Ухвала

від 03.09.2012 по справі 2а-370/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-370/12/0170/11

03.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.11

представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 01.03.12 по справі № 2а-370/12/0170/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

заявник апеляційної скарги Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 березня 2012 року у справі № 2а-370/12/0170/11 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «УКпостач»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002020700 від 12.12.2011 року про зменшення Приватному акціонерному товариству «УКпостач»(ідентифікаційний код 30169718) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 2115 та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 березня 2012 року, прийнято нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на нікчемність правочинів між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»у зв'язку із не підтвердженням наявності поставок товарів (послуг) між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу».

У судове засідання представник заявника апеляційної скарги не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У судовому засіданні 03 вересня 2012 року Севастопольський апеляційний адміністративний суд здійснив заміну відповідача по справі за клопотанням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, а саме: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з висновком податкової інспекції про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року на суму 2114,64 грн. в результаті завищення суми податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на суму 2114,64 грн. за господарськими взаємовідносинами з ПВП «Укрпромсервіс», про що був складений акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «УКпостач»(код за ЄДРПОУ 30169718) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2011 року, з врахуванням додаткових матеріалів щодо встановлення нікчемних правочинів, отриманих від ДПІ в Білогорському районі АР Крим»від 03.11.2011 року № 414/07-0/30169718.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року № 0002020700 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2115 грн. за квітень 2011 року.

З акту перевірки та доводів апеляційної скарги вбачається, що підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту за березень 2011 року у сумі 2114,643 грн. та як наслідок -зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року у сумі 2115,00 грн. сталися висновки податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»на підставі акту ДПІ в Білогорському районі АР Крим від 11 серпня 2011 року № 1340/23-02/30336005 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного виробничого підприємства «Укрпромсервіс», код за ЄДРПОУ 30532643, з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість за період: березень 2011 року», яким встановлено нікчемність правочинів між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу». За результатами вказаного акту перевірки було встановлено завищення ПВП «Укрпромсервіс»податкового кредиту у розмірі 1958,00 грн. В свою чергу ПП «Стар-Гоу»перевірялось ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим -акт від 30.06.2011 року № 1014/23-02/36647793 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Стар-Гоу»(код за ЄДРПОУ 36647793) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість, податку на прибуток за березень, квітень 2011 року». Так, податкова інспекція посилається на відсутність ПП «Стар-Гоу»за місцезнаходженням та на відсутність податковій звітності у ПП «Стар-Гоу»будь-якої інформації про наявні у нього складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.. Також податкова інспекція вважає, що у ПП «Стар-Гоу»відсутні достатні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, виходячи з чого податкова інспекція дійшла до висновку про те, що ПП «Стар-Гоу»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Тобто, висновки відповідача щодо нікчемності правочину між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»засновані на висновку про нікчемність правочину між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу», що у свою чергу засновано на не знаходженні ПП «Стар-Гоу»за місцезнаходженням, відсутності у нього інформації у податковій звітності щодо наявності необхідного складського приміщення, автомобільного транспорту, обладнання та трудових ресурсів щодо здійснення господарської діяльності.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновок щодо нікчемності вищевказаних правочинів між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»та ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу»повинен бути доведеним податковим органом під час судового розгляду справи. Акти перевірок платників податків не є доказами у розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України щодо нікчемності правочинів між суб'єктами господарювання, оскільки вони лише фіксують факти на підставі яких посадова особа податкового органу робить висновок щодо порушення платником податків вимог діючого законодавства, зокрема положень статей 203,215 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи відсутній акт перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим від 30.06.2011 року № 1014/23-02/36647793 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Стар-Гоу»(код за ЄДРПОУ 36647793) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість, податку на прибуток за березень, квітень 2011 року»а також відсутні будь-які документи, на підставі яких ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим зробила висновок про нікчемність правочинів між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу».

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину»зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу»суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочинів між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу», позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»»у судовому порядку не оспорила дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

В матеріалах справи є письмові докази, що свідчать про реальне виконання умов договору № 003/20/2-316 від 15.11.2009 року між позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»та використання позивачем отриманого товару -підшипників у власній господарській діяльності (т.1 а.с. 116-139) та здійснення оплати за отриманий товар у безготівковій формі, сума сплаченого ПДВ підтверджується належним чином податковою накладною за № 1 від 11 березня 2011 року, а тому в силу вищевказаних вимог Податкового кодексу України позивачем правомірно включено у склад податкового кредиту за березень 2011 року суму ПДВ 2114,64 грн.

Враховуючи, що факт нікчемності правочинів між ПВП «Укрпромсервіс»та ПП «Стар-Гоу», позивачем та ПВП «Укрпромсервіс»є недоведеним, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.12 по справі № 2а-370/12/0170/11 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.12 по справі № 2а-370/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська