Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а-3292/12/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3292/12/0170/23

05.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 29.05.12 у справі № 2а-3292/12/0170/23

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до ДП "Центр Державного земельного кадастру" в особі Кримської філії ДП"Центр державного земельного кадастру" (вул. Руданського, 7,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим (вул. Київська, 77/4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

треті особи:

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2,49000)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції , прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, третя особа, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2004р., згідно договорів купівлі-продажу, громадянка ОСОБА_4 придбала у громадянина ОСОБА_5 вісім земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, кадастрові номери № 0111948100:03:001:0024, № 0111948100:03:001:0025, № 0111948100:03:001:0026, № 0111948100:03:001:0027, № 0111948100:03:001:0052, № 0111948100:03:001:0053, № 0111948100:03:001:0054, № 0111948100:03:001:0055.

За результатами укладення інших договорів купівлі-продажу даних земельних ділянок (договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.04.2006г), ОСОБА_5 продав ці земельні ділянки гр. ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу земельних ділянок від 24.06.2006г, (згідно якого ОСОБА_2 продала їх ОСОБА_6.)., а також рішення Міжрегіонального третейського суду, яким право власності на спірні земельні ділянки визнавалося за ОСОБА_6 були видані державні акти на право власності на ім'я ОСОБА_2, а в подальшому на ОСОБА_6

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 21.03.2008 визнані недійсними державні акти на спірні земельні ділянки, видані ОСОБА_6 17.07.2008 року. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровській області вказане рішення залишено без змін.

Рішенням Ялтинського міського суду від 26.10.2006р. по справі № 2-683 визнані недійсними укладені 28.04.2006року договори між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, а також державні акти, отримані гр. ОСОБА_2, визнані недійсними. Даним рішенням сторони повернуті в первісне становище. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2007г. вищевказане рішення залишено без змін.

Таким чином, на підставі рішення Ялтинського міського суду від 26.10.2006р, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2007г., а також на підставі договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок від 22.11.2004г., укладених між ОСОБА_5 і ОСОБА_4, ТОВ "Земельні ресурси та кадастр", що володіє ліцензією на здійснення відповідної діяльності, були виконані технічні документації із землеустрою у зв'язку з переоформленням права власності на кожну з восьми земельних ділянок на гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3, земельні ділянки № 1-8. На цій підставі третій особі (ОСОБА_4.) були видані державні акти на право власності на спірні ділянки, які на сьогоднішній день є дійсними.

Вимоги позивача мотивовані тим, що ухвалою Ялтинського міського суду від 01.08.2006р. по справі № 2-683, накладено арешт на спірні ділянки. Вказаною ухвалою заборонено нотаріусам України, Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів та іншим особам до винесення судом рішення по даній справі здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації права власності та видачі державних актів на спірні земельні ділянки.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що остаточне рішення по справі № 2-683 Ялтинським міським судом АР Крим було винесено 26.10.2006р.

Вказаним рішенням суд визнав недійсними укладені 28.04.2006р. договори між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, а також державні акти, отримані ОСОБА_2 Даним рішенням сторони повернуті в первісне становище.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2007р. вищевказане рішення залишено без змін. Рішення вступило в законну силу з моменту проголошення, з 27.02.2007 року.

Згідно положень ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Як зазначено в ухвалі Ялтинського міського суду від 01.08.2006р. по справі № 2-683, Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів та іншим особам заборонено здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації права власності та видачі державних актів на спірні земельні ділянки саме до винесення судом рішення по даній справі.

Таким чином, з моменту проголошення Апеляційним судом АР Крим ухвали від 27.02.2007р. заходи забезпечення позову стосовно заборони Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів та іншим особам, до винесення судом рішення по даній справі, здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації права власності та видачі державних актів на спірні земельні ділянки втратили чинність.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що державні акти на спірні земельні ділянки ОСОБА_4 були видані в листопаді 2008 р., тобто після набрання чинності рішенням по справі № 2-683.

Перегляд Верховним судом України ухвали Апеляційного суду АР Крим від 27.02.2007р. в касаційному порядку не впливає на факт набрання чинності вказаним рішенням 27.02.2007р.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржувані дії відповідачів були здійсненні правомірно в період відсутності заборони суду на вчинення дій щодо перереєстрації права власності та видачі державних актів на спірні земельні ділянки.

Позивачем зазначено, що на час видачі державних актів ОСОБА_4, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок за кадастровими номерами № 0111948100:03:001:0024, № 0111948100:03:001:0025, № 0111948100:03:001:0026, № 0111948100:03:001:0027, № 0111948100:03:001:0052, № 0111948100:03:001:0053, № 0111948100:03:001:0054, № 0111948100:03:001:0055, отже, відповідачі, під час видачі державних актів та реєстрації права власності за ОСОБА_4 зобов'язані були перевірити наявність заборони відчуження вказаних земельних ділянок в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ялтинського міського суду від 01.08.2006р. по справі № 2-683 накладено арешт на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі договорів від 22.11.2004 р., та на які видані державні акти на ім'я ОСОБА_2, а саме, на наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка №1, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною плсщею 0,С497 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0053, державний акт серія ЯЖ №534704, реєстраційний № 010800700338, від 26.11.2008р.;

- земельна ділянка №2, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0389 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0052, державний акт серія ЯЖ №534705, реєстраційний № 010800700337, від 26.11,2008р.;

- земельна ділянка №3, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0380 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0055, державний акт серія ЯЖ №534706, реєстраційний № 010800700334, від 26.11,2008р.;

- земельна ділянка №4, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0383 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0054, державний акт серія ЯЖ №534707, реєстраційний № 010800700332, від 26.11.2008р.;

- земельна ділянка №5, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0387 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0024, державний акт серія ЯЖ №534708, реєстраційний № 010800700333, від 26.11,2008р.;

- земельна ділянка №6, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0025, державний акт серія ЯЖ №534709, реєстраційний № 010800700335, від 26.11,2008р.;

- земельна ділянка №7, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0389 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0027, державний акт серія ЯЖ №534710, реєстраційний № 010800700336, від 26.11.2008р.;

земельна ділянка №8, розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0387 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0026, державний акт серія ЯЖ №534711, реєстраційний № 010800700331, від 26.11.2008р.

Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів та іншим особам заборонено здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації права власності та видачі державних актів на зазначені земельні ділянки саме до винесення судом рішення по даній справі.

На підставі зазначеної ухвали суду, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок кадастрові номери № 0111948100:03:001:0024, № 0111948100:03:001:0025, № 0111948100:03:001:0026, № 0111948100:03:001:0027, № 0111948100:03:001:0052, № 0111948100:03:001:0053, № 0111948100:03:001:0054, № 0111948100:03:001:0055.

У відповідності до п.1 положення "Про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. N 31/5, єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна. Тимчасові застереження щодо нерухомого майна: внесені до Реєстру заборон тимчасові застереження щодо нерухомого майна; вилучення записів про тимчасові застереження.

За таких обставин в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться дані саме щодо заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, водночас, відомості стосовно заборони органам державної влади вчиняти певні дії, в межах своєї компетенції, стосовно реєстрації прав на нерухоме майно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не вносяться.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що при вирішенні питання щодо видачі державних актів на земельні ділянки, відповідачі не повинні були керуватися наявністю чи відсутністю відомостей про заборону відчуження нерухомого майна, які містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, (надалі -ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Приписами ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст. 334 ЦК України).

Приписами ст. 81 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до приписів ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нормами ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.10.2010 р. встановлено, що угоди від 28.04.2006р., згідно яким ОСОБА_2 придбала у громадянина ОСОБА_5 вісім земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, №№ 1-8 є таким, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними та не породжують прав та обов'язків осіб, між якими вони були укладені з моменту вчинення. Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, колегія суддів Апеляційного суду АР Крим зазначила, що права ОСОБА_4, як власника спірних земельних ділянок, не порушені.

Таким чином, - ОСОБА_4 є власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3, №№ 1-8 на підставі договорів купівлі-продажу від 22.11.2004 року, посвідчених нотаріально та зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі правочинів України, згідно з приписами чинного законодавства.

Судова колегія зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_2 не була власником земельних ділянок (кадастрові номери № 0111948100:03:001:0024, № 0111948100:03:001:0025, № 0111948100:03:001:0026, № 0111948100:03:001:0027, № 0111948100:03:001:0052, № 0111948100:03:001:0053, № 0111948100:03:001:0054, № 0111948100:03:001:0055), відтак, її права не могли бути порушені діями відповідачів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державні акти ОСОБА_4 видані правомірно, а Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" Ялтинського відділу Кримської регіональної філії та Управління Держкомзему в м.Ялта АРК під час складання, підписання, видачі та державної реєстрації державних актів від 26.11.2008 року на право власності на ім'я ОСОБА_4 на наступні земельні ділянки за кадастровими номерами № 0111948100:03:001:0024, № 0111948100:03:001:0025, № 0111948100:03:001:0026, № 0111948100:03:001:0027, № 0111948100:03:001:0052, № 0111948100:03:001:0053, № 0111948100:03:001:0054, № 0111948100:03:001:0055, діяли в межах та на підставі закону.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 у справі № 2а-3292/12/0170/23 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва