Рішення

від 31.10.2006 по справі 7/268-06-9137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/268-06-9137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р.Справа  № 7/268-06-9137

За позовом: ВАТ «Чорноморський регіональний центр туризму», м.Одеса

до відповідача: ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, м.Одеса

про розірвання договору

Суддя        Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача: Яковлев А.А., за довіреністю.

Від відповідача: Безкровний О.Г., за довіреністю.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17:00 год. 31.10.06р. за правилами ст.77 ГПК України.

Сторонами подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ «ЧРЦТ»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору про спільну діяльність від 02.03.2006р., про зобов'язання ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД звільнити будівельний майданчик, не чинити перешкод позивачеві та визначеним ним підрядникам у будівництві Сімейного оздоровчого комплексу.

Під час розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги: він просив розірвати договір про спільну діяльність від 02.03.2006р. без створення юридичної особи, укладений з ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, виселити ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД з будівельного майданчика за адресою: м. Одеса, пров. Морський, 2, зобов'язати ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД не чинити перешкод ВАТ «ЧРЦТ»та визначеним ним підрядникам у будівництві Сімейного оздоровчого комплексу круглорічної дії, розташованого в прибережній зоні в районі 8-й станції В.Фонтану, м.Одеса, пров. Морський, 2, стягнути з ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД витрати на оплату послуг адвоката 1000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та у його підтвердження посилався на те, що зазначений договір було укладено з істотними порушеннями принципів укладення цивільно-правових договорів, чинного законодавства та інтересів ВАТ «ЧРЦТ», які неможливо усунути, на те, що суперечливість положень договору не дозволяє визначити його дійсну правову природу, загрожує праву власності позивача на споруджуваний комплекс, у зв'язку із чим подальше його виконання може погіршати становище ВАТ «ЧРЦТ», на те, що                 ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД систематично порушує істотні умови договору.

За твердженням позивача, договором на нього було покладено обов'язок передати в спільну діяльність будівельний майданчик з палями, в той час як вартість виконаних робіт із зведення частини об'єкта суттєво перевищувала вартість палевого поля, безпідставно визначено право власності відповідача на проектно-кошторисну документацію, завищено вартість зведення квадратного метру, а договір спільної діяльності без об'єднання вкладів містить суперечливі умови, що дають змоги дійти до висновку щодо об'єднання вкладів та виникнення спільного майна.

Позивач також зазначив, що у порушення договору відповідач не здійснює належним чином фінансування будівництва (порушуються строки прийняття та оплати робіт), не здійснює на його користь визначені договором платежі, не виконує визначені нарадою сторін домовленості, не надає інформацію про хід будівництва та стан спільних справ.

Вказані обставини свідчать, на думку позивача, про невідповідність дійсності зазначених у договорі даних, несумірність передбачених договором часток сторін з їх реальними витратами, ставлять його у невигідне положення, зменшують його частку при розподілі площ у комплексі, можуть стати підставою для оспорювання права власності позивача на нього та виникнення небажаних податкових та економічних наслідків, ставлять під загрозу можливість своєчасного завершення будівництва та досягнення цілей спільної діяльності, свідчать про ухилення відповідача від виконання зобов'язань.

В якості доказів позивач надав договір про спільну діяльність без створення юридичної особи від 02.03.2006р., додаткову угоду та додатки до нього, договір від 01.09.2004р., листи     ВАТ «ЧРЦТ», ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, ТОВ «Зевс», інші, підтверджуючі позовні вимоги, документи.

Відповідач позов не визнав та просив суд визнати недоведеними позовні вимоги.

У підтвердження своїх заперечень відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що ним виконано усі зобов'язання за договором, а саме: залучено кошти на будівництво, перераховано кошти генпідрядній організації на будівництво об'єкту та Одеській міській раді по договору за право забудови об'єкту, перераховано на рахунок позивача кошти для здійснення подальших розрахунків з Одеською міською радою по оплаті за оренду земельної ділянки та за угодами про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу.

Відповідач зазначив, що відповідно до умов договору він самостійно визначає строки та графіки фінансування та розподілення коштів на окремі види та етапи робіт, що будівництво не припинялось, фінансування здійснювалось своєчасно і у повному обсязі, додатково були залучені спеціалісти технічного нагляду, а призупинення фінансування робіт по об'єкту було викликано виявленням недоліків, браку та зауважень до виконаних генпідрядною організацією робіт, її самоусуненням від виконання робіт.

Одночасно з цим відповідач вказав на порушення позивачем умов договору та створення ним неможливих умов для нормального провадження робіт через листування, на безпідставне вимагання змін його істотних умов, додаткових виплат та інформації, що передбачено договором, на недопустимість застосування до договору законодавства, що регулює діяльність за договором простого товариства та підряду.

В якості доказів відповідач надав протокол зборів учасників договору, листи ВАТ «ЧРЦТ»,        ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, ТОВ «ЗЕВС», ТОВ «СТІКОН», наказ ТОВ «ЗЕВС», інші документи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд встановив наступне:

ВАТ «ЧРЦТ»згідно до статуту є підприємством, заснованим на державній формі власності, 100% акцій якого знаходяться у  власності Держави та передані в управління ДАК «Україна туристична», що є єдиним акціонером та вищим органом управління вказаного підприємства.

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 15.06.2004р. № 2769-XXIV, укладеним з Виконавчим комітетом Одеської міської ради договорами оренди земельної ділянки від 23.09.2004р. та на право забудови від 21.08.2004р., дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2004р. № 561/04 ВАТ «ЧРЦТ»є замовником будівництва Сімейного оздоровчого комплексу круглорічної дії на базі об'єкта незавершеного будівництва готелю, розташованого в прибережній зоні в районі 8-й станції Великого Фонтана, м. Одеса, пров. Морський, 2 (надалі –Комплекс).

Генпідрядником будівництва є ТОВ «ЗЕВС»на підставі укладеного з ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД договору від 01.09.2004р. та дозволу на виконання робіт.

02.03.2006р. між ВАТ «ЧРЦТ»і ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД був укладений Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи, спрямований на завершення спільними силами будівництва комплексу.

Під спільною діяльністю відповідно до наведеного у розділі 1 договору визначення розуміється виробнича діяльність учасників без об'єднання їх вкладів, яка передбачає порядок ведення Учасниками спільних справ та покриття ними спільних витрат, розподіл ризиків та результатів цієї діяльності.

Цим же розділом встановлено, що права та обов'язки сторін регулюються зокрема відповідними главами Цивільного та Господарського кодексів України щодо договорів спільної діяльності, підряду.

Відповідно до п.п.2.1, 2.3 договору ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД зобов'язалось у визначений строк виконати доручений йому комплекс робіт по завершенню будівництва комплексу (перелік робіт згідно п.2.2) у відповідності з проектно-кошторисною документацією, побудувати комплекс та ввести його в експлуатацію, а ВАТ «ЧРЦТ»зобов'язалось надати ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД будівельний майданчик, передати функції замовника на період завершення будівництва, прийняти завершений будівництвом комплекс.

Передача прав замовника передбачає надання ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД прав організації та проведення від власного імені, за свій рахунок та за рахунок грошових коштів, отриманих відповідно до договорів про залучення коштів на будівництво, комплексу робіт по завершенню будівництва Комплексу, здачі його в експлуатацію та отримання частки приміщень комплексу у свою власність (п.2.5).

При цьому ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД зобов'язалось власними силами та/чи за рахунок залучення субпідрядників виконати повний комплекс проектно-вишукувальних, інженерних та будівельно-монтажних робіт (п.3.3.3), здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва (п.4.1), фінансувати його в повному обсязі з рахунку спільної діяльності (п.п.5.2, 5.3) та вести спільні справи спільної діяльності (п.п.3.3.4, 6.1), забезпечити своєчасну оплату вартості оренди земельного майданчика (п.3.3.14), вести облік результатів спільної діяльності (п.7.1), завершити будівництво у 4-му кварталі 2007р. (п.4.6), а ВАТ «ЧРЦТ»зобов'язалось передати       ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД для завершення будівництва будівельний майданчик з розміщеними на ньому об'єктами незавершеного будівництва та палями, передача яких згідно п.5.4 договору не означає перехід права власності на це майно до ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД та не є його відчуженням - вони залишаються у власності ВАТ «ЧРЦТ»та обліковуються на його балансі.

Після завершення будівництва приміщення у комплексі підлягають розподілу згідно п.п.2.4, 5.5, 5.6 Договору пропорційно до часток та витрат сторін в спільній діяльності, при цьому розмір частки ВАТ «ЧРЦТ»визначається вартістю частини незавершеного будівництва, яка передається ним ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД.

У разі дострокового розірвання договору кожна Сторона має право на отримання у власність незавершеного будівництва пропорційно її частки в спільній діяльності (п.11.5).

Згідно зі ст.317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Таким чином, з урахуванням розділу 1, п.п.2.1, 2.2, 2.3, 3.3 договору, між ВАТ «ЧРЦТ»та           ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД склались відносини за договором спільної діяльності та підряду, що регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Це підтверджується також п.п.4.3, 3.4.5, 4.5, 5.3 договору, в яких залучені для виконання ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД особи іменуються субпідрядниками.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо можливості застосування Закону України «Про інвестиційну діяльність»18.09.1991р. N 1560-XII до відносин за договором спільної діяльності, що відповідає позиції Президії ВАСУ, викладеній в роз'ясненні від 28.04.95р. N02-5/302 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність».

Разом з тим, відповідно до ст.1 вказаного Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, тобто й результати виконаних робіт та грошові кошти, направлені на їх оплату. Це також дає підставі застосовувати законодавство про підряд до відносин за договором спільної діяльності.

Відповідно до розділу 1 та п.п.5.4, 5.5, 5,6 договору спільна діяльність не передбачає об'єднання вкладів учасників, а передане ВАТ «ЧРЦТ»майно залишається у його власності та обліковується на його балансі. Це узгоджується з нормою ч.1 ст.876 ЦК України, згідно якої власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Поряд з цим п.5.3, розділи 1, 7 та 8 передбачають здійснення пов'язаних із спільною діяльністю розрахунків по окремому рахунку спільної діяльності та облік спільного майна на окремому її балансі, податковий облік її результатів, зокрема віднесення витрат ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД на валові витрати спільної діяльності.

Зазначене передбачає отримання прибутку та спільного майна, а також грошових внесків            ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД у спільну діяльність.

Крім того, п.9.5 договору передбачає право власності ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД на результати виконаних ним робіт, а п.11.5 - отримання сторонами у власність незавершеного будівництва пропорційно їх часток в спільній діяльності, що неможливе без передачі незавершеного будівництва у спільну власність сторін.

Наведене свідчить про те, що договір від 02.03.2006р. містить ознаки договору простого товариства (спільної діяльності з об'єднанням вкладів), відносини за яким регулюються параграфом 2 глави 77 Цивільного кодексу України, позаяк договором не визначається момент та порядок переходу права власності на незавершене будівництво, момент виникнення спільного майна.

Суд вважає, що вищезазначене не дає змоги однозначно встановити правовий статус незавершеного будівництва, що може мати наслідком вибуття незавершеного будівництва із власності замовника –ВАТ «ЧРЦТ».

Згідно довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за грудень 2004р., грудень 2005р. та лютий 2006р., складених генпідрядником будівництва та підписаних ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, обсяг виконаних на дату укладення договору робіт із спорудження комплексу склав 38 602 717 грн., тобто на дату укладення договору вартість незавершеного будівництва становила не менше вказаної суми.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 02.03.2006р. вартість частини незавершеного будівництва 20-поверхового спального корпусу у вигляді поля паль, що передається ВАТ «ЧРЦТ»ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД дорівнює 5 288 тис.грн. та складає частку ВАТ «ЧРЦТ»при розподілі приміщень, решта приміщень залишається у власності ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД.

Згідно п.3 угоди вартість квадратного метра в збудованому комплексі визначена шляхом ділення суми витрат сторін на будівництво (кошторисна вартість, плата за забудову, частина незавершеного будівництва) на загальну площу об'єкта та для цілей розподілу площ складає 4 250 грн.

На підставі цього відповідно до Додатку №2 до угоди (Акт розподілу приміщень) у власності   ВАТ «ЧРЦТ»залишаються приміщення загальною площею 1 249, 9 кв.м.

З наведеного випливає, що при обчисленні вартості квадратного метра та частки ВАТ «ЧРЦТ»було враховано лише вартість пального поля, а не дійсну вартість незавершеного будівництва, яке знаходилось у власності ВАТ «ЧРЦТ».

Ця обставина мала наслідком заниження вартості майна, що підлягає передачі позивачем у спільну діяльність та його частки при розподілі приміщень в збудованому комплексі.

31.05.2006р. ВАТ «ЧРЦТ»надіслало відповідачу лист №33, яким повідомило про намір розірвати договір спільної діяльності від 02.03.2006р. у зв'язку із викладеними порушеннями при його укладенні.

Листами від 04.07.2006р. №39, №41, від 10.08.2006р. №55 ВАТ «ЧРЦТ», керуючись п.3.2 договору, ВАТ «ЧРЦТ»вимагало у ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД надати звіт про виконані ним дії та роботи по договору, інформацію про укладені з третіми особами та субпідрядниками договори, фактично здійснені розрахунки та виконані роботи, акти звірок з підрядниками, баланси та звітність спільної діяльності з доданням копій документів, проектно-кошторисної документації, розрахунком собівартості квадратного метру площі, а листом №41 від 04.07.2006р. також пропонувало підготувати додаткову угоду щодо збільшення частки ВАТ «ЧРЦТ»та погашення щомісячних його витрат відповідно до кошторисно-фінансового розрахунку.

Доказів задоволення зазначених вимог відповідачем суду не було надано, а у наданні копій угод з третіми особами та інформації про розрахунки відмовлено листом від 18.08.2006р. №18.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що умови угод з третіми особами щодо інвестування будівництва є конфіденційною інформацією, яка не підлягає розголошенню та охороняється законом, а передбачений п.3.2 договору «звіт про виконання договору»та вимога «про надання копій угод з третіми особами»не є тотожними.

Втім з такою позицією ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД суд не може погодитись, адже ці угоди свідчать про виконання відповідачем зобов'язань за договором спільної діяльності.

Відповідно до п.п.2.2, 3.4 договору зазначені угоди укладаються ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД з метою виконання договору спільної діяльності, а згідно п.9.6 договору учасники спільної діяльності несуть відповідальність перед третіми особами по поверненню залучених коштів пропорційно до їх часток в спільній діяльності.

Таким чином, укладаючи угоди по залученню коштів на будівництво, ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД діє в інтересах спільної діяльності та породжує відповідні зобов'язання щодо її учасників.

До того ж, з поданих до суду документів не вбачається, що ВАТ «ЧРЦТ»та ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД визначили, які саме приміщення належать кожній із сторін в комплексі, у зв'язку із чим ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД, укладаючи з третіми особами договори на залучення грошових коштів в обмін на конкретні приміщення, може порушити права ВАТ «ЧРЦТ»на ці приміщення.

Відповідно до протоколу наради сторін ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД зобов'язалось організувати охорону будівельного майданчика з урахуванням вимог ТОВ «ЗЕВС».

Проте листами від 11.08.2006р. та 14.08.2006р. ТОВ «ЗЕВС»повідомило ВАТ «ЧРЦТ»про порушення зі сторони ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД строків приймання та оплати виконаних робіт та про недопущення на будівельний майданчик, що позбавляє його можливості належним чином координувати дії субпідрядників та якість виконання ними робіт.

Разом з цим, відповідач 01.09.2006р. уклав безпосередній договір з головним субпідрядником, що підтверджується листом ТОВ «СТІКОН»від 26.09.2006р. №02/716 та також ускладнює виконання генпідрядником своїх функцій.

Твердження відповідача про самоусунення генпідрядника ТОВ «ЗЕВС»від будівництва шляхом свого зняття лінійного відділу, на думку суду, спростовується наказами ТОВ «ЗЕВС»від 30.06.2006р.    №№ 7/3, 7/4 про призначення відповідальних працівників з будівництва комплексу, що не перешкоджає координувати роботи субпідрядників. Посилання ж ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД на порушення ТОВ «ЗЕВС»умов договору не знаходять підтвердження у матеріалах справи та не підтверджені особою, яка відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт здійснює технічний нагляд.

Вони не приймаються також судом до уваги через те, що відносини між відповідачем та генпідрядником не є предметом розгляду у даній справі.

Згідно п.3.3.7 договору, що узгоджується з приписами ст.838 ЦК України, ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД несе відповідальність перед ВАТ «ЧРЦТ»за дотримання державних будівельних норм та стандартів при будівництві комплексу.

Відповідно до п.3.3.14 договору відповідач повинен забезпечити своєчасну оплату вартості оренди земельної ділянки за укладеним з Одеською міською радою договором від 23.09.2004р. в розмірі 84 152 грн. на рік, що сплачується щомісяця на протязі 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного місяця (п.п.4.1, 4.3 договору). Але відповідач не надав доказів належного виконання цього обов'язку.

Суд відзначає, що посилання відповідача на надання позивачеві безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не є доказом виконання умов договору про спільну діяльність, адже надання цієї допомоги ним не передбачено та здійснюється на підставі окремих цивільно-правових договорів від 01.11.2004р., 01.05.2005р., 01.01.2006р.

В поле зору суду, крім інших, потрапили наступні документи: 16.08.2006р. ВАТ «ЧРЦТ»надіслало ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД повідомлення №61 про розірвання договору від 20.03.2006р., та №62 про відкликання виданої за договором довіреності, а також вимагало повернути будівельний майданчик та надати перелік осіб, з якими ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД було укладено договори щодо реалізації приміщень в комплексі, а листом від 31.08.2006р. №63 звернулось з проханням розглянути питання щодо спільного управління комплексом після введення його в експлуатацію, що пояснюється позивачем як одна з невдалих спроб вирішити питання, не доводячи його до суду.

Не дали результату спроби сторін укласти мирову угоду під час провадження у справі.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про невиконання позивачем умов договору про спільну діяльність з огляду на таке:

Так, за припущенням відповідача позивач не виконав та не затвердив проектно-кошторисну документацію, втім згідно п.п.2.2, 3.1.6, 3.3.6 договору її виконання та отримання дозвільної документації покладено на обидві сторони.

Проте, впадає в око, що  листом від 18.08.2006р. №104 відповідач визнав наявність в нього цієї документації та просив надати час на виготовлення копій. Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначив, що з моменту надання йому функцій замовника будівництво комплексу не припинялось та здійснювався технагляд, а це, як відомо, можливе лише за наявності відповідної документації.

Посилання відповідача на невиконання позивачем обов'язку з отримання дозволу на будівництво, на переконання суду, спростовуються дозволом на виконання робіт від 31.08.2004р. №561/04 та поданою до Інспекції ДАБК Виконавчого комітету Одеської міської ради 28.08.2006р. заявою позивача про його продовження.

Разом з тим, відповідач здійснює будівельні роботи без продовженого дозволу, що підтверджується листами ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД від 25.09.2006р. №172 та ТОВ «СТІКОН»від 26.09.2006р. №02/716 та є порушенням вимог п.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Держбуду України від 05.12.2000р. №273, ст.25 Закону України «Про основи містобудування», чим може завдати матеріальної шкоди позивачеві як замовнику будівництва.

Ініціювання ж позивачем внесення змін до договору не може бути розцінено судом як порушення його умов.

Листи, адресовані позивачем третім особам, з якими відповідач уклав договори комісії, були надіслані ним безпосередньо перед зверненням з позовом до господарського суду та вже після виявлення порушень з боку ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД.

Не відповідають дійсності деякі інші твердження відповідача у відзиві (вхід. №20815 від 25.09.2006р.) з огляду на відсутність їх документального відповідного підтвердження.

Зокрема, твердження про скасування арешту коштів на його рахунках, про який йдеться у відзиві від 25.09.2006р., спростовується ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2006р. про відкриття провадження за скаргою ТОВ «ТЕРРАКС»ЛТД.

Господарському суду й наразі невідомі наслідки касаційного розгляду ВГСУ скарги відповідача.

Суд також критично ставиться до наданого відповідачем у судовому засіданні 26.09.2006р. протоколу зборів учасників договору від 30.09.2006р. через невідповідність дати складення даті його пред'явлення суду.

Враховуючи позицію повноважного представника позивача Яковлева А.А., який у судовому засіданні 31.10.06р., посилаючись на тверду вимогу керівництва ВАТ «ЧРЦТ», наполягав на повному задоволенні позову суд змушений відмовити у визнанні протоколу робочої зустрічі від 26.10.2006р. у якості належного доказу.

Інші доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом, не впливають на вирішення даного спору по суті.  

Таким чином, відповідачем не доведено належного виконання ним умов договору про спільну діяльність від 02.03.2006р. чи неможливості їх виконання з вини позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 203, 509, 627 Цивільного кодексу України, договір має ґрунтуватися на принципах добросовісності, розумності й справедливості, повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а також відповідати внутрішній волі сторін.

Згідно п.11.4 договору дострокове розірвання договору можливе у випадку грубого систематичного невиконання однієї із сторін своїх зобов'язань за договором.

Як випливає з ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, а згідно частин 1, 2 ст.1141 та ч.2 ст.1142 ЦК України учасник спільної діяльності вправі відмовитись від подальшої участі у договорі та з поважних причин вимагати розірвання договору.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплата послуг адвоката відносяться до судових витрат, та при задоволенні позову покладаються на відповідача.

При цьому відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Натомість позивачем не подано доказів у підтвердження здійснених витрат на оплату послуг адвоката відповідно до Закону України «Про адвокатуру»та ст.ст. 44, 49  ГПК України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що представлені матеріали справи засвідчують обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов відкритого акціонерного товариства «Чорноморський регіональний центр туризму»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД задовольнити повністю.

2.          Розірвати на майбутнє договір про спільну діяльність без створення юридичної особи, укладений      „02” березня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Чорноморський регіональний центр туризму»(код ЄДРПОУ 02574165) і товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД (код ЄДРПОУ 32428789).

3.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД (м.Одеса, вул. Коблівська, 45, код ЄДРПОУ 32428789) з будівельного майданчику за адресою: місто Одеса, провулок Морський, 2.

4.          Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД (м. Одеса, вул. Коблівська, 45, Код ЄДРПОУ 32428789) не чинити перешкод відкритому акціонерному товариству «Чорноморський регіональний центр туризму»та визначеним ВАТ «ЧРЦТ»підрядникам у будівництві Сімейного оздоровчого комплексу круглорічної дії, розташованого в прибережній зоні в районі 8-й станції Великого Фонтану, місто Одеса, провулок Морський, 2.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД (65023, м.Одеса, вул. Коблівська, 45. Код ЄДРПОУ 32428789. П/р №2600330822980 в АКБ „Інвестбанк”, МФО 328210; №26004311217901 в АБ „Південний”, МФО 328209; №26008311216801 в АБ „Південний”, МФО 328209 (за договором спільної діяльності з ВАТ „ЧРЦТ”)) на користь відкритого акціонерного товариства „Чорноморський регіональний центр туризму” (65045, м.Одеса, вул. Преображенська, 60. Код ЄДРПОУ 02574165. П/р №26002002400000 в ОФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 328782) судові витрати в розмірі      85, 00 грн. (державне мито) та 118, 00 грн. (витрати на ІТЗ судового процесу).

6.          У стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС»ЛТД послуг адвоката в розмірі 1 000, 00 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Лепеха Г.А.