Постанова

від 08.01.2013 по справі 6/196

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р. Справа № 6/196

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі№ 6/196 Господарського судуДонецької області за скаргою Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" на дії Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області за позовомПриватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" доДержавного підприємства "Селидіввугілля" простягнення 118 393,47 грн. за участю представників: позивачаШира О.В., дов. від 03.09.2012 відповідача органу державної виконавчої службине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівний завод", звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Селидіввугілля" заборгованості у розмірі 98306,60грн., індексу інфляції у розмірі 15335,83грн., 3% річних у розмірі 4751,04грн. (всього 118393,47грн.).

Позов вмотивований порушенням відповідачем умов договору №485-09МТС від 07.10.2009р., оскільки відповідач не здійснив оплату коштів в сумі 118393,47грн. за поставлену позивачем продукцію.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.11.2011 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" задоволені частково; з Державного підприємства „Селидіввугілля" стягнуто заборгованість у розмірі 98306 грн. 60 коп., індекс інфляції у розмірі 5210 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 2375 грн. 52 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1058 грн. 92 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 211 грн. 08 коп.; на виконання рішення, що набуло чинності, 25.11.2011 року виданий відповідний наказ.

07.09.2012 року Приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" на підставі статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України подало до місцевого господарського суду скаргу на постанову ВДВС Селидівського МУЮ у Донецькій області від 17.01.2012 року про зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 25.11.2011р. по справі № 6/196, як прийняту з порушенням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", статей 37 та 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2012 року (суддя Подколізна Л.Д.) скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод" задоволено; постанову від 17.01.2012р. Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 25.11.2011 року по справі №6/196 визнано незаконною; Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області зобов'язано провести виконавчі дії та заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області від 25.11.2011 року по справі № 6/196 у строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Місцевий господарський зазначив, що правовідносини між сторонами за договором № 485-09МТС від 07.10.2009 року виникли після 01.01.2005 року, сторони не є учасниками розрахунків, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, відтак, дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не поширюється на спірні правовідносини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року (судді: Манжур В.В.- головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2012 року скасовано; відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" на дії Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 25.11.2011 року; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.; зобов'язано Господарський суд Донецької області видати судовий наказ.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що участь боржника (відповідача) у процедурі погашення заборгованості, встановленої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження за змістом пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; перелік законодавчо встановлених судових рішень, за якими виконавче провадження не зупиняється, є вичерпним.

.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівний завод "Універсал"" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у даній справі, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2012 року залишити без змін.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення і неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права, а саме пунктів 1.3 та 1.4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", пункту 15. частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", що не поширюється на заборгованість, яка виникла у спірних правовідносинах.

Державне підприємство „Селидіввугілля" та орган Державної виконавчої служби відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем ВДВС Селидівського МУЮ у Донецькій області винесена постанова від 10.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області по справі № 6/196 про стягнення з Державного підприємства „Селидіввугілля" на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал"" заборгованості у розмірі 98306 грн. 60 коп., індексу інфляції у розмірі 5210 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 2375 грн. 52 коп., витрат по сплаті держмита у сумі 1058 грн. 92 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 211 грн. 08 коп.

17.01.2012р. відділом Державної виконавчої служби була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з підстав внесення боржника до Реєстру паливно-енергетичного комплексу на підставі пункту 15 частини 1 статті 37, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Разом з тим Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Його метою, згідно з преамбулою, є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості; надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Зі змісту вказаного Закону вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом N 2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі N 2711 (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту статті 1.4 цього Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року.

За законодавством України підприємства паливно-енергетичного комплексу мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому, на думку Конституційного Суду України, з метою створення умов для підтримання їх стабільного фінансово-економічного стану законом можуть встановлюватися особливості правового регулювання відносин у цій сфері. У зв'язку з цим зупинення проведення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з таких підприємств, у разі їх внесення до Реєстру, заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.

Запроваджуючи названий механізм правового регулювання, законодавець установив, що не зупиняється здійснення щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, внесених до Реєстру, виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (частина третя статті 37 Закону N 606, абзац шостий пункту 3.7 статті 3 Закону N 2711).

Отже, наведений перелік підстав, за яких виконавче провадження не зупиняється, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.

Задовольняючи скаргу, місцевий господарський суд встановив, що сторони у даній справі не є учасниками розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або несвоєчасних розрахунків за енергоносії, а предмет спору у даній справі не відповідає поняттю заборгованості у розумінні пункту 1.4 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Натомість суд апеляційної інстанції встановлені місцевим господарським судом обставини справи не спростував, помилково виходячи лише з тих обставин, що спірні виконавчі дії не є такими, що спрямовані на примусове виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Місцевий господарський суд, розглядаючи справу, вірно застосував чинне законодавство, встановив дійсні правовідносини сторін та обставини справи, виходячи з розподілу між сторонами обов'язку доказування обставин справи.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи невірно застосував наведені вище положення законодавства, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, скасувавши постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі; судовий збір за розгляд касаційної скарги покласти на Державне підприємства „Селидіввугілля", за апеляційною скаргою якого було скасовано ухвалу місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. у справі № 6/196 Господарського суду Донецької області скасувати.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2012 року залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля" (85400 м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, р/р 2600630115231, ф-л Селідовського відділення № 5484 ПАТ "Державний ощадний банк України" м. Селідове Донецької області, МФО 394307, ЄДРПОУ 33426253) на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод "Універсал"" (84647 м. Горлівка, Донецької області, вул. Вуглегорське шосе, 1Б, р/р 26000959970420 в Горлівському відділенні філії ПАТ "ПУМБ" м. Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 00174616) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за касаційну скаргу.

Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач