ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
16 жовтня 2008 р.
№ 23/145-08
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні матеріали касаційної скарги
Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1
на постанову
від 14.07.2008 року
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 23/145-08
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_2
до
Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1
про
стягнення 109 442,23 грн.
в судовому засіданні взяли участь
представники :
від позивача:
не з'явились
від відповідача:
не з'явились
В С Т А Н О В
И В:
Рішенням Господарського суду
Дніпропетровської області (суддя Добродняк І.Ю.) від 22.04.2008 року, залишеним
без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя -Стрелець Т.Г., судді -Головко В.Г., Логвиненко А.О.) від
14.07.2008 року, у справі
№ 23/145-08 позов задоволено в
повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача - 26180,00 грн.
-суму боргу; 73304,00 грн. -неустойки; 7748,64 грн. -штрафу; 1882,34 грн.
-інфляційних витрат; 327,25 грн. -3% річних; 1094,42 грн. -витрат по сплаті
державного мита; 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу; 2500,00 грн. -витрат за послуги адвоката.
В касаційній скарзі відповідач
просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме ст.79 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач
не надіслав.
Сторони не скористалися наданим
процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом
про стягнення з відповідача суми боргу та штрафних санкцій за договором найму,
посилаючись на те, що у добровільному порядку відповідач взятих за договором
зобов'язань не виконує та приміщення не звільняє.
Судами попередніх інстанцій
встановлено, що 06.04.2007 року між сторонами укладений договір оренди №1
(надалі Договір), відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав в
оренду приміщення загальною площею 261,5 м2 під офіс, яке
знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча. 8/Б2.
Термін оренди визначений в п.6.1
Договору і закінчується 01.09.2007 року.
Згідно п.4.1 Договору оренди
щомісячна орендна плата становить 20,00 грн. за 1 м2. Загальна сума
складає 5236,00 грн.
Плата за оренду здійснюється шляхом
перерахування коштів на рахунок позивача щомісячно не пізніше 5 числа поточного
місяця (пункти 4.2. 4.3 Договору).
Вказане приміщення належить
позивачу на праві власності, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на
нерухоме майно №16862445 від 30.11.2007 року (а.с.16). На момент вирішення
спору позивач права власності в установленому законом порядку не позбавлений.
Відповідач не сплачував оренду
плату за користування вказаним майном, у зв'язку з чим утворилась
заборгованість за Договором за період з 06.04.2007 року по 01.09.2007 року в
розмірі 26180,00 грн.
На час розгляду справи в суді
першої інстанції відповідачем не надано доказів погашення заборгованості,
матеріали справи їх не містять.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України,
зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору,
одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Боржник, який порушив зобов'язання,
має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (ст. 623 ЦК України). Боржник
не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового
зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Згідно п.5.1 Договору за
прострочення платежу орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 1% від суми
договору за кожний день прострочення.
За розрахунком позивача нарахований
у відповідності з умовами договору штраф за період з 06.04.2007 року по
01.09.2007 року складає суму 7748,64 грн. Порушення з боку відповідача щодо
визначення періоду нарахування та розміру штрафу відсутні.
Крім того, в порядку ст.625 ЦК
України сума боргу визначена позивачем з урахуванням індексу інфляції,
нараховані 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
За розрахунком позивача інфляційні
втрати склали за період з 06.04.2007 року по 01.09.2007 року -1882,34 грн., 3%
річних за цей же період -327,25 грн.
Після закінчення строку оренди
майна відповідно до умов Договору сторонами підписаний акт приймання-передачі
приміщення від 30.08.2007 року, відповідно до якого сторони підтвердили
розірвання Договору і згідно п.3.1.5 орендар повертає, а орендодавець приймає
орендоване приміщення площею 261,8 м2 в належному стані.
Фактично орендоване майно
відповідачем не повернено; подальше користування відповідачем вказаним майном
після закінчення строку оренди без згоди позивача підтверджено телеграмами,
направленими позивачем на адресу відповідача від 07.12.2007 року (а.с.8.9),
актом, складеним позивачем за участю ОСОБА_3 від 16.04.2008 року (а.с.35),
повідомленням про вручення поштового відправлення №9105897, відповідно до якого
відповідач станом на 28.03.2008 року знаходиться в спірному приміщенні за
адресою м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 8/Б2, та отримує там кореспонденцію
(а.с.34), а також платіжними квитанціями №№1/31, 1/33 від 18.03.2008 року,
відповідно до яких відповідач сплачує плату за електроенергію за надані послуги
згідно розрахункової книжки за адресою м Дніпропетровськ, вул. Робоча, 8/Б2.
Згідно ч.2 ст.785 ЦК України, якщо
наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право
вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування
річчю за час прострочення.
На підставі вказаної норми
позивачем нарахована неустойка за період фактичного користування майном після
закінчення строку дії договору оренди з 01.09.2007 року по 01.04.2007 року в
розмірі 73304,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного,
колегія суддів вважає, що рішення прийняте на підставі повно досліджених
обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Колегія суддів вважає, що скаржнику
було правомірно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження
по даній справі з огляду на таке.
Згідно ч.1 ст.79 ГПК України
господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду
даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим
судом.
Виходячи з визначеного позивачем
предмету спору по даній справі, який носить майновий характер, випливає з
правовідносин, що виникли з господарського договору найму, який в установленому
порядку недійсним не визнаний, господарські зобов'язання за цим договором не
оспорюються, а також тих обставин, які підлягають з'ясуванню під час вирішення
спору, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що наявність в
Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу, відповідно
до яких ОСОБА_2 було придбано майно, яке в подальшому передане в оренду
відповідачу за договором найму №1 від 06.04.2007 року, не є підставою для
висновку про неможливість розгляду даної справи до розгляду питання дійсності
вищезазначеної угоди купівлі продажу.
Беручи до уваги все наведене та
вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав
для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115,
1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111
ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О
В И В:
Касаційну скаргу ПП “Тотал Джапан
Карс” від 04.08.2008 року б/н на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 14.07.2008 року у справі № 23/145-08 залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 14.07.2008 року у справі № 23/145-08 -без змін.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і С.Бакуліна О.Глос
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2008 |
Оприлюднено | 05.02.2009 |
Номер документу | 2856121 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні