі 25 % річних, що станом на 20.07.2012 року становить 6 819,04 доларів США.
Згідно умов Кредитного договору, п. 9.1. у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 9.2. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник станом на 11.09.2012 року має заборгованість 80 627,15 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 11 вересня 2012 року становить 664 458,36 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 44 081,43 долари США; заборгованості по нарахованих, але не сплачених відсотках в сумі 18 201,33 долари США; заборгованість по нарахованих, але несплачених підвищених відсотках в розмірі 6 819,04 долари США; відповідно до п.п. 9.1., 9.2. кредитного договору пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 8 420,72 долари США; відповідно до п. 9.3 кредитного договору штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 3 105,32 долари США, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про курс валют (а.с. 5-7).
Однак, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів штрафу за порушення умов кредитного договору з наведених нижче підстав.
Так, згідно ч.1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Заявлені Банком вимоги про одночасне стягнення з відповідачів пені за прострочення сплати кредиту та штрафу за порушення умов кредитного договору свідчать про намагання кредитора застосувати до боржників (відповідачів) подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання).
Пунктами 9.1.-9.3 Кредитного договору сторони обумовили право Банку стягнути з боржників пеню за прострочення сплати кредиту та штрафу за порушення умов кредитного договору. Однак, в силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України, суд вважає дану умову нікчемно, оскільки вона суперечить ч.1 ст. 61 Конституції України.
Тому в задоволенні первісного позову в частині стягнення з відповідачів штрафу за порушення умові кредитного договору в розмірі 3 105,32 долари США, слід відмовити за безпідставністю.
Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню: заборгованості по тілу кредиту - 44 081,43 долари США; заборгованості по нарахованих, але не сплачених відсотках - 18 201,33 долари США; заборгованість по нарахованих, але несплачених підвищених відсотках - 6 819,04 долари США та відповідно до п.п. 9.1., 9.2. кредитного договору пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі - 8 420,72 долари США, що разом становить 77 522,52 долари США та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 11.09.2012 року становить 619 637,54 грн.
Зобов'язання за даним кредитним договором забезпечено договором іпотеки від 23.07.2007 року укладеного з майновим поручителем ТзОВ «Машкір»та договором поруки від 23.07.2007 року укладений з фінансовим поручителем ОСОБА_5, що підтверджується копіями договорів (а.с.14-19).
Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою. Боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд вважає безпідставним посилання позивачів за зустрічним позовом (поручителів) на те, що договори поруки від 23.07.2007 року є припиненим в силу ч.1 ст. 559 ЦК України.
Так, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами цивільного законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміну розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (Банку і Поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Пунктом 4.1.2.2. Кредитного договору обумовлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк обумовлений у п. 4.1.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 25% річних.
Пунктами 1.5 договір поруки поручителі ТОВ «Машкір»та ОСОБА_5 підтвердили, що вони ознайомленні та погоджуються з умовами Кредитного договору.
Тобто, питання про збільшення розміру процентів основного зобов'язання у розмірі 25 % річних без додаткового повідомлення поручителів та укладення окремої угоди є результатом домовленості між Банком та поручителями, підписуючи договір поруки поручителі дали згоду на зміну основного зобов'язання, а саме збільшення відсоткової ставки в разі прострочення позичальником виконання основного зобов'язання.
Тому твердження поручителів про те, що договори поруки є припиненими в наслідок збільшення їх відповідальності, є безпідставним.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання поручителів на те, що договори поруки від 23.07.2007 року є припиненими з підстав встановлених ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Так, згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами цивільного законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5 та відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Як вбачається з кредитного договору № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року строк виконання зобов'язання настав 20 липня 2012 року, а первісний позивач звернувся до суду з позовом 18 вересня 2012 року, тобто в межах шестимісячного строку.
З листа-претензії від 05 липня 2011 року, які адресовані до відповідачів, вбачається, що Банк вимагає протягом 3-х робочих днів з дня надіслання претензії погасити заборгованість за кредитом, відсоткам та пеню. В той же час, в даному листі-претензії відсутні посилання на те, що відповідно до п. 4.1.4 Кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, настав строк виконання зобов'язання.
Тому твердження поручителів про те, що строк виконання зобов'язання настав 05 липня 2011 року, тобто дата, коли Банк надіслав відповідачам вимогу (лист-претензію) про виконання зобов'язання, також є безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки відповідачі взяті на себе перед позивачем зобов'язання, встановлені укладеним кредитним договором № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року між ВАТ КБ «Надра»та відповідачем ОСОБА_3 добровільно не виконують і кредит не повертають, то з них необхідно стягнути в солідарному порядку на користь позивача заборгованість в сумі 619 637,54 грн. та судовий збір в сумі 3 219,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ТзОВ «Машкір»та в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ про визнання договору поруки припиненим, відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 215 ч.2, 526, 530, 554, 559, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч.1 ст. 61 Конституції України, п.п. 22, 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами цивільного законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Недобоївці Хотинського району Чернівецької області,паспорт серії НОМЕР_1 виданого 04 лютого 1997 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, ідентифікаційний код НОМЕР_1), ТзОВ «Машкір»(ідентифікаційний код юридичної особи 32514813), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області,паспорт серії НОМЕР_3 виданого 29 січня 1997 року Хотинським РВ УМВС України в Чернівецькій області, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»заборгованість по укладеному кредитному договору № 2007/840-МК/161 від 23.07.2008 року у розмірі 619 637 (шістсот дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 54 коп., судовий збір в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ТзОВ «Машкір»до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ про визнання договору поруки припиненим, відмовити за безпідставністю.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, який згідно довіреності діє в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Відділення ПАТ КБ «Надра»Чернівецьке РУ про визнання договору поруки припиненим, відмовити за безпідставністю.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ:
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2012 |
Оприлюднено | 09.01.2013 |
Номер документу | 28462434 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Волошин С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні