Ухвала

від 31.10.2012 по справі 2а-1292/12/0170/9

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1292/12/0170/9

31.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 22.05.12 у справі № 2а-1292/12/0170/9

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "ВИМПЕЛ" (вул. Чорноморське шосе, 2,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97420)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.05.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АРК від 17.01.2012р. № 0000052302 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Завод "ВИМПЕЛ" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 46 531,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АРК 17.01.2012р. № 0000062302 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Завод "ВИМПЕЛ" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 273 852,00грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 2146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "ВИМПЕЛ" (Чорноморське шосе, 2, м. Євпаторія, АРК, 97420; код за ЄДРПОУ 14312482; рахунки невідомі).

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 28.11.11р. по 23.12.11р. Державною податковою інспекцією в м. Євпаторія АРК проведено виїзну позапланову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Завод "ВИМПЕЛ" з питань правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2011р. № 3292/23-2/14312482, яким встановлено порушення:

1 пп. 1.22.1. п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст. 1, пп.4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.5.1., пп.5.3.2., пп.5.3.9 п.5.3., п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.11.3.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№ 334/94-ВР від 28.12.1944р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в період з 01.07.2009 по 31.03.2011р. на загальну суму 917623грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010р. завищення у сумі 50 280грн.; півріччя 2010 р. завищення у сумі 50 280грн.; 3 квартал 2010р. завищення у сумі 182 589грн.; 2010р. завищення у сумі 49 931 грн.; 1 квартал 2011р. завищення у сумі 817 412грн.;

2 пп 1.22.1 п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1., пп.5.3.2., пп.5.3.9 п.5.3.,п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.11.3.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№ 334/94-ВР від 28.12.1944р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 356 229грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011р. завищення у сумі 558 972грн.; 2-3 квартали 2011р. завищення у сумі 356 229грн.;

3 пп. 1.22.1. п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст. 1, пп.4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.5.1., пп.5.3.2., пп.5.3.9 п.5.3., п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.11.3.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1944р. в редакції Закону України "283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 46 631грн., у тому числі по періодах: 2-3 квартали 2011р. у сумі 46631грн.

Перевіркою встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.11.10р. по бухгалтерському рахунку 631.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками значиться кредиторська заборгованість за представлені товари (матеріли) в сумі 47850грн. від постачальника ПАТ "Харківкоммунпромсервіс" (м. Харків) за договором №4-2004/РМР від 17.05.2004р.

Підприємством самостійно віднесена сума по бухгалтерському рахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", у сумі 39 875 грн., а також сума по бухгалтерському рахунку 6411 "Податкові зобов'язання з ПДВ"у сумі 7 975 грн. Сума 39 875 грн. підприємством включена в декларацію з податку на прибуток за 2010р., сума 7 975 грн. включена в декларацію податку на додану вартість за листопад 2010р. У зв'язку з тим, що позивачем не здійснено компенсацію вартості отриманих послуг від вищевказаного постачальника, то підстав для віднесення вартості цих послуг до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 Закону. На порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"ПАТ "Завод "ВИМПЕЛ" у 4 кварталі 2010р. по заборгованості, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, при включенні заборгованості до складу валових доходів, не зменшені валові витрати на суму отриманих послуг, по якім не понесені витрат в сумі 39 875 грн., у результаті чого валові витрати завищені на суму 39 875 грн.

Перевіркою також встановлені взаємовідносини з ПАТ "Коннектор"(м. Харків) з постачання ТМЦ, на загальну суму 2 620 273, 70 грн. у т.ч. ПДВ 436 712,28 грн. Згідно наданих до перевірки накладних №№ 72/1, 72/2, 72/3, 72/4, 72/5, 72/6 від 17.02.2011р., на виконання умов угоди суб'єктом господарювання ПАТ "Коннектор"здійснювалося поставку ТМЦ для замовника позивача.

Позивачем сума витрати за зазначеними накладними №№ 72/1, 72/2, 72/3, 72/4, 72/5, 72/6 від 17.02.2011р. віднесена до складу валових витрат по рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р.

У вищенаведеному Акті перевірки також зазначено, що в наказі позивача "Про облікову політику підприємства"№58а від 28.09.00р. не має жодного слова про тривалість нормального операційного циклу виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг). Крім того, вартість кожної одиниці з переліку матеріальних цінностей перевищує 1000грн. і доходить до 58000грн.

На підставі викладеного, відповідачем зроблений висновок, що підприємство неправомірно віднесло до складу валових витрат по рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"придбання матеріальних цінностей на загальну суму 2 183 561,42 грн. (без ПДВ).

Крім того, відповідачем зазначено в Акті перевірки, що позивач до перевірки не надав товарно-транспортні накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей (оснащення), згідно накладних № 72/1, 72/2, 72/3, 72/4, 72/5, 72/6 від постачальника ПАТ "Коннектор" до позивача, які повинні мати усі необхідні реквізити (дата, коли, ким видана, № автомобіля, марка автомобіля назва автотранспортного підприємства). Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України "Коннектор" за 2011р. не надавало розрахунку податку з власників транспортних засобів.

У Акті перевірки також містяться посилання на безтоварність операції та нікчемність правочину.

Так, у Акті зазначено, що ДПІ Червонозаводського району м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Коннектор"(акт №6579/233/14312275 від 02.12.2011р.) з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ фірма "Ліон"(м. Харков), їх реальності та відображення в обліку за період лютий 2011 року. Перевіркою встановлено, що у ТОВ фірми "Ліон", відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ фірма "Ліон"здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у ТОВ фірма "Ліон"перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам -покупцям за період з лютого 2011р. по червень 2011р. Відповідно до умов договору поставки з ТОВ фірма "Ліон"від 01.02.2011р. № 62/11-4 про поставку комплектуючих та металопрокату ПАТ "Коннектор"отримано накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг). ПАТ "Коннектор"не надані первинні документи по транспортуванню прутків, проволоки, листів, труб та інші по договору від 01.02.2011р. № 62/11-4 іншим покупцям. Під час перевірки не виявлено транспортних та супроводжувальних документів, відсутня транспортна документація для перевезення ТМЦ від ТОВ фірми "Ліон"до ПАТ "Коннектор". Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТМЦ ПАТ "Коннектор".

Судом встановлено, що до акту перевірки позивачем були надіслані відповідачу заперечення від 06.12.11р. (а.с.139-143), на які відповідач надіслав позивачу відповідь де зазначив, що факти порушень ПАТ "Завод "ВИМПЕЛ", які викладені у акті виїзної позапланової документальної перевірки від 30.12.2011р. № 3292/23-2/14312482 за період з 01.07.09р. по 30.09.11р. встановлені відповідно до норм діючого податкового та іншого законодавства та є обґрунтованими й правомірними (а.с.144-149).

За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки на підставі акту перевірки від 30.12.2011р. № 3292/23-2/14312482, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000052302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 46 531,00грн. та № 0000062302 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 273 852,00грн. (а.с.150-151).

11.03.2002 року між ПАТ "Завод "ВИМПЕЛ" (Покупець) ПАТ "КОННЕКТОР"(Продавець) укладено Договір № 14/042-4 купівлі - продажу (далі -Договір) (а.с.39).

Угодою від 01.01.2011 року вказаний Договір пролонговано на строк з 01.01.2011р. до

31.12.2011р. (а.с.40).

Відповідно до п.2.1. Договору №14/042-4 найменування, кількість та ціна товару, що

поставляється, оговорено в узгоджених Сторонами Специфікаціях.

Така Специфікація на оснащення (Додаток № 1 до Договору № 14/042-4 від 11.03.2002р.) була складена та узгоджена Сторонами Договору № 14/042-4 (а.с.42-44).

Відповідно до п.4.1. Договору № 14/042-4 поставка товару Покупцю здійснюється транспортними засобами Продавця (ПАТ "КОННЕКТОР").

Згідно Угоди від 01.01.11р. про зміну умов Договору купівлі-продажу № 14/042-4 від 11.03.2002р. транспортні видатки сплачує Продавець - ПАТ "КОННЕКТОР"(а.с.41).

На підтвердження виконання зазначених вище договору позивачем до матеріалів справи долучені №№ 72/1, 72/2, 72/3, 72/4, 72/5, 72/6 від 17.02.2011 року, прибуткові ордера №1, №2, №3, №4, №5, №6, податкові накладні: №1702 від 17.02.2011р. на суму 412802,86грн. з ПДВ, № 1705 від 17.02.2011р. на суму 437029,26грн. з ПДВ, №1703 від 17.02.2011р. на суму 405233,89грн. з ПДВ, №1706 від 17.02.2011р. на суму 458539,63грн. з ПДВ, №1704 від 17.02.2011р. на суму 440147,30грн. з ПДВ, № 1707 від 17.02.2011р. на суму 466520,76 з ПДВ.

Перевезення товару, що був предметом договору поставки, здійснювало ДП „Коннекторавтотранссервіс" згідно договору перевезення на підставі товарно-транспортної накладної від 21.02.11р., яка підтверджує, що в лютому 2011р. позивачем від ПАТ "КОННЕКТОР"одержано комплектуючі вироби на загальну суму 2 620 273,70грн., у тому числі ПДВ 436 712,28грн., 2 183 561,42грн. без ПДВ (а.с.171).

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення -рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла під час виникнення спірних відносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011р. встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу валових, наведено у п.5.3-5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, згідно з абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судова колегія зазначає, що законодавець не ставить у залежність відсутність транспортних документів на перевезення товару з результатами формування бази оподаткування. Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно отримання права власності на нього, оскільки не відображає відомості про операцію з поставки, а відображає відомості про операцію з перевезення.

Судова колегія вважає неспроможним посилання відповідача на не додержання позивачем та його контрагентом ПАТ "КОННЕКТОР" вимог Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації від 07.08.1996р. № 228/253 та Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", так як вказані нормативні документи на період здійснення поставки товару втратили чинність.

Судова колегія не погоджується з думкою податкового органу про те, що правочини між позивачем та ПАТ "КОННЕКТОР" здійснені без мети настання реальних наслідків тому, що таке посилання є помилковим, що підтверджується наявністю первісних документів, підтверджуючих фактичне виконання договору (Договір № 14/042-4 від 11.03.2002р.).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Судова колегія зазначає, що ПАТ "Завод "ВИМПЕЛ"володіє необхідними умовами для досягнення результатів від господарської діяльності в силу наявності управлінського та технічного персоналу, основних фондів та грошових коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та умов використання придбаних у контрагентів товарів у своїй господарський діяльності, що підтверджується, зокрема: Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно; звітом про економічні показники за видами економічної діяльності; звітом з праці про кількість працівників та фонд оплати праці; звітом про основні показники діяльності підприємства за 2011 рік; вимогами на внутрішнє пересування ТМЦ; картками складського обліку матеріалів № 1590/528, 1590/519, 1590/525, 590/516, 1590/515, 1590/527, 1590/526; наказом від 18.01.12р. №14 "Про проведення позачергової інвентаризації оснащення".

Виконання Договору підтверджено первісними документами. Будь-яких доводів тому, що Договір був спрямований на порушення публічного порядку податковий орган в акті перевірки не навів, більш того, таке ствердження не знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи судом.

Відповідно до пп. 8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Під терміном "основні фонди"слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Висновок податкового органу, щодо віднесення продукції, придбаної позивачем у ПАТ "КОННЕКТОР"на підставі вищенаведеного Договору, до складу основних фондів, та невизнання в зв'язку з цим витрат на її придбання в розмірі 2 183 561,42 грн. неспроможний з огляду на таке.

Відповідно до п.2.2.17 Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.04р. №285, технологічне оснащення - це засоби технологічного спорядження, які доповнюють технологічне устаткування під час виконання певної частини технологічного процесу (різальний, контрольно-вимірювальний інструмент, штампи, пристрої, прес-форми, ливарні форми тощо).

Згідно п.2.2.16. вищенаведеного Положення, швидкозношувальна частина - складова частина виробу (устаткування), строк служби якої менше міжремонтного періоду всього виробу устаткування).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.99р. N 291, до малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі -МШП) належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Згідно Положенню національних стандартів бухгалтерського обліку, 9 "Запаси" (далі-П(С)БО 9) одиницею бухгалтерського обліку МШП буде їхнє найменування або однорідна група (вид).

МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Відповідальні особи протягом усього строку фактичного використання МШП ведуть оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації, відповідно до п. 23 П(С)БО 9.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що МШП включаються до валових витрат і беруть участь в розрахунку приросту/убутку запасів п.5.9. цього Закону.

Судова колегія встановила, що придбане позивачем в лютому 2011р. від ПАТ "КОННЕКТОР"спеціальне оснащення - штампи, пресформи, формокомплекти, блоки на загальну суму 2 620 273,70грн., використовується в господарській діяльності позивача для виготовлення основного виду продукції - контактних пар та комплектуючих до з'єднувачів. Кожна одиниця спеціального оснащення призначена для виготовлення конкретного виробу і не є універсальною. Судова колегія зауважує, що в документах, в яких описані технічні характеристики оснащення, присутнє маркування на поверхні штампів, пресформ, формокомплектів, блоків.

Отже, придбані у ПАТ "КОННЕКТОР"матеріальні цінності є складовими частинами устаткування, яке виробляє продукцію, передбачену господарською діяльністю ПАТ "Завод "ВИМПЕЛ"та не є основним засобом у розумінні п.8.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З наведеного випливає, що позивачем правомірно затрати з придбання цих цінностей віднесено до складу валових витрат, тоді як вимога відповідача виключити з валових витрат вартість оснащення, одержаного від ПАТ "КОННЕКТОР"у лютому 2011р. і амортизувати його як основні фонди, протиправна.

Колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу щодо віднесення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, перед ПП „Будагроспектр" в розмірі 50 280 грн. до складу валових доходів та зменшенні валових витрат на суму кредиторської заборгованості перед АТ „Харківкомунпромсервіс" в розмірі 39 875 грн. оскільки Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"не передбачено здійснення коригування валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товари, за якою минув строк позовної давності.

Виходячи із приписів п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари (роботи, послуги) продані за договором, і для стягнення вартості яких закінчився строк позовної давності, не підпадають під визначення "безоплатно надані товари", оскільки основною ознакою останніх є їх надання як за договорами, так і без них, без умови їх грошової або іншої компенсації.

Судова колегія зазначає, що в обох випадках в бюджет повернуто ПДВ і збільшено доходну частину декларації з податку на прибуток підприємств. Вищевказані послуги не є одержаними безкоштовно, вони одержані по договорам, що передбачали компенсацію вартості послуг, тому вимога включати суми списаної кредиторської заборгованості в доходи і вилучати з валових витрат безпідставна.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки акт від 30.12.2011р. № 3292/23-2/14312482 про порушення платником податків вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.01.2012р. № 0000052302, 17.01.2012р. № 0000062302.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 22.05.12 у справі № 2а-1292/12/0170/9 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва